Тема 1. Вогонь — друг, вогонь — ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки

ТЕМА 1. Вогонь — друг, вогонь — ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки

Вогонь — друг, вогонь — ворог

Пожежа — стародавнє слово, від якого палахкотить вогнем і пахне гірким димом. У житті людини вогонь відіграє винятково важливу роль. Зігрівання наших жител, приготування їжі, розви­ток науки й техніки пов'язані з вогнем. Але були часи, коли люди не знали вогню. Вони вживали сиру їжу, у зимову холоднечу мерз­ли від холоду, великі хижі звірі нападали на людину. Тисячоліття знадобилися людині для того, щоб навчитися добувати вогонь і ко­ристуватися ним. Прадавні люди вклонялися вогню як незрозумі­лому і грізному божеству, загадковому брату сонця. Це знайшло відбиття в численних легендах, сказаннях і казках минувшини.

За відомою легендою, вогонь людям подарував Прометей, ви­кравши його з Олімпу. На кару Зевс велів прикувати зухвальця до Кавказьких гір. Щодня прилітав до Прометея великий орел і клю­вав йому печінку. Так тривало тисячоліття. Настільки дорога пла­та вимагає уважного і дбайливого ставлення до вогню. У прадавні часи запалити вогонь було складно, і люди постійно підтримували його в багатті або вогнищі. Наразі, щоб запалити вогонь, достатньо чиркнути сірником. А от щоб загасити палахкотливу пожежу, по­трібні нелюдські зусилля, багато техніки й новітні засоби.

У давню історичну епоху люди підкорили вогонь, опанували способи керування ним.

Насамперед наші далекі предки навчилися добувати вогонь. Спочатку це був важкий спосіб, що вимагав значних зусиль і вправ­ності, адже потрібно було терти один сухий шматок дерева об інший або висікати іскри ударом каменя об камінь. От чому в ті далекі часи вогонь оберігали у вигляді багаття як божество. Забо­ронялося кидати в багаття відходи, тому що це могло «образити» вогонь. Багаття не можна було ворушити гострим предметом, щоб не поранити духа вогню.

Вогонь — друг

Оволодіння цією найбільшою стихійною силою природи дало людині можливість забезпечити себе світлом і теплом. Вогонь до­поміг їй розселитися по Землі, навіть у неможливих для життя лю­дини кліматичних умовах. Завдяки вогню залежність людини від природи почала стрімко зменшуватися.

Без вогню неможливе життя на Землі. Він потрібен усюди: у будинках і школах, на заводах і фабриках. Щоб виготовити ніж, трактор, автомашину, тепловоз, потрібен метал — чавун, залізо, сталь. Вогонь плавить руду, допомагаючи людині одержати метал. Вогонь надає руху пароплавам, автомашинам, самоскидам, раке­там. Пара, одержана за допомогою вогню, електрика, що дає тепло, енергію, світло, полегшують життя людини.

Вогонь — символ

Зі схиленими головами люди дивляться на вічний вогонь біля пам'ятникам героям, які беззавітно боролися за Батьківщину. Во­гонь, запалений від сонячного проміння в далекій Олімпії, несуть у смолоскиповій естафеті бігуни, велосипедисти, веслярі, яхтсме­ни, гімнасти, віддаючи данину благородним традиціям античного світу.

Вогонь — ворог

Вогонь залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця Землі в гігантських язиках полум'я. Без­цінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь пере­творилися на порох. Вогонь знищив мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам.

З давніх-давен вогонь був супутником великих і малих воєн. Його використовували тирани для досягнення своїх честолюбних цілей, інквізитори, що відправляли на вогнища єретиків, хресто­носці, які поневолювали народи.

По кілька разів вигорали дощенту численні міста і села. На го­лому місці, без даху і скарбу залишалися вцілілі жителі. Захоплю­ючи величезні площі, пожежі знищували ліси й посіви, уселяючи в людей жах, змушуючи їх залишати рідні місця. Відбувалося це тому, що люди, навчившись добувати вогонь, не навчилися боро­тися з ним. Вогонь не лише став другом, але й перетворився на недру­га — пожежу, що знищує матеріальні цінності, у вогні якої гинуть люди, тварини.

Пожежа

Чим же вона є сьогодні? Може, це лише колись вогонь був страшний людям? Може, сучасна людина, озброєна знаннями й найпотужнішою технікою, уже впоралася з цим лихом? Адже, дійсно, багато хто з людей за все своє життя жодного разу навіть не бачать реальної пожежі й, побачивши на міській вулиці пожежну машину, лише здивовано дивляться їй услід.

