Тема 4. Правовідносини в сфері трудового права

План:

1. Поняття і система правовідносин у трудовому праві.

2. Правовідносини, тісно пов'язані з трудовими, їхні види і загальна характеристика.

3. Правовідносини з забезпечення зайнятості і працевлаштуван­ня.

4. Правовідносини з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, охорони праці.

5. Правовідносини з розв'язання трудових спорів.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

В науці трудового права визначення поняття трудових пра­вовідносин проводиться, виходячи із легального визначення трудового договору, що дається в ст. 21 КЗпП. Трудові відно­сини виникають із угоди між працівником і власником підприє­мства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівни­кові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Основним для правильного розуміння студентом правових відносин є те, що коли відсутня норма права, то відсутні й правовідно­сини. Норма права при її наявності виступає як модель пра­вових відносин. Але сама вона не породжує правовідносин, оскільки будь-яка юридична норма є судженням загального характеру про належну поведінку. Прямого зв'язку з конкретним суб'єктом правових відносин норма не має. Для виникнення правовідносин необхідна подія або дія, що передбачається нор­мою і має характер юридичного факту, з наявністю якого зако­нодавець пов'язує виникнення правових відносин.

В зазначеному питанні, студенту необхідно виділити і охарактеризувати умови виникнення трудових правовідносин, а також зміст цих відносин, що надасть змогу оволодіти матеріалом даної теми.

 

ТЕМА 5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ І ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

План:

1. Поняття зайнятості населення, її форми. Державна політика і законодавство України в сфері зайнятості населення.

2. Поняття "працевлаштування" і його форми. Правова організація праце­влаштування.

3. Державна служба зайнятості, її права, обов'язки і правовідносини з підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

4. Поняття безробітного і його правовий статус. Соціальні гарантії при втраті роботи і безробітті.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Дана тема в курсі трудового права нова. Вона виникла лише в останні роки, коли в Україні з'явилося і почало рости безробіття та був прийнятий закон "Про зайнятість населення".

Слід також з'ясувати поняття права на працю, поняття його гарантій і їх види, звернувши особливу увагу на юридичні гарантії права на працю при забезпеченні зайнятості, прийомі на роботу. Гарантії від незаконних переводів і звільнень вивчатимуться в темі "Трудовий договір".

По даній темі треба ретельно вивчити Закон "Про зайнятість населення" з подальшими його змінами і доповненнями і уміти дати йому загальну характеристику. При цьому необхідно звернути увагу, як законодавець дає поняття зайнятості, підходящій роботі, кого слід вважати зайнятим, а кого безробітним.

Закон закріплює державну політику в галузі зайнятості, слід засвоїти перераховані в ньому принципи. Оскільки забезпечення зайнятості представляє цілий комплекс соціально-економічних і юридичних гарантій права на працю, то їх необхідно добре знати і звернути увагу на найважливішу з гарантій — державну політику в галузі зайнятості.

Відносини по забезпеченню зайнятості і працевлаштуванню регулюються вказаним законом, ст. 49², 49⁴ КЗпроП, а також соціально-партнерськими угодами і колективними договорами.

Студентам також необхідно визначити права громадян на забезпечення зайнятості і працевлаштування, знати, з яких можливостей складається зміст цього права. Працевлаштування — це не тільки процес підшукування підходящої роботи і працевлаштування на ній, але також і процес підготовки, перекваліфікації безробітного для отримання наявних місць роботи. При цьому треба засвоїти поняття працевлаштування в широкому і вузькому значенні, а також загальні і спеціальні організаційно-правові форми працевлаштування і значення працевлаштування.

Закон про зайнятість детально регламентує права і обов'язки державної служби зайнятості і її органів на місцях їх треба добре засвоїти. Необхідно засвоїти, що таке суспільні роботи, для чого і як вони організовуються.