Боротьба з рудниковим пилом і пиловибухозахист



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Боротьба з рудниковим пилом і пиловибухозахист



1. На кожній шахті повинні здійснюватися заходи щодо знепилювання повітря відповідно до проекту комплексного знепилювання шахти, передбаченого ДСП 3.3.1.095-2002, а на шахтах, небезпечних за вибухами вугільного пилу, додатково, заходи щодо пиловибухозахисту гірничих виробок відповідно до вимог чинного законодавства.

2. При всіх технологічних і виробничих процесах, в результаті яких у рудникову атмосферу виділяється пил, заходи зі знепилювання повітря повинні включати перелік необхідних пристроїв і устаткування для боротьби з пилом, передбачати систематичну їх перевірку, тестування та ремонт для забезпечення їх надійної та ефективної роботи відповідно до вимог чинного законодавства.

На кожній дільниці та по шахті в цілому повинні бути призначені керівником дільниці (шахти) компетентні особи, відповідальні за роботу засобів боротьби з пилом та пиловибухозахисту.

3. Проекти нових та тих, що реконструюються, шахт (горизонтів), розкриття та підготовки блоків, панелей, виїмкових полів, а також ТПД виїмкових дільниць, проведення і кріплення підземних виробок повинні містити заходи щодо боротьби з пилом, розроблені відповідно до вимог чинного законодавства.

4. Конструкція і режими роботи новостворюваних гірничих машин для відбивання і транспортування гірничої маси повинні забезпечувати мінімальні рівні пилоутворення та пиловиділення.

Гірничі машини, при роботі яких утворюється та виділяється пил, повинні бути оснащені засобами боротьби з пилом, що поставляються заводами-виробниками комплектно з машинами і забезпечують ефективне знепилювання.

До складу засобів боротьби з пилом гірничих машин повинні входити системи гідрознепилювання, а для прохідницьких комбайнів, крім того, - системи відсмоктування та уловлювання пилу.

Не допускається експлуатація гірничих машин без діючих засобів знепилювання, а також у випадках, коли конструкція або параметри роботи цих засобів не відповідають вимогам керівництв з експлуатації відповідних машин або нормативних документів, а також за відсутності або несправності засобів блокування, що перешкоджають пуску машини при порушенні необхідних параметрів знепилювання.

5. При застосуванні гідрознепилювання подача зрошувальної рідини у місця утворення і виділення пилу повинна проводитися за допомогою зрошувачів (форсунок або насадок) заводського виготовлення при тиску не менше 0,5 МПа, а на виїмкових і прохідницьких комбайнах - не менше 1,5 МПа.

6. Під час проведення очисних робіт повинно застосовуватися попереднє зволоження вугілля в масиві.

Допускається на підставі експертного висновку, наданого суб'єктом господарювання, який має дозвіл Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 15.10.2003 N 1631, ведення робіт у незволоженому масиві вугілля у таких випадках:

а) при природній вологості вугілля 12 % і більше;

б) при застосуванні способів боротьби з пилом, за яких вміст пилу в повітрі робочої зони стійко підтримується на рівні ГДК;

в) якщо нагнітання рідини в пласт призводить до погіршення умов праці й знижує безпеку ведення робіт;

г) якщо буріння свердловин (шпурів) для попереднього зволоження вугілля в масиві й нагнітання в них рідини неможливе з причин гірничо-геологічних та гірничотехнічних умов.

Нагнітання води в пласт при веденні очисних робіт повинно проводитися, як правило, через свердловини, пробурені уздовж лінії очисного вибою з випереджальної частини підготовчих виробок.

Допускається зволоження вугільного масиву через свердловини (шпури), пробурені з очисного вибою, на пластах, що мають складну гіпсометрію, тектонічні порушення, розосереджені включення породи й інші фактори, що виключають можливість буріння довгих свердловин.

7. Якщо засоби боротьби з пилом у діючих вибоях не забезпечують зниження запиленості повітря до ГДК, повинні бути розроблені організаційно-технічні заходи, що виключають необхідність перебування працівників у зонах з найбільш високою запиленістю повітря. При цьому працівники повинні використовувати ЗІЗ від пилу та повинно проводитися знепилювання вихідних із цих вибоїв повітряних потоків.

8. Приймальні бункери, перекидачі, пристрої для завантаження та розвантаження скіпів повинні бути обладнані засобами аспірації та очищення повітря від пилу, а також пристроями для запобігання просипанню гірської маси і пиловиділення.

9. На діючих шахтах не допускається подача свіжого струменя повітря по стволах, обладнаних підйомами зі скіпами або перекидними клітями, а також по похилих стволах і виробках за межами виїмкової дільниці, обладнаних конвеєрами (крім випадків, передбачених пунктом 14 глави 1 цього розділу цих Правил). У межах виїмкової дільниці по виробках, обладнаних конвеєрами, подача свіжого повітряного струменя допускається за умови застосування заходів щодо знепилювання повітря і пиловибухозахисту відповідно до вимог чинного законодавства.

10. При виробничих процесах, що супроводжуються утворенням і виділенням пилу, повинен здійснюватися контроль його концентрації відповідно до вимог чинного законодавства.

11. Для всіх діючих очисних і підготовчих виробок, таких, що вводяться в експлуатацію, а також виробок, обладнаних конвеєрами, щорічно повинні встановлюватися технічно досяжні рівні залишкової запиленості повітря (далі - ТДР) відповідно до вимог чинного законодавства.

12. До небезпечних за вибухами пилу відносяться пласти вугілля з виходом летких речовин 15 % і більше, а також пласти вугілля (крім антрацитів) з меншим виходом летких речовин, вибуховість пилу яких установлена лабораторними випробуваннями в галузевому спеціалізованому інституті.

13. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гірничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижніх меж вибуховості вугільного пилу, що відклався, та нормою осланцювання.

Нижні межі вибуховості та норми осланцювання визначаються в галузевому спеціалізованому інституті: для вугілля розроблюваних шахтопластів з виходом летких речовин менше 15 % (крім антрацитів) - щорічно; для вугілля нововведених в експлуатацію шахтопластів - перед їхнім уведенням; для вугілля шахтопластів, що експлуатуються, з виходом летких речовин 15 % і більше - відповідно до вимог чинного законодавства.

14. На шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні здійснюватися заходи щодо попередження та локалізації вибухів вугільного пилу, основані на застосуванні інертного пилу (сланцевий пиловибухозахист), води (гідропиловибухозахист) або води та інертного пилу (комбінований пиловибухозахист).

Вибої підготовчих виробок, сполучення лав зі штреками, розподільні пункти, інші місця групового розміщення в дільничних виробках електроустаткування, а також обладнання, при роботі якого можливе фрикційне займання пилометаноповітряних сумішей, повинні захищатися автоматичними системами локалізації спалахів (вибухів) метану та вугільного пилу на початковій стадії їх виникнення.

У разі сланцевого пиловибухозахисту для попередження вибухів пилу повинні проводитися побілка та осланцювання гірничих виробок, а для локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони.

У випадку гідропиловибухозахисту для попередження вибухів пилу повинні застосовуватися: побілка, обмивка гірничих виробок (мокре збирання пилу), зв'язування пилу, що відклався, гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також за допомогою безперервно діючих туманотвірних завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони.

При комбінованому пиловибухозахисті повинні застосовуватися способи та засоби попередження і локалізації вибухів пилу, основані як на застосуванні води, так і інертного пилу.

Ці вимоги не поширюються на виробки гідрошахт і гідродільниць із самопливним гідротранспортом.

При застосуванні гідропиловибухозахисту на пластах, де вугільний пил погано змочується водою або захисні дії застосовуваних заходів не забезпечують вибухобезпеку протягом зміни, обов'язкове використання для пиловибухозахисту змочувально-зв'язувальних сумішей.

При веденні підривних робіт повинні застосовуватися заходи щодо попередження вибухів пилу, які передбачені вимогами чинного законодавства.

15. На знову споруджуваних та тих, що реконструюються, шахтах III категорії, надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами у збійках між похилими стволами, капітальними похилими виробками, головним і груповим штреками при різнонаправленному русі вентиляційних струменів глухі перемички повинні бути вибухостійкими.

16. Сланцевими або водяними заслонами повинні бути захищені:

а) очисні виробки та виїмкові дільниці;

б) вибої підготовчих виробок, проведених по вугіллю або по вугіллю та породі (у випадку відсутності автоматичного пиловибухозахисту);

в) крила шахтного поля в кожному пласті;

г) конвеєрні виробки;

ґ) пожежні дільниці;

д) підземні склади ВМ та роздавальні камери.

Заслони розміщаються у виробках на вхідних та вихідних струменях очисних виробок, що захищаються.

Захист вибоїв підготовчих виробок повинен здійснюватися автоматичними системами, а до їх впровадження - розосередженими водяними або сланцевими заслонами. При цьому в тупиковій частині виробки встановлюється не менше чотирьох рядів посудин (полиць). Перший ряд повинен бути встановлений не ближче 25 м і не далі 40 м від вибою. Схема встановлення і параметри розосередженого заслону повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

Підготовчі виробки довжиною менше 40 м повинні бути захищені заслонами, що установлюються в прилеглих виробках на мінімально допустимій відстані від сполучень (60 м для сланцевих і 75 м для водяних заслонів).

Для захисту крил шахтного поля заслони встановлюються у відкотних і вентиляційних штреках біля бремсбергів, уклонів, квершлагів і біля інших виробок, що прилягають до них.

