Тема: Засоби індивідуального та колективного захисту від хімічних отруйних речовин

Мета: сформувати навички практичних дій на випадок виникнення НC, вивчити способи виготовлення засобів захисту органів дихання та порядок їх використання, а також алгоритм дій під час проведення рятувальних та невідкладних робіт

Завдання:

1. Опрацювати теоретичні відомості.

2. Засвоїти техніку подання сигналів і послідовності дій під час оповіщення населення про загрозу виникнення НС (попереджувальний сигнал “Увага всім!”).

3. Визначити тип виданого вам протигазу.

4. За допомогою відповідних вимірювань визначити необхідний для вас розмір протигазу даного типу.

5. Оволодіти послідовністю дій під час використання протигазу.

6. За допомогою відповідних вимірювань визначити необхідний для вас розмір респіратора.

7. Вивчити способи виготовлення найпростіших засобів захисту органів дихання та порядку їх використання. За вказівкою викладача виготовити ватно-марлеву пов’язки або протипилову тканинну маску. Визначити розмір необхідної для вас протипилової тканинної маски.

8. Дослідити способи проведення евакуації в районах виникнення НС. Встановити алгоритм дій під час організації заходів безпеки в ході проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

 

Теоретичні відомості

Захист населення – це комплекс заходів, спрямованих на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу.

При захисті населення використовують усі наявні засоби захисту (евакуацію із небезпечних районів, захисні споруди, індивідуальні засоби захисту...).

Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:

- повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійного його інформування про наявну обстановку;

- навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях;

- спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами;

- організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха й осередках ураження.

Повідомлення населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха, застосування зброї масового знищення проводяться засобами масової інформації (радіо, телебачення та ін.). Для того, щоб населення своєчасно ввімкнуло радіо та телевізори, в помешканнях, на підприємствах, інших закладах існує сигналізація (сирени, ревуни, гудки). Почувши сигнал, всі громадяни повинні ввімкнути радіо і телевізор. Рев сирени означає: “Увага всім!”

Якщо сигнал безперервний, дзвінок сирен, гудків протягом 2-3 хв, то зупиняються всі роботи, вимикаються прилади, силова мережа. Виключається подача газу, електричного струму. Робітники і службовці прямують до сховищ.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) за призначенням поділяють на засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту; а за принципом захисту – на фільтруючі і ізолюючі.

Засоби захисту органів дихання: протигази, респіратори, найпростіші засоби (виготовлені із підручних матеріалів).

Для захисту дорослого населення застосовуються фільтруючі протигази ГП – 5, ГП – 5М, ГП – 7, ГП – 7В.

До складу протигаза ГП – 5 входять: фільтруючо-поглинаюча коробка ГП – 5 і лицева частина (шолом-маска) ШМ – 62у. У шолом-маску вмонтовані окулярний вузол і клапанна коробка. До протигазу додаються плівки, що не запотівають, і утеплювальні манжети. Плівки встановлюються з внутрішньої сторони окулярів протигазу, а утеплювальні манжети (використовуються тільки взимку) надіваються на обойму для окулярів із зовнішньої сторони.

Рис. 1. Загальновійськовий протигаз: 1 - фільтрувально-поглинаюча коробка; 2- лицьова частина (шолом-маска); 3- окулярний вузол; 4- клапанна коробка; 5- сполучна трубка.

 

 

Рис. 2. Зразки сучасних протигазів, які використовуються на теренах СНД зліва-праворуч: ГП-5; ГП-7, ГП-7В.

 

Протигаз буде надійним засобом захисту, якщо його шолом-маска підібрана за розміром. Розмір шолом-маски визначають виміром голови по замкнутій лінії, що проходить через маківку, щоки і підборіддя. Якщо вимір голови до 63 см беруть нульовий розмір, 63,5 – 65,5 см – перший, 66 – 68 см – другий, 68,5 – 70,5 см – третій, 71 см і більше – четвертий розмір.

Промислові протигази призначені для робітників та службовців об`єктів промисловості, сільського господарства від впливу шкідливих речовин (газів, парів, пилюки, диму). Комплектуються лицевими частинами від цивільних протигазів. Протигазові коробки спеціалізовані за призначенням (залежно від складу шкідливих речовин, від яких захищає), відрізняються кольором і літерними позначеннями, наприклад: коробка марки КД сірого кольору захищає від аміаку, сірководню і їх суміші, СО (білого) – від оксиду вуглецю, марки М (червоного) - захищає від оксиду вуглецю, аміаку, миш’якового і фосфористого водню.

