Контрольно-кваліфікаційних завдань

1. На першому етапі екзамен проводиться за допомогою тестової компю`терної програми, де студенти повинні дати відповіді на п’ять тестів з теоретичного матеріалу кожної дисципліни, які входять до комплексного державного екзамену. Кількість тестів, яка запропонована комп’ютерною тестовою програмою кожному студенту складає 30 вібірково обраних тестів із загальної їх кількості. Час на відповідь одного тесту – 1 хвилина. Студенти, які не встигли відповісти на всі тести, отримують бали тільки з тих тестів, на які дали правильні відповіді на протязі 30 хвилин. До другого етапу допускаються студенти яки дали не менше 18 правильних відповідів на тести.

2. На другому етапі іспит проводиться письмово з розв`язанням практичних завдань з дисциплін які входять до державного комплексного іспиту. Захист письмових робіт відбувається шляхом співбесіди членів ДЕК з усіма або з окремими студентами за вимогами комісії.

 

Критерії оцінювання

На оцінку “5” студент:

- дає правильні відповіді на тести (27-30 тестів);

- без істотних помилок виконує всі необхідні розрахунки і робить з них доречні висновки; або дуже повно аналізує ситуаційну задачу та робить по ній доречні висновки;

- вільно володіє українською мовою (студент має право вибору мови для відповіді у разі не вивчення української мови при отриманні повної загальної середньої освіти);

- роботу виконав чітко та охайно, при цьому допустимі 1-2 неточності у викладі матеріалу та розрахунках, які не призводять до помилкових висновків.

На оцінку “4” студент:

- дає правильні відповіді на тести (23-26 тестів);

- в цілому правильно виконує необхідні розрахунки або вирішує ситуаційну задачу;

- точно використовує термінологію, не допускаючи істотних помилок;

- допускає 1-2 неточності у виконаних розрахунках і зроблених з них висновках, які не тягнуть за собою помилок у кінцевих висновках і не призводять до абсурдних результатів.

При оцінці “3” студент:

- дає правильні відповіді на тести (22-18 тестів);

- допускає помилки через неуважність при виконанні розрахунків або при аналізі ситуаційної задачі;

- допускає неточні висновки;

- виконує роботу неохайно.

При оцінці “2” студент:

- дає менше 18 правильних відповідей на тести;

- допускає грубі помилки у розрахунках і висновках;

- недостатньо володіє спеціальною термінологією

- роботу виконав неохайно, непослідовно, з грубими синтаксичними та граматичними помилками.

 

Підсумкова оцінка визначається ДЕК після перевірки теоретичного матеріалу методом тестування, письмової роботи з вирішенням практичних завдань та співбесіди і повідомляється в день проведення екзамену. Оцінка виставляється у відомості та у залікову книжку студента.

В разі одержання незадовільної оцінки студенту надається право повторного складання екзамену у встановлені ДЕК строки, але не більше двох разів.

Вимоги щодо оформлення

Індивідуальних контрольно-кваліфікаційних завдань

Загальні вимоги

Письмова робота повинна бути грамотно виконана та охайно оформлена.

Роботу слід писати власноруч на одній сторінці листа формату A4 (210x297). Кожний лист роботи повинен мати невидиму рамку розмірами: верхній, нижній та правий відступи від країв -10 мм, лівий - 25 мм.

Нумерація листів повинна бути наскрізною. Номер сторінки проставляється посередині в верхньому краю листа. Нумеруються всі сторінки, які входять в роботу. Викладення змісту роботи ведеться від першої чи третьої особи множини чи в безособовій формі.

Наприклад:

„...значення коефіцієнта приймаємо...", приймають...".

прийнято...".,.... приймається

З метою зменшення обсягу роботи допускаються вживання скорочених назв. Але при першому вживанні дається повна назва, а після цього в дужках скорочення. Наприклад:

„...Податком на додану вартість (ПДВ)" В тексті не допускається:

• скорочення одиниць фізичних величин, якщо вживаються без цифр;

• застосовування скорочень слів, крім встановлених правилами орфографії:

• застосовування математичних знаків без цифр.

Усі сторінки курсової роботи мають бути пронумеровані арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки в кінці. Нумерація починається з першого титульного аркуша. Титульний лист не нумерують­ся, але включаються у загальну нумерацію. Номери сторінок проставляють, починаючи з другого листа.

