Розділ іі. Виявлення впливу сім’ї на відхилену поведінку підлітка

Методи діагностики відхиленої поведінки підлітка

У ході нашого дослідження використовувався метод анкетування

Так нами було проведено дослідження спрямоване на виявлення сімейного неблагополуччя учнів 8-9 класів ЗОШ №54.

На кожного підлітка був заведений соціальний паспорт, де вказувалися особисті дані підлітка, дані батьків, їх місце роботи, житлові умови. (Див. додаток № 1). Попередній досвід роботи з опитуваннями і соціальними паспортами показав, що одержання як позитивних відповідей на пункти 11-17 паспорта виявляють деякі ознаки неблагополуччя дитини, які повинні бути піддані більш ретельному дослідженню

Складність завдання полягала в тому, що необхідно було точно розвести дітей із загальної групи ризику і підлітків з неблагополучних сімей.

Для цього використовувалася анкета соціального педагога (див. додаток № 2). Вона заповнюється на дитину в разі підозри на безпритульність підлітка.

Якщо на питання 1,5, 12 відповідь негативна, а на 6, 7, 8,9. 10. 18. 19-позитивна, дитину необхідно віднести до групи ризику по безпритульності. Якщо інформацію про становище дитини неможливо отримати в школі, то необхідно обстежити сім'ю безпосередньо за місцем проживання.

Створений психолого-педагогічний інструментарій дозволяє коректно провести діагностику становища сімей дітей, виявити дітей, що потребують підвищеної уваги з боку професіоналів.

Цей метод діагностики - підхід до організації комплексного вирішення завдань профілактики бездоглядності та надання допомоги дітям можна назвати соціально-орієнтованим. Його можна розглянути на прикладі соціального проекту, що реалізується на базі освітніх установ та Комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав.

Інтерпретація та аналіз результатів

Анкетування пройшли 32 учня 8-9 класів ЗОШ №54. Серед них було виявлено 4 учні яких можна віднести до групи ризику.

1 Володимир Н. 1993р. Неблагополучна сім'я: батьки ніде не працюють, алкоголіки. Підліток наданий сам собі, відноситься до групи безпритульних.

2 Георгій Б. 1994р. Неблагополучна сім'я: батько хворий на туберкульоз, мати - шизофренією. Хлопчик належного виховання не отримує.

3 Денис Д. 1993р. Мати виховує сина одна. Цілий день знаходиться на роботі, так як поєднує дві роботи. Підліток наданий сам собі, відноситься до групи безпритульних.

4 Олена С. 1993р. Мати Олени є матір'ю - одиначкою. Вихованням дочки не займається. Олена часто пропускає заняття без поважних причин.

На підставі цих даних можна зробити висновок, що діти, будучи майже без нагляду батьків, та не отримуючи належного виховання найбільше схильні до девіантної поведінки.

 

ВИСНОВОК

Сім'я - найважливіший інститут соціалізації, тому що є середовищем існування, розвитку людини від самого народження і до смерті.

Сім'я - складна система взаємопов'язаних процесів. Внутрісімейні взаємини - один з компонентів цієї системи, які, у свою чергу, мають теж складну структуру.

Взаємини дітей і батьків складаються під впливом ряду факторів: психологічний мікроклімат у сім'ї, особистісні властивості і якості самих дітей.

У результаті дослідження ми досягли мети роботи, довівши, що несприятливі відносини в сім'ї між батьками і дітьми, тягнуть за собою девіантну поведінку підлітка.

І на основі досліджень зроблені наступні висновки:

Неадекватне ставлення батьків до підлітка обумовлює його тривожний стан, емоційний психологічний дискомфорт і як наслідок - відхилену поведінку дитини.

Рівень розвитку особистості підлітка залежить і від створення умов батьками.

Негативні взаємини між дорослими і підлітком формуються при несприятливому кліматі в сім'ї, і підліток, протестуючи проти таких відносин, може до кінця не усвідомлюючи свої вчинки йде на крайні заходи, іноді у вигляді девіантної поведінки.

На основі цих висновків можна зробити висновок про те, що наша гіпотеза про роль батьківського ставлення до дітей отримала своє підтвердження. У юнацькому віці дитина позбавляється від дитячої залежності і переходить до відносин, які засновані на взаємній довірі, повазі і відносній, але неухильно зростаючій рівності. У більшості сімей процес проходить болісно і сприймається за зухвалу поведінку.

