І Універсал, 23 (10) червня 1917 р.

• Проголошення національно-територіальної автономії України у складі Російської федерації

• Вищим органом влади в Україні проголошувалася Центральна рада

• Україна брала на себе право скликати Всеукраїнські Установчі збори для прийняття законів

• Сподівання, що Всеросійські Установчі збори ухвалять рішення про надання Україні автономії, що національні меншини підтримають боротьбу за автономію

• Утворення 15 (28) червня 1917 р. українського уряду — Генерального Секретаріату, який очолив В. Винниченко. Уряд складався з восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Генеральним писарем став П. Христюк, секретарем військових справ — С. Петлюра, секретарем міжнаціональних справ — С. Єфремов, секретарем внутрішніх справ — В. Винниченко; інші секретарства очолили X. Барановський, Б. Мартос, В. Садовський, М. Стасюк, І. Стешенко (за партійною приналежністю уряд був переважно соціал-демократичним)

• Звіт делегації Тимчасового уряду після повернення з переговорів у Києві про готовність визнати автономію України спровокував гострі суперечки між членами уряду, чим поглибив політичну кризу в Росії

ІІ Універсал, 16 (3) липня 1917 р.

• Проголошення Центральної Ради й Генерального Секретаріату крайовими органами влади в Україні

• Запрошення увійти до складу Центральної влади представників неукраїнських народностей

• Обіцянка не відривати України від Росії

• Визнання, що автономію України мають

• Уведення до складу Центральної Ради 30 % представників національних меншин (до Генерального Секретаріату — п’ять осіб) перетворило Центральну Раду з національного на територіальний демократичний представницький орган

• Поглиблення кризи Тимчасового уряду, оскільки деякі його представники все одно вважали занадто значною поступкою Україні визнання за нею права на автономію

• Надходження в Україну 17 (4) серпня 1917 р. «Тимчасової інструкції для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду в Україні», у якій, в обхід досягнутих домовленостей, значно

ІІІ Універсал, 20 (7) листопада 1917 р.

• Проголошення утворення на теренах України Української народної республіки (УНР) у складі Російської федеративної республіки

• Скасування поміщицького землеволодіння і передача земель селянам без викупу

• Установлення 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом

• Забезпечення народу прав і свобод: слова зборів, страйків, рівноправності мов

• Скликання 9 січня 1918 р. Українських Установчих зборів

• Амністія засуджених за політичні виступи

• Скасування смертної кари

• Утрата Центральною Радою сприятливого історичного моменту для проголошення й виборення повної незалежності України

• Загострення протистояння між Центральною Радою та Раднаркомом Росії: 4 грудня 1917 р. Раднарком надіслав Центральній Раді ультиматум, у якому більшовицький уряд заявив, що визнає УНР та її право відокремитись від Росії, але не вважає Центральну Раду повноважним представником українського народу, звинуватив Центральну Раду в дезорганізації фронту, роззброєнні більшовицьких частин в Україні, змові проти проголошеної радянської влади й вимагав припинити протидію радянським силам, фактично Україні була нав’язана громадянська війна

IV Універсал, 22 (9) січня 1918 р. (проголошено в ніч на 12 (25) січня)

• Проголошення УНР незалежною державою

• Початок наступу більшовицьких військ на Київ, окупація частини українських територій більшовиками, червоний терор

 

 

10. І Універсал Центральної Ради та його історичне значення.

текст цього важливого конституційного документа був урочисто оголошений В.Винниченком на передостанньому засіданні військового з'їзду, а наступного дня -- перед громадськістю у Троїцькому народному домі і вщерть заповненій Софіївській площі.

Прийняття І Універсала сприяло консолідаії (з'єднанню) української спільноти.

Через декілька днів після появи І Універсалу, 29 червня, Тимчасовий уряд спішно опублікував "Звернення до українського народу", в якому поставив риторичне запитання: "Чи ви не частина вільної Росії?... Не відривайтесь від загальної Батьківщини … Не розколюйте загального війська… Погибель Росі буде погибеллю і вашої справи..." Таку ж негативну реакцію викликав Універсал і в урядових російських партіях. В унісон їм звучала оцінка київських більшовиків, які звинуватили Центральну Раду в "українському шовінізмі".

Цікаво, що М. Грушевський пропонував більшовикам співпрацю і навіть один мандат (із 60) до Малої Ради, однак вони тимчасово від нього відмовились, про що повідомлялось на першому засіданні реформованої Малої Ради 24 липня.

Проголошення автономії України призвело до подальшого розвитку українського національного руху. І Універсал в майбутньому, закріпив авторитет УЦР в народі.