Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Згромадження Матері Божої Милосердя

Поиск

Скорочений переклад з польського оригіналу щоденника на українську мову виконали Віра Андрухів і Надія Пікулик

 

 

 

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА........................................................................................ 2

Перший зошит ВСТУП У МОНАСТИР............................................... 2

Другий зошит СХИЛІМОСЬ ПЕРЕД БОГОМ..................................... 31

Третій зошит ВЕЛИЧАТИМУ БОЖЕ МИЛОСЕРДЯ......................... 45

ІСУСЕ, УПОВАЮ НА ТЕБЕ ДЕВ’ЯТНИЦЯ ДО БОЖОГО

МИЛОСЕРДЯ.................................................................................... 51

Четвертий зошит.................................................................................... 55

П’ятий зошит......................................................................................... 55

Шостий зошит ПРОСЛАВЛЯТИМУ БОЖЕ МИЛОСЕРДЯ НАВІКИ 60

ВЕРBИЦЯ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ............................................. 63

ДЕЯКІ ДАТИ з життя сестри Марії Фаустини – Гелени Ковальської 63

 


 

ПЕРЕДМОВА

Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя не належить до белетристики, хоча й становить явище письменства. Не варто шукати в ньому ані вибагливості стилю, ані риторичних прикрас та пафосу. Не слід підходити до нього і з критерієм систематичного викладу богословських істин.

Щоденник поза будь-яким сумнівом належить до сповідальної літератури. Твір цей – не просто щиросердечне і непретензійне зізнання людини з усіх складних перипетій щодо здійснення її прагнення поєднатись з Богом, туги за Всевишнім, злетів і душевної пітьми на шляху до втілення мрії. Щоденник правильніше було б назвати не документом-сповіддю, а пам’яткою-свідоцтвом.

Текст щоденника рясніє натхненнями, які були передані Ісусом Христом сестрі Фаустині для того, щоби вона не лише записувала їх, але й сповіщала людям, поширюючи по цілому світі. Беатифікувавши сестру Фаустину, Христова Церква тим самим визнала, що їй було дано істинне особисте одкровення. Як сказано в Св. Письмі: "... ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога". (II Петра 1, 21).

Отже, передаємо до рук читача скорочений переклад українською мовою з польського оригіналу унікальної пам’ятки містики XX ст. – щоденник сестри Марії-Фаустини з надією на те, що для багатьох ця книга стане втіхою і дорадницею в сум’ятті й труднощах життя.

 

Перший зошит

ВСТУП У МОНАСТИР

Варшава, 1 серпня 1925 року

Ласку покликання до чернечого життя я відчувала з семилітнього віку. Тоді я вперше почула в душі голос Божий, тобто запрошення до досконалішого життя. Але не завжди я дослухалася до нього. Я не зустріла нікого, хто би мені ці речі розтлумачив.

Коли мені було вісімнадцять років, я звернулась до батьків із наполегливим проханням – дозволити мені вступити в монастир. Батьки рішуче відмовили. Після цього, не звертаючи жодної уваги на голос ласки, я віддалася марноті життя, хоча душа моя ні в чому не знаходила задоволення. Неустанний поклик ласки був для мене великою мукою, яку я намагалася заглушити в розвагах. Внутрішньо я уникала Бога і всією душею схилялась до створінь. Однак в душі перемогла таки ласка Божа.

Була я якось з однією із своїх сестер на балу. В той час, як усі приємно забавлялись, моя душа зазнавала внутрішніх страждань. Як тільки я почала танцювати, раптом побачила біля себе Ісуса, змученого, оголеного з шат, цілого пораненого, який промовив такі слова: "Доки Я тобі терпітиму і доки ти ошукуватимеш Мене?". В ту мить змовкла чарівна музика, зникло з-перед моїх очей усе товариство, а залишилися Ісус і я... Я присіла біля своєї дорогої сестри, приховуючи за удаваним болем голови все те, що відбулося у моїй душі. Невдовзі я потайки покинула товариство, сестру й попрямувала до кафедрального собору св. Станіслава Костки.

...Світало. Людей у соборі було мало. Не звертаючи уваги на те, що діялося довкола, я впала хрестом перед Найсвятішими Тайнами і просила Господа, аби Він зволив вказати мені, що ж маю робити далі. Отоді й почула слова: "Негайно їдь у Варшаву, там вступиш у монастир".

Я підвелася, прийшла додому й полагодила нагальні справи. Наскільки могла, звірилася сестрі у тому, що діялося в душі, попросила її попрощатися з батьками. І так – без нічого, в одній сукні, – я приїхала у Варшаву.

Коли вийшла з поїзда і побачила, як кожен поспішає у своїх справах, мене охопив страх: що маю робити, куди звернутись, адже немає нікого знайомого? І тоді я звернулась до Матері Божої: "Веди мене, Маріє, керуй мною". Одразу ж почула в душі відповідь, щоби я виїхала за місто в одне село, де знайду безпечний нічліг. Я так і вчинила. Все відбулося так, як вказала мені Божа Матір.

Наступного дня ранесенько я приїхала в місто, зайшла до першого ж костелу й почала молитися та просити Бога явити мені Свою волю. Служби Божі змінювали одна одну. Під час однієї з них я почула такі слова: "Йди до того священика і все йому розкажи. Він тобі порадить, що маєш робити далі".

