Особливості роботи над професійно-орієнтованим завданням з курсу “Основи психокорекції” (О.В. Мазяр, О.Г. шмиглюк)

Особливості роботи над професійно-орієнтованим завданням з курсу “Основи психокорекції” (О.В. Мазяр, О.Г. шмиглюк)

Базова методика до курсу “Основи психокорекції”

Повна назва та автор	Вихідне джерело	Джерела з описом та прикладами застосування
Програма психокорекційної роботи	Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 34-38.	Документація психолога / Упорядник Т. Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 120 с. Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., Баканова А.А., Родина А.М.Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов / Под ред. Е.П. Кораблиной. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена; Изд-во «Союз», 2001. – С. 271-274. Корекційна робота психолога / Упоряд. О. Главник. – К.: Шкільний світ, 2002. – 112 с. – (Психолог. Бібліотека. Вип. 3). Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 22-32. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова, Т.В. Вохмянина; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Издательский центр «Академия», 1998. – С. 12-13. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 264 с.

Сфера застосування

Психокорекція застосовується у ситуації вирішення актуальних проблем суб’єкта, які носять більш локальний характер у порівнянні з більш системними психологічними проблемами, які потребують психотерапевтичної допомоги. Зокрема, під дію психокорекційного впливу підпадають пізнавальні процеси, емоційно-вольова та мотиваційна сфера особистості, окремі аспекти поведінки та спілкування, невротичні стани, які вимагають внесення певних виправлень і компенсації.

В залежності від змісту і характеру психологічної проблеми психокорекційна програма може бути як індивідуальною, так і груповою. Індивідуальна психокорекція є більш доцільною в ситуацію вирішення проблем інтимного характеру, групова – при вирішення проблем міжособистісного характеру.

Б.С. Кузікова виділяє три основних напрямки постановки психокорекційних цілей:

1. Оптимізація соціальної ситуації розвитку. Створення «зони найближчого розвитку».

2. Розвиток провідних видів діяльності дитини.

3. Формування психологічних новоутворень віку.

Суб’єктами психокорекційної роботи виступають клієнт (особа, що має психологічну проблему) і психолог (особа, що при наявності спеціальної підготовки надає психологічну допомогу). Інколи суб’єктом виступає замовник, що зацікавлений у наданні психологічної допомоги сторонній особі. Особливо часто така ситуація виникає в загальноосвітніх закладах, де замовниками стають батьки і вчителі, а клієнтами є діти та учні відповідно.

Варто завважити на тому, що у відповідності з предметом психокорекційної практики змінам підлягають усталені психологічні характеристики, тоді як у дітей психологічні характеристики ще не набули очевидних ригідних ознак. Т.С. Яценко слушно наголошує, що діти повинні правильно виховуватися, а коригуватися мають саме дорослі. Отже, при здійсненні психокорекційної роботи з дітьми насамперед слід зосереджуватися на завданнях психічного розвитку, а не виправлення, оскільки немає об’єктивних причин вносити зміни у явища, які перебувають на стадії активного формування.

Психокорекційна програма, яка розробляється для вирішення завдань надання психологічної допомоги, може включати елемент імпровізації.

Опис методики

Преамбула психокорекційної програми. У преамбулі зазначається мета та завдання психокорекційної програми, загальна кількість занять, тривалість кожного заняття, орієнтовна кількість учасників. Завдання програми по суті є деталізацією мети роботи і згодом повинні співвідноситися з оцінкою ефективності психокорекційної програми.

Необхідно вказати методичні засоби, що застосовуватимуться у програмі. Зокрема, зазначається форма проведення психокорекційної роботи – індивідуальна чи групова, вид психокорекції (психогімнастика, психодрама, музикотерапія тощо).

Структурно психокорекційна програма складається з чотирьох етапів:

1) діагностичний етап;

2) установочний етап;

3) корекційний етап;

4) етап оцінки ефективності психокорекційного впливу.

Діагностичний етап включає психологічну оцінку розвитку особистості чи певних психічних феноменів, що дозволяє сформувати комплекс психокорекційних впливів.

Психодіагностика проблеми повинна бути комплексною, тобто спрямованою на вивчення різних сторін особистості суб’єкта та його міжособистісних відносин. Методи діагностики повинні досліджувати не лише актуальний психічний стан суб’єкта, а й особливості його розвитку на попередніх етапах. Бажаним є застосування методів процесуальної діагностики, коли зливаються у часі діагностика та корекція психічного розвитку суб’єкта (Т.С. Яценко). Іншими словами, психодіагностика повинна відбуватися на всіх етапах психокорекційної роботи і по суті забезпечувати моніторинг вирішення проблемної ситуації.

До основних методів психодіагностики відносяться стандартизовані й проективні методики, спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності.

Установочний етап передбачає пробудження бажання та готовність суб’єкта змінюватись. Суб’єкта психокорекційного впливу слід попередити про ті емоційні навантаження, які передбачає виконання технік психокорекційної роботи. Необхідно сформувати адекватне ставлення у клієнта до своєї проблеми та методів корекційного впливу, викликати інтерес до самопізнання й самовдосконалення. Клієнт повинен відчути себе суб’єктом змін, а не об’єктом впливу спеціаліста. Фактично повинен бути укладений психологічний контракт (в усній чи письмовій формі) на дії, спрямовані на співпрацю у досягненні певних змін клієнта. Під час укладання контракту може відбутися переформулювання початкової мети роботи.

Власне корекційний етап передбачає виконання поставлених завдань психокорекційної програми. Цей етап спрямований на досягнення змін, передбачених контрактом. Зокрема, це може передбачати гармонізацію особистісного розвитку клієнта, встановлення соціального самоконтролю, підвищення розвитку окремих пізнавальних процесів тощо. Завдання психокорекційного етапу реалізуються за допомогою комплексу конкретних вправ і технік, які створюють необхідні умови для психологічних змін клієнта.

Психокорекційні заняття повинні відповідати певній структурі. Зокрема, необхідно вказувати мету заняття, його процедурне забезпечення, опис найбільш важливих моментів, опис методів і технік психокорекції.

Варто завважити, що процес психологічних змін протікає нерівномірно і з різною інтенсивністю. Т.С. Яценко, аналізуючи характер змін, що відбуваються у групах активного соціально-психологічного навчання (АСПН), відмічає, що група спочатку проходить етап первинної дезінтеграції і лише згодом відбувається вторинна інтеграція на більш високому рівні розвитку.

Етап оцінки ефективності психокорекційної програми передбачає виділення симптоматичних ознак, які свідчитимуть про позитивні зміни у психічному розвитку клієнта. На цьому етапі відбувається співвіднесення очікуваних змін із реальними змінами, які сталися на попередньому етапі психокорекційної програми.

При оцінці ефективності психокорекції варто враховувати як об’єктивні, так і суб’єктивні показники. Б.С. Кузікова та А.А. Осіпова виділяють такі чинники, що визначають ефективність психокорекції:

1) очікування клієнта;

2) очікування психолога;

3) професійний й особистісний досвід психолога;

4) глибина опрацювання проблеми, усвідомлення або усунення причин, які зумовили її виникнення;

5) активність суб’єкта під час реалізації завдань психокорекційної програми.

 

Психокорекційна програма

студента (ки) ___ групи

денної форми навчання соціально-психологічного факультету

____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Кодове ім’я клієнта ____________________________

Стать ___________ Вік ____

Формулювання проблеми (скарга) клієнта:

Мета психокорекційної програми:

Завдання психокорекційної роботи:

Форма психокорекційних занять (індивідуальна чи групова):

Організаційні особливості психокорекційної програми:

Методичні засоби:

Загальна кількість зустрічей:

Час психокорекційного заняття:

Кількість учасників:

Діагностичний етап

Дата	Метод діагностики психологічної проблеми	Результати психодіагностики

Установочний етап

Формулювання психологічного контракту (визначення мети психокорекційних занять та засобів їх досягнення).

Корекційний етап

Дата	Назва методики або техніки психокорекції та її опис (мета, процедурне забезпечення, час)	Опис особливостей виконання вправ клієнтом, зміст психокорекційного впливу

Клієнтський запит

До шкільного психолога звернувся класний керівник V-го класу: «У моєму класі навчаються кілька учнів, які, очевидно, ніяк не можуть звикнути до нового розпорядку дня. Батьки скаржаться, що вони почали вчитися гірше, ніж у молодших класах; у декого суттєво знизився інтерес до навчання, на уроках відмовляються відповідати, поводяться пасивно, важко переносять невдачі, скаржаться на головний біль та біль у животі. Допоможіть вирішити цю проблему».

ІІ. Планово-підготовчий етап

Консультація з фахівцями

Фахівець	Обґрунтування необхідності бесіди	Перелік питань
Медична сестра школи	З’ясувати особливості психологічного й фізичного здоров’я п’ятикласників	– Чи не скаржилися батьки чи класовод на незадовільний фізичний стан цих дітей, коли вони навчалися у молодших класах? – Чи зверталися раніше класні керівники п’ятих класів із подібними скаргами? – Якими є результати обстеження здоров’я цих п’ятикласників?

2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів

Етап роботи	Методи та процедури	Необхідні ресурси
Аналіз психологічної проблеми і розробка психокорекційної програми	Психокорекційна програма. Анкетування дорослих (вчителів, батьків) із метою вивчення рівня тривожності дітей. Тест шкільної тривожності Філіпса.	Анкетні бланки для дорослих. Бланк із текстом опитувальника і відповідями.
Виконання корекційного етапу психокорекційної програми	Техніка «Рожевий кущ», «Пиріг», «Дерево почуттів».	Техніка «Рожевий кущ»: бланки з запитаннями, ручки, кольорові олівці. Техніка «Пиріг»: аркуш паперу з намальованими колами, розділеними на 4 сегменти, кольорові олівці. Техніка «Дерево почуттів»: пластилінове дерево з плодами чотирьох кольорів.
Повторне дослідження психологічної проблеми	Повторне анкетування дорослих із метою вивчення рівня тривожності дітей. Повторне тестування шкільної тривожності за методикою Філіпса	Анкетні бланки для дорослих. Бланк із текстом опитувальника і відповідями.
Консультативна бесіда з класним керівником V-го класу	Індивідуальна консультативна бесіда з класним керівником	Результати досліджень до і після впровадження психокорекційної програми

Діагностичний етап

Дата	Метод діагностики психологічної проблеми	Опис методів психодіагностики
	Анкета для дорослих із метою вивчення рівня тривожності дітей	Інструкція до анкети: Якщо твердження, що міститься в анкеті, на Ваш погляд правильне, характеризують дитину, поставте поруч із номером твердження плюс, якщо неправильно – мінус. Зміст анкети: 1. Дитині важко зосередитись на чомусь. 2. Будь-яке завдання викликає надмірну тривогу. 3. Під час виконання завдання дитина дуже напружена, скута. 4. Часто говорить про можливі неприємності. 5. Спить неспокійно, погано засинає. 6. Дитина ляклива, багато що викликає в неї страх. 7. Звичайно неспокійна, легко засмучується. 8. Погано переносить очікування. 9. Не любить братися за нову справу. 10. Не впевнена у собі, своїх силах, боїться труднощів. Обробка та інтерпретація результатів. Підраховується кількість плюсів, що відповідає загальному балу тривожності. Висока тривожність – 8-10 балів. Середня тривожність – 4-7 балів. Низька тривожність – 1-3 бали. Для об’єктивної оцінки рівня тривожності психолог сам заповнює анкету на основі власних спостережень й узагальнює дані анкетування дорослих, які добре знають дитину (вчителі, батьки) за допомогою встановлення середнього арифметичного показника. Значне розходження між балами дорослих може свідчити про характер взаємин із дитиною.
	Тест шкільної тривожності Філіпса	Текст опитувальника містить 58 запитань (за посібником: Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. – Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – С. 133-139). Автором виділено 8 факторів шкільної тривожності: 1. Загальна тривожність у школі: загальний емоційний стан дитини, пов’язаний з різними формами її включення у життя школи. 2. Переживання соціального стресу: емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються її соціальні контакти. 3. Фрустрація потреби у досягненні успіху: негативний психічний фон, що не дозволяє дитині розвивати свою потребу в успіху, досягнення високого результату. 4. Страх самовираження: негативне емоційне переживання ситуації, що пов’язана з необхідністю саморозкриття, демонстрації своїх можливостей 5. Страх ситуації перевірки знань: негативне відношення і переживання тривоги в ситуації перевірки, досягнення, можливостей. 6. Страх невідповідності очікуванням оточуючих: орієнтація на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків та думок, тривога щодо оцінок 7. Низька фізіологічна опірність стресу: особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосованість дитини до стресогенних ситуацій, що підвищують ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середовища. 8. Проблеми і страхи у стосунках з учителями: загальний емоційний фон відносин з дорослими у школі, що знижує успішність навчання дитини.

Установочний етап

Після обробки результатів за анкетуванням дорослих та опитування учнів за тестом Філіпса формується психокорекційна група. Її формування передбачає встановлення усного чи письмового контракту з батьками (отримання згоди на участь дітей у психокорекційній програмі) та учнями (отримання згоди на роботу і попередження про психологічні навантаження під час виконання завдань корекційно-розвивального характеру).

Текст усного контракту з батьками (батьківські збори):

«Результати психодіагностики є конфіденційними. Правило конфіденційності може бути порушено лише у випадках, передбачених законодавством України.

Заняття з дітьми відбуватимуться раз на тиждень за чітко встановленим часом та місцем. Корекційно-розвивальні заняття спрямовані на зниження надмірної тривожності, підвищення соціального контролю та саморегуляції у ситуаціях, що сприймаються дитиною як стресогенні та загрозливі.

Участь дітей у виконанні окремих корекційно-розвивальних вправ є добровільною і їх процес контролюється психологом.

У випадку необхідності дитина може припинити відвідування психокорекційної групи».

Текст усного контракту з учнями (під час корекційної роботи, на початку заняття):

«Заняття триватимуть півтори години з десятихвилинною перервою.

Психологічні вправи, які Вам пропонуватимуться, спрямовані на те, щоби допомогти навчитися заспокоюватись у ситуації перевірки знань, контрольної роботи, підготовки домашнього завдання.

Виконання запропонованих завдань є добровільним».

Корекційний етап

Заняття 2.

Мета заняття: рефлексія соціальних контактів; навчання прийомам регуляції емоційних станів; зниження напруженості у взаємодії з учителями та однокласниками.

Запропоновані вправи побудовані таким чином, щоби на початку заняття можна було діагностувати актуальний емоційний стан молодших підлітків, до певної міри допомогти їм емоційно проявитися; затим відрефлексувати свій звичайний емоційний стан, особливості взаємодії з оточуючими; надалі почати формувати навички ефективної взаємодії зі значимими дорослими.

Дата	Назва методики або техніки психокорекції та її опис (мета, процедурне забезпечення, час)	Опис особливостей виконання вправ клієнтом, зміст психокорекційного впливу
14.11.	Вступна бесіда психолога з групою	Психолог: «Минулої зустрічі ми з вами почали обговорювати питання, пов’язані з труднощами у навчанні та спілкуванням у школі. Ви розповідали про своїх нових учителів та однокласників, ділилися своїми думками та почуттями, які вони у вас викликають. Які нові думки у вас з’явилися після останньої зустрічі? (Учні розповідають про свої думки). Які почуття ви переживали після цього? (Учні розповідають про свої почуття). Що змінилося у вашому навчанні після нашої першої зустрічі? Як змінилося спілкування з учителями та однокласниками? Чи за цей час Ви подружилися з кимсь у класі? На сьогоднішньому занятті ми з вами спробуємо більше дізнатися про себе і навчитися краще керувати своїми почуттями».
Техніка «Дерево почуттів» (Автор – Джойс Мігер) Мета: оцінка актуального емоційного стану підлітків Час виконання: 25 хвилин	Психолог разом із дитиною виготовляє з глини чи пластиліну «дерево почуттів»: стовбур, коріння, крону, плоди. Необхідно мати матеріал чотирьох різних кольорів, які можуть відповідати основним емоційним станам людини: жовтий – радість, синій – печаль, червоний – дратівливість, зелений – заздрощі.
Техніка «Рожевий кущ» (Автор – Віолетта Окландер) Мета: додаткова діагностика емоційного стану підлітків, їх соціальної інтеграції та рівня адаптації; підвищення рівня самоусвідомлення, емоційної стабілізації в ситуації взаємодії з учителями. Час виконання: 30 хвилин	Психолог просить дитину заплющити очі, зробити кілька глибоких вдихів і видихів й уявити, що вона перетворюється на рожевий кущ. Психолог каже дитині: «Ти можеш стати будь-яким квітучим кущем, наприклад, рожевим». Затим питає: - У який кущ ти перетворилася? - Він маленький чи великий? - Слабкий чи сильний? - Чи є на цьому кущі квіти? Якого вони кольору? Їх багато чи мало? - Вони розквітнули чи є ще бутони? - Чи є листя? Як воно виглядає? - Яке коріння у цього куща? Чи, можливо, коріння взагалі немає? Воно глибоко проникає у землю? - Чи є на кущі шипи? - Де росте цей кущ: у дворі, у парку, у пустелі, у полі, під місяцем чи деінде? - Він стоїть у горщику чи росте прямо з землі, чи може пробивається крізь бетон та асфальт? - Що знаходиться довкола куща? - Чи є поряд інші рожеві кущі чи він один? - Чи є довкола дерева, тварини, птахи та люди? - За рахунок чого він живе, цей кущ? Хто за ним доглядає? - Чи гарна погода? - Чи є довкола куща огорожа, чи, можливо, каміння? Затим дитину просять відкрити очі і намалювати кущ на фоні оточуючого пейзажу. Після завершення малювання дитина повинна прокоментувати зображення.
Техніка «Пиріг» (Автор – Тара Сінклер) Мета: навчання адекватній оцінці різних сторін власної особистості; сприяння розвитку самосвідомості підлітків. Час виконання: 30 хвилин	Перед початком роботи психолог пояснює дитині, що кожна людина по-різному поводиться в різних ситуаціях – в залежності від того, з ким спілкується і як почувається. Під час цього психолог малює велике коло з малим колом всередині. Потім він його ділить на чотири сегменти, як показано на рисунку. Затим психолог просить дитину намалювати у кожному сегменті певну картинку, що відображає сторони її особистості. Коли дитина малює, психолог просить її пояснити зміст намальованого. По завершенню роботи психолог питає, чи не забула дитина щось намалювати. Дитина завжди каже, що варто щось намалювати в центрі. Психолог відповідає, що в центрі перебуває «око пирога», який він і малює. Дитині пояснюється, що у кожного з нас є «внутрішнє око», що дозволяє нам усвідомлювати всі сторони нашої особистості, розуміти, що ми переживаємо і що ми робимо у той чи інший момент життя, допомагає нам вирішувати, як чинити у певній ситуації. Психолог може запропонувати дитині згадати про це око за першої нагоди, коли відчуває тривогу, щоб запам’ятати свої почуття й обговорити їх на наступній зустрічі.