Звичайно, на екранах телевізорів досить часто бушують справ­жні або імітовані пожежі, але ж це там, на екрані, і хоча часом ви­довище дуже вражаюче, але зовсім не страшне. Тому, дізнавшись із газет про той чи інший випадок пожежі, частіше згадують саме ту, кі­нематографічну, гарну й нестрашну пожежу. Звідси й виникає уява про суть проблеми пожеж, дуже далеку від реального стану речей.

Згідно із соціологічними дослідженнями й опитуваннями, по­над 70 % людей зараховують пожежі до категорії стихійного лиха. Близько 80 % уважають, що пожеж сьогодні набагато менше, ніж раніше. Груба помилка! Насправді вогняна проблема була, є та іс­нуватиме в майбутньому. Наразі ця проблема, безумовно, набула особливої гостроти.

Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 млн на рік — кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Тому не дивно, що сьогодні пожежі дійсно все частіше стають проблемою номер один.

Вогонь забирає десятки тисяч людських життів, калічить здоров'я й долі мільйонів людей, знищує часом безцінні реліквії людського життя та історії. Говорячи про небезпеку пожеж для лю­дини, згадаймо слова В. Травінського: «Цілком зрозуміло: якщо жертви обчислюються десятками тисяч, а збитки — мільярдами, то виходить, що пожежі цілком можна порівняти з „малими вій­нами" XX сторіччя. Але малі війни починаються й закінчуються, а пожежні втрати є щорічними — точиться така собі безперервна „мала війна з вогнем"».

Упродовж години, поки відбувається бесіда, пожежники більш ніж сто разів виїдуть за сигналом тривоги, будуть знищені вогнем матеріальні цінності на мільйони гривень, загине, щонайменше, одна людина, близько десяти отримають травми й опіки, багато хто з них залишиться калікою або буде спотворений на все життя.

Вогонь — друг, вогонь — ворог. Якою гранню він обернеться, залежить від людини. Коли свого часу до великого Ейнштейна звер­нулися із запитанням, чи становить небезпеку для людства атом­на енергія, той відповів: «Не більш ніж коробка сірників. Справа лише в тому, у чиїх руках вона перебуватиме».

Причини виникнення пожеж

Пожежі завдають чималих матеріальних збитків державі та громадянам, а також створюють загрозу життю людей.

Щоб успішно запобігати пожежам, необхідно знати причини їх виникнення. Найбільше пожеж відбувається через недбалість, не­правильне поводження з вогненебезпечними речовинами.

Головними причинами виникнення пожеж найчастіше є такі:

♦ необережне поводження з вогнем;

♦ необережність під час паління (у ліжку або інших місцях);

♦ дитячі забавки з вогнем;

♦ порушення правил пожежної безпеки під час обладнання та екс­плуатації електроустаткування й побутових електроприладів;

♦ порушення правил обладнання та експлуатації грубного опа­лення;

♦ порушення правил експлуатації газових приладів;

♦ розпалювання багать і спалювання сміття поблизу будівель;

♦ застосування для розпалення багаття легкозаймистих рідин (бензину, гасу, ацетону та ін.).

Необережне поводження з вогнем є найпоширенішою причиною ви­никнення пожеж. Нерідко необережність переходить у недбалість. Не­дбало кинутий сірник, чи то вдома, чи то в сараї, на лоджії або балконі, на горищі чи в коморі, у лісі або на торфовищі — усе це може обернути­ся великим лихом. Недарма кажуть, що з одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником можна знищити мільйон дерев.

Необережне поводження дітей з вогнем не лише призводить до пожеж, але й нерідко має трагічні наслідки. Статистика свідчить про те, що зазвичай від 10 до 15% від загальної кількості пожеж відбувається в нашій країні саме з цієї причини.

Найпоширеніші в школярів ігри пов'язані з розпалюванням ба­гать. їх небезпека полягає в тому, що діти часто самовільно розпа­люють багаття поблизу будинків, хлібних масивів і в лісі. Захопив­шись грою, вони забувають загасити багаття, а іскри, роздмухувані вітром, можуть розлетітися на велику відстань.

Хоча про це багато говорять і пишуть, усе-таки щороку відбу­ваються трагедії, коли діти знаходять і кидають у багаття порох, патрони піротехнічних виробів, аерозольні балончики, бляшанки з-під фарби та інші, не відомі, предмети й залишаються інвалідами в результаті спалаху або вибуху.

Часто, наслідуючи дорослих, діти починають нишком палити, вибираючи для цього такі місця, де можна надійно сховатися від дорослих. З появою батьків або педагогів вони, прагнучи прихова­ти свою провину, кидають непогашену цигарку абикуди, не думаю­чи, що через це може початися пожежа.

