Особливості pims-аналізу для визначення конкурентної стратегії під-ва на ринку.

PIMS-аналіз(аналіз рівня впливу обраної стратегії на величину прибутковості) заснований на використанняі емпіричної моделі, що повязує широкий діапазон змінних величин (ринкова частка, якість продукції, вертикальна інтеграція) і ситуаційних змінних величин (швидкість росту ринку, стадія розвитку галузі) з величиною прибутковості і здатністю під-ва генерувати готівку. Мета його – вибір потрібної стратегії. В ході даного аналізу величини групують на 5 класів: 1 – привабливість ринкових умов (швидкість росту галузі у довгостроковій (4-10 р.) та короткостроковій (до 3 р.) перспективі; стадія життєвого циклу продукту); 2 – сила конкурентних позицій (ринкова частка; відносна ринкова частка; відносна якість продукту; відносна ширина продуктової лінії); 3 – ефективність використання інвестицій (їх інтенсивність (сумарні інвестиції, віднесені до обсягу продажів, і сумарні інвестиції, віднесені до доданої вартості); інтенсивність основного капіталу (відношення суми основного капіталу до обсягу продажів); вертикальна інтеграція (відношення доданої вартості до обсягу продажів); ступінь використання виробничих потужностей); 4 – використання бюджету за наступними напрямами: витрати на маркетинг відповідно до обсягу продажів; витрати на НДДКР відповідно до обсягу продажів; витрати на розробку і випуск нових товарів відповідно до обсягу продажів; 5 – поточні зміни в ринковому середовищі (зміна ринкової частки під-ва; зміна структури і профілю ринку; варіативність в ємності ринку). Отримані за цим аналізом результати демонструють: прибутковість (відношення величини оподаткового прибутку до інвестицій) збільшується по мірі зростання показника відносної ринкової частки конкретних цільових ринків. Відповідно до отриманої залежності під-во також може формувати стратегію своєї поведінки в конкурентному ринковому середовищі. ъ

 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ПОЗИЦІЇ ПІД-ВА В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ.

Стратегічне позиціонування – спосіб здійснення вироб. дія-ті, відмінної від тієї, яку використовують конкуренти, або здійснення подібної виробничої дія-ті у принципово інший спосіб стратегічна позиція виникає на основі взаємодії трьох відмінних компонент, які часто доповнюють одна одну: 1) асортиментне позиціонування грунтуєтьсчя на пропозиції товарів, а не на конкретному сегменті ринку;є економ. доцільним, якщо під-во має можливість виробляти будь-які специфічні товари, здійснюючи відмінну від конкурентів комерційну дія-ть. 2) сегментне позиціонування ставить за мету цілковите завоювання окремого сегмента ринку; має місце, коли є групи споживачів є різними потребами і кожна ттака група вимагає окремого набору товарів. 3) позиціонування за принципом доступності – може бути доступність географічного місцезнаходження клієнтів чи розміру клієнтської групи, які лежать в основі дія-ті, потрібної для найефективнішого задоволення потреб клієнтів. Воно є менш поширеним. Визначивши ринкову позицію, необхідно обрати стратегію для її укріплення. Конкурентна стратегія є створенням єдиної дієвої ринкової позиції на основі використання урізноманітнено вироб. дія-ті. Стратегічна позиція не може бути постійною, якщо не досягнуто компромісу з іншим позиціями. Компроміси з’являються, коли вироб процес стає несумісним. Вони змушують під-во визначитися і захищають його від конкурентів-імітаторів. Вид позиції визначає не лише профіль дія-ті під-ва, а й взаємодію окремих етапів вироб процесу. Стратегія є комбінуванням цих видів дія-ті. Формування конкурентної переваги під-ва залежить від того, як різні види дія-ті суміщаються і підсилюють один одного. Така сумісність створює конкурентну перевагу і збільшує рентабельність.