Загальна будова та класифікація автомобілів.

По призначенню автомобілі поділяють на пасажирські, вантажні, спеціалізовані та спеціальні.

Пасажирські автомобілі, що вміщують до восьми чоловік (включаючи водія), належать до легкових, понад вісім чоловік - до автобусів.

Легкові автомобілі за робочим об'ємом двигуна (в літрах) поділено на такі класи: особливо малий - до 1,2 л; малий - 1,2...1,8 л; середній - 1,8...3,5 л; великий - понад 3,5 л; вищий - не регламентується.

За основу класифікації автобусів взято їх довжину (в метрах), за якою їх поділено на такі класи: особливо малий - до 5 м; малий - 6,0...7,5 м; середній - 8,0..9,5 м; великий - 10,5...12,0 м; особливо великий (зчленований) - 16,5 м і більше. По призначенню автобуси підрозділяють на міські, приміські, міжміські та туристичні.

Вантажні автомобілі поділяють на сім класів залежно від їхньої повної маси (в тоннах): до 1,2; 1,3...2,0; 2,1...8,0; 9...14; 15...20; 21...40; понад 40. У характеристиці вантажних автомобілів зазначають їхню вантажопідйомність, тобто масу вантажу, яку він може перевозити в кузові по дорогах із твердим покриттям. Під час роботи на ґрунтових дорогах зазначена вантажопідйомність знижується приблизно на 25 %.

Спеціальні автомобілі виконують переважно нетранспортні роботи. До них належать автомобілі комунального господарства, пожежні, автокрани тощо.

Спеціалізовані автомобілі перевозять спеціальні вантажі: сипкі, рідкі, швидкопсувні тощо. До них належать самоскиди, фургони, панелевози, рефрижератори тощо.

Автомобілі, пристосовані для буксирування причепів і напівпричепів, називають автомобілями-тягачами. Автомобіль-тягач разом з одним чи декількома причепами утворює автопоїзд.

За пристосованістю до дорожніх умов автомобілі поділяють на звичайної та підвищеної прохідності; їх характеризує колісна формула: 4×2, 4×4, 6×4, 6×6 тощо (перша цифра означає число коліс, друга - число ведучих коліс).

Автомобілі позначають літерами і цифрами (рисунок 4). Літери вказують завод-виробник: ЗАЗ, ВАЗ, КамАЗ тощо. Цифрові позначення для базових моделей складаються з чотирьох цифр, перші дві з яких означають клас і вид автомобіля, дві наступні - номер моделі.

Рисунок 4 - Структура умовного позначення автомобіля

Наприклад, цифрові позначення ЗАЗ-1102 означають: 1 - робочий об'єм до 1,2 л, 1 - легковий, 02 - модель; вантажний автомобіль ЗІЛ-431410: 43 - повна маса автомобіля в межах 9...14 т, 14 - модель, 1 - номер модифікації. Шостою цифрою позначають номер експортного варіанта виконання.

Вид рухомого складу: 1 – легкові автомобілі; 2 – автобуси; 3 – вантажні (бортові) автомобілі; 4 – сідельні тягачі; 5 – самоскиди; 6 – цистерни; 7 – фургони; 8 ‑ електромобілі; 9 – спеціальні.

Автомобіль складається з складальних одиниць та механізмів, що утворюють три основних частини: двигун, шасі та кузов (рисунок 5).

До складу шасі входять трансмісія, ходова частина та механізми керування (рульове керування та гальмівна система).

Найбільш поширені чотири варіанти компонувальних схем вантажних автомобілів, що різняться між собою розміщенням двигуна і кабіни (рисунок 6).

а) капотна (рисунок 6, а; автомобілі типу КрАЗ-6505) — двигун знаходиться над переднім мостом, кабіна — за двигуном; перевагами такого розміщення є добра доступність до двигуна, зручність входу і виходу з кабіни, найменше можливе навантаження на передній міст; недоліком — обмежений передній огляд;

б) короткокапотна (рисунок 6, б; автомобілі типу ЗИЛ-4331) — двигун знаходиться над переднім мостом, кабіна частково «насунута» на двигун; переваги — можливість зменшення колісної бази і довжини автомобіля, оптимальне навантаження на передній міст; недоліки — збільшена висота розміщення підлоги кабіни, ускладнений доступ до задньої частини двигуна, менша ширина дверей, підвищений рівень шуму у кабіні;

 

Рисунок 5 - Загальна будова автомобіля

Рисунок 6 - Основні компонувальні схеми вантажних автомобілів

 

в) кабіна розміщена над двигуном, двигун — над переднім мостом, (рисунок 6, в; автомобілі типу ГАЗ-66); переваги — можливість отримання мінімальних колісної бази і довжини автомобіля, збільшення навантаження на передні колеса для повнопривідних автомобілів, досягнення доброго огляду з кабіни; недоліки — велика висота підлоги кабіни, ускладнений вхід і вихід із неї, неможливість розміщення в кабіні більше ніж дві людини, для доступу до двигуна необхідне відкидання кабіни на шарнірах передньої опори;

г) кабіна максимально зміщена вперед, двигун знаходиться позаду переднього моста (рисунок 6, г; автомобілі типу КамАЗ-5320); переваги — добрий огляд із кабіни, зручність входу і виходу з неї, помірна висота і рівна поверхня підлоги; недоліки — для доступу до двигуна необхідність підіймання кабіни або капота, з'єднаного з крилами, вплив на водія великих вертикальних навантажень; навантаження на дорогу від переднього моста у таких автомобілях становлять 33…35 % його повної маси, що для неповнопривідних автомобілів погіршує їх прохідність.

Зображення та коротка характеристика основних моделей автомобілів наведено в додатку Б.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

В ході виконання роботи студент повинен вивчити загальну будову і класифікацію тракторів та автомобілів. Ознайомитись із загальним видом, компоновкою та короткими характеристиками найбільш поширених тракторів і автомобілів та контрольними питаннями до роботи.

Після ознайомлення з теоретичною частиною, плакатами, загальними видами та розрізами вузлів, агрегатів тракторів та автомобілів студент повинен виконати та представити до захисту звіт з проведеної роботи.