Розділ V. Інстанції прийняття рішень

Стаття 35. Арбітр

1. Згідно з правилом 5 Правил гри арбітр має виключні повноваження стосовно їх застосування, тлумачення та прийняття рішень щодо порушень.

2. Рішення, прийняті арбітром до, під час та після матчу, є остаточними.

3. Рішення щодо застосування дисциплінарних санкцій, прийняті арбітром під час матчу, є остаточними і не можуть бути переглянуті Органами за винятком випадків, передбачених статтею 42 Правил.

4. Органи можуть розглядати тільки правові наслідки прийнятого арбітром дисциплінарного рішення у випадках, коли таке рішення спричинило явну помилку, у відповідності до ст.42 Правил.

 

Стаття 36. Органи здійснення футбольного правосуддя

1. Органами здійснення футбольного правосуддя ФФУ є:

1.1. Контрольно-дисциплінарний комітет (КДК ФФУ) – орган першої інстанції;

1.2. Апеляційний комітет (АК ФФУ)– орган другої інстанції.

2. Дисциплінарні органи юридичних осіб – виконують делеговані ФФУ функції органів першої інстанції щодо розгляду справ, не пов’язаних із діяльністю у професіональному футболі, та не віднесених до виключної компетенції КДК ФФУ чи Палати з вирішення спорів ФФУ.

3. Відповідно до положень Статуту ФФУ Органи:

3.1. Мають виключне право вирішувати внутрішні спори (окрім віднесених до компетенції Палати з вирішення спорів ФФУ) між юридичними особами, клубами, командами, футболістами, офіційними та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі, та застосовувати дисциплінарні санкції до них за порушення норм статутних і регламентних документів..

3.2. Встановлюють наявність або відсутність фактів, які мають юридичне значення.

4. Органи є незалежними. Їх члени діють виключно в межах статутних і регламентних документів, законодавства та цих Правил на принципах законності та справедливості.

5. Органи підзвітні тільки Конгресу (Конференції), який, однак, не може втручатися у здійснення правосуддя з конкретних справ.

 

 

Стаття 37. Палата з вирішення спорів ФФУ

1. Палата з вирішення спорів ФФУ (ПВС ФФУ) - незалежна, утворена згідно з вимогами ФІФА, інстанція розгляду та вирішення справ або врегулювання спорів і прийняття рішень між суб’єктами футболу у відповідності з Регламентом ФФУ зі статусу і трансферу футболістів.

2. Палата з вирішення спорів Федерації футболу України (ПВС ФФУ) має виключну компетенцію щодо вирішення спорів між клубами та футболістами і тренерами (далі по тексту - футболісти), які стосуються питань працевлаштування і контрактних спорів, що виникають із трудових правовідносин, а також спорів між клубами з приводу виконання трансферних зобов’язань та виплат і обчислення компенсації за підготовку футболістів.

3. Організаційні та процесуальні засади діяльності ПВС ФФУ визначаються Регламентом ПВС ФФУ та Регламентом ФФУ зі статусу і трансферу футболістів.

4. Рішення ПВС ФФУ є обов’язковими для виконання та набувають чинності після сплину строку на їх оскарження, якщо в самому рішення не зазначено інше, проте сторони зберігають право апеляційне оскарження рішень ПВС ФФУ до Спортивного арбітражного суду (КАС) у м. Лозанна, Швейцарія. Апеляція до КАС може бути подана зацікавленою стороною протягом 21 з моменту отримання повного тексту рішення ПВС ФФУ.

5. У разі невиконання рішення ПВС ФФУ добровільно, таке рішення виконується у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 86 цих правил, а винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності, встановленої цими правилами за невиконання або неналежне виконання рішень Органів.

 

Стаття 38. Дисциплінарний інспектор

1. Виконавчий комітет ФФУ призначає необхідну кількість дисциплінарних інспекторів. Рішення про обрання дисциплінарних інспекторів повинно бути затверджено Конгресом ФФУ.