Нерідко пожежі виникають від невмілого поводження шко­лярів з побутовими приладами. У жодному разі дітям молодшого шкільного віку не можна самостійно розтоплювати печі, включати газові плити, користуватися електроприладами. Старші діти пови­нні вивчити правила користування електроприладами та правила пожежної безпеки.

Ідучи з дому, необхідно вимкнути з розетки всі електричні при­лади або дочекатися, коли прогорить опалювальна піч. Зачинити всі кватирки, балконні двері (особливо влітку) і двері в кімнатах, коридорі й на кухні. Якщо в будинку станеться пожежа, то завдяки відсутності доступу свіжого повітря (протягу) пожежа не набуде значного поширення.

Аналіз пожеж, що сталися через порушення правил користуван­ня електроприладами, показує, що вони відбуваються переважно з двох причин: через порушення правил користування електропри­ладами та приховану несправність цих приладів або електричних мереж.

Нерідко буває і так. Господарка квапиться зварити обід. Вона включила електроплитку. Спіраль при цьому нагрівається до тем­ператури 600-700 °С, а підставка плитки — до 250-300 °С. Унаслі­док дії такої температури стіл, стілець або підлога можуть загорі­тися.

Здавалося б, такий прилад, як електричний чайник, не стано­вить пожежної небезпеки, оскільки в ньому міститься вода. Але трапляються випадки, коли й він стає причиною пожежі. Якщо по­ставити включений електрочайник на стіл і залишити на тривалий час без спостереження, то вода википить, дно чайника розігріється до температури 300-500 °С, а цього достатньо, щоб почалася пожежа.

Водонагрівальні прилади вже через 15-20 хвилин після вики­пання води спричиняють загоряння майже будь-якої опорної по­верхні, що горить, а випробування електричних чайників з нагрі­вальними елементами потужністю 600 Вт показали, що загоряння підставки відбувається через 3 хвилини після википання води.

Несправність електропроводки або неправильна експлуатація електромережі нерідко призводять до пожеж. Це пояснюється тим, що під час проходження струму провідником завжди виділяється тепло. Але за звичайних умов воно розсіюється в навколишнє се­редовище швидше, ніж устигає нагрітися провідник. Для кожно­го електричного навантаження відповідно добирається провідник певного перерізу. Якщо переріз провідника менший за потрібне за розрахунками, то виділятиметься настільки багато тепла, що воно не встигатиме розсіюватися, і провідник нагріватиметься. Це може статися, якщо, наприклад, в одну розетку включити кілька побуто­вих приладів одночасно. Виникає перевантаження, дроти можуть нагрітися, а ізоляція — загорітися.

Однією з причин пожеж, що виникають від електромереж, є ко­роткі замикання. Вони трапляються тоді, коли два провідники без ізоляції з'єднуються між собою. Дроти миттєво нагріваються до такої температури, що металеві жили плавляться, спостерігається інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо в місці короткого замикання виявляються горючі матеріали й конструк­ції, вони моментально загоряються.

Сильне нагрівання дротів відбувається також у місцях ослаблення контактів з'єднання дротів між собою. Нещільний контакт може також спричинити іскріння. У таких випадках зазвичай утворюються електричні дуги, що призводить до силь­ного розігріву контактних поверхонь і загоряння ізоляції дро­тів і кабелів. Через нещільний контакт вилок у гніздах штеп­сельної розетки відбувається сильний розігрів розетки, а це може спричинити самозапалювання дерев'яних підрозетників, легкозаймистих перегородок і стін, на яких змонтовано штеп­сельну розетку.

Пожежну небезпеку становлять також освітлювальні лампи розжарювання, оскільки відбувається сильне нагрівання поверхні скляної колби, температура якої може досягати 550 °С. Якщо елек­тричний світильник обернути бавовняною тканиною й увімкнути в мережу напругою 220 В, то через 10 хв на поверхні лампи потуж­ністю 75 Вт температура піднімається до 250 °С, а через 15 хв вона досягне 400 °С і бавовняна тканина загориться. Тому обгортання електричних ламп папером чи тканиною або виготовлення з них са­моробних абажурів, що сполучаються з колбою лампи, може при­звести до самозапалювання.

Небезпечні наслідки можуть настати від поганого контакту цо­коля лампи з пружиною патрона. Руйнування колби лампи внаслі­док механічних впливів також призводить до пожеж.

Інша причина пожеж, що виникають від електромереж, — пе­ревантаження електропроводки. У побутових умовах воно відбува­ється за одночасного вмикання в електромережу кількох спожи­вачів струму (ламп, плиток, прасок, радіоприймачів тощо). При цьому дроти через проходження по них струму величиною, яка пе­ревищує припустиме для перерізу цих дротів навантаження, швид­ше нагріваються до високої температури, що створює небезпеку ви­никнення пожежі.