Завдання письмової роботи не переписуються, а вкладаються до роботи.

 

Титульний лист

Титульний лист оформляється по зразку (Додаток В). Він повинен бути заповнений рукописним текстом без підчисток та інших помарок.

 

Оформлення таблиць

Рисунки і таблиці потрібно роз­поділяти за обсягом.

Кожна таблиця має назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею, і порядковий номер, який вказуєть­ся в правому верхньому кутку над заголовком.

Слово «таблиця» і заголовок пишуть із великої літери і не підкреслюють.

Номер таблиці повинен складатися з номера завдання і по­рядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, на­приклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого завдання).

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 1.2 - Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

№з/п	Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу

 

Складаючи таблицю треба врахувати:

- цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однако­вий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

- в асортиментних таблицях варто наводити як абсолютні, так і відносні показники;

- замінювати лапками повторення цифр і знаків не дозво­ляється;

- якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн., % тощо), то її розміщують над таблицею;

- цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб кла­си чисел у всій графі розташовувались один під одним;

- текст усіх рядків таблиці повинен починатися з великої літери;

- таблиці, як правило, розташовуються на одній окремій сторінці, яка включається до загальної нумерації. Якщо таб­лиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заго­ловками таблиці варто пронумерувати, на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому кутку писати: «Про­довження табл. 1.2», а таблицю розпочинати з нумерації верти­кальних граф.

Наприклад:

Таблиця 1.2-Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

№з/п	Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу

Продовження табл. 1.2

 

На кожну таблицю в тексті має бути зроблене посилання, а також наведено її короткий аналіз.

Оформлення рисунків

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще відобрази­ти у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути коротки­ми і не виходити за межі координатної сітки. На них обов'яз­ково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Усі ілюстрації повинні мати назви, а за потреби - супро­воджуватися пояснювальними даними (текстом під рисунка­ми). Усі реквізити рисунка і пояснення зображуються в одному кольорі, осі лінії мають бути однієї товщини.

При наявності на рисунку суцільних, пунктирних чи інших ліній, після рисунка перед його назвою повинні бути наведені умовні позначення з поясненням.

 

Наприклад:

Умовні позначення: ® прямий взаємозв'язок між показни­ками, зворотний зв'язок.

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються рисунками (схеми, діаграми, графіки), робить її зміст більш доказовим, а сприйняття - легшим.

Рисунки можуть розміщуватися у тексті або на окремій сто­рінці (на наступній після посилання на них). На одній сторінці може розміщуватись лише один вид ілюстрації: таблиця, діаг­рама або рисунок.

Рисунки варто розміщувати так, щоб їх можна було розгля­дати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Не рекомендується відображати в роботі рисунки, розмір яких перевищує стандартний формат аркуша А4 (210 х 297мм). Кожний рисунок повинен мати підрисунковий підпис - най­менування.

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщу­ють послідовно під нею.

Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки про­водяться скороченим словом «дивись», наприклад, див. рис. 2.2.

Усі рисунки нумеруються послідовно в межах розділу арабсь­кими цифрами і розміщуються після посилання на них у текс­ті. Номер рисунка повинен складатись з номера завдання і через крапку порядкового номера рисунка (наприклад, рис. 2.2).

Сто­рінки, на яких зустрічаються рисунки, входять до загальної послідовної нумерації.

До і після рисунку наводять один міжрядковий проміжок.

Приклад оформлення рисунку:

 

 

Рис. 2.2. Залежність ризику портфеля інвестицій від коефіцієнта кореляції

Оформлення формул

Посилання на формули по тексту позначають порядковим номером формули в межах завдання у круглих дужках. Наприк­лад, 1.5 - п'ята формула першого завдання. Допускається наскрізна нумерація формул по роботі в цілому.

Номер формули варто розміщувати на правому полі на рівні середини (середнього рядка) формули, до якої він відноситься.

Формули виділяються до і після її наведення міжрядковим проміжком.

Наприклад:

, (1.1)

де n — число цінних паперів, які складають інвестиційний портфель;

r_i — прибутковість і-го фінансового активу, питома вага якого в структурі портфеля становить а_і.

Умовні скорочення в усіх формулах доцільно наводити у буквах (латиницею або кирилицею). Не допускається наве­дення складових формули словами.

Додаток А

Перелік тестових завдань