Підлітковий вік - час перевірки всіх членів сім'ї на соціальну, особистісну і сімейну зрілість. Воно протікає з кризами і конфліктами. У цей період всі приховані протиріччя виходять назовні.

Так починається відділення підлітка від батьків, протистояння їм. Дитина може стати грубим, різким, критикувати батьків та інших дорослих. Раніше близькі багато чого не помічали в дитині, вірили в непогрішність свого авторитету, і ось відбулося як би повалення їх з п'єдесталу. Відбувається це тому, що в очах підлітка мати і батько залишаються джерелом емоційного тепла, без якого він відчуває себе неспокійно. Залишаються вони і владою, що розпоряджається покараннями й заохоченнями, і прикладом для наслідування, що втілює в собі кращі людські якості, і старшим другом, якому можна довірити все. Але з часом ці функції міняються місцями.

У зв'язку з цим в неблагополучних сім'ях виникає певна складність спілкування з дітьми старшого шкільного віку Причому складність збільшується ще й тому, що батьки часто зайняті або не приділяють належної уваги дітям, тому не розуміють, що з дорослими дітьми спілкування має будуватися по-іншому, ніж з маленькими. Не завжди батьки розрізняють, що потрібно забороняти, а що слід дозволяти. Все це може створити вельми непросту ситуацію.

Дорослі повинні завжди пам'ятати, що підліткам хочеться бачити в батьках друзів, які допоможуть вирішити проблеми самосвідомості і самовизначення. Самому зробити це буває не під силу, з'являється відчуття безвиході, і не від відсутності інформації, а від відсутності взаєморозуміння, співчуття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Макаренкова И.В.. Социальная дезадаптация детей и подростков (психолого – педагогические основы коррекционно – профилактической работы)/ И.В.Макаренкова, А.В.Мисько – М.:АРГУС, 2004- 267с.

2. Социальная педагогика: Курс лекций/под общей ред. М.А. Галагузовой. – М., 2000- 276с

3. Гончарова Т. Неблагополучные семьи и работа с ними/ Т.Гончарова // Народное образование. 2002.- № 6- С.98

4. Макеев Г. А. Семейная жизнь и дети./ Г.А.Макеев.- Волгоград.: Просвещение, 1987- 253с.

5. БеличеваС. А. Основы превинтивной психодлогии./ C.А.Беличева - М.: Просвещение, 1993- 241с.

6. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатара./М.И.Буянова- М.: Просвещение, 1988- 154с.

7. Варга А. Я. Системная семейная психотерапия. Курс лекций./А.Я.Варга - СПбю:АРГУС, 2001- 252с.

8. Головей Л. А. Практикум по возрастной психологии/ Л.А.Головей, Е.Ф.Рыбалко.- СПб.: Питер, 2001 – 148с.

9. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях/ Л.М.Митина // Вопросы психологии. 1997-. №4 – С.36

10. Мудрик А.В.Социальная педагогика./ А.В.Мудрик - М., 2002- 378c.

11. Новикова Е.В. О некоторых характеристиках общения между супругами /Е.В. Новикова // Семья и формирование личности. М.: Просвещение, 1981- 301с.

12. Очарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства./ Р.В.Овчарова – М.: Мысль 2003- 268с.

13. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт./.Н. Пезешкиан.: М.: Просвещение, 1993 – 306С.

14. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. - М.: Просвещение, 1994.- 345с.

15. Практикум по возрастной психологии / Под ред. Головей Л.А. – СПб, 2001

16. Психодиагностика: Конспект лекций/Сост. Посохова С. Т. – М., 2004- 278с.

17. Смирнова Е. О.. Структура и динамика родительского отношения/ Е.О. Смирнова Е. О..// Вопросы психологии.- 2000 - № 3- С.67

18. Социальная педагогика: Курс лекций/под общей ред. М.А. Галагузовой. – М., 2000- 276с.

19. Социальная психология // под ред Петровского А.В. - М.:Просвещение, 1987.- С.364с

20. Шеффер Ч., Керри Л. Игровая семейная психотерапия. / Ч.Шеффер, Л.Керри – Спб.: Питер, 2000 – 286с.

21. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. - М., 2000.

22. Дети с отклонениями / По общ.ред. В.С. Мухиной. - М., 1991.

23. Фромм Э. Детская агрессивность. – Минск, 1996.

