ТОП 10:

ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА



ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Існуючі методичні підходи до оцінки та аналізу конкурентноздатності підприємства залежно від форм надання інформації можна згрупувати наступним чином:

1) економіко-математичні методики (параметричний або аналоговий метод; розрахунок конкурентоспроможності за нормою прибавочної вартості; метод багатокритеріальної оптимізації);

2) графічні методики (метод на основі дослідження теорії життєвого циклу; побудова багатокутника конкурентоспроможності; побудова матриці конкурентного профілю; метод дослідження кривої досвіду: складання карти стратегічних груп);

3) описові методики (матричні або портфельні моделі; факторні моделі М. Портера; РІМS-модель; LОТS-аналіз; GАР-аналіз; модель взаємодії):

4) змішані методики (дослідження конкурентоспроможності на основі функціонально-вартісного аналізу; модель І. Ансофа "продукт-ринок").

 

 

ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА: ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ОБ'ЄКТИ Й СУБ'ЄКТИ

Фінансова діагностика підприємства — це визначення поточного стану підприємства й динаміки його змін, можливих шляхів вирішення проблем за результатами розрахунків, оцінки та інтерпретації фінансових показників, що характеризують різні сторонни діяльності підприємства.

Джерелами інформації для діагностики фінансового стану підприємства є фінансова звітність (бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів), а також статистична та оперативна звітність; планова інформація (бізнес-план), нормативна інформація, інформація про технічну підготовку виробництва, висновки експертів, результати різних опитувань і т. д.

Суб'єктами аналізу виступають як безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації (власники підприємства, позичальники, постачальники, покупці, податкові органи, персонал підприємств, керівництво), так і користувачі фінансової звітності, які повинні за договором захищати інтереси першої групи користувачів (аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки). У пов-

ному обсязі фінансовою інформацією може скористатися тільки керівництво підприємства, всі інші суб'єкти аналізу можуть користуватися тільки публічною (неповною) інформацією.

 

Переваги і недоліки методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства

Метод рангів

перевагиПередбачає порівняння об’єкта оцінки з групою підприємств-конкурентів.

Дозволяє визначити місце підприємства в конкурентній боротьбі, випереджальні чинники успіху, а також такі, результати за якими гірші, ніж у конкурентів.

Даний метод є досить простим і не вимагає застосування спеціального математичного апарату.

Індикаторами конкурентоспроможності тут можуть бути як кількісні, так і якісні показники

недолікиНе дозволяє кількісно оцінити ступінь відставання підприємства від його основного конкурента.

Можливі необ’єктивні результати оцінки.

Необхідна інформація о великій кількості конкурентів

Непряме визначення переваг і недоліків

Метод балів

перевагиПередбачає порівняння об’єкта оцінки з групою підприємств-конкурентів.

Розраховується загальний показник конкурентоспроможності.

Більш об'єктивні результати оцінки.

Дозволяє кількісно оцінити відставання від найбільш конкурентоспроможного підприємства

недолікиПотребує спеціального математичного апарату.

Потребує великої кількості інформації о підприємствах конкурентах.

Непряме визначення переваг і недолікі

 

ЕК БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА

За ринкових умов господарювання вирішального значення набуває економіч-на безпека всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності. Для того щоб пі-дприємству успішно функціонувати на ри-нку, йому необхідно:

- мати достатню кількість постійної клієнтури, яка бажає співпрацювати з пі-дприємством на довгостроковій основі;

- володіти високою конкурентоспроможністю і значними конкурентними пе-ревагами на ринку;

- мати перспективи на ринку;

- налагодити управлінські, виробничо-господарські, техніко-технологічні та інші процеси усередині підприємства;

- підібрати кваліфікований і добре вмотивований персонал;

- забезпечити відсутність проблем з владними державними структурами.

Економічна безпека підприємства - це такий стан справ на підприємстві, що визнається керівництвом і власниками як задовільний (прийнятний, бажаний, цільовий) і може підтримуватися протягом визначеного часу.

Отже, економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки, устаткування, інших майнових прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного соціа-льного і науково-технічного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негатив-ним впливам.

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки обумовлена наяв-ним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення поставлених цілей. Рівень економічної безпеки за-лежить від того, наскільки ефективно керівництво підприємства спроможне уник-нути можливих загроз і ліквідувати наслідки окремих негативних впливів зовніш-нього і внутрішнього середовищ.

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гаран-тувати його стабільне та максимально ефективне функціонування, а також висо-кий потенціал розвитку в перспективі.

До основних функціональних завдань економічної безпеки відносять:

- забезпечення високої ефективності роботи, фінансової стійкості та неза-лежності підприємства;

- забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурен-тоспроможності технічного потенціалу підприємства;

- досягнення високоїефективності менеджменту, оптимальноїта ефективної організаційної структури управління підприємством;

- досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та ефективне викорис-тання його інтелектуального потенціалу;

- мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяль-ності на стан навколишнього середовища;

- ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів;

- якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

- забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досяг-нення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів під-приємства та його функціональних відділів.

 

 

ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Існуючі методичні підходи до оцінки та аналізу конкурентноздатності підприємства залежно від форм надання інформації можна згрупувати наступним чином:

1) економіко-математичні методики (параметричний або аналоговий метод; розрахунок конкурентоспроможності за нормою прибавочної вартості; метод багатокритеріальної оптимізації);

2) графічні методики (метод на основі дослідження теорії життєвого циклу; побудова багатокутника конкурентоспроможності; побудова матриці конкурентного профілю; метод дослідження кривої досвіду: складання карти стратегічних груп);

3) описові методики (матричні або портфельні моделі; факторні моделі М. Портера; РІМS-модель; LОТS-аналіз; GАР-аналіз; модель взаємодії):

4) змішані методики (дослідження конкурентоспроможності на основі функціонально-вартісного аналізу; модель І. Ансофа "продукт-ринок").

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.24.125.162 (0.004 с.)