2. Дисциплінарний інспектор представляє ФФУ у процесі розгляду справ у КДК ФФУ та АК ФФУ.

3. Дисциплінарний інспектор має право:

1) ініціювати розгляд справ у КДК ФФУ;

2) оскаржувати до АК ФФУ рішення КДК ФФУ;

3) рекомендувати Органам застосування певного виду санкцій до порушників Правил;

4) представляти ФФУ у випадку, якщо рішення АК ФФУ оскаржується до КАС.

4. Виконавчий комітет ФФУ, Президент ФФУ та Генеральний секретар ФФУ мають право доручати дисциплінарним інспекторам здійснювати розслідування тих чи інших правопорушень з наступною передачею матеріалів до КДК ФФУ для прийняття рішень.

5. Дисциплінарний інспектор повинен мати вищу юридичну освіту, кваліфікацію та досвід роботи за фахом.

6. Дисциплінарні інспектор керується у своїй дільністю вимогами Правил та Статуту ФФУ. Усі особи, що задіяні у футболі, повинні сприяти дисциплінарним інспекторам у їх діяльності.

 

Стаття 39. Спортивний арбітражний суд (КАС)

1. Рішення, прийняті Апеляційним комітетом ФФУ, можуть бути оскаржені в КАС, що розташовується в Лозанні, Швейцарія. Не підлягають оскарженню в КАС рішення щодо:

1.1. порушень Правил гри;

1.2. відсторонень від участі в матчах кількістю до 4 (чотирьох) або терміном до 3 (трьох місяців).

Розділ VI. Повноваження органів здійснення футбольного правосуддя. Засади їх діяльності.

Стаття 40. Склад Органів

1. Голови, заступники голів та члени Органів обираються Конгресом (Конференцією) з кандидатів, запропонованих Виконавчим комітетом, терміном на чотири роки.

2. Голови, заступники голів та члени КДК та АК не можуть бути членами Виконавчого комітету або Президії ФФУ, керівниками юридичних осіб, що проводять змагання, клубів, а також одночасно бути членами іншого Органу.

3. Голови, заступники голів та члени Органів юридичних осіб не можуть бути членами органів управління юридичних осіб, клубів, що беруть участь у змаганнях, а також одночасно бути членом іншого Органу.

4. КДК ФФУ обирається в складі 7 (семи) осіб.

5. АК ФФУ обирається в складі 5 (п’яти) осіб.

6. У кількісному складі КДК та АК може бути не більше половини працівників ФФУ.

7. У кількісному складі дисциплінарного Органу юридичної особи може бути не більше половини її працівників.

8. Юридичні особи самостійно визначають кількісний та персональний склад своїх Органів з дотриманням правил, Статутом ФФУ та цими Правилами.

9. Голови КДК, АК та їхні заступники повинні мати вищу юридичну освіту, кваліфікацію та досвід роботи за фахом.

10. Заступники голів дисциплінарних Органів юридичних осіб повинні мати вищу юридичну освіту, кваліфікацію та досвід роботи за фахом.

11. Голова Органу призначає відповідального секретаря зі складу членів, який веде справи та протоколи засідань.

12. Відповідальний секретар Органу здійснює функції, необхідні для забезпечення діяльності Органу, відповідно до цих Правил.

13. При виконанні обов’язків, пов’язаних з розглядом справи Органом, відповідальний секретар звітує Голові, а за його відсутності – заступникові Голови.

Стаття 41. Юрисдикція КДК

1. Юрисдикція та діяльність КДК визначається Статутом та цими Правилами.

2. КДК здійснює контроль за дотриманням особами, які задіяні або працюють у футболі, законодавства України, статутних і регламентних документів, а також розглядає питання щодо їх порушень.

3. КДК застосовує дисциплінарні санкції у випадку порушення статутних і регламентних документів, якщо це не відноситься до юрисдикції іншого органу, та встановлює наявність, чи відсутність фактів, що мають юридичне значення.

