Федерація професійних спілок України

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ

Академія праці, соціальних відносин і туризму

Кафедра соціології та суспільних наук

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

З навчальної дисципліни

«Глобалістика»

 

для студентів

Напрямів

підготовки: «Правознавство» (6.030401), «Соціологія» (6.030101),

«Соціальна робота» (6.130102)

 

 

Київ – 2014

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «Глобалістика» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (спеціаліст), напрямів підготовки «правознавство» (6.030401); «соціологія» (6.030101), «соціальна робота» (6.130102), підготовлений з урахуванням вимог Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 384 від 29 березня 2012 р.

 

Розробник: заступник завідувача кафедри соціології та суспільних наук АПСВТ, доктор політичних наук, доцент Співак В. М.

 

Навчально-методичний комплекс затверджений на засіданні кафедри соціології та суспільних наук АПСВТ:

Протокол № 7 від «6» березня 2014 р.

Завідувач кафедри соціології та суспільних наук АПСВТ:

Доктор соціологічних наук, професор Барматова С. П. _____________

 

Схвалено вченою радою Академії праці, соціальних відносин і туризму

Протокол № __ від «» _________ 2014 р.

Голова: в. о. ректора, кандидат історичних наук С. І. Попович_________

«___»___________________2014 р.

 

 

Ó Співак В. М., 2014

© АПСВТ, 2014

ЗМІСТ

 

ВСТУП …………………………………………………………………………... … 4

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……...……………………………………. 7

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ……………………………………..8

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……………………………………13

ПЛАН ЛЕКЦІЙ……………………………………………………………………..15

ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ …………………………………………........ 17

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ……………………………..……....25

ПЛАНУВАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ…….………………...26

ТЕМИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТІВ………………………………………....28

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНЇ ФОРМ НАВЧАННЯ………...……….29

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ РЕФЕРАТУ……………...30

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ………………………………………....31

ЗРАЗОК КАРТКИ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ……………………………..33

ТЕСТИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ……………………………………….33

ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (заліку)……………………….43

СИСТЕМА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ………………45

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ …………….46

КОРОТКИЙ ГЛОСАРІЙ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………….………...50

 

 

ВСТУП

 

У сучасному світі відбуваються радикальні політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні й інші зміни. Майже завжди вчені і політики, журналісти і бізнесмени, люди різних країн визначають їх одним словом – глобалізація. Визначаючи життя людства останні 50 років, глобалізація ще не має одностайного розуміння, нерідко розцінюється з абсолютно протилежних позицій. Одні вбачають у цьому феномені найвищий етап людської соціалізації, інші – джерело загальносвітових проблем. Як у першому, так і в другому випадку, очевидно, оцінка далека від об’єктивної. Істина як завжди посередині. Але зрозуміло й інше. Якісно інший характер новітніх глобальних процесів зумовлює необхідність переосмислення методологічних аспектів пізнання та реалізації світогосподарських відносин у всіх сферах життєдіяльності людини, з’ясування суті, проявів, механізму їх регулювання, а також формування адекватного сучасній дійсності світогляду. Таке пізнання, переосмислення глобальної дійсності і формування глобальної свідомості має бути науковим. Саме наука має дати характеристику явища глобалізації як стану, як процесу і як загальнопланетарної тенденції розвитку. Такою наукою є глобалістика.

Глобалістика є відносно молодим напрямом сучасної науки. Вона започаткована в 60-х роках минулого століття і досить динамічно розвивається, маючи навіть «дочірні» напрямки, як політична глобалістика, соціальна глобалістика, юридична глобалістика та ін. У системі Національної академії наук України дослідження у галузі глобалістики розпочалися у середині 90-х років ХХ століття. Відтак, «Глобалістика» як навчальна дисципліна також перебуває у стадії становлення, викладається лише у декількох вузах країни. За рішенням вченої ради Академії, у межах навчального закладу, вона віднесена до вибіркових навчальних дисциплін окремих спеціальностей та входить до циклу гуманітарної підготовки студентів ІV-х курсів.