Часто люди забувають про ввімкнені в електромережу прилади й залишають їх без нагляду, що спричиняє сильне нагрівання при­ладу, а отже, пожежу.

Для запобігання перевантаженню електромережі й короткого за­микання використовуються плавкі запобіжники (пробки), що спра­цьовують у разі підвищення напруги струму вище від припустимого.

Пожежі від побутових газових приладів відбуваються нерідко через порушення правил пожежної безпеки. Головна причина цих пожеж — витік газу внаслідок порушення герметичності трубопро­водів, сполучних вузлів або через пальники газових плит.

Хто винуватий?

Найчастіше в пожежі винуваті самі потерпілі, адже для виник­нення пожежі необхідні лише дві головні умови — джерело й па­ливо, плюс щось третє, що належить до категорії «не судилося». Джерелом вогню у квартирі може бути іскра, сірник, що перегорів унаслідок електричного, хімічного або іншого нагрівання, і навіть розряд атмосферної електрики. З паливом у квартирі теж проблем немає. Газ, пил, захаращені комори, горюча побутова хімія і предмети інтер'єру, включаючи побутову техніку.

ПАМ'ЯТКА

«ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У КВАРТИРІ ПОЖЕЖА»

ВАШІ ДІЇ

ª Повідомите про пожежу в пожежну охорону за телефоном «101».

ª Відправте на вулицю старих і дітей.

ª Якщо немає небезпеки ураження електрострумом, розпочи­найте гасіння пожежі водою з крана на кухні, у ванній або вну­трішніх пожежних кранів; використовуйте також цупку мокру тканину, мішковину, брезент тощо.

ª Струмінь води спрямовуйте на вогнища найсильнішого горін­ня. Подеколи змінюйте напрямок струменя, щоб запобігти по­ширенню вогню. Не слід лити воду на дим або верхню частину полум'я.

ª У разі небезпеки ураження електроенергією вимкніть автомат у щитку вашої квартири, який знаходиться на сходовому май­данчику.

ª Для гасіння меблів, що горять, розподіляйте воду по якомога більшій поверхні, охопленій вогнем. Фіранки, гардини, штори, що горять, зірвіть і гасіть на підлозі. Також на підлозі гасіть одяг, який загорівся.

ª Горючі рідини гасити водою не можна. Гасіть землею, а якщо її немає — накрийте палаючу пляму змоченою у воді цупкою важкою тканиною.

ª Електропроводку під струмом, що загорілася, закидайте сухим піском або гасіть вуглекислотним вогнегасником.

ª Під час пожежі в жодному разі не відчиняйте вікна і двері, оскільки потік повітря сприяє поширенню вогню.

ª Якщо вам не вдається самотужки ліквідувати пожежу, вийдіть із квартири, зачинивши за собою двері. Негайно повідомте про обстановку сусідам і мешканцям квартир, що розташовані вище й нижче від вашого поверху.

ª Обов'язково зустріньте пожежників і проведіть їх до місця пожежі.

ª Якщо через високу температуру неможливо вийти з квартири через сходовий майданчик, спробуйте подолати шлях до дверей поповзом: температура біля підлоги значно нижча, ніж у всій квартирі. У разі невдачі намагайтеся залишити квартиру, ви­користовуючи балконні пожежні сходи, а за їх відсутності ви­йдіть на балкон або лоджію, зачинивши за собою двері, і кличте на допомогу.

Пожежонебезпечні об'єкти

У кожному будинку і квартирі є пожежонебезпечні об'єкти.

Це і телевізор, і радіоприймач, і пральна машина, і багато ін­ших приладів, які працюють від електроенергії. Важко уявити наше життя без них.

На кухні встановлено газову плиту, на якій щодня готується смачна їжа.

Використання їх не за призначенням або невміле користування ними може призвести до виникнення пожежі, травмування й за­гибелі людей.

Пам'ятайте, що вдома не можна:

♦ користуватися несправними електричними побутовими прила­дами;

♦ захаращувати балкони й підвали;

♦ гратися з вогнем;

♦ зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

♦ сушити речі над плитою.

Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгаль­ські вогні тощо).

Новий рік — найвеселіше, довгоочікуване свято. Традиційно в переддень Нового року в будинках і квартирах наряджають ялин­ки, готують одне одному подарунки та привітання, з нетерпінням очікуючи дванадцятого удару курантів.

У цей самий час, у новорічну ніч несуть чергування пожежні бригади та бригади швидкої допомоги. Новий рік для них — гаряча пора.