Після закінчення Служби Божої я зайшла до захристії, розповіла про все і попросила підказати, до якого монастиря вступити. Спочатку священик здивувався, але радив мені дуже вірити в те, що Бог розпорядиться мною і надалі. "Поки що, – -сказав, – відішлю тебе до однієї побожної жінки, в якої ти можеш зупинитися, доки не вступиш у монастир. Та жінка прийняла мене доброзичливо. Тим часом я шукала монастир, проте до якої би фірти (вхід в монастир) не застукала, скрізь мені відмовляли. Серце стислося від болю, і я промовила до Господа Ісуса: "Допоможи мені, не залишай мене саму". Нарешті я постукала у фірту монастиря згромадження Матері Божої Милосердя. Вийшла до мене мати-настоятелька (тепер – Мати Генеральна Міхаела). Після короткої розмови сказала мені піти до Господаря дому і спитати, чи Він прийме мене. Я відразу зрозуміла, що повинна спитатись у Господа Ісуса Христа. З великою радістю поспішила до каплиці і, як порадила мені одна з сестер, запитала Ісуса: "Господарю дому цього, чи Ти приймаєш мене?". Одразу почула голос: "Приймаю, ти – в Моєму серці".

Коли я повернулася з каплиці, мати-настоятелька спершу поспитала: "Ну, прийняв тебе Господь?". Я відповіла, що так. А вона на те: "Якщо Господь прийняв, то і я прийму". Так мене було прийнято в монастир. Однак із багатьох причин ще майже рік я змушена була залишатись у тієї побожної жінки, проте додому вже не повернулась.

У той час я мусіла боротись із багатьма труднощами, але Бог не скупився для мене на ласки. Щораз більша туга за Богом охоплювала мене!

Було це в час октави (свято, яке триває цілих 8 днів. Це підготовка до свята, або ще кілька днів після свята) Божого Тіла. Бог наповнив мою душу внутрішнім світлом, аби я глибше пізнала Його як найвище ДОБРО І КРАСУ. Спізнала, як сильно Бог мене любить.

Під час однієї з вечірень простими словами, що линули з серця, склала я Богові обітницю вічної чистоти. З тої миті я відчуваю більшу близькість із Богом, моїм Нареченим. Відтоді я створила оселю у своєму серці, де завжди перебувала разом з Ісусом.

Нарешті надійшла хвиля, коли відчинилася для мене фірта монастиря. Було це 1 серпня 1925 року ввечері, напередодні свята Матері Божої Ангельської. Я почувала себе безмежно щасливою, мені видавалось, що розпочалося райське життя. З мого серця вихоплювалася лише подячна молитва.

Однак через три тижні я побачила, що тут бракує часу для молитви і багатьох інших речей, які хвилювали мою душу. Я почала розмірковувати, як би перейти до монастиря з суворішими правилами. Ота думка заволоділа мною, але не було на те Божої волі. Проте ця думка, ця спокуса все посилювалася, так що одного дня я вирішила сказати про це матері-настоятельці і рішуче вийти з монастиря. Але Бог так покерував обставинами, що я не змогла потрапити до неї. Перед тим, як йти на спочинок, я зайшла до каплиці і просила Ісуса, щоб Він просвітив мене в цій справі, але відповіді не одержала. Лише якийсь дивний незрозумілий неспокій огорнув мене. Проте, незважаючи ні на що, вирішила вранці відразу по Службі Божій звернутись до матері-настоятельки і повідомити про своє рішення.

Світло скрізь було загашене. Сповнена муки і невдоволення, я зайшла у свою келію. Кинулась на землю і почала ревно молитись, аби Бог дав мені пізнати Свою волю. Невдовзі світло осяяло мою кімнату, і я побачила на фіранці Обличчя Ісуса Христа. Воно було дуже зболене, вкрите свіжими ранами, і великі сльози спадали на покривало мого ліжка. Не знаючи, що все це має означати, я запитала Господа: "Ісусе, хто завдав Тобі такого болю?". На що Ісус відповів: "Ти завдаєш мені такого болю, якщо вийдеш із цього монастиря. Я сюди тебе покликав, а не деінде і приготував для тебе багато ласк.

Я благала прощення у Господа й одразу відмовилась від свого рішення.

Наступного дня була сповідь. Я звірилась з усього, що діялось у моїй душі, а священик відповів, що в тім є безсумнівна Божа воля, аби я залишилась у цьому згромадженні. Про перехід до іншого монастиря мені не можна навіть і думати. 3 того часу я завжди почувала себе щасливою і задоволеною.

Незабаром я захворіла. Дорога мати-настоятелька відправила мене разом із двома іншими сестрами відпочивати до Сколімова біля Варшави. Отоді я спитала Ісуса Христа за кого ще мені треба молитися? Ісус відповів що про це я дізнаюся наступної ночі.

І от я побачила Ангела-Хоронителя, який наказав мені йти слідом за ним. Моментально я опинилася в імлистому, наповненому вогнем місці, де страждала сила-силенна душ. Вони палко молились, але це було надаремно. Лише ми можемо прийти їм на допомогу. Полум’я, що пекло їх, не торкалося мене. Мій Ангел-Хоронитель не відходив від мене ні на мить. Я спитала у тих душ, що завдає їм найбільшого болю. Вони одностайно відповіли, що найгіршою їх мукою є туга за Богом. Бачила я і Матір Божу, котра відвідує душі в чистилищі. Бона приносить їм охолоду. Хотілося мені ще з ними порозмовляти, але мій Ангел-Хоронитель подав знак вийти. Коли ми опинились поза цією в’язницею страждальників, я почула голос: "Милосердя Моє, не бажає цього, але справедливість велить".

З того часу я ще більше молюсь за страждальні душі.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-17; просмотров: 349; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.117.113 (0.012 с.)