Створення нової навчальної дисципліни складна і трудомістка справа, особливо в умовах, коли базова наука ще не сформувала однозначного тлумачення своєї методології та предмету, а як навчальна дисципліна глобалістика не має Державного освітнього стандарту, бракує навчальної літератури. Пропонований навчально-методичний матеріал базується на працях відомих зарубіжних і вітчизняних вчених І. Алєксєєнко, У. Бека, О. Білоруса, І. Валлерстайна, Д. Лук’яненка, В. Лукашевича, Ю. Павленка, Р. Робертсона, О. Чумакова, Дж. Сороса, С. Удовика, А. Філіпенка, М. Шепєлєва, К. Ясперса та ін., які визначають особливості глобалізації в економічній, політичній, інформаційній, культурній, освітянській та інших сферах людської життєдіяльності з трансформаціоністських позицій, використовуючи інструментарій світосистемного аналізу, біфуркаційної теорії, синергетичного та інших методів сучасного наукового пізнання.

У сформованих матеріалах навчально-методичного комплексу глобалістика розглядається як сукупність знань і практичних дій, пов’язаних з аналізом і вирішенням глобальних проблем, намаганням надати процесам глобалізації керованого характеру.

Обєктом глобалістики є процеси глобалізації в різноманітних формах прояву (фінансово-економічна, соціально-політична, науково-технологічна, інформаційна, екологічна, соціокультурна та ін.).

Предмет глобалістики – вивчення динаміки глобальної соціоекосистеми, розробка шляхів раціональної взаємодії елементів планетарної системи «людина – соціум – біосфера» і виявлення її прогностичних тенденцій.

Вивчення студентами навчальної дисципліни «Глобалістика» передбачає мету та завдання, які досягаються щляхом вивчення ними лекційних матеріалів, опанування знаннями відповідно до розробленої програми, вирішення завдань з кожної окремої теми, активною самостійною роботою та роботою під керівництвом викладача.

Мета: розкрити зміст навчального курсу, передумови та основні етапи його становлення, вивчити проблеми та основні тенденції сучасного цивілізаційного розвитку, концептуальні уявлення про формування майбутнього світоустрою в аспекті світової глобалістики.

Завдання: визначення сутності сучасного етапу розвитку людства та оцінки його ціннісної парадигми; виявлення основних факторів і тенденцій, які впливають на розвиток світу; розкриття сутності трансформаційних змін у глобальному середовищі; критичне оцінювання різноманітних підходів, які мають місце з проблем розвитку цивілізації; оволодіння аналітичними навичками характеристики вирішення сучасних глобальних проблем в Україні; оцінки сприйняття глобального на рівні локального; вироблення теоретико-прогностичних уявлень про постглобалізаційний етап розвитку людства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

знати:

• поняття, предмет, категорійний апарат глобалістики як міжгалузевої дисципліни;

• принципи глобалістики;

• передумови та етапи формування глобалістики;

• поняття, сутність, тенденції глобалізації;

• позитивні та негативні риси глобалізації;

• поняття, види та значення інтеграції;

• систематизацію та класифікацію глобальних проблем;

• перелік, сутність найгостріших проблем сучасності;

• зміст та сутність підходів у дослідженні глобалізаційних процесів;

• основні школи глобалістики;

• генезис, поняття, зміст парадигми сталого розвитку;

• заходи урядів по реалізації ідей сталого розвитку в тому числі в Україні;

• проблеми культурно-цивілізаційних глобальних змін і трансформацій;

• основні парадигми розвитку майбутньої цивілізації;

• нормативно-правову базу з глобальної тематики національного та наднаціонального рівнів;

• тенденції трансформації права в умовах глобалізації;

• тенденції трансформації політичної системи, держави, демократії в умовах глобалізації;

• проблеми забезпечення прав людини в Україні та в світі;

• поняття, проблеми забезпечення забезпечення діалогу, полілогу культур глобального світу;

• проблеми ідентифікації України у глобальному просторі.