Відпрацювання коробок марок М й СО визначається по збільшенню маси (коробок М на 35г, СО на 50г). Марки Г – часом роботи (80, 100 год).

Фільтруючі протигази захищають від хлору і сірководню при концентрації до 5 мг/л до 40 хв, а дитячі – до 80 хв без додаткових патронів. Фільтруючі протигази можна використовувати лише при концентрації кисню в повітрі не менше 18 % і НХР не більше 0,5 %.

Крім фільтруючих протигазів використовуються ізолюючі протигази, наприклад, ІП-4 (ІП-4м) складається з лицьової частини зі сполучною трубкою, регенеративного патрона ІП-4, дихального мішка та алюмінієвого каркаса. Принцип роботи ізолюючого протигаза заснований на проходженні видихуваного повітря через регенеративний патрон, у якому вуглекислота і волога, що видихається, взаємодіє з кисневмісною речовиною, у результаті чого виділяється кисень. Кисень, який виділяється, надходить у дихальний мішок і наповнює його до об'єму, необхідного для вдихання людини. Лицьова частина протигаза має 4 розміри (1, 2, 3, 4). Її підбір здійснюється за виміром вертикального охоплення голови: 1-й розмір - до 63,5 см, 2-й розмір - 64-67 см, 3-й розмір - 67,5-69,5 см, 4-й розмір - 70 см і більше.

На підприємствах промисловості для захисту органів дихання працюючих від СДОР у вигляді парів і газів широко використовуються протигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ. Респіратори виготовляються трьох розмірів. Підбір здійснюється за розміром висоти обличчя (відстань між точкою найбільшого заглиблення перенісся та найнижчою точкою підборіддя). Розмір 1 (до 109 мм), розмір 2 (109-119 мм), розмір 3 (119 мм і більше).

При використанні протигаза необхідно:

- Надіти сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці.

- Відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, аби його краї опинилися на рівні талії.

- Затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом-маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта - всередині.

- Прикласти в нижню частину шолома підборіддя, різким рухом рук вгору і назад, натягнути шолом-маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні оцей.

- Видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.

До найпростіших засобів захисту належать ватно-марлева пов'язка (рис. 3, а) та протипилова тканинна маска (рис. 3, б).

Рис. 3. Пов’язки

 

Ватно-марлева пов'язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з куска марлі довжиною 100 см і шириною 50 см.

Рис. 4. Виготовлення ватно-марлевої пов’язки

 

Послідовність дій під час виготовлення така (рис. 4): - розкласти марлю на столі - у середину марлі покласти вату розміром 30x20 см, товщиною біля 2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів)- вільні кінці марлі з обох сторін згорнути по всій довжині шматка і закрити таким чином вату - прошити пов' язку - на кінцях марлі зробити розрізи довжиною 30-35 см (дві пари зав'язок) - накласти пов'язку на обличчя таким чином, щоб нижня частина пов'язки закрила низ підборіддя, а верхня закривала ніс і доходила до очних ям - нижні кінці зав'язують на темені, а верхні на потилиці за вухами - для захисту очей обов' язково одягнути окуляри від пилу.

Протипилова тканинна маска складається з корпуса, зшитого з 4-5 шарів тканини, і кріплення. У корпусі викроюються оглядові отвори, куди вставляються стекла. При відсутності зазначених засобів частковою мірою захисту може бути будь-який предмет з бавовняної тканини - хустка, рушник, згорнутий в кілька шарів, тощо.

Засоби захисту шкіри: легкий захисний костюм Л – 1, захисний комбінезон (костюм), загально військовий захисний комплект, комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО). Легкий захисний комплект Л – 1 виготовляється із прогумованої тканини. У комплект входять: двопалі рукавиці, штани з панчохами, підшоломник, сорочка з капюшоном, сумка.

Л – 1 випускається трьох розмірів: 1 – для людей зростом до 165 см; 2 – 165 – 175 см;3 – більше 172 см.

Захисний комплект Л – 1 у всіх випадках одягається поверх одягу.

 

 

Таблиця 1. Час знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри

Температура повітря, С	Час знаходження в ізолюючих засобах захисту
Без вологого екрануючого середовища	З вологим екрануючим комбінезоном
+30 і більше	15-20 хв	1-1,5 год
25-29	до 30 хв	1,5-2 год
20-24	до 45 хв	2-2,5 год
15-19	до 2-х год	більше 3 год
нижче +15	більше 3-х год

Примітка: 1. В похмуру або вітряну погоду, а також у тіні час перебування може бути збільшений в 1,5 рази.

