Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ та СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

 

«ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА»

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

 

Київ – 2012

 

УДК 339.9 (075.8)

 

Бакаєв Л.О., Бакаєва І.Г., Харчук О.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Навчальний посібник.-К.:ДЕТУТ,2012.-269с.

 

Посібник написаний згідно з навчальною програмою дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» за вимогами кредитно-модульної системи. Охоплює весь комплекс навчально-методичного забезпечення, який є необхідним для засвоєння курсу.

Складовими посібника є зміст дисципліни по темах, конспект лекцій, методичні рекомендації щодо практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.

Рекомендується для студентів напрямів підготовки «Менеджмент» та «Економіка підприємства».

 

Рецензенти:

- Нєвєлев О.М., доктор економічних наук, професор,завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Академії муніципального управління;

- Підлісний П.І., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної теорії Державного економіко-технологічного університету транспорту;

- Боняр С. М.,доктор економічних наук,професор кафедри перевезень і маркетингу Київської державної академії водного транспорту ім.гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

 

ВСТУП………………………………………………………………………………………………………..…4

І. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ПО ТЕМАХ …….……………………......................7

ІІ. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ……………………………………………………….15

ІII.МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ШОДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ……133

IV. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ…209

У. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА………………….…………..245

VІ. Основні терміни і визначення…………………………………248

VІІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..260

 

 

ВСТУП

Навчальний посібник з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» має на меті надати методично-консультативну допомогу студентам у глубокому самостійному вивченні нормативної дисципліни для студентів напряму підготовки «Менеджмент».Розкриттю характеру та особливостей здійснення зовнішньоекономічної діяльності, співробітництву у сфері експортно-імпортних операцій з торгівлі товарами і послугами згідно принципів і правил міжнародної торгівлі, здійсненню розрахункової діяльності, валютному регулюванню, правил складання зовнішньо- торговельних контрактів присвячено курс зовнішньоекономічної діяльності як важливої компоненти фундаментальної підготовки фахівців з менеджменту.

Професійна підготовка сучасних менеджерів передбачає розуміння ними закономірностей здійснення підприємствами зовнішньоекономічних операцій, усунення ризиків, пов’язаних з цим, транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності, організації міжнародних перевезень.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» є отримання студентами системних знань з об'єктивних законо­мірностей, умов, процесів і специфічних особливостей зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємства, а також набуття навичок їх практичного використання.

Предметом дисципліни « Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» є економіч­ні, організаційні, управлінські та соціально-культурні відносини, що виникають у процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Основними завданнями дисципліни є:

- вивчення теоретичних основ здійсненнязовнішньоекономічної діяльності підприємства;

- розуміння сутності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, цілей, ії правового та економічного середовища;

- вивчення видів та форм ЗЕД підприємства;

- усвідомлення економічної природи комерційних операцій на зовнішніх ринках;

- ознайомлення з аналізом та оцінкою основних показників зовнішньоекономічної діяльності;

- ознайомлення з регулюванням зовнішньоекономічної діяльності та функціями органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- ознайомлення з умовами розрахунків по зовнішньоторговельним операціям;

- ознайомлення з транспортними умовами зовнішньоекономічних контрактів;

- вивчення валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- ознайомлення з торговельно-посередницькою діяльністю на зовнішньому ринку;

- ознайомлення з зовнішньоекономічною діяльністю підприємств на території вільних економічних зон;

- вивчення ризиків у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування;

- проведення економічного аналізу ЗЕД підприємства, визначення її ефективності;

- вивчення принципів укладання зовнішньоторгівельних контрактів.

Міждисциплінарні зв’язки: міжнародні економічні відносини, міжнародна економіка, основи менеджменту. менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, митна справа, ризик-менеджмент, міжнародний бізнес.

Результатом вивчення дисципліни є формування у студентів цілісної уяви про процеси у сфері ЗЕД; оволодіння культурою сучасного економічного мислення, методо­логічними підходами щодо аналізу та оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності; формування у студентів умінь і практичних навичок використання набутих знань у практиці здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств щодо застосовування емпіричних та статистичних даних, інформаційної бази даних для аналізу стану світового економічного середовища з метою вибору стратегії виходу на зовнішні ринки; оволодіння методиками проведення аналізу щодо вибору найоптимальніших для підприємств умов співпраці з іноземним контрагентом; формування комплексного підходу до розуміння механізму про­ходження вантажів через митний кордон України; формування укладання зовнішньоекономічного контракту згідно з діючою нормативно-правовою базою.

 

 

І. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ПО ТЕМАХ

Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки

Характеристика категорій зовнішньоекономічної сфери та їх взаємозв'язки. Функції зовнішньоекономічної діяльності. Напрями впливу зовнішньоекономічного чинника на національну економіку. Сутність поняття «зовнішньоекономічна діяльність», основні види і форми зовнішньо-економічної діяльності. Причини і передумови розвитку зовнішньоеко­номічної діяльності. Принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Поняття об'єктів та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Право на здійснення зовнішньоеконо­мічної діяльності. Місце дисципліни в системі загальноосвітніх і професійно орієнтованих дисциплін. Актуальність та практична спрямованість дисципліни, її структура і послі­довність вивчення.

Література: 1-5, 33, 34, 43, 44, 51.

 

Тема 2. Основні напрями і показники розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Зовнішньоекономічна політика держави. Сучасні концептуальні підходи до форму­вання зовнішньоекономічної політики України в контексті реалізації національних еконо­мічних інтересів. Основні етапи розвитку ЗЕД в Україні. Аналіз та оцінка сучасного стану ЗЕД України. Характеристика основних показників розвитку зовнішньоекономічного сектора країни: абсолютні (обсяг та динаміка зовнішнього товарообігу; торговельне сальдо, генеральна торгівля), відносні (індекси динаміки експорту та імпорту, коефіцієнт покриття імпорту експортом, індекс концентрації експорту, індекс «умов торгівлі», індекс імпортної залежності країни, індекс чистої торгівлі), показники структури (індекс диверсифікації експорту/ імпорту, частка продукції обробної промисловості в загальному обсязі експорту продукції, індекс географічної концентрації експорту/імпорту); показники інтенсивності та ефективності зовнішньоекономічних зв'язків країни. Платіжний баланс України, його структура та характеристика.

Література: 5, 24, 33, 34, 48, 51

 

Тема 3. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: принципи, цілі, методи. Еволюція системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Національне та наднаціональне регулювання ЗЕД. Характеристика органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні та їх компетенції. Органи місцевого самоврядування та регіональний аспект регулювання ЗЕД. Недержавні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: торгово-промислові палати, фондові та валютні біржі. Економічні та адміністративні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Правове регулювання ЗЕД. Реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Література: 5, 24, 33, 34, 42, 56.

Тема 4. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Сутність митного регулювання ЗЕД. Принципи митного регулювання. Митні органи України: завдання, функції, структура. Види і методи здійснення митного контролю. Характе­ристика митних режимів: експорту, імпорту, транзиту, реекспорту, реімпорту, тимчасового ввезення (вивезення), переробки на митній території України, переробки поза межами митної території України, знищення і руйнування, магазину безмитної торгівлі, митного складу, спеціальної митної зони, відмови на користь держави. Товарна номенклатура ЗЕД. Порядок митного оформлення товарів. Основні митні документи та специфіка їх оформлення. Плата за митне оформлення товарів. Декларування товарів: форми та процедури. Митна вартість та методи її визначення. Мета і сфера застосування правил інтерпретації міжнародних торгівельних термінів «Інкотермс 2000». Мито як інструмент економічного регулювання. Єдиний митний тариф. Види мита. Види митних ставок.

Література: 5, 7, 9, 11, 34, 73, 94, 95, 98, 103.

 

Тема 5. Загальнодержавні податки у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Види та функції податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сутність та порядок нарахування митних податків (ПДВ, мита, акцизного збору) у сфері ЗЕД. Особливості оподаткування залежно від митного режиму. Порядок відшкодування ПДВ при експорті. Проблеми бюджетної заборгованості з ПДВ і шляхи їх вирішення. Операції, які звільняються від справляння ПДВ. Єдиний збір, що стягується у пунктах пропуску через митний кордон. Відображення митних платежів у ВМД. Особливості оподаткування імпорту послуг.

Література: 5, 7, 8, 10, 24, 32, 40, 46, 50.

 

Тема 6. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Нетарифні засоби регулювання, їх класифікація і характеристика. Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни. Інструменти нетарифного регулю­вання. Кількісні обмеження: ліцензування і квотування. Класифікація квот за напрямом дії та масштабом охоплення. Порівняльний аналіз ефективності застосування імпортного тарифу та імпортної квоти. Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню. Види та способи розподілу ліцензій. Механізм оформлення документів для отримання ліцензій. Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні кредити, експортні субсидії, імпортні депозити. Антидемпінгові заходи, визначення демпінгової маржі та величини шкоди національним виробникам. Нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита. Сертифікація, стандартизація, технічні бар'єри, вимоги щодо вмісту місцевих компонентів, вимоги щодо упакування та маркування товарів. Сутність політики державних закупівель.

Література: 1, 5, 6, 7, 24, 52, 51, 94, 98.

 

Тема 7. Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Сутність, основні принципи та інструменти валютного регулювання. Поняття валютної політики держави та її складові. Об'єкти та суб'єкти валютного регулювання. Валюта, валютний курс, валютні цінності. Порядок придбання і використання валюти, здійснення розрахунків в іноземній валюті. Система валютного контролю. Види валютних операцій. Обмеження щодо перевезення та пересилання валютних цінностей. Українська міжбанківська валютна біржа та її функції. Механізм проведення торгів іноземною валютою.

Література: 9, 11, 40, 51, 57, 89.

Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Сутність міжнародних розрахунків та необхідність банківського обслуговування у сфері ЗЕД. Форми розрахунків: аванс, акредитив, інкасо, платіж за відкритим рахунком, банківський переказ. Види і засоби платежу. Готівковий платіж, авансовий платіж, платіж у кредит. Вексель, чек. Основні види банківських послуг у сфері ЗЕД. Документальне оформлення банківських операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності: депозитних, розрахункових, валютообмінних та кредитних операцій. Кореспондентські відносини у сфері ЗЕД. Форми кредитування експортерів та імпортерів. Платіжні системи: SWIFT, CHIPS, TARGET. Система клірингу. Оцінка надійності та вибір комерційних банків суб'єктами ЗЕД.

Література: 4, 6, 17, 29, 67, 68, 70, 85, 89, 86, 105.

Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки

Передумови і мотивація виходу підприємств на зовнішні ринки. Пошук та вибір партнера. Класифікація і характеристика форм виходу на зовнішні ринки. Критерії вибору форм виходу підприємств на зовнішні ринки. Прямий і непрямий експорт. Спільне підприємництво та пряме іноземне інвестування як форми виходу підприємствана зовнішніринки. Умови функціонування підприємств на зовнішніх ринках. Вивчення й аналіз умов ринку. Дослідження потенційних можливостей фірми при виході на зовнішніринки. Способи встановлення контактів з потенційним партнером.

Література: 1, 6, 14, 15, 25, 34, 35, 43, 44, 52, 71, 82, 91.

 

Тема 10. Ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Зовнішньоторговельна ціна: сутність поняття, функції, класифікація зовнішньоторго­вельних цін. Цінова політика підприємства, обґрунтування зовнішньоторговельних цін. Основні фактори ціноутворення в ЗЕД. Принципи визначення світових цін. Трансфертні ціни: сутність, функції. Особливості трансфертного ціноутворення. Ціноутворення в електронній торгівлі. Специфіка формування цін на сировинні товари, готові вироби. Етапи формування контрактної ціни. Рівень ціни, базис ціни, одиниця виміру ціни. Способи фіксації цін. Цінові знижки і надбавки.

Література: 6, 8, 27, 28, 35, 36, 43, 51, 52, 90.

 

Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку

Сутність та види посередницької діяльності. Характеристика посередників за обсягом повноважень та за місцем, що вони посідають на зовнішніх ринках. Агенти, представники, брокери, маклери. Угоди комісії, їх особливості. Угоди чистої комісії. Договір «делькредере». Угоди консигнації, особливості і можливості здійснення. Торгові агенти, агенти повірені: обов'язки, особливості, регулювання. Дистриб'ютори, дилери, їх місце на ринку. Прості агенти, агенти з правом «першої руки», монопольні (ексклюзивні) агенти. Регулювання посередницьких операцій в Україні.

Література: 6, 35, 82, 83, 90.

 

Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Сутність та особливості компенсаційних угод. Класифікація угод зустрічної торгівлі. Операції натурального обміну. Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем. Комерційна компенсація, зустрічні закупівлі, авансові закупівлі, угоди типу «світч», угоди типу «офсет», рамочні угоди, угоди позитивної зустрічної торгівлі, угоди щодо зворотного експорту, програми пов'язання імпорту та експорту і обов'язки, які передбачають участь інвестора в експорті товарів країни-імпортера. Операції в рамках промислового співробітництва. Співробітництво на комерційній основі, виробнича кооперація, франчайзинг, операції з давальницькою сировиною.

Література: 4, 6, 44, 49, 57, 77, 92, 101, 104.

 

Тема 13. Структура і зміст зовнішньоекономічних контрактів

Умови контракту: обов'язкові та додаткові. Зміст і характеристика основних умов контракту. Преамбула. Предмет контракту. Кількість та якість товару в контракті. Базисні умови поставки. Термін і дата постачання. Пакування і маркування. Валютні та фінансові умови зовнішньоекономічних контрактів. Валюта ціни і валюта платежу. Умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Гарантії на технічне обслуговування. Порядок приймання товару. Рекламації і санкції. Арбітраж. Форс-мажорні обставини. Інші умови.

Література: 1-4, 14, 15, 41, 43, 44, 83, 88, 92.

 

Тема 14. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз виконання зобов'язань з експортно-імпортних операцій. Аналіз динаміки зовнішньоеконо­мічної діяльності. Аналіз раціональності використання коштів у зовнішній торгівлі: оборотність оборотних коштів у зовнішньоторговельних операціях, аналіз обороту коштів у товарах, аналіз обороту коштів у розрахунках, аналіз накладних витрат при експорті та імпорті товарів. Методологічні підходи до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.Система показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка економічної ефективності. Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту. Вплив зовнішньо­економічної діяльності підприємства на його фінансові результати.

Література: 2,3, 5-8,29, 33, 47, 52, 56, 68, 69, 77, 98,105, 106.

 

Тема 15. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування

Сутність та класифікація ризиків ЗЕД. Характеристика транспортних, комерційних, політичних, валютних, митних ризиків та ризиків у міжнародних розрахунках. Методи страхування ризиків у ЗЕД. Особливості самострахування. Способи транспортного страху­вання га умови страхування вантажів у ЗЕД.

Література: 1-5, 33, 37, 68, 69, 71, 75, 79, 96.

 

Тема 16. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Сутність та система регулювання міжнародних перевезень. Правове регулювання міжнародних перевезень, його види. Організація міжнародних перевезень. Фактори, що впливають на вибір виду транспорту. Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту: морських, залізничних, автомобільних, авіаційних. Товарно-транспортна документація. Формування ціни на транспортні послуги. Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень. Міжнародні транспортні коридори.

Література: 1- 4, 6, 43, 44, 61, 64, 70, 79, 83, 85, 86, 109, 110.

 

Тема 17. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств на території

вільних економічних зон

Мета і завдання створення спеціальних економічних зон. Світовий досвід вико­ристання режимів спеціальних економічних зон. Пільги, що надаються на території ВЕЗ. Класифікація та характеристика видів вільних економічних зон: експортно-виробничих, туристсько-рекреаційних ВЕЗ, вільних портів, технопарків, технополісів і бізнес-інкубаторів. Основні офшорні юрисдикції. Офшорні компанії. Цілі використання офшорних компаній. Основні види офшорних компаній. Співпраця офшорної та оншорної компанії. Діяльність офшорних банків. Регулювання співпраці українських резидентів з офшорними компаніями. Законодавчі обмеження щодо співпраці з офшорами.

Література: 6, 41, 44, 51, 56, 57, 70, 74, 76, 78, 92, 101.

ІІ. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки

Зовнішньоекономічні зв'язки – це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва між державами і їх суб'єктами в усіх галузях економіки.

Як економічна категорія зовнішньоекономічні зв'язки являють собою систему економічних відношень, що виникають при русі усіх видів ресурсів між державами та їх суб'єктами господарювання.

Ці багатосторонні відносини охоплюють усі сфери економічного життя держави і передусім його виробничу, торговельну, інвестиційну і фінансову діяльність.

Для сучасної системи зовнішньоекономічних зв’язків притаманні таки риси: посилення інтеграційних процесів між країнами; зростання обсягів міжнародної торгівлі, чому сприяла ії лібералізація; жорстке міжнародне регулювання ЗЕД; державне регулювання ЗЕД, яке спрямоване на створення сприятливих економічних і політичних умов для країни і суб’єктів ЗЕД; лібералізація ринків праці і капіталу, що сприяє перетіканню капіталу і робочої сили з країни в країну; збільшення роли інформаційних, транспортних, консалтингових, страхових, лізингових послуг, послуг зв’язку, франчайзингу в міжнародної торгівлі.

Суттєвість зовнішньоекономічних зв'язків виявляється в їх функціях, до яких відносяться:

- організація і обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами і результатами праці в їх натуральному та вартісному виразі. Сутність цієї функції полягає в доведенні продуктів, що видобуваються в якості природних ресурсів, і продуктів, одержаних в процесі міжнародного розподілу праці, до конкретних споживачів через обмін продуктів і результатів праці в їх натуральній і вартісній формі. Організація обміну водночас передбачає і обслуговування цього обміну.

- міжнародне визнання споживчої вартості продуктів міжнародного розподілу праці. У процесі виконання даної функції відбувається завершення акту товарно-грошових відносин і закінчення обміну грошей на продукт міжнародного розподілу праці, в результаті чого споживча вартість, що укладається в цей продукт, одержує міжнародне визнання.

- організація міжнародного грошового обігу. Сутністю цієї функції є створення умов для безперервного руху грошей у процесі впровадження різноманітних міжнародних розрахунків.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це діяльність українських та іноземних суб’єктів господарювання, яка побудована на взаєминах між ними і здійснюється як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність побудована на відносинах між суб'єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав.

До основних видів зовнішньоекономічної діяльності відносяться: міжнародна торгівля, науково-технічна співпраця, міжнародна інвестиційна діяльність, міжнародна виробнича діяльність, культурна співпраця.

Міжнародна торгівля – міжнародний обмін продуктами і послугами – результатами національної праці.Показниками міжнародного товарообігу є експорт та імпорт товарів. Імпорт — ввезення товарів, послуг або капіталів у країну з-за кордону. Експорт — вивезення товарів, послуг або капіталів за кордон.

Міжнародна інвестиційна діяльність – це діяльність по обміну інвестиційними та кредитними ресурсами між країнами, створення підприємств с іноземними інвестиціями, надання кредитних ресурсів країнам, підприємствам, організація міжнародної розрахункової діяльності.

Науково-технічна співпраця - це обмін товарами і послугами у сфері науково-технічного прогресу, та може здійснюватись у наступних формах: експорту наукомістської продукції, кооперації країн у створенні нової техніки й технології з подальшим її впровадженням та використанням, спорудженні за рубежем заводів "під ключ" або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки, модернізації об'єктів за участю закордонних партнерів; міжнародному лізингу, технічному навчанні персоналу країн-імпортерів технологій, обміну передовим технічним досвідом, координації та кооперації наукових досліджень, технічної допомоги при опануванні нових виробництв, співпраці у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Торгівля інженерно-консультаційними послугами "інжиніринг" — надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру. Найбільшого розвитку інжиніринг одержав у галузі капітального будівництва. Провідними експортерами цього виду послуг є фірми США, Канади, Великобританії, Франції, ФРН та Японії. Сюди входить проектування об'єкту, вивчення ринку, установка та випробування обладнання, набір та підготовка кадрів, послуги з реалізації продукції, сприяння в організації реклами, розробка методів утилізації відходів тощо.

Культурна співпраця передбачає організацію виставок картин або експозицій провідних музеїв світу, музичні та пісенні конкурси, фестивалі, обмін творчими колективами, спільне вивчення культурних та історичних цінностей (стародавні піраміди, розкопки доісторичних поселень), обмін кіно-, відео- та аудіопродукцією.

Передумови розвитку ЗЕД це: отримання прибутку, розширення ринку збуту продукції, отримання доступу до сировини, нових технологій, дешевої робочої сили, інвестиційних ресурсів, участь у міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперації.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності визначають спрямованість правового регулювання зовнішньоекономічних відносин як на міжнародному, міждержавному рівнях, так і на національному рівні. Існують загальні, специфічні та національні принципи ЗЕД.

Загальні принципи ЗЕД – це загальновизнані правила, яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. До них відносяться принципи науковості, системності та взаємовигідності ЗЕД.

Специфічні принципи ЗЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов’язковими для виконання всіма державами, які підписали ту чи іншу угоду. До них відносяться принципи суверенітету, рівності, взаємної вигоди, мирного врегулювання спорів, сумлінне виконання міжнародних обов’язків, сприяння міжнародної соціальної справедливості, лібералізації міжнародної торгівлі, встановлення режиму найбільшого сприяння, зменшення митних бар’єрів, уніфікації технічних норм і стандартів, лібералізація фінансових, транспортних послуг, переміщення робочої сили тощо.

Національні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах держав та є підґрунтям державного регулювання ЗЕД. До них відносяться:

1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у: виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами України; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин.

2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:- праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні
зв'язки; праві суб'єктів ЗЕД здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України; обов'язку додержувати при здійсненні ЗЕД порядку встановленого законами України.

3. Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом України всіх суб'єктів ЗЕД незалежно від форм власності; неприпустимості дискримінація суб'єктів ЗЕД, а також іноземних суб'єктів господарювання.

4. Принцип верховенства закону, що полягає у: регулюванні ЗЕД тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

5. Принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД, який полягає у тому, що
Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання на її території згідно з законами України;

- здійснює рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами тільки відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6. Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів вказує на необхідність забезпечення правовими засобами економічної рівноваги при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, обміну рівними вартостям, недопущення фіктивного експорту з метою отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість тощо.

Суб'єктами ЗЕД є фізичні та юридичні особи, які мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Відповідно до Закону України «Про ЗЕД», суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Суб'єкти ЗЕД мають права та обов'язки (загальні та спеціальні), що є обов'язковими елементами їх правового статусу.

До категорії загальних входять права та обов'язки, притаманні усім суб'єктам господарювання:

- здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких закон не містить заборон;

- самостійно розпоряджатися (після сплати передбачених законом податків і обов'язкових платежів) валютною виручкою від проведених зовнішньоекономічних операцій;

- одержувати в іноземних фінансових установах на договірній основі валютні кредити;

- обирати контрагентів та укладати з ними зовнішньоекономічні договори;

- користуватися державним захистом своїх прав та законних інтересів у разі їх порушення за межами України, тощо.

До спеціальних обов’язків суб'єктів ЗЕД належать: дотримання вимог законодавства про ЗЕД; у разі порушення вимог законодавства про ЗЕД нести передбачену ним господарсько-правову відповідальність, у т. ч. у формі застосування спеціальних санкцій, відповідно до встановленого порядку; інформувати Нацбанк України про відкриття валютних рахунків за межами України та надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у встановленому порядку та ін.

До другої категорії учасників ЗЕД належать суб'єкти, що здійснюють організаційно-управлінські повноваження у сфері ЗЕД. Насамперед, це державні органи та органи місцевого самоврядування.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрити сутність зовнішньоекономічних зв'язків як системи.

2. Назвати основнівиди зовнішньоекономічної діяльності.

3. Розкрити принципи зовнішньоекономічної діяльності.