4. До виключної компетенції КДК ФФУ, як органу першої інстанції, відносяться питання щодо:

4.1. вирішення справ, віднесених до компетенції Органів, якщо такі справи пов’язані з діяльністю у професіональному футболі;

4.2. за власною ініціативою відкривати та розглядати дисциплінарні провадження і застосовувати дисциплінарні санкції за порушення, не помічені офіційними особами матчу та про які стало відомо КДК ФФУ з загальнодоступних джерел (телетрансляції, відео-трансляції, виступи офіційних осіб, футболістів, тренерів та інших осіб, які задіяні або працюють у футболі тощо).Таке провадження може бути відкрито протягом десяти днів з дня, коли КДК ФФУ стало відомо про факти, що свідчать про можливе вчинення порушення.

4.3. здійснення перегляду рішення щодо застосування дисциплінарних санкцій, прийнятого арбітром, в частині правових наслідків такого рішення та лише у разі, якщо таке рішення спричинило явну помилку (наприклад, помилкове визначення футболіста, доя кого було застосоване дисциплінарне покарання; продовження участі у матчі футболістом, якому було пред’явлено другу жовту (в одному матчі) або червону картку; помилкове вилучення футболіста за другу жовту картку (в одному матчі), у випадках, коли це була перша жовта картка). Всі інші рішення арбітра є остаточними. Правові наслідки перегляду рішення арбітра застосовуються лише на майбутнє та не впливають на перебіг та результати матчу під час якого воно прийняте. Питання, перебачені даним пунктом, розглядається за умови надання експертного висновку Комітету арбітрів ФФУ. Питання, пов’язані з трактуванням діючих Правил гри IFAB розгляду КДК ФФУ не підлягають.

4.4. подовження відсторонення на матч, автоматично обумовленого вилученням з поля;

4.5. застосування додаткових дисциплінарних санкцій (крім персонального покарання, що застосовується арбітром);

5. КДК має право здійснювати нагляд за правочинністю рішень, прийнятих Органами юридичних осіб, та може самостійно відкривати провадження про їх перегляд у випадку невідповідності нормам Правил. Таке провадження може бути відкрито протягом місяця з дня ухвалення рішення Органом юридичної особи.

6. КДК ФФУ здійснює контроль та нагляд за виконанням рішень ПВС ФФУ, та може самостійно відкривати провадження про їх невиконання або неповне/неналежне виконання.

7. У контексті виконання норм, визначених пунктами 5 та 6 цієї статті – всі рішення, прийняті ПВС ФФУ та органами юридичних осіб надаються до КДК протягом 10 (десяти) днів від дати їх ухвалення.

8. КДК ФФУ затверджує мирові угоди, укладені на стадії виконання рішення ПВС ФФУ.

 

Стаття 42. Юрисдикція голови КДК щодо прийняття рішення одноосібно

1. Голова КДК може одноосібно приймати наступні рішення:

1.1. відсторонення осіб до трьох матчів або на період до двох місяців;

1.2. накладення обов’язкового грошового внеску до 15000 гривень;

1.3. залагодження спорів, що виникають у результаті заявлених відводів щодо членів КДК;

 

Стаття 43. Юрисдикція АК

До юрисдикції АК відноситься розгляд апеляційних скарг на рішення КДК та дисциплінарних органів юридичних осіб.

Стаття 44. Юрисдикція голови АК щодо прийняття рішення одноосібно

1. Голова АК може самостійно приймати рішення щодо:

2.1. апеляції, пов’язаної з рішенням продовжити дисциплінарну санкцію;

2.2. залагодження спорів, що виникають у результаті заявлених відводів щодо членів АК;

2.3. апеляції, поданої на порушення процедурних норм при прийнятті КДК рішень з приводу невиконання рішень ПВС ФФУ або інших органів футбольного правосуддя

Стаття 45. Кворум

1. Як правило, Органи приймають рішення в присутності всіх членів.

2. Присутність на засіданні більш ніж половини членів Органу забезпечує кворум.

