Яким чином слідчий, прокурор залучає законного представника позивача до участі у кримінальному провадженні .

1)направляє повідомлення цивільному позивачу;

2)направляє повідомлення органу державної влади;

3)виносить постанову;

4)звертається з клопотанням до слідчого судді.

2. Учасники кримінального провадження з приводу процесуальної дії, яка буде проводитись, повідомляються:

1) у випадках, коли участь їх у таких діях є обов’язковою;

2) лише у випадках, коли участь їх у таких діях не є обов’язковою;

3) у випадку обов’язкової їх участі, а також коли їх участь у таких діях не є обов’язковою надсилається виклик;

4) повідомляються тільки про прийняте процесуальне рішення, з приводу процесуальної дії, яка буде проводитись, не повідомляються.

3. Розшук підозрюваного оголошує:

1) слідчий, прокурор, у випадку якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме про що виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) слідчий суддя, суддя у випадку якщо під час досудового розслідування або судового розгляду місцезнаходження підозрюваного не відоме, про що виноситься окрема ухвала;

3) слідчий, прокурор у випадку якщо під час судового розгляду місцезнаходження підсудного не відоме, про що виноситься окрема постанова;

4) слідчий, прокурор у випадку якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме, про що виноситься окрема ухвала.

4. Який граничний сукупний строк тримання під вартою у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів визначено Кримінальним процесуальним кодексом України:

1) вісімнадцять місяців;

2) шість місяців;

3) дванадцять місяців.

5. Досудове розслідування кримінального проступку повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

3) протягом трьох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.

6. Строк досудового розслідування кримінального проступку може бути продовжено:

1) до двох місяців – районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;

2) до трьох місяців – районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;

3) до шести місяців – прокурором АР Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;

4) до дев’яти місяців – Генеральним прокурором України чи його заступниками.

7. Сторона захисту має право не надавати прокурору за його запитом доступ до матеріалів:

1) якщо проти цього заперечує підозрюваний;

2) коли матеріали можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого;

3) з метою запобігти розголошенню інформації щодо приватного життя підозрюваного, інших близьких йому осіб;

4) що не є предметом цього кримінального провадження.

8. Процесуальні строки обчислюються:

1) днями;

2) місяцями;

3) годинами, днями, місяцями.

9. До загальних засад кримінального провадження відносяться:

1) свобода світогляду і віросповідання;

2) свобода думки і слова;

3) повага до людської гідності;

4) право на соціальний захист.

10. Контроль за виконанням зобов’язань про особисту поруку, якщо справа перебуває у провадженні суду здійснює:

1) слідчий;

2) прокурор;

3) суддя.

11.Організація виконання ухвали суду про розшук обвинуваченого, який ухиляється від суду доручається:

1)прокурору;

2)начальнику слідчого підрозділу;

3)начальнику органу міліції;

4)державній виконавчій службі.

12. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжено:

1) до чотирьох місяців – районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;

2) до шести місяців – прокурором АР Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;

3) до дев’яти місяців – заступниками Генерального прокурора України;

4) до дванадцяти місяців – Генеральним прокурором України.

13. Про надання доступу до матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, зобов’язані повідомити:

1) лише прокурор;

2) прокурор або слідчий;

3) прокурор або слідчий за його дорученням;

4) прокурор або слідчий суддя.

14. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати:

1) ста днів;

2) тридцяти днів;

3) шістдесяти днів.

15. Організація виконання ухвали суду про розшук обвинуваченого, який ухиляється від суду доручається:

1)прокурору;

2)начальнику слідчого підрозділу;

3)начальнику органу міліції;

4)державній виконавчій службі.

16. Строк тримання під вартою може бути продовжений на: Варіанти відповіді:

1) три місяці;

2) дванадцять місяців;

3) дев’ять місяців.

17. Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється:

1) прокурором, який уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування;

2) прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування;

3) слідчим суддею;

4) слідчим суддею або судом.

18. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна:

1) бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) відповідати розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

3) бути співмірною із розміром цивільного позову;

4) підтверджуватися відповідними документами.