Жоден Новий рік не обходиться без пожеж, а останніми ро­ками — і без травм, спричинених застосуванням неякісних піротехнічних виробів. Вата під ялинками горить, підпалені пе­тарди вибухають прямо в руках або летять зовсім не туди, куди їх кинули, наприклад, у відкриту кватирку чужої квартири. Гадаєте, таке неможливо? Ще як можливо! Кілька років тому стався такий випадок: сидів собі 78-річний дідусь, дивився телевізор, нікого не чіпав... і раптом до кватирки влетіла петарда. Дідусь потрапив у лі­карню з опіками дихальних шляхів, а пожежникам довелося ряту­вати його охоплену вогнем квартиру.

Що ж тепер робити? Новий рік не зустрічати, чи що? У жодно­му разі! Не потрібно нічого скасовувати й забороняти! Але щоб не зіпсувати Новорічні свята, слід пам'ятати... Ні, не пам'ятати, а до­тримуватися правил пожежної безпеки.

Ялинка

Ялинку потрібно встановити так, щоб вона не заважала вільно ходити кімнатою й не затуляла двері до інших кімнат. І, найголо­вніше, стояла б подалі від батарей опалення. Верхівка ялинки не повинна торкатися стелі. Не можна прикрашати ялинку іграшка­ми, які легко запалюються, обкладати підставку під ялинкою зви­чайною ватою, прикрашати дерево палаючими свічками.

Ці правила стосуються як живих ялинок, так і штучних, пластикових. До речі, під час горіння штучної ялинки виділяються дуже шкідливі речовини. А крапелька палаючого пластику, потра­пивши на шкіру, залишить опік більш глибокий, ніж розпечене вугілля.

Після свят ялинку слід якомога швидше розібрати. Штучну сховати до наступного свята, а справжню винести з будинку — суха хвоя загоряється легко й швидко.

Гірлянди

Електричні гірлянди теж можуть стати причиною пожежі або ураження людини електричним струмом — електротравми.

Гірлянда безпечна, якщо пройшла сертифікацію й під час збе­рігання на складі магазина не була зіпсована. У нас гірлянди на заводах проходять суворий контроль.

Трапляється, що гірлянда служить упродовж багатьох років. У цьому випадку тим паче слід переконатися в тому, що вона справ­на. Дуже багато новорічних пожеж трапляється через коротке за­микання.

Перед тим як повісити на ялинку гірлянду, обов'язково потріб­но перевірити її. Насамперед необхідно звернути увагу на оболон­ку дротів, тобто ізоляцію. Вона має бути монолітною, без розривів і пошкоджень, особливо в місцях приєднання лампочок. Але просто ввімкнути й відразу ж вимкнути гірлянду — недостатньо: за нею не­обхідно постежити хоча б 10-15 хв. Якщо ви відчули запах паленої ізоляції, помітили іскріння або виявили, що проводка дуже нагрі­вається або плавиться, користуватися такою гірляндою не можна.

Піротехнічні іграшки

Жодне новорічне свято не обходиться без бенгальських вогнів, феєрверків, вертушок, петард! Перед Новим роком усі прилавки завалені піротехнічними іграшками. На жаль, нерідко їх якість не відповідає нормам, тому слід пам'ятати, що застосування піротех­нічних іграшок може призвести не лише до пожежі, але й до сер­йозних травм. Опіки від піротехнічних іграшок бувають настільки глибокими, що доводиться робити операцію з пересадки шкіри. Не­рідко трапляється, що діти втрачають кінцівки, переважно пальці рук.

Буває, що петарди вибухають прямо в кишені. Вибухова речо­вина в деяких піротехнічних виробах самозаймається вже за тем­ператури 37 °С.

Щоб запобігти нещасному випадку, необхідно суворо дотриму­ватися правил користування піротехнічними виробами. Не слід купляти їх на оптових ринках, у підземних переходах або електропотягах. Не можна використовувати іграшки з пошкодженим кор­пусом або ґнотом. Крім того, неприпустимо:

♦ використовувати піротехнічні іграшки в житлових приміщен­нях — квартирах або на балконах, під низькими навісами та кронами дерев;

♦ носити такі вироби в кишенях;

♦ спрямовувати ракети й петарди на людей;

♦ підходити до запалених феєрверків ближче ніж на 15 м;

♦ кидати петарди під ноги;

♦ підпалювати ґніт, тримаючи його біля обличчя;

♦ використовувати піротехніку на сильному вітрі.

Крім цього, слід ставитися до цих правил відповідально і сер­йозно. І в жодному разі не забувати найголовніше правило: корис­туватися піротехнічними іграшками можна лише в присутності до­рослих та з їхнього дозволу.

Пожежа у квартирі

Пожежа — найпоширеніше лихо. Підраховано, що в нашій країні одна пожежа відбувається в середньому раз на 2 хв. І що­години у вогні гинуть дві або три людини й ще одна або дві особи отримують травми.

Більшість пожеж відбувається у квартирах. Причина бага­тьох — дитячі забавки з вогнем. Звідси — головне правило, якого слід дотримуватися завжди та скрізь: ніколи не грайся з вогнем, не дозволяй гратися з ним іншим дітям.

Причини виникнення пожежі

Ніхто з дітей не влаштовує пожежі спеціально. Вони завжди бувають наслідком необережного поводження з вогнем — із сірни­ками, свічками й запальничками, газовою плитою — або ж з елек­троприладами. Наприклад, м'які меблі можуть загорітися, якщо впритул до них стоїть обігрівач зі спіраллю, захищеною лише ґрат­ками. Загорітися може тканина від праски.

Якщо ви мимоволі влаштували в домі пожежу, а дорослих не­має, то, як правило, невелике полум'я можна загасити самостійно. Кухонну фіранку, що загорілася від полум'я плити, можна швид­ко зірвати й затоптати, попередньо виключивши газ. Крісло, що загорілося від електронагрівача, можна залити водою або збити полум'я мокрим рушником. От тільки палаючі електроприлади заливати водою не можна — їх слід закидати землею з квіткових горщиків, піском з котячих туалетів.

Для запобігання загорянню в житловому приміщенні необхідно дотримуватися нескладних правил пожежної безпеки. Ось деякі з них:

♦ не залишати ввімкненими електроприлади (праску, електрочайник, паяльник тощо);

♦ не вмикати в одну розетку одночасно кілька потужних спожи­вачів електроенергії, а також не перевантажувати розетку;

♦ не застосовувати бенгальські вогні, хлопавки, свічки та інші піротехнічні вироби у квартирах;

♦ не влаштовувати ігри із сірниками, іншими не загашеними предметами й усіма легкозаймистими предметами;

♦ не використовувати бензин для розпалювання печі;

♦ не заправляти гасові прилади під час їх горіння.

Виклик пожежних

Зателефонуй у пожежну охорону. Найкраще зробити це від су­сідів або по мобільному телефону. Повідом черговому диспетчеру:

♦ свою точну адресу;

♦ де саме відбувається пожежа (квартира, двір, гараж, балкон);

♦ що саме горить (меблі, електродріт);

♦ швидко й точно відповідай на всі запитання диспетчера, мож­ливо, знадобиться вточнити, на якому поверсі ти живеш, чи замикаються двері в під'їзд на кодовий замок, скільки загалом поверхів у будинку, як швидше до нього під'їхати, тощо.

Залишаючи квартиру в разі пожежі:

♦ щільно причини за собою всі двері;

♦ не затримуйся у квартирі, збираючи речі;

♦ по можливості вимкни всі електроприлади та світло, відключи електрику на щитку, розташованому на сходовому майданчику;

♦ попередь сусідів;

♦ спускайся сходами, не користуйся ліфтом;

♦ чекай приїзду пожежників біля будинку.

Наслідки пожежі

Якщо під час пожежі ви отримали опік, то для зменшення болю до місця опіку прикладіть що-небудь холодне.

Обпалене місце можна змастити яким-небудь жиром.

Із сильними опіками слід звернутися до лікаря.

Якщо на місці опіку утворилися пухирі, то в жодному разі не можна розкривати їх.

Що потрібно робити, якщо:

Горить телевізор

Вимкніть телевізор з електромережі. Якщо через вогонь не можна підійти до електророзетки, знеструміть квартиру електрич­ним автоматом або рубильником.

Повідомте про пожежу в пожежну охорону за номером «101».

Якщо це не становить небезпеки, постарайтеся загасити поже­жу. Для цього залийте телевізор водою через отвори в задній стінці, стоячи при цьому збоку від телевізора.

Крім води можна також використовувати цупку тканину (по­кривало, ковдру), якою слід накрити палаючий телевізор. Без до­ступу повітря горіння припиниться.

Щоб уникнути отруєння продуктами горіння, виведіть із при­міщення всіх людей.

Якщо впоратися з пожежею не вдалося, негайно залиште при­міщення. Аналогічно дійте й у разі загоряння інших електропобу­тових приладів.

Горить одяг на людині

Не давайте людині бігти — полум'я розпалиться сильніше. Накиньте на палаючу людину ковдру або пальто, залишивши голову відкритою, щоб вона не задихнулася продуктами горіння. Викличте швидку допомогу.

Пожежа на балконі

Зателефонуйте в пожежну охорону.