24. Ранняя профилактика девиантного поведения детей и подростков / Под ред. А.Б. Фоминой. - М., 2003.

25. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности. - СПб., 1999.

 

Приложение №1

СОЦИАЛЬНЫЙ ПАСПОРТ

(заполняется на всех учащихся)

1. Ф.И.О. ребенка.

2. Домашний адрес (место регистрации и место жительства)_________________________________

3. Возраст, дата рождения.

4. Школа, класс _____

5. Образование матери:

1 Незаконченное среднее 2 Среднее 3 Среднее специальное 4 Высшее

6. Образование отца:

1 Незаконченное среднее 2 Среднее 3 Среднее специальное 4 Высшее

7. С кем проживает ребенок (подчеркнуть):

1 мать

2 отец

3 приемные родители

4 ма­чеха 05 отчим

6 бабушка

7 дедушка

8 опекун

9 братья, сестры

8. Материальное положение семьи:

1 крайне низкое

2 ниже среднего

3 среднее

4 достаточно высокое

5 высокое;

9. Жилищные условия семьи:

1 отдельная квартира

2 коммунальная квартира

3 общежитие

10. Условия жизни подростка:

1 отдельная комната

2 уголок в общей комнате

3 свой письменный стол

4 отдельное спальное место

5 общая кровать с кем –то;

11. Часто ли подросток пропускает занятия по неуважи­тельным причинам?

1 Да 2 Нет 3 Относительно редко;

12. Часто ли подросток приходит в школу без школьных принадлежностей?

1 Да 2 Нет 3 Относительно редко;

13. Выглядит ли подросток неухоженным:

1 приходит в школу грязный 2 приходит в шко­лу в порванной одежде

3 приходит в школу голодный;

14. Есть ли признаки насилия над ребенком в семье:

1 синяки 2 затравленный взгляд 3 страх при повышении голоса

15. Занимается ли подросток попрошайничеством:

1 Да 2 Нет

16. Существуют ли у родителей подростка проблемы (алко­голизм, асоциальное поведение):

1 Да 2 Нет

17. Часто ли подросток не выполняет домашние задания:

1 Да 2 Нет 3 Относительно редко

Приложение№2

 

АНКЕТА СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА/СОЦИАЛЬНОГО РАБОТНИКА (заполняется в случае подозрения на безнадзорность ребенка)

1. Бывает ли кто-нибудь из взрослых с ребенком в тече­ние дня:

1 Да 2 Нет

2. Если да, то кто:

1 мать 2 отец 3 приемные родители 4 ма­чеха 5 отчим 6 бабушка 7 дедушка 8 опекун 9 братья, сестры

3. Продолжительность рабочего дня матери:

1 Полный рабочий день 2 Неполный рабочий день 3 Не работает

4. Продолжительность рабочего дня отца:

1 Полный рабочий день 2 Неполный рабочий день 3 Не работает

5. Если ребенок заболел и ему необходимо каждый день посещать поликлинику, будет ли его кто-нибудь отводить:

1 Да 2 Нет

6. Часто ли ребенок приходит домой позже 23 часов:

1 Да 2 Нет

7. Имеет ли мать вредные привычки (употребление алко­голя, употребление наркотиков): 1 Да 2 Нет

8. Имеет ли отец вредные привычки (употребление алко­голя, употребление наркотиков): 1 Да 2 Нет

9. Часто ли в доме устраиваются праздники с употребле­нием спиртных напитков: 1 Да 2 Нет

10. Имеет ли мать инвалидность, связанную с ограниче­нием передвижения: 1 Да 2 Нет

11. Имеет ли отец инвалидность, связанную с ограниче­нием передвижения: 1 Да 2 Нет

12. Если подросток посещает секции или кружки, то его туда кто-нибудь отводит: 1 Да 2 Нет

13. Приходит ли подросток домой пьяный: 1 Да 2 Нет

14. Употребляет ли подросток наркотики: 01 Да 02 Нет

15. Состоит ли подросток на учете у участкового инспектора:

01 Да 02 Нет

16. Состоит ли подросток на учете в КДП:

01 Да 02 Нет

17. Пьет ли подросок в присутствии родителей:

01 Да 02 Нет

18. Часто ли подросток дерется:

01 Да 02 Нет

19. Часто ли подросток не ночует дома:

01 Да 02 Нет