2. Час відновлення теплового стану людини до вихідного рівня складає не менше 1 год, кожен наступний цикл роботи скорочується на 30%.

3. Екрануючий комбінезон із бавовнопаперової тканини одягається поверх захисного костюму і періодично змочується водою з температурою не вище 20˚С.

Час знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри при температурі повітря нижче +15˚С – більше 3-х годин, при +30˚С і більше – 15 – 20 хв. В похмуру або вітряну погоду, а також у тіні час перебування може бути збільшений в 1,5 рази.

Найпростіші засоби захисту шкіри: звичайний одяг(білизна, спорткостюми, комбінезони й ін.), просочені мильно – масляною емульсією (2,5 л на комплект), а також плащі, пальта, накидки, ватяні куртки. Для захисту ніг: гумові чоботи, боти, калоші, шкіряне взуття.

Медичні засоби захисту призначені для надання самодопомоги і взаємодопомоги при пораненнях, ослаблення впливу іонізуючих випромінювань, отруйних речовин і бактеріальних засобів. До них відносяться: аптечка індивідуальна АІ – 2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП – 8 і пакет перев`язувальний індивідуальний. Порядок застосування зазначений в інструкції.

ІПП – 8 має закритий посуд з дегазуючим розчином і марлеві серветки для усунення і знезараження отруйних речовин і бактеріальних засобів зі шкіри, одежі тощо.

До засобів колективного захисту належать захисні споруди: сховища, протирадіаційні та прості укриття. Люди, які укриваються в сховища, не використовують засоби індивідуального захисту.

Сховища - це захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх уражаючих факторів, що виникають під час НС мирного та воєнного часу.

Протирадіаційне укриття - захисна споруда, яка забезпечує захист у ній людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактивного забруднення місцевості, отруйних і сильнодіючих ядерних речовин, біологічних засобів у краплинно-рідинному вигляді та світлового випромінення ядерного вибуху, наслідків урагану.

Щілини і землянки - певною мірою захищають від ударної хвилі, світлового випромінення, радіаційного ураження (для будівництва щілин і землянок вибирають сухі підвищені місця).

Захисні споруди класифікуються за призначенням, місцем розташування, часом зведення, захисними властивостями, місткістю.

За призначенням поділяються на: загальні і спеціальні.

Загальні використовуються населенням або персоналом.

Спеціальні - обладнуються для розміщення органів управління, системи оповіщення та зв'язку, лікувальних закладах.

За місцем розташування захисні споруди поділяють на збудовані вчасно і такі, що зроблені нашвидкуруч, які споруджуються в особливий період у разі загрози виникнення небезпечної ситуації.

Згідно із захисними властивостями сховища поділяють на 5 класів. Ці властивості визначаються здатністю споруд витримувати певну величину надлишкового тиску повітряної ударної хвилі ядерного вибуху. За місткістю сховища поділяють на малі і великі, розраховані більш як на 1000 людей.

До захистних властивостей сховищ пред'являють певні вимоги, зокрема, суворе дотримання виконання правил будівництва та експлуатації. Тільки в цьому разі захисні споруди можуть бути застосовані за своїм прямим призначенням.

У випадку викиду отруйних речовин, велике значення для порятунку має дотримання необхідної послідовності дій у зазначеній ситуації.

Якщо є можливість, треба надягнути протигаз і дістатися найближчого сховища, якщо такої змоги немає, потрібно виходити із зони зараження. При цьому одягнути головний убір, верхній одяг (краще плащ), взути гумові чоботи, рот і ніс прикрити ватно-марлевою пов'язкою, змоченою у воді або у 5 % розчині лимонної кислоти (при викиді аміаку), 2 % розчині питної соди (при викиді хлору) і рухатися до виходу. Якщо ви не почули, куди потрібно рухатися, варто йти у напрямку, перпендикулярному до руху вітру. У випадку неможливості дістатися сховища або вийти з зони зараження, потрібно залишатися у будинку, але при цьому щільно закрити вікна, двері, димоходи, вентиляційні отвори; вхідні двері закрити щільною тканиною, щілини у вікнах заклеїти. При отруєнні, потрібно припинити будь-які пересування, обмежити рухи і пити у великій кількості теплий чай, молоко, потім - обов'язково звернутися до лікаря.

Практична робота №4