Розділ VIII. Загальні положення розгляду справ органами футбольного правосуддя

Стаття 46. Принципи здійснення розгляду справ

1. Розгляд спорів та здійснення провадження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється на принципах:

1.1. Незалежності;

1.2. Рівноправності сторін;

1.3. Змагальності

1.4. Законності;

1.5. Поваги до честі і гідності учасників справи;

1.6. Конфіденційності;

1.7. Забезпечення права на оскарження прийнятих рішень до Апеляційного комітету ФФУ та Спортивного арбітражного суду (КАС);

1.8. Обов’язковості прийнятих рішень.

2. Органи ухвалюють рішення самостійно і незалежно на підставі Правил, норм статутних і регламентних документів, законодавства України про спорт. Ніхто не має права впливати на Органи під час підготовки та розгляду справ і прийняття рішень.

2.1. З метою забезпечення незалежності Органів від будь-якого стороннього впливу їх засідання проводяться у закритому режимі;

2.2. Член органу управління та робочого органу ФФУ або юридичної особи не може бути присутнім в залі засідань під час розгляду справи, якщо тільки його офіційно не запрошено бути присутнім;

2.3. Під час остаточного обговорення та ухвалення рішення запрошені особи повинні покинути зал засідань.

3. Органи розглядають справи на засадах рівноправності сторін. Кожній стороні повинні бути надані рівні можливості для обґрунтування своєї позиції, захисту своїх прав та інтересів, а також принципів чесної гри.

4. Дотримання принципу змагальності забезпечується шляхом надання сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, права обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими Органам доказами. Органи створюють сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного вирішення справи.

5. Органи здійснюють розгляд справ та приймають рішення у відповідності до положень Статуту ФФУ, даних Правил, принципів чесної гри, практики УЄФА та ФІФА.

6. Органи зобов'язані поважати честь і гідність усіх учасників розгляду справи і здійснюють розгляд справи на засадах їх рівності незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

7. Члени Органів зобов’язані забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої ними за період виконання своїх обов’язків та мають право не розголошувати і не коментувати факти справ, процедуру розгляду питань, порядок прийняття рішень і голосування по них.

8. Право на оскарження забезпечується шляхом:

8.1. Надання сторонам та третім особам права на оскарження рішень КДК ФФУ та дисциплінарних органів юридичних осіб до АК ФФУ;

8.2. Надання сторонам та третім особам права на оскарження рішень АК ФФУ до КАС.

9. Рішення дисциплінарних органів юридичних осіб, КДК ФФУ, АК ФФУ не оскаржені у встановленому порядку, є обов’язковими до виконання.

 

Стаття 47. Учасники справи

1. Учасниками дисциплінарного провадження є:

1.1. Сторони справи та треті особи;

1.2. Свідки (в тому числі анонімні);

1.3. Експерти;

1.4. Інші особи, які беруть участь у дисциплінарному провадженні, у випадках, передбачених даними Правилами.

 

Стаття 48. Сторони справи.

1. Сторонами справи є:

1.1. Заявник – особа, яка звернулась з приводу: вирішення справ, пов’язаних з діяльністю у професіональному футболі та віднесених до компетенції Органів; здійснення дисциплінарного провадження; здійснення перегляду рішення арбітра згідно п. 4.3. ст. 42 даних Правил; нагляду та контролю за виконанням рішень ПВС ФФУ; нагляду за правочинністю рішень, прийнятих Органами юридичних осіб; вирішення інших питань, віднесених до компетенції Органів згідно Статуту та цих Правил;

1.2. Особа, стосовно (проти) якої подано заяву або відносно якої розпочато дисциплінарне провадження КДК ФФУ згідно ст. 42 даних Правил щодо фактів, які не знайшли свого відображення в офіційному рапорті.