Для захисту конвеєрних виробок, тупикових підготовчих виробок, проведених по вугіллю або по вугіллю й породі, сланцеві або водяні заслони повинні встановлюватися на всій довжині виробок на відстані один від одного не більше 300 м для сланцевих і 250 м для водяних заслонів.

Встановлення заслонів у конвеєрних виробках не потрібно, якщо ними транспортується тільки порода. Для ізоляції пожежних ділянок заслони розміщують біля всіх прилеглих до них виробок.

Заслони встановлюються в горизонтальних і похилих виробках з кутом нахилу до 18°. При куті нахилу більше 18° заслони повинні встановлюватися у виробках, що прилягають, на мінімально допустимій відстані від їхнього сполучення з виробкою, що захищається.

Вимоги до захисту заслонами крил шахтного поля на кожному пласті та конвеєрних виробках не поширюються на шахти, що розробляють пласти вугілля з виходом летких речовин менше 15 %.

17. Сланцеві заслони повинні встановлюватися на відстані не менше 60 м і не більше 300 м, водяні заслони - не менше 75 м і не більше 250 м від вибоїв очисних і підготовчих виробок, сполучень відкотних і вентиляційних штреків із бремсбергами, уклонами, квершлагами, а також від ізолюючих пожежу перемичок.

Встановлення заслонів у відкотних і вентиляційних штреках біля сполучень із бремсбергами, уклонами, квершлагами не потрібно, якщо сланцеві заслони, що захищають вибої очисних і підготовчих виробок, перебувають на відстані 300 м і менше, а водяні - 250 м і менше від цих сполучень.

Заслони повинні встановлюватися на прямолінійних ділянках виробок з витриманим по довжині перерізом і без порожнеч за кріпленням (купола, старі погашені виробки). Збереження і справність заслонів у дільничних виробках забезпечують керівники дільниць, до складу яких входять ці виробки, а в інших виробках - фахівці, за якими закріплені ці виробки.

Місця встановлення заслонів визначаються начальником дільниці ВТБ, затверджуються головним інженером шахти й повинні бути нанесені на плани гірничих робіт, прикладені до ПЛА.

18. Конструкція й параметри заслонів для різних типів кріплення, а також способи їх встановлення у виробках повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

Порядок розміщення заслонів по мережі гірничих виробок повинен відповідати вимогам пунктів 16 і 17 глави 7 цього розділу цих Правил.

Кількість інертного пилу або води в заслоні повинна визначатися з розрахунку 400 кг на 1 м2 поперечного перерізу виробки у світлі в місці встановлення заслону.

Загальна довжина кожного окремого заслону повинна бути не менше 20 м сланцевого й не менше 30 м водяного.

19. Якщо шахтою одночасно розробляються небезпечні й безпечні за вибухами пилу пласти, то у всіх виробках, що з'єднують небезпечні пласти з безпечними, повинні застосовуватися заходи щодо попередження й локалізації вибухів вугільного пилу відповідно до пункту 14 глави 7 цього розділу цих Правил.

20. Заходи щодо попередження вибухів вугільного пилу повинні здійснюватися за графіками, які щокварталу розробляє начальник дільниці ВТБ і затверджує головний інженер шахти. Графіки надаються начальникам дільниць, які відповідають за їх виконання, і підрозділу ДАРС (ДВГРС).

Періодичність проведення заходів щодо попередження вибухів пилу в гірничих виробках встановлюється за інтенсивністю пиловідкладення відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо передбачені графіками заходи не забезпечують надійний вибухозахист гірничих виробок протягом однієї зміни, то вживають заходів щодо зниження інтенсивності пиловідкладення, застосовуються більш ефективні способи знепилювання повітря й зв'язування пилу, що відклався, рідкими або пастоподібними змочувально-зв'язувальними сумішами.

21. Контроль пиловибухобезпеки гірничих виробок повинен проводитися щозмінно посадовими особами дільниці, у віданні яких вони перебувають, та посадовими особами дільниці ВТБ - не рідше одного разу на добу. Результати контролю стану пилового режиму працівниками дільниці ВТБ повинні заноситися в Книгу контролю стану пилового режиму згідно з додатком 8 до цих Правил.

Не рідше одного разу на квартал контроль пиловибухобезпеки виробок повинен здійснюватися підрозділами ДАРС (ДВГРС).

Контроль пиловибухобезпеки повинен здійснюватися приладами або за допомогою лабораторного аналізу, а також візуально відповідно до вимог чинного законодавства.

При виявленні пиловибухонебезпечного стану виробок командир підрозділу ДАРС (ДВГРС) терміново повідомляє про це головного інженера шахти та територіальний орган Держгірпромнагляду. У виробках, стан яких не відповідає вимогам пиловибухозахисту, наведеним у цій главі Правил, роботи повинні бути припинені й негайно вжиті заходи з усунення порушень пилового режиму.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.014 с.)