ІІІ. етап практичної роботи

Збір емпіричних даних

ІV. звітно-підсумковий етап

Програма саморозвитку

Складові навчально-професійних умінь та професійно важливі якості, які потрібно було б розвинути	В чому полягали труднощі	План заходів для саморозвитку	Терміни	Критерії самоконтролю
Обирати методи, які можуть бути використані для психокорекційної програми	До цього часу не доводилося складати цілісну психокорекційну програму на 15 занять. Зокрема, труднощі становлять логічність і послідовність застосування психокорекціних технік.	Набути навички складання психокорекційних програм: написати психокорекційні програми до трьох проблем, пов’язаних з різними психологічними проблемами (наприклад, психологічна допомога учням, які готуються до обласної олімпіади з окремих навчальних дисциплін, допомога у формуванні профільних класів, визначення обдарованих дітей)	грудень 2011 – лютий 2012	Складені три психокорекційні програми.
Участь у впровадженні психокорекційної програми під керівництвом практичного психолога освітнього закладу	січень 2012	Практичне застосування принаймні однієї психокорекційної програми або участь у реалізації психокорекційної програми практичного психолога.
Навчитися застосовувати психокорекційну техніку «Пиріг» (Автор – Тара Сінклер)	Недостатнє ознайомлення з теоретичними й методологічними засадами психосинтезу	Опрацювати книгу Ассанджоли Р. Психосинтез: теория и практика. – М.: «REFL-book», 1994. – 314 с.	березень 2012	Виділити і законспектувати теоретичні й методологічні засади психосинтезу.
Відвідати тренігове заняття, де застосовуються техніки психосинтезу	впродовж другої половини 2012	Навчитися використовувати техніку «Пиріг», а також інші психокорекційні методики і техніки.
Ситуаційна гнучкість	Під час проведення психокорекційної техніки «Рожевий кущ» я відчув труднощі з необхідністю перебувати у ситуації спонтанності: ставити запитання щодо нової інформації, дещо відхилятися від початкової гіпотези існування проблеми, узгодженням фантазії п’ятикласника Миколи і тим, що він намалював	Використовувати у своїй практичній діяльності логотерапевтичну техніку «Сократівський діалог», спрямовану на виявлення суперечностей у суб’єктивній логіці клієнта.	лютий-травень 2012 р.	Вміти помічати суперечності у мисленні клієнта, тактовно виявляти їх.

 

Особливості роботи над професійно-орієнтованим завданням з курсу “Основи психокорекції” (О.В. Мазяр, О.Г. шмиглюк)

Базова методика до курсу “Основи психокорекції”