вміти:

• характеризувати сучасні суспільно-політичні процеси з урахуванням фактору впливу глобалізації;

• обґрунтовувати власну позицію в прогнозуванні майбутнього цивілізаційного розвитку, готувати виступи (доповіді) з глобальної тематики;

• систематизувати отримані знання та визначати перспективи сталого розвитку, участь у цьому процесі соціуму;

• оцінювати закономірності, динаміку та суперечності глобального розвитку в контексті сучасних геополітичних практик;

• аналізувати глобальні і локальні суспільно-політичні зміни;

• формулювати стратегічні пріоритети майбутнього розвитку суспільства;

• обґрунтовувати значення людини в процесі глобалізації;

• формувати власну поведінку з урахуванням трансформаційних змін глобального характеру, готувати публічні виступи за визначеною тематикою;

• характеризувати відмінності глобалізації та інтеграції;

• систематизувати, узагальнювати і оцінювати інформацію ЗМІ про події у світі, зміни глобального характеру.

Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна базується на вивченні інших навчальних дисциплін: історія України, всесвітня історія, політологія, соціологія, філософія, екологія та ін. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 год./ 3 кредити ЕСТS. Форма підсумкового контролю – залік

(диференційований).

Опис навчальної дисципліни

(галузі знань: « право» 0304; напряму підготовки: «правознавство» 6.030401)

 

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Право (0304)	Вибіркова
Модулів – 2	Правознавство (6. 030401)	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	4-й	4-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)	Семестр
Загальна кількість годин - 108	8-й	8-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 6 самостійної роботи студента - 12	Бакалавр	20 год.	12 год.
Практичні, семінарські
18 год.	2 год.
Лабораторні
0 год.	0 год.
Самостійна робота
110 год.	122 год.
Індивідуальні завдання:20год.
Вид контролю: ПМК, залік

 

 

 

Опис навчальної дисципліни

(галузі знань: соціально-політичні науки (0301), соціальне забезпечення (1301); напряму підготовки: «Соціологія» (6.030101); «Соціальна робота» (6.130102);

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Соціально-політичні науки(0301)	Вибіркова
Соціальне забезпечення (1301)
Модулів – 2	Соціологія (6. 030101)   Соціальна робота (6. 130102)	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	4-й	4-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)	Семестр
Загальна кількість годин - 108	8-й	8-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 6 самостійної роботи студента - 12	Бакалавр	20 год.	10 год.
Практичні, семінарські
18 год.	2 год.
Лабораторні
0 год.	0 год.
Самостійна робота
72 год.	96 год.
Індивідуальні завдання:20год.
Вид контролю: ПМК, залік

 

Змістовий модуль 1.

Зміст теми

 

Поняття та сутність глобалізації. Теоретичні підходи до розуміння глобалізації гіперглобалістами, скептиками, трансформаціоністами. Комплексність та багатовимірність процесу глобалізації. Основні підходи до дослідження глобалізаційних процесів у світовій та вітчизняній практиці. Економічний підхід дослідження. Геополітичний підхід. Соціологічний підхід. Екологічний підхід. Політологічний підхід. Культурологічний та цивілізаційний підходи до дослідження глобалізаційних процесів. Системно-синергетичний підхід до осмислення глобалізації. Теоретико-методологічні позиції вітчизняних учених у дослідженні глобалізаційних процесів. Ознаки перехідного (від неоліберального (лінійного) до синергетичного (нелінійного) типу глобалізації. Позитивні та негативні тенденції глобалізації. Глокалізація. Американізація. Вестернізація. Гробалізація як напрямок глобального процесу (Д. Рітцер). Гібридизація (М. Фезерстоун, С. Леш). Моделі глобалізації та їх сутність (неоліберальна; соціально-ринкова; соціал-реформістська, імперська, ‹‹з людським обличчям››). Антиглобалістський (альтерглобалістський) рух. Універсалізація. Фрагментація суспільних змін. Методологічні прогнози динаміки глобалізації. Україна в процесі глобальних трансформаційних змін.

Зміст теми

Світовий економічний простір. Циклічність розвитку світового господарства. Мета світового господарства як системи. Ознаки еволюційного розвитку світового господарства в умовах трансформаційних змін. Тенденції інтернаціоналізації господарського життя. Глобальний характер світової економіки як фаза розвитку. Фактори відмінності глобалізації й інтеграції. Транснаціональні суб’єкти глобального простору. Парадигма розвитку світової економіки: динамічний розвиток багатополярного світу; ефективна держава; демократизація суспільного життя; реалізація особистісного потенціалу соціуму; безпека соціуму в широкому розумінні.