19. Копія клопотання про продовження строку досудового розслідування підозрюваному та його захиснику вручається:

1) не пізніше ніж за 10 днів до дня подання прокурору, уповноваженому на його розгляд;

2) не пізніше ніж за 5 днів до дня подання прокурору, уповноваженому на його розгляд;

3) не пізніше ніж за 5 днів до дня подання районному (міському) або іншому прирівняному до нього прокурору та 10 днів прокурору АР Крим, прокурору області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурорам;

4) не пізніше 15 днів до дня подання Генеральному прокурору України чи його заступникам.

20. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано:

1) не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна;

2) протягом двох днів з моменту вилучення майна;

3) не пізніше 72 годин з моменту вилучення майна;

4) невідкладно.

 

Методичні рекомендації

Теоретичне завдання. Розкриття даного питання можливе лише після вивчення теми «Суб’єкти кримінального процесу». Необхідно розібратись у таких питаннях, як:

- яку функцію виконують працівники оперативних підрозділів у кримінальному провадженні;

- які повноваження мають працівники оперативних підрозділів відповідно до чинного кримінального процесуального закону;

- які обставини виключають участь працівника оперативного підрозділу у кримінальному процесі.

Тестові завдання. Відповідні тестові завдання мають ґрунтуватись на знаннях, отриманих після вивчення більшості тем з курсу «Кримінально-процесуальне право».Виконання таких завдань під час самостійної роботи дозволяє студентові об'єктивно визначити власний рівень знань по кожній з тем курсу та звернути особливу увагу на виявлені таким чином прогалини. Серед запропонованих у тестових завданнях відповідей, правильною може бути лише одна з них, яку потрібно виділити із вказівкою на відповідну норму закону, яка регулює дане коло правовідносин.

Вирішення задач. Для вирішення запропонованих задач необхідно ретельно вивчити теми «Досудове розслідування», «Слідчі (розшукові) дії», «Кримінальне провадження в суді».

Методика вирішення задач

1. При вирішенні задачі слід уважно ознайомитися з її умовами, з тим, щоб жодна обставина не залишилася поза увагою, оскільки іноді саме окремі обставини містять необхідні дані для прийняття правильного рішення. Задача вирішується тільки на підставі тих умов, які прямо в ній сформульовані, якщо інше не обумовлено-окремо.

2. Необхідно чітко з'ясувати, що вимагається при вирішенні задачі, на які конкретні запитання та в якій послідовності слід відповідати, оскільки подальше вирішення задачі слід розпочинати з формулювання конкретної прямої відповіді на поставлені запитання.

2.1. При вирішенні задач, за умовами яких слід оцінити правильність (законність) дій посадових осіб, у разі визнання їх незаконними, слід обов'язково запропонувати правильний варіант їхньої поведінки з урахуванням умов ситуації.

3. Важливим етапом вирішення задачі є пошук правових норм, відповідно до яких її слід вирішити, їхній аналіз і співставлення з умовами задачі. Для того, щоб успішно виконати цю роботу, необхідно ґрунтовно знати положення чинного Кримінально-процесуального кодексу України, інших нормативно-правових актів, вміти вільно орієнтуватися в законі. У деяких випадках питання, що розглядаються при вирішенні задачі, розкриваються в постановах Пленуму Верховного Суду України, наказах й інструкціях Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, а тому відповідь на питання задачі повинна містити посилання на відповідні положення.

3.1. Для вирішення окремих задач необхідно проаналізувати різні думки, що висловлені в літературі зі спірних питань. У такому випадку після викладення основних поглядів учених слід сформулювати власне ставлення до спірного питання та належним чином його обґрунтувати.

3.2. В умовах деяких задач йдеться про певні процесуальні рішення, що прийняті відповідними посадовими особами (чи про певні процесуальні дії, що ними виконані) в конкретній практичній ситуації. При вирішенні таких задач, слід звернути увагу на те, що рішення та дії посадових осіб можуть бути неправильними по суті чи неправильно обґрунтованими (процесуальні рішення) або неправильно проведеними (процесуальні дії).

3.3. Якщо за умовами задачі можна прийти до декількох рішень, то для кожного з них потрібно конкретизувати обставини задачі та надати обґрунтування, тобто вирішити кожний із можливих варіантів.

4. Рішення кожної задачі повинно бути мотивованим, з роз'ясненням зроблених висновків і посиланням на відповідні правові норми.

5. Вирішення задач, структурно-логічних і тестових завдань слід виконувати переважне в письмовій формі.