Корекційний етап психокорекційної програми 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Корекційний етап психокорекційної програми



Дата Назва техніки психокорекції Опис особливостей виконання вправ клієнтом, зміст психокорекційного впливу
14.11. Техніка «Рожевий кущ» Микола Г. виявив високу загальну тривожність у школі, відчуває значну фрустрацію потреби у досягненні успіху, демонструє страх самовираження, страх невідповідності очікуванням оточуючих та проблеми і страхи у стосунках з учителями. Микола (М.): Я є кущем середнього розміру. Інші кущі знаходяться далеко від мене. Деякі з них дуже великі. Психолог (П.): На тобі ростуть квіти? М.: Ні. Лише зелень. Але не надто густа. П.: А на інших кущах? М.: Там теж немає квітів. Проте вони густіші за мій кущ. П.: Чи є у твоєму кущі коріння? М.: Можливо. Не знаю. Але на тих кущах є, адже вони великі. П.: На твоєму кущі ростуть шипи? М.: Ні. Шипів немає. Хіба що гілки дещо деручкі. П.: А на тих кущах є шипи? М.: На деяких є, але вони заховані за листям. Ззовні їх не видно. П.: За твоїм кущем хтось доглядає? М.: Ні. Цей кущ росте сам. Йому вистачає сонячного світла і води від опадів. Але іноді приходить садівник, щоби підстригати цей кущ. П.: Цей садівник тобі добре знайомий? М.: Ні, це просто працівник, інколи садівники змінюються. Цей садівник доглядає за всіма кущами, а не лише за мною. П.: Він добре тебе підстригає і взагалі дбає про тебе? М.: Я ж кажу: я зростаю сам, а він лише підстригає. Я не можу на нього поскаржитися. Він виконує свою роботу як уміє. Крім того, я кущ і нікому не можу поскаржитися, адже спілкуюся тільки з ним. П.: Ти спілкуєшся з іншими кущами? М.: Не часто. Це незручно, адже ми перебуваємо на значній відстані... Ми спілкуємося, коли дме потужний вітер. Інші кущі нахиляються в мій бік, і ми отримуємо змогу чути одне одного. П.: Ти розмовляєш з ними про садівника? М.: Інколи розмовляємо, але зазвичай вони розповідають про те, що бачать зі свого боку. П.: А що вони бачать? М.: Вони бачать відкрите поле. На ньому де-не-де зростають дерева, там працюють якісь люди. П.: А про що ти їм розповідаєш? М.: Мені немає про що розповідати, тому що з мого боку високий паркан. П.: А що відбувається за парканом? М.: Я не знаю. Тільки іноді чую голоси людей. П.: Про що вони говорять? М.: Вони розмовляють про свою роботу, про свої проблеми. Я до цього намагаюся не дослухатися. П.: Гаразд. Візьми аркуш паперу і намалюй свій кущ у відповідності з тим, що ти розповів про нього. Інтерпретація: Микола відчуває себе самотнім, дистанційованим від решти однокласників. Його самооцінка може бути дещо занижена (є кущі вищі за нього з більш щільним листям та корінням). Він отримує нагоду поспілкуватися з однокласниками лише під час виникнення певних проблем («дме вітер»). Проте він займає доволі пасивну позицію (слухає тільки те, що йому кажуть). Він також не має можливості спілкуватися з батьками вдома (вони відгородженні від нього «високим парканом»). Як правило, йому складно захищатися (відсутні шипи, які є в інших кущів). З учителями стосунки не набули емоційної теплоти (садівник робить свою роботу дуже сухо, академічно; садівники змінюються). Він не може поговорити про вчителів з іншими, оскільки його, як він відчуває, ніхто не слухає. Психологічний аналіз малюнку. П.: На цьому малюнку відстань від тебе до інших кущів не така значна, як ти розповідав. М.: Так вийшло. Я хотів все розмістити на одному малюнку. Але насправді вони розташовуються далі. П.: Чому ти не зобразив садівника? М.: Його в цей час не було. Або він доглядає за іншими кущами. П.: За якими кущами? М.: Я не знаю. Я їх ніколи не бачив. Але іноді він мені розповідає про них. Він каже, що вони кращі за мене, вищі, пишніші, деякі навіть з квітами. П.: Він казав, що треба зробити для того, щоб з’явилися і в тебе квіти? М.: Ні, він про це не каже. Він тільки сердиться, що йому доводиться довго мене стригти. Садівник каже, що ті кущі доводиться менше підстригати, адже на них ростуть квіти, а їх не можна зрізати. П.: А як ти гадаєш, чому на них ростуть квіти, а на тобі – ні? М. (на певний час замислюється): Може, в них грунт інший, більш родючіший? Чи, може, садівник їх підгодовує спеціальною сумішшю? Я не знаю. У них виходить це якось саме по собі. П.: А що тобі треба, щоб з’явилися квіти? М. (знову замислюється): Може, мене треба пересадити в якесь інше місце. П.: А що це повинне бути за місце? М.: Не знаю. Мені здається, я краще зростав би у тіні якогось великого дерева. Тоді б сонце мене не спалювало. Листя з дерева удобрювало б мене і зігрівало взимку від морозу. П.: А хто може бути цим деревом з числа тих, кого ти знаєш? М.: Мені важко назвати когось одного. П.: Назви кількох осіб. М.: Це може бути мама. Або друг з двору. Інколи це може бути мій брат. П.: Що вони повинні робити, щоби тобі було добре зростати? М.: Вони повинні мене вкривати від вітру. П.: Але ж тоді ти не зможеш спілкуватися з сусідніми кущами. М.: Чому? Я буду їх чути. Я навіть зможу їм більше розповідати, адже дерево розповідатиме мені про те, що відбувається далеко від мене, за високим парканом.

ІV. звітно-підсумковий етап



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-17; просмотров: 157; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.40.97 (0.004 с.)