Послідовність проведення занять та розрахунок часу

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

з дисципліни

«ПОЛІТОЛОГІЯ ТА СОЦІОЛОГІЯ»

НА ТЕМУ 10: «Спеціальні і галузеві соціологічні теорії»

 

 

Обговорено на засіданні

кафедри соціально-гуманітарних та загальноосвітніх дисциплін

«___»_______________ 2016р.

Протокол № ___

 

 

Одеса – 2016

І. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

 

1. Вивчення даної теми спрямоване на отримання курсантами теоретичних науково-обґрунтованих знань з основ спеціальних і галузевих соціологічних теорій, розвиток творчого мислення курсантів, формування у них допитливості до соціологічних знань.

2. У результаті вивчення теми курсанти повинні:

- знати: визначення термінів: Галузеві соціологічні теорії. Економічна соціологія. Соціологія культури. Етносоціологія і соціологія нації. Спеціальні соціологічні теорії (соціальні інститути). Соціологія освіти. Соціологія права. Соціологія праці та зайнятості. Соціологія сім'ї. Гендерна соціологія. Спеціальні соціологічні теорії (соціальні процеси). Соціологія конфліктів. Соціологія масової комунікації;

предмет дослідження Етносоціології. Методологічні підходи до вивчення етнічних спільнот. Проблему нації в працях українських і зарубіжних соціологів та основні концептуальні схеми соціології нації. Проблематику етносоціології та соціології нації. Етнонаціональні процеси в сучасній Україні та їхню специфіка;

- ознайомитись зі соціологією мобільності та соціологією урбанізації.

3. Основними нормативно-правовими документами викладача при підготовці до занять за темою є:

- закон України «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Концепції реформування системи вищої освіти України;

- укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази і директиви Міністра освіти України, молоді та спорту України;

- підручники зі соціології, публіцистичні (газети, журнали), художня вітчизняна і закордонна література.

4. Тема вивчається в ході восьми занять: з них заняття 1,2,4,5,6,8 проводяться під керівництвом викладача, заняття 3 та 7 включає самостійну роботу.

 

Тема 10. Спеціальні і галузеві соціологічні теорії.

Методичні вказівки

1. У вступі показати актуальність заняття, його основну ідею, установити зв'язок даної лекції з наступними заняттями, указати цілі і навчальні питання лекції.

2. Основну частину лекції складають навчальні питання, де розкривається зміст теми, приводиться вся система доказу з застосуванням різних методичних прийомів. Читання лекції - сама відповідальна частина роботи лектора.

3. Кожне теоретичне положення повинне бути обґрунтоване і доведене, формулювання і визначення, які приводяться, повинні бути короткими і чіткими, насичені глибоким змістом. Усі докази і роз'яснення направляються на досягнення поставленої мети, на розкриття змісту питань.

4. Починати лекцію необхідно з чіткого, неквапливого оголошення теми, мети і навчальних питань лекції, щоб курсанти могли зробити записи. Звернути увагу на необхідну літературу, посібники, порекомендувати мемуарну, спеціальну, публіцистичну, художню, вітчизняну і закордонну літературу.

5. Матеріал лекції викладати вільно, намагатися звертатися до аудиторії з живим словом, дотримуючись високої культури мови, менше прив'язуватися до тексту лекції, а більше використовувати доказовий матеріал: таблиці, схеми, діафільми, повчальні приклади. У процесі лекції необхідно спостерігати аудиторію, в залежності від уваги курсантів змінювати темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії.

6. Приклади, що приводяться в лекції з досвіду педагогіки, повинні підтверджувати основні теоретичні положення, тісно погоджуватися зі змістом лекції і доповнювати друг друга.

7. У ході читання лекції необхідно здійснювати контроль запису і підтримувати дисципліну.

8. Кожне навчальне питання закінчувати короткими ясними висновками, що логічно підводять до чергового питання лекції.

9. У висновках підвести підсумок викладеного навчального матеріалу і дати рекомендації на самостійну роботу для поглиблення, розширення і практичного застосування знань по даній темі. Дати завдання на самостійну роботу і відповісти на задані питання.

 

Навчальні питання та розрахунок часу

№ з/р	Навчальні питання	Час (хвилин)
І	Вступна частина
ІІ	Основна частина
	Вступ
	1. Галузеві соціологічні теорії. Соціологія культури.
	2. Галузеві соціологічні теорії. Економічна соціологія
	Заключення
ІІІ	Заключна частина

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Тема 10 «Спеціальні і галузеві соціологічні теорії» охоплює:

Галузеві соціологічні теорії: Економічна соціологія. Соціологія культури. Етносоціологія і соціологія нації.

Спеціальні соціологічні теорії (соціальні інститути): Соціологія освіти. Соціологія права. Соціологія праці та зайнятості. Соціологія сім'ї. Гендерна соціологія.

Спеціальні соціологічні теорії (соціальні процеси): Соціологія конфліктів. Соціологія мобільності. Соціологія урбанізації. Соціологія масової комунікації.

Нині культура, особливо національна, набуває першочергового значення в розвитку незалежної Ук­раїнської держави. Адже соціальні зрушення, динаміка соціальних і економічних перетворень можуть бути ефективними лите тоді, коли вони підтримані і закріплені культурою, включені в систему культурної діяльності.

Водночас культура мої свої спеціалізовані сфери (мистецтво, культурно-дозвільна мережа тощо), які в нових соціальних умовах набувають нового змісту і форми та вимагають щодо них нової культурної політики. Соціологія культури й покликана допомогти вирішенню цих актуальних проблем.

В умовах проведення економічних реформ вивчення економічної соціології становить нагальну потребу для спеціаліста будь-якого профілю. Як спеціальна галузь соціології вона грунтується на інтеграції соціологічного й економічного підходів, що забезпечує визначення соціальної спрямованості і розвитку економіки, взаємовплив еконо­мічних і соціальних відносин, дозволяє вишукати шляхи ефективного управління людським фактором в умовах ускладнення економічного життя, виробити оптимальні взаємовідносини між економічною і соціальними сферами.

1. СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

 

Висновок

У цьому питанні розкрито місце і функції соціології культури в умовах соціальних перетворень шляхом "зняття " ідеологізації культури і введення поняття "нова соціально-культурна реальність ". Ми розглянули:

1. Предмет соціології культури, її структура та функції.

2. Основні поняття, категорії та сфери соціології культури.

3. Нова соціально-культурна реальність та розвиток національної культури.

1.Певним соціологічним, якщо не еквівалентом, то "визначником " сучасної соціокультурної реальності є стан культурного життя населення. На його дослідження й спрямовані зусилля соціологів з метою створення моделі майбутньої культури України, перспективного культурологічного образу Вітчизни, як орієнтира культуротворчих спрямувань.

2.Масштабність соціокультуротворчих завдань в Україні поки що не забезпечена ні відповідними інституціями, ні кадрами, хоч час соціології настав. Нова культурна політика вимагає нового соціологічно вивіреного знання нової культурної реальності.

2. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

 

Висновок

1. У сукупності спеціальних соціологічних теорій економічна соціологія посідає особливе місце як міждисциплінарна наука, яка розкриває зв'язок між соціологією та економікою, вивчає мотивацію економічної поведінки, закономірності розвитку економічної і соціальної сфер. Визнання економічної соціології у світовій науці відбулося лише у другій половині 50-х на початку 60-х рр. XX ст., що стало можливим завдяки дослідженням М.Вебера, Т.Веблена, Т.Парсонса, Н. Смелзера та ін.

2. Економічна соціологія формулює соціальний механізм, який об'єднує механізм економіки, соціального управління, демографічного розвитку, організації та стимулювання праці, впровадження досягнень науки у практику та ін.

3. Дослідження економічної соціологи охоплюють як економічні, так і соціальні чинники розвитку суспільства, спираються на соціальну та економічну інформацію, визначають економічну та соціальну ефективність.

4. Особливе місце в економічній соціологи займає економічна культура, під якою розуміють сукупність соціальних цінностей та норм (багатство, влада, гроші, майно, капітал, взаємодопомога, авторитет тощо), які є регуляторами економічної поведінки людей як виробників і споживачів.

5. Зв'язок економічної соціології з різними науками дає можливість розгортати конкретні соціологічні дослідження з широкого кола питань та проблем, зосереджуючи основну увагу на взаємодії.

 

 

ЗАКЛЮЧЕННЯ

 

Узагальнення наукових положень суміжних суспільних наук дозволяють економічній соціології розробити власну теорію.

Дослідження економічної соціології грунтується на інтеграції соціологічного й економічного підходів. Необхідність такої інтеграції зумовлюється тим, що економісти, вивчаючи економічну сферу, не охоплюють соціальних відносин, зокрема сімейні відносини і бюджет, а навколишнє середовище, галузі культури, освіти, охорони здоров'я розглядають лише з точки зору фінансування і розвитку. Соціологи досліджують суспільні відносини без глибокого проникнення в економічні процеси. Інтеграція економічного і соціального підходів забезпечує визначення соціальної спрямованості у розвитку економіки. Економічний підхід означає, що цілі розвитку економіки визначаються матеріальними потребами суспільства, максимізацією суспільного продукту, національного доходу, фонду споживання тощо. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку як засіб, що дає можливість суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості та інших соціальних цілей.

Економісти ототожнюють механізм розвитку економіки з господарським механізмом, який регулює відносини економічних інститутів і організацій, але має внутрішньоекономічний характер і не охоплює відносин економіки з іншими сферами суспільства.

Соціологи розглядають механізм розвитку економіки значно ширше, включають взаємодії не тільки економічних, а й соціальних інститутів та організацій. Якщо економісти вивчають в основному формалізовані відносини, що грунтуються на регламентованих законодавчих нормах, посадових статусах, то соціологи враховують як формалізовані, так і неформалізовані відносини.

В економічному підході людина розглядається як елемент трудових ресурсів, носій робочої сили, що можна використовувати, розподіляти, формувати, і не враховується її поведінка. Людина в соціологічному підході виступає суб'єктом економічних і соціальних процесів з власними цінностями, особистими матеріальними і духовними потребами.

Формулювання економічного і соціологічного підходів пов'язують з розвитком відповідних відносин. їх об'єднання визначило появу і розвиток економічної соціології, але в результаті інтеграції вона одержала якості, яких немає в окремих підходах. Економічна соціологія включила в арсенал дослідження факторний, системний і ситуаційний підходи. Це дозволило глибше розкрити людський, інформаційний, науковий і культурний фактори, а також фактор часу.

 

 

Доцент кафедри гуманітарних

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

з дисципліни

«ПОЛІТОЛОГІЯ ТА СОЦІОЛОГІЯ»

НА ТЕМУ 10: «Спеціальні і галузеві соціологічні теорії»

 

 

Обговорено на засіданні

кафедри соціально-гуманітарних та загальноосвітніх дисциплін

«___»_______________ 2016р.

Протокол № ___

 

 

Одеса – 2016

І. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

 

1. Вивчення даної теми спрямоване на отримання курсантами теоретичних науково-обґрунтованих знань з основ спеціальних і галузевих соціологічних теорій, розвиток творчого мислення курсантів, формування у них допитливості до соціологічних знань.

2. У результаті вивчення теми курсанти повинні:

- знати: визначення термінів: Галузеві соціологічні теорії. Економічна соціологія. Соціологія культури. Етносоціологія і соціологія нації. Спеціальні соціологічні теорії (соціальні інститути). Соціологія освіти. Соціологія права. Соціологія праці та зайнятості. Соціологія сім'ї. Гендерна соціологія. Спеціальні соціологічні теорії (соціальні процеси). Соціологія конфліктів. Соціологія масової комунікації;

предмет дослідження Етносоціології. Методологічні підходи до вивчення етнічних спільнот. Проблему нації в працях українських і зарубіжних соціологів та основні концептуальні схеми соціології нації. Проблематику етносоціології та соціології нації. Етнонаціональні процеси в сучасній Україні та їхню специфіка;

- ознайомитись зі соціологією мобільності та соціологією урбанізації.

3. Основними нормативно-правовими документами викладача при підготовці до занять за темою є:

- закон України «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Концепції реформування системи вищої освіти України;

- укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази і директиви Міністра освіти України, молоді та спорту України;

- підручники зі соціології, публіцистичні (газети, журнали), художня вітчизняна і закордонна література.

4. Тема вивчається в ході восьми занять: з них заняття 1,2,4,5,6,8 проводяться під керівництвом викладача, заняття 3 та 7 включає самостійну роботу.

 

Послідовність проведення занять та розрахунок часу

 

Номер заняття	Найменування заняття	Вид заняття	Кількість годин
1.	Галузеві соціологічні теорії.	Л
2.	Етносоціологія і соціологія нації.	ГЗ
	Галузеві соціологічні теорії.	СР
4.	Галузеві соціологічні теорії.	СЗ
	Спеціальні соціологічні теорії (соціальні інститути).	ГЗ
	Спеціальні соціологічні теорії (соціальні процеси).	ГЗ
	Спеціальні соціологічні теорії (соціальні інститути та соціальні процеси).	СР
	Спеціальні соціологічні теорії (соціальні інститути та соціальні процеси).	СЗ
Всього годин:

 

5. Навчальні цілі вивчення теми досягати використанням методів активізації навчально-пізнавальної діяльності, основними з яких є інтелектуальна розминка, проблемне навчання, дії за інструкцією.

6. Творче мислення у курсантів розвивати шляхом постановки запитань за тематикою занять, наведенням прикладів з досвіду військової служби, створенням проблемних ситуацій тощо.

7. На лекції ознайомити курсантів з визначенням терміну «соціологія», з об’єктом, предметом, законами, закономірностями, категоріями, методами, функціями та завданнями соціології; зі взаємозв’язком соціології з іншими науками.

Лекція повинна носити, як правило, проблемний характер, відображати актуальні питання теорії та практики, сучасних досягнень соціології. В лекції повинна бути ясність і чіткість думки, визначення мають бути стислими. Лекція повинна сприяти виникненню інтересу у курсантів до вивчення додаткової літератури, а також до самостійного розкриття проблемних питань.

Лекції з дисципліни проводити у формі діалогу з тими, хто навчається, широко використовувати постановку проблемних питань, технічні засоби навчання, слайди, схеми, таблиці, плакати та роздавальний матеріал. При проведенні занять поєднувати класичні та методи навчання що активізують навчально-пізнавальну діяльність курсантів.

8. Методичне керівництво самостійною роботою курсантів здійснювати шляхом доведення літератури за темою, забезпечення їх роздавальним матеріалом (літературою, наочними посібниками) з метою самостійного з’ясування навчальних питань та виконання індивідуальних завдань передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, дидактичними матеріалами необхідними для підготовки до наступного заняття.

9. Поточний контроль підготовки курсантів здійснювати на кожному занятті у формах усного опитування або письмових відповідей (тестування), як правило, на початку занять.

 

ІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