Зміст теми

Політична глобалізація. Джерела та рушійні сили політичної глобалізації. Вестфальська система державного устрою. Сучасна політична глобалізація. Політична система суспільства в епоху глобалізації. Глобальна хвиля демократизації (С. Хантінгтон). Проблеми демократичних змін у глобальному середовищі. Роль права в процесі глобальних перетворень. Тенденції трансформації права. Перспективи формування глобального правового поля. Національне право. Міжнародне право. Глобальне право. Правові принципи свободи, рівності, справедливості, забезпечення прав народів і прав людини. Суверенітет держави в умовах багатополярного світу. Новий зміст державного суверенітету в умовах глобалізації. Класична форма держави. Держава в економічних межах. Несуміжні держави. Держави у державі. Посилення ролі держави у політичній сфері. Глобалізація і постсоціалістична трансформація. Особливості глобальних трансформаційних змін постсоціалістичних країн. Національна безпека України в контексті стратегії глобального розвитку.

Зміст теми

Громадянське суспільство. Глобальне громадянське суспільство. Проблеми формування глобального громадянського суспільства (управління і самоуправління; узгодження національних, регіональних інтересів і цінностей; ‹‹уніфікації›› цінностей; взаємовідносин глобального громадянського суспільства з міжнаціональними і наднаціональними інститутами; суміщення соціальних структур країн; місця і ролі бізнес-інститутів; інституалізації і самоідентифікації). Проблеми становлення і трансформації громадянського суспільства в Україні. Соціальний капітал. Інформаційне суспільство та його ознаки. Глобальні інформаційні технології. Проблеми і ризики інформаційної епохи. Мережеве управління. Наука і освіта як чинники глобального розвитку. Суспільство знань. Освіта і навчання протягом усього життя. Дистанційна освіта. Парадокси знань. Інфляція знань. Глобальний розвиток освіти. Людина в умовах глобальних змін. Еволюція інституту сім’ї в умовах глобалізації.

 

 

Змістовний модуль 2.

Зміст теми

Культура. Сегменти культури всепланетного людства. Цивілізація. Міжцивілізаційна проблематика глобалізаційного розвитку. Зміст і сутність поняття ‹‹універсалізм››. Універсальність глобалізаційного процесу. Гомогенізація глобалізаційного процесу. Самобутність культур. Унікальність культур. Універсальні цінності культур. Культурно-цивілізаційні грані глобалізації. Залежність темпів участі країн в процесі глобалізації від специфіки їх культурно-цивілізаційного розвитку. Досвід розвитку країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Принцип культурного плюралізму. Взаємодія культур. Діалог культур. Полілог культур. Гібридизація культури. ‹‹Мозаїчна›› культура. ‹‹Клубна культура інтелектуалів››, ‹‹Давосська культура›› (С. Хантінгтон). Елітна культура. Масова культура. Споживницька культура. Мультикультуралізм. Глобальна контркультура. Транснаціональна культура. Пріоритети загальнолюдських цінностей. Інформаційно-комунікаційна домінанта сучасної культури. Гуманістична культура. Стратегії культурно-цивілізаційного розвитку в умовах глобалізації. Культурна політика держави. Узгодженість та прозорість культурно-інформаційних процесів. Проблема ідентичності в умовах глобальних трансформацій. Культурно-цивілізаційна ідентичність. Глобалізація культури і культура глобалізації. Нова культурно-цивілізаційна парадигма.

 

 

Зміст теми

 

Поняття глобальних проблем. Глобальні виклики. Глобальні протиріччя. Тенденції глобалізації. Доктринальне розуміння тенденцій глобалізації. Дисбаланс розвитку між Північчю і Півднем. Країни ‹‹золотого мільярду››. Країни-маргінали. Зростання розриву між бідними і багатими країнами. Показник ВВП на душу населення як індикатор соціально-економічної нерівності. Глобалізація соціально-екологічних протиріч. Екологічні проблеми. Екофобність суспільного розвитку. Екофільність майбутнього розвитку. Демографічні проблеми сучасності. Демографічні тенденції світу. Демографічна ситуація в Україні. Система демографічної безпеки. Проблеми енергетичного забезпечення глобального світу. Транснаціональні виклики і загрози. Глобалізація злочинності. Кіберзлочинність. Міжнародний тероризм. Проблеми вирішення глобальних проблем. Відповідальність і контроль у вирішенні глобальних проблем. Міжнародне співробітництво. Роль держав та інших політичних і громадських утворень у вирішенні глобальних викликів і загроз.

 

Зміст теми

 

Управління. Глобальне управління. Суб’єкти глобального управління: національні держави; міжнародні політичні і фінансово-економічні органи; міждержавні об’єднання; транснаціональні компанії; неурядові організації. Глобальне управління без глобального уряду. Головна проблема глобального управління з позиції синергетики. Конституція Федерації Землі. Роль країн ‹‹вісімки›› в процесах глобального управління. Концепції глобального управління. Концепція ліберального інтернаціоналізму. Концепція радикального республіканізму. Концепція космополітичної демократії. Концепція держави-лідера світового управління. Необхідність удосконалення глобального управління: посилення у світі міжцивілізаційних протистоянь; зростаюча непередбачуваність кліматичних змін; нестійкість світової фінансово-економічної системи. Ідеологія глобалізму (неолібералізму). Мондіалізм. Загальносприйнятливі принципи глобального управління. Особливості та характерні риси формування нового світопорядку.

Зміст теми

Людина – суб’єкт і об’єкт глобалізації. Концепція ‹‹ринкового фундаменталізму›› та її несумісність з імперативами сучасності. Глобалізація з ‹‹людським обличчям››. Людина як головний ресурс економіки, яка грунтується на знаннях. Творчий потенціал людини. Суспільство інтелекту. Універсальна освіта. Позанаціональний громадянин світу. ‹‹Людина економіки›› (А. Панарін). Проблеми демократичного виховання. Глобальна свідомість. Самоідентифікація людини в умовах глобалізації. Цінності Глобального етичного кодексу: любов, співчуття, чесність, справедливість, рівність, свобода, злагода, терпимість.

 

Тема 10. Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі.

 

Зміст теми

 

Ідентичність глобалізації. Реальна глобалізація. Можлива і бажана глобалізація. Суспільно-психологічний фактор оцінки змін сучасного світо- порядку. Поняття ідентичності. Самоідентифікація соціуму як вибір. Особливості суспільно політичних процесів в Україні. Неоднорідність українського соціуму та його поляризація. Політична ідентичність українського суспільства в умовах глобалізації. Глобалізація в сфері прав людини. Проблеми захисту прав людини в Україні: досягнення узгодженості в діяльності гілок влади; подолання правового нігілізму; прийняття конче необхідних законів; виховання у суспільстві поваги до права, законів; запровадження ефективних і рішучих заходів боротьби з корупцією; належне фінансування освіти, науки, новітніх технологій. Третє покоління прав і свобод (колективні права) та проблеми їх забезпечення. Універсалізація прав людини. Поняття та сутність сталого розвитку. Екологічна, економічна та соціальна складові сталого розвитку. Політичний базис сталого розвитку. Глобальні виклики та локальні проблеми. Ідея сталого розвитку як домінантна складова соціальної культури громадян.

ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Змістовий модуль 1.

Змістовний модуль 2.

Самостійна робота

студентів денної та заочної форм навчання

Важливим елементом навчального процесу є самостійна робота студента.

Від якості її виконання значною мірою залежить стан опанування матеріалом навчальної дисципліни. Успішне її вивчення передбачає комплексне засвоєння студентом питань семінарських занять та питань (завдань) передбачених для самостійної роботи. Вище такі питання і завдання викладені окремо до кожної теми.

Кількість годин для самостійної роботи студентів з кожної теми зазначена в даній таблиці.

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Теоретико-практичні основи становлення глобалістики та сучасний стан її розвитку
2.	Глобалізація як багатовимірний процес розвитку людства
3.	Економічна глобалізація як етап розвитку світового господарства.
4.	Політико-правові процеси глобальної трансформації
5.	Соціальні інститути в контексті глобалізаційного розвитку
6.	Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації
7.	Глобальні проблеми і протиріччя
8.	Глобалізація і глобальне управління
9.	Глобалізація у людському вимірі
10.	Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі
	Разом

ПЛАНУВАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ п/п	Завдання до самостійної роботи за модулями та темами	Навчальний час, год.	Інформаційні ресурси	Форма контролю
Змістовний модуль 1
	Тема 1. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, складання тезаріусу.		Література: 2, 3, 10,13, 16, 17, 47, 51	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань.
	Тема 2. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 1, 6, 9, 11, 17, 18, 24, 30, 34, 37	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.
	Тема 3. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 7, 16, 17, 30, 37, 47, 50, 51	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.
	Тема 4. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 1, 4, 8, 10, 14, 16, 18, 28, 36, 48	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення Перевірка тезаріусу,проблемних питань.
	Тема 5. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 6, 7, 10, 12, 15, 17, 23, 25, 27, 39	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.
Змістовний модуль 2
	Тема 6. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 7, 10, 12, 21, 31, 40, 42, 44, 46, 49, 52, 55	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.
	Тема 7. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 2, 8, 13, 16, 30, 34, 35, 37, 44, 45	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.
	Тема 8. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 7, 8, 10, 11, 17, 18, 19, 23, 32, 36	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.
	Тема 9. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 5, 7, 11, 13, 19, 24, 29, 32, 47, 51	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.
	Тема 10. Робота з джерелами. Індивідуальне завдання – підготовка реферату, ведення папки з нормативно-правовими актами, поповнення тезаріусу.		Література: 2, 4, 8, 16, 17, 26, 29, 34, 37, 44, 48, 54	Захист реферату. Оцінювання доповідей та повідомлень. Обговорення проблемних питань. Перевірка тезаріусу.

Тема 1

1. Поняття, сутність та характерні ознаки глобалізації.

2. Глобалістика як нова інтегральна наука про сучасний світ.

3. Становлення та розвиток глобалістики в Україні.

Тема 2

1. Глобалізація – багатовимірний процес трансформаційних змін.

2. Системність, багатовимірність та універсальність процесу глобалізації.

3. Україна в глобалізованому світі.

Тема 3

1. Світовий економічний простір: тенденції і проблеми розвитку.

2. Суб’єкти глобального простору та їх правовий статус.

3. Тенденції розвитку глобальної економіки в Україні.

Тема 4

1. Трансформація політичних систем суспільств в епоху глобалізації.

2. Тенденції трансформації права в процесі глобальних перетворень.

3. Особливості глобальних трансформаційних змін у країнах молодих демократій.

Тема 5

1. Глобальне громадянське суспільство: реалії та майбутнє.

2. Інформаційне суспільство та його ознаки.

3. Роль науки і освіти в процесі глобального розвитку.

Тема 6

1. Культурно-цивілізаційні проблеми глобалізаційного розвитку.

2. Глобалізація культури і культура глобалізації.

3. Культурна політика держави в умовах формування глобального світу.

Тема 7

1. Глобалізація, глобальні проблеми і глобалістика.

2. Глобальні проблеми сучасності: характеристика та шляхи вирішення.

3. Позитивні та негативні тенденції глобальних змін в Україні.

Тема 8

1. Глобальне управління – шлях до вирішення глобальних проблем.

2. Концепції глобального управління та їх характеристика.

3. Демократія як принцип у системі глобального управління.

Тема 9

1. Людина як суб’єкт і об’єкт глобалізації.

2. Соціальна складова – безальтернативна умова глобального розвитку.

3. Ідентифікаційна криза та шляхи її подолання в умовах глобалізації.

Тема 10

1. Соціоприродний і глобальний характер сталого розвитку.

2. Універсалізація прав людини як тенденція у глобальному світі.

3. Україна в процесі переходу до сталого розвитку.

ОСНОВНІ ВИМОГИ

КИЇВ – (рік)

Методи навчання

Основними методами навчання студентів з дисципліни ‹‹Глобалістика›› є лекційні заняття, семінарські заняття, самостійна робота студентів з матеріалами тем.

Допоміжними методами навчання студентів є ведення конспекту лекцій і конспекту самостійного опрацювання матеріалу, складення тезаріусу пропонованих до вивчення тем, формування накопичувальної папки опрацьованих студентом матеріалів, підготовка виступів до участі у наукових заходах Академії.

Методи контролю

 

Вивчення дисципліни ‹‹Глобалістика›› передбачає проведення зі студентами поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль сприяє поступовому закріпленню теоретичних знань студентів отриманих під час роботи з викладачем та самостійної роботи відповідно до програми навчальної дисципліни (с. с. 8-13). Він проводиться за такими формами: А) опитування студентів з теоретичного програмного матеріалу під час семінарських занять; Б) тестування знань студентів з теоретичного матеріалу передбачених модулів; В) обговорення матеріалів підготовлених студентами рефератів; Г) обговорення матеріалів доповідей з поставленого проблемного питання; Д) оцінки виконання завдань самостійної роботи студентів; Е) усного бліц-опитування студентів з матеріалу попередніх тем (написання диктанту).

Підсумковий контроль проводиться після вивчення програмного матеріалу у формі заліку.

Сумарна підсумкова оцінка, яку студент може отримати за результатами семестрового контролю, складається з кількості балів отриманих за відвідування лекційних занять, семінарських заняттях та кількості балів отриманих під час модульного контролю, захисту підготовленого реферату.

Результати підсумкових заходів (поточного контролю та заліку) оцінюються за 100-бальною шкалою з подальшою трансформацією у державну оцінку відповідно до нижче наведеної таблиці (с. 46).

КАРТКА МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Додаток 2

 

 

Спеціальність_______________________

Факультет __________________________

Курс_____Семестр_______Група_______

 

КАРТКА МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № ___

Дисципліна ________________________________________________________________________

 

П.І.П. студента _____________________________________________________________________

 

Номер питання	Сума балів ECTS	Відповідь	Номер питання	Сума балів ECTS	Відповідь
	0,5		16.	0,5
	0,5		17.	0,5
	0,5		18.	0,5
	0,5		19.	0,5
	0,5		20.	0,5
	0,5		21.	0,5
	0,5		22.	0,5
	0,5		23.	0,5
	0,5		24.	0,5
	0,5		25.	0,5
	0,5		26.	0,5
	0,5		27.	0,5
	0,5		28.	0,5
	0,5		29.	0,5
	0,5		30.	0,5
Всього:	Max /7,5 ____	Всього	Max/ 7,5 ____
Всього за модульний контроль Max 15/______	Загальна оцінка____________

 

 

П.І.П. викладача ________________________________________________________

 

 

Дата проведення модульного контролю _________

 

 

Підпис студента_____________________________

 

Модуль І

1.Визначте змістовну похідну поняття ‹‹глобалізація››:

А) Походить від німецького globalization - ‹‹широкомасштабний››, підкреслює масштабність світових змін;

Б) Походить від англійського globe - ‹‹земна куля››, підкреслює системо-утворюючу ознаку і планетарний характер цього явища;

2.Хто з дослідників і в якому році вперше запровадив поняття ‹‹глобалізація›› у сучасному його розумінні?

А) Дж. Маклін, Т. Левіт, К. Ясперс – 1948 р.

Б) Зб. Бжезінський, Е. Сміт, Дж. Сорос, - 1991 р.

3. В якій з відповідей вірно розкрита сутність процесу глобалізації:

А) Сутність глобалізації і основні тенденції її розвитку – об’єктивний процес формування цілісного світу, глобального людського співтовариства, нового типу цивілізації;

Б) Сутність глобалізації і основні тенденції її розвитку – керований державою-лідером процес формування цілісного світу на засадах неоліберальних цінностей;

4. Глобалізація є ключовим поняттям, яке характеризує процеси світового розвитку на рубежі тисячоліть:

А) Так;

Б) Ні;

5. Чи правильним є твердження? Феномен глобалізації виходить за економічні межі, в яких її схильні трактувати більшість дослідників цієї теми, і охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також умови існування людства:

А) Ні;

Б) Так;

 

6. Визначте вірну відповідь щодо поняття глобалістики на сучасному етапі її розвитку:

А) Глобалістика на сучасному етапі її розвитку – сукупність знань і практичних дій, пов’язаних з аналізом і вирішенням глобальних проблем, намаганням надати процесам глобалізації керованого характеру;

Б) Глобалістика на сучасному етапі її розвитку – наука пов’язана з вивченням, аналізом і вирішенням глобальних проблем, намаганням надати процесам глоба