4. Розкрити сутність суб'єктів ЗЕД, їх права та обов'язки.

Література:1-5, 33, 34, 43, 44, 51.

 

Тема 2. Основні напрями і показники розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Зовнішньоекономічна політика — це сукупність цілеспрямованих державних заходів щодо реалізації економічного потенціалу країни на зовнішньому ринку та задоволення власних потреб за рахунок товарів і послуг іноземного виробника.

При визначенні зовнішньоекономічної політики як економічної категорії слід акцентувати увагу на двох суттєвих моментах: наступальному і захисному.

Наступальна функція спрямована передусім на отримання країною порівняльних та абсолютних переваг у результаті участі у світогосподарських відносинах, тобто на реалізацію економічного потенціалу країни на світовому ринку.

Захисна функція реалізується з метою формування народногосподарської структури у відповідності з національними інтересами і цілями зовнішньоекономічної політики. Основними причинами введення і підтримання захисних заходів є:

- створення системи регулювання імпорту з метою захисту вітчизняного ринку від іноземної конкуренції;

- необхідність захисту певних стратегічних галузей і підприємств, які забезпечують безперервність процесу відтворення або обороноздатність країни;

- необхідність мати резерв торговельно-політичних поступок в обмін на аналогічні поступки країн-партнерів, важливих для вітчизняного експорту;

- необхідність екстерналізації, тобто перекладання на інші національні господарські системи своїх витрат шляхом розширення зовнішньоекономічної сфери, імпорту дешевої сировини і палива, експорту готової продукції і капіталу, перенесення екологічно забруднених виробництв на територію інших країн, переважно тих, які знаходяться на світогосподарської периферії.

Основні складові зовнішньоекономічної політики держави: зовнішньоторговельна політика; валютна політика; інвестиційна; митно-тарифна політика.

Зовнішньоторговельна політика — це державна політика, яка впливає на зовнішню торгівлю через податки, субсидії, прямі обмеження експортних та імпортних операцій. Об'єктом регулювання зовнішньоторговельної політики є товаропотоки між країнами. Залежно від спрямованості товаропотоків розрізняють експортну та імпортну політику держави.

Експортна політика держави спрямована на реалізацію на зовнішніх ринках товарів, стосовно яких країна має порівняльні переваги, стимулювання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств з метою розширення її вивозу на зовнішні ринки, тобто експортна політика спрямована на реалізацію економічного потенціалу країни на зовнішніх ринках.

Імпортна політика спрямована на регулювання імпорту з метою захисту вітчизняного ринку від іноземної конкуренції та задоволення власних потреб за рахунок товарів іноземного виробництва.

Основними напрямами імпортної політики є: обґрунтована політика імпортозаміщення та відповідні протекційні заходи стосовно товарів іноземного виробництва. При цьому основними інструментами регулювання імпорту є досить жорстка митно-тарифна система та застосування нетарифних бар'єрів.

Валютна політика — це сукупність дій держави з метою підтримання економічної стабільності і створення основних засад розвитку міжнародних економічних відносин за рахунок впливу на валютний курс і на валютні відносини. Основними складовими валютної політики є дисконтна та девізна політика держави.

Під дисконтною політикою розуміють систему економічних та організаційних заходів, які використовуються при застосуванні дисконтної ставки (відсотка) при регулюванні інвестицій та збалансуванні платіжних зобов'язань. Дана політика орієнтована передусім на коригування валютного курсу з метою регулювання грошового потоку, динаміки і рівня цін, обсягу грошової маси та міграцію короткотермінових активів.

Основою механізму девізної політики є застосування валютної інтервенції та валютних обмежень на покупку та продаж валюти з метою збереження стабільності валютного курсу.

Політика в сфері стимулювання іноземних інвестицій передбачає реалізацію таких цілей: створення сприятливого інвестиційного клімату, залученні іноземного інвестиційного капіталу, збільшення національного виробництва за рахунок іноземних вкладень, привнесення в країну передової технології і досвіду ринкового господарювання, сприяння структурній перебудові економіки, розширення масштабів вітчизняного накопичення за рахунок зовнішніх джерел фінансування.

Під митно-тариф