Гасіть загоряння будь-якими підручними засобами, тому що во­гонь у таких випадках швидко поширюється у квартири верхніх поверхів.

Якщо впоратися з пожежею не вдалося, зачиніть балконні двері й залиште квартиру.

Запах диму в під'їзді

Зателефонуйте в пожежну охорону. Якщо це не становить не­безпеки, постарайтеся локалізувати вогнище пожежі й загасити його підручними засобами разом із сусідами.

Якщо через сильне задимлення сходової клітки скористатися сходами для виходу назовні неможливо, залишайтеся у квартирі. Зачиніться — і добре ущільнені двері надовго захистять вас від небезпечної температури та їдкого диму. Щоб уникнути отруєн­ня продуктами горіння, закрийте щілини в дверях і вентиляційні отвори мокрою тканиною. Криками про допомогу привертайте ува­гу прибулих пожежників. Сховатися від пожежі й диму до прибут­тя пожежників можна також на балконі, зачинивши при цьому за собою балконні двері.

Якщо горять ваші вхідні двері, поливайте їх зсередини водою, а для організації гасіння зовні до прибуття пожежників зателефо­нуєте сусідам. Якщо в приміщенні багато диму, дихайте крізь мо­кру тканину.

Дії учнів у разі пожежі

Ознаки початку пожежі

У житлових будинках і підсобних будівлях пожежа може швид­ко охопити значну площу лише в тих випадках, коли в приміщен­ні загорілися пролиті горючі рідини (наприклад, через падіння на підлогу керогаза). У газифікованих будинках це може статися внаслідок вибухового спалаху газу. У житлових будинках пожежа найчастіше починається з появи незначного полум'я, якому пере­дує більш або менш тривалий період нагрівання або тління твердих горючих предметів.

Наявність запаху перегрітої речовини та поява легкого, спочат­ку ледь помітного диму, що згодом починає скупчуватися та виїда­ти очі, — перші чіткі ознаки пожежі. Електричні дроти, поступово нагріваючись унаслідок перевантаження, спочатку «сигналізують» про це характерним запахом горілої гуми, а потім ізоляція запалю­ється й горить або жевріє, підпалюючи розташовані поруч пред­мети. Одночасно із запахом горілої гуми може згаснути світло або електричні лампи горітимуть упівнакалу, що іноді також є озна­кою близької небезпеки загоряння ізоляції електродротів.

Коли в приміщенні, де почалася пожежа, є посилена вентиля­ція (відчинене вікно, двері на балкон) люди, які перебувають у су­сідніх кімнатах, іноді дізнаються про пожежу не завдяки диму або запаху гару, а за потріскуванням дерева, схожим на потріскування сухих дров, що палають у грубці. Іноді чути свист, можливі від­блиски полум'я.

Про горіння сажі в трубі іноді дізнаються за стугонливим зву­ком, схожим на завивання вітру, і смолистим запахом сажі, що го­рить.

Знання ознак пожежі, що починається в житловому будинку, допомагає вчасно виявити й ужити заходів щодо його ліквідації.

Виявивши пожежу, що починається, необхідно насамперед яко­мога швидше повідомити про це пожежну охорону. Слід мати на увазі, що чим скоріше приїдуть пожежні, тим легше та з меншими збитками буде припинено пожежу. Пожежну команду слід викли­кати також у разі появи навіть невеликої кількості диму в будин­ку, коли існує небезпека виникнення пожежі в недоступному для огляду місці або якщо неможливо встановити причину появи диму.

Поширенню пожежі в житловому будинку найчастіше сприя­ють вентиляційні канали, вікна і двері, крізь які надходить свіже повітря, що дає додатковий приплив кисню, який сприяє розви­тку пожежі. Ось чому не рекомендується розбивати шибки у вікнах приміщення, яке палає, і залишати відчиненими двері в сусідні приміщення.

Якщо пожежу помітили пізно й наявних засобів пожежогасін­ня недостатньо, слід ужити заходів щодо затримання поширення вогню. Для цього необхідно по можливості щільно причинити всі двері та вікна в приміщенні, де почалася пожежа. Щілини між підлогою і дверми можна закласти мокрою тканиною, перекрити газ, вимкнути електроенергію. Якщо будинок або квартира запо­внюються димом, дихати слід крізь мокру тканину, а рухатися як­найближче до підлоги (там менше диму). Слід пам'ятати, що діти, злякавшись вогню або диму, можуть сховатися у відлюдних місцях (під ліжком, у шафі) і не озиватися на незнайомі голоси.