2. Сторони мають право:

2.1. брати участь у розгляді їх справ особисто та/або через обраного ними представника, давати усні та письмові пояснення, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході розгляду справи;

2.2. знайомитися з матеріалами справи на будь-якій стадії її підготовки та розгляду, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи;

2.3. подавати докази та просити про їх витребування, брати участь в дослідженні доказів;

2.4. задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

2.5. отримувати копію рішення;

2.6. оскаржувати рішення в порядку, передбаченому Правилами;

2.7. укладати мирову угоду на будь-якій стадії розгляду справи, але в будь-якому разі до моменту прийняття рішення у справі. Укладення мирової угоди після прийняття рішення у справі допускається лише в частині порядку виконання прийнятого рішення (розстрочка, відстрочка) та в будь-якому випадку не може стосуватися дисциплінарних санкцій, рішення щодо застосування яких прийнято КДК ФФУ.

Стаття 49. Треті особи

1. Третя особа – це особа, на права та обов’язки якої може вплинути ухвалене рішення.

2. Третя особа може бути залучена для участі у справі до моменту прийняття рішення Органом на підставі:

2.1. Клопотання будь-якої із сторін справи;

2.2. Клопотання самої третьої особи.

3. Подання клопотання про залучення третьої особи допускається тільки до моменту прийняття КДК ФФУ рішення у справі.

 

Стаття 50. Участь у справі представників сторін та третіх осіб

1. Сторони справи та треті особи можуть брати участь у справі особисто або через представників. Участь представника не позбавляє сторону/третю особу можливості особисто брати участь у розгляді справи та обстоювати свої права та інтереси.

2. Справи юридичних осіб в Органах ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

2.1. Керівники юридичних осіб, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до Органу документи, що посвідчують їх посадове становище.

2.2. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою юридичної особи (за наявності).

3. Фізичні особи приймають участь у розгляді справи особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

 

Стаття 51. Процесуальне правонаступництво

1. У разі припинення діяльності юридичною особою (член ФФУ, клуб) шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, Орган залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії розгляду справи за умови, що на правонаступника розповсюджується дія Дисциплінарних правил та Статуту ФФУ.

2. Положення щодо правонаступництва застосовуються у разі, якщо предметом розгляду справи є майнові відносини сторін спору або виконання/невиконання рішення майнового характеру, прийнятого ПВС ФФУ чи Органом.

3. Усі дії, вчинені в процесі розгляду справи до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

4. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником орган приймає рішення.

 

Стаття 52. Відвід члена Органу

1. Члени Органу повинні заявити відвід від участі в засіданні з питання, стосовно якого є обґрунтовані підстави для сумніву в їх неупередженості.

2. Це стосується випадків (серед інших), якщо член Органу:

2.1. безпосередньо зацікавлений в кінцевому результаті справи;

2.2. пов’язаний з однією із сторін;

2.3. представляє ту ж особу, що і залучена сторона (юридична особа, інша особа, яка задіяна або працює у футболі);

2.4. вже займався цією справою за інших обставин.

3. Члени Органу, які повинні заявити відвід від участі в засіданні у випадках, передбачених пунктами 1, 2 цієї статті негайно повідомляють про це Голову Органу. Сторони, які є учасниками процесу, також можуть заявити відвід члену органу від участі в засіданні, стосовно якого є обґрунтовані підстави для сумніву в його неупередженості.

4. Заява про відвід повинна бути зроблена до початку розгляду. Така заява, зроблена пізніше, розглядається тільки в тому випадку, якщо Орган визнає причину її затримки поважною.

5. Голова приймає остаточне рішення щодо відводу члена Органу з урахуванням підсумків голосування з даного питання інших членів Органу.

6. Розгляд справи за участю будь-якого з відведених членів Органу вважається незаконним.

Стаття 53. Свідок

1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час розгляду справи, і яка викликана Органом для давання показань.

2. Орган має право прийняти рішення про виклик та допит свідка за власною ініціативою або на підставі відповідного обґрунтованого клопотання сторони, третьої особи.

 

Стаття 54. Анонімні свідки

1. Коли свідчення особи під час дисциплінарного процесу, який розпочато КДК ФФУ відповідно до умов цих Правил, можуть загрожувати його життю або ставити його, його родину або близьких друзів у небезпеку, Голова КДК ФФУ або призначена ