Шкідливість і небезпечність тютюнопаління

Ще одна причина, яку слід відзначити особливо, — це недба­лість під час паління. Курців у нас поки ще багато, звідси й велика ймовірність пожеж. Нерідко можна спостерігати, як окремі люди, запалюючи цигарку, кидають палаючі сірники й недопалки абику­ди, палять у заборонених місцях, кладуть недопалки на дерев'яні предмети, поблизу речей, здатних запалитися в разі найменшого зіткнення з вогнем. Спеціально проведені досліди показали, що максимальна температура тліючої цигарки коливається в межах +300...+420 °С, час її тління — 4-8 хв. Цигарка в момент запален­ня має температуру +310...+320 °С, час тління — 26-30 хв. Спри­чинивши тління горючого матеріалу, сам недопалок через якийсь час гасне, але утворене ним вогнище тління за сприятливих умов може перетворитися на пожежу. Недопалок, кинутий на деревну стружку, спричиняє її тління. Тепло, що виділяється при цьому, проникає вглиб стружки. Через 2,5-3 год температура піднімаєть­ся до +410...+470 °С і відбувається запалення. Тліючий недопалок здатний спричинити запалення паперу. Якщо недопалок лежить на поверхні, процес запалення триває 45-50 хвилин. У разі по­трапляння недопалка на глибину 5-10 см, він запалюється значно швидше — через 12-35 хв. Приблизно такі самі наслідки виника­ють у разі потрапляння недопалка в сіно або солому.

Дуже небезпечно палити лежачи в ліжку, особливо в нетверезо­му стані. Курець засинає, цигарка падає на постіль і починається пожежа. Як правило, у цьому випадку курець отримує дуже сильні опіки або гине.

ТЕМА 9. Головні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі

Гори, багаттю, веселіше!

Пожежа — стихійне лихо, що має катастрофічні наслідки для природи й людей.

Найчастіше лісова пожежа провокується людською недбаліс­тю: не загашені багаття, кинуті недопалки, іскри вихлопів. Рідше вона починається в результаті удару блискавки в сухостійне дерево або внаслідок тривалого тертя дерев. Найбільш пожежонебезпеч-ними ліси стають у період сухої та спекотної погоди.

Літо — час пікніків. А будь-який пікнік зазвичай не обходиться без багаття. На «живому» вогні так чудово присмажити хліб, а у вугіллі — спекти картоплю. А якщо «у програмі» шашлик, то без багаття — аж ніяк!

Одне лихо — далеко не всі знають, як правильно розпалювати багаття. А як?

Якщо ви з друзями багато років виїжджаєте на те саме місце, користуйтеся старими кострищами. Своїми, чужими — не важ­ливо. А важливо, щоб багаття горіло на галявині, подалі від дерев і кущів. Інакше від полум'я можуть спалахнути гілки, а там і до лісової пожежі недалеко.

Якщо старого кострища немає, виберіть рівне місце посередині галявини, подалі від дерев і кущів. Гострим ножем підріжте дерен до землі по колу майбутньої межі багаття. Розріжте дерен внутріш­ньої частини кола на вісім однакових частин. Акуратно підріжте кожну частину, переверніть і покладіть по периметру кострища.

Складіть сухі дрова та дрібні гілочки. Для розпалювання мож­на взяти клапоть газети або бересту. До речі, багаття зручніше за все розпалювати звичайними сірниками, а не запальничкою.

Не кладіть відразу занадто багато дров — велике полум'я не гріє, а обпалює, і стежити за ним складніше. Поки багаття горить, дивіться, щоб іскри не розліталися.

Перед тим як іти, обов'язково залийте вугілля водою, навіть якщо вам здається, що воно остаточно згасло. Дерен покладіть на місце.

І не забудьте забрати із собою сміття — порожні пластикові па­кети та пляшки, консервні бляшанки, серветки. Складіть сміття в пластиковий пакет і викиньте в перший же сміттєвий контейнер, який побачите дорогою додому.

Причини пожеж у лісі

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але головною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини.

Пам'ятайте, що вкрай небезпечно:

♦ кидати палаючі сірники, недопалки;

♦ палити суху траву;

♦ розводити вогнища;

♦ залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речо­виною клапті тканини.

Причини загорянь лісових масивів можуть бути найрізноманіт­нішими. Майже 90 % лісових пожеж виникають через недотриман­ня правил пожежної безпеки поводження з вогнем в місцях праці та відпочинку. Лісові пожежі також виникають і через блискавки та самозаймання торфу. Лісові пожежі поділяються на низові та верхові. Під час низових пожеж вогонь поширюється земним на­стилом, вигоряє суха трава та листя, що лежить на землі, почина­ють горіти знизу стовбури дерев. Низові пожежі, у свою чергу, по­діляються на біглі та стійкі. Бігла пожежа поширюється з великою швидкістю. За стійкої пожежі вигоряють підстилка, дуже обгоря­ють корені та кора дерев, цілком згоряє земний горючий настил.

За високої температури, вітру та затяжної низової пожежі, осо­бливо у хвойних лісах, пожежа може перекинутись на крону де­рев і перерости з низової у верхову. Для верхових пожеж харак­терним є поширення вогню по кронах дерев. При цьому згоряють хвоя, листя та великі гілки. Виникненню верхових пожеж сприяє сильний вітер. Дерева після верхової пожежі гинуть. Верхові, як і низові, пожежі поділяються на біглі та стійкі. У разі сильного ві­трі такі пожежі поширюються на велику площу. Іскри, що розліта­ються, можуть стати причиною виникнення пожеж у житлових бу­динках та спорудах, які знаходяться поблизу лісосмуг. Швидкість поширення верхової пожежі може досягати 15-20 км/год. Такі по­жежі затяжні, і їх дуже важко загасити. Лісові пожежі виникають також через необережність або нехтування правилами пожежної безпеки людьми, які виходять на лоно природи відпочити, пориба­лити, пополювати. У суху та спекотну погоду причинами загорян­ня можуть стати не загашені недопалки й сірники або вогнище.