Перш ніж відчинити двері в будинку, що палає, доторкніться до них зворотним боком долоні. Не відчиняйте їх, якщо відчуєте, що двері теплі: за ними — вогонь. Постарайтеся вивести з будинку (квартири), що палає, людей, які перебувають там. Не намагайтеся захопити із собою цінні речі та інше майно.

Вибирайте якомога більш безпечний шлях евакуації й поста­райтеся не панікувати. Не користуйтеся ліфтами під час пожежі. Спускайтеся лише сходами. Ніколи не біжіть навмання. Після прибуття пожежників безсуперечно виконуйте їхні команди. Не заходьте назад у приміщення, що горить, аж поки пожежники не скажуть, що небезпеки немає.

А що робити, якщо вогонь відрізав ні лях до виходу?

Головне — постарайтеся зберегти спокій. Ідіть у найдальшу від приміщення, яке палає, кімнату, щільно причиняючи за собою всі двері. Відчиніть вікно й постарайтеся привернути увагу перехожих криками про допомогу. Почувши вас, вони викличуть пожежну охорону.

Якщо ваша квартира розташована невисоко й вам загрожує без­посередня небезпека, вибирайтеся через вікно. При цьому вилазьте вперед ногами, тримаючись руками за вікно, опустіть тіло, макси­мально наблизившись до землі, а потім стрибайте.

Це важливо знати

Під час горіння виділяються отруйні гази: синильна кислота, фосген та ін., а вміст кисню в повітрі зменшується. Ось чому не­безпеку становить не лише й навіть не стільки вогонь, скільки дим і гар від нього. Слід ураховувати й можливі реакції організму лю­дини на збільшення концентрації продуктів горіння:

♦ чадного газу: 0,01% — слабкий головний біль; 0,05% — за­паморочення; 0,1% — непритомність; 0,2% — кома, швидка смерть; 0,5% — миттєва смерть;

♦ вуглекислого газу: до 0,5% — не впливає; від 0,5 до 7% — по­частішання серцевого ритму, початок паралічу дихальних цен­трів; понад 10 % — параліч дихальних центрів і смерть.

Причини пожеж у лісі

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але головною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини.

Пам'ятайте, що вкрай небезпечно:

♦ кидати палаючі сірники, недопалки;

♦ палити суху траву;

♦ розводити вогнища;

♦ залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речо­виною клапті тканини.

Причини загорянь лісових масивів можуть бути найрізноманіт­нішими. Майже 90 % лісових пожеж виникають через недотриман­ня правил пожежної безпеки поводження з вогнем в місцях праці та відпочинку. Лісові пожежі також виникають і через блискавки та самозаймання торфу. Лісові пожежі поділяються на низові та верхові. Під час низових пожеж вогонь поширюється земним на­стилом, вигоряє суха трава та листя, що лежить на землі, почина­ють горіти знизу стовбури дерев. Низові пожежі, у свою чергу, по­діляються на біглі та стійкі. Бігла пожежа поширюється з великою швидкістю. За стійкої пожежі вигоряють підстилка, дуже обгоря­ють корені та кора дерев, цілком згоряє земний горючий настил.

За високої температури, вітру та затяжної низової пожежі, осо­бливо у хвойних лісах, пожежа може перекинутись на крону де­рев і перерости з низової у верхову. Для верхових пожеж харак­терним є поширення вогню по кронах дерев. При цьому згоряють хвоя, листя та великі гілки. Виникненню верхових пожеж сприяє сильний вітер. Дерева після верхової пожежі гинуть. Верхові, як і низові, пожежі поділяються на біглі та стійкі. У разі сильного ві­трі такі пожежі поширюються на велику площу. Іскри, що розліта­ються, можуть стати причиною виникнення пожеж у житлових бу­динках та спорудах, які знаходяться поблизу лісосмуг. Швидкість поширення верхової пожежі може досягати 15-20 км/год. Такі по­жежі затяжні, і їх дуже важко загасити. Лісові пожежі виникають також через необережність або нехтування правилами пожежної безпеки людьми, які виходять на лоно природи відпочити, пориба­лити, пополювати. У суху та спекотну погоду причинами загорян­ня можуть стати не загашені недопалки й сірники або вогнище.

Якщо в лісі виникла пожежа

Найпоширеніший засіб гасіння — нахльостування полум'я віником з гілок листяних дерев. Потрібно рухатись по вогнищу й завдавати хльостких ударів, неначе замітаючи полум'я в бік, на вигорілу площу. Збивши основне вогнище, під час наступного удару по цьому місцю віник затримують, притискаючи до палаю­чої кромки, і повертають, що дозволяє горючим матеріалам остиг­нути. Група з трьох-п'яти осіб за 40-50 хв може загасити пожежу нахльостуванням її кромки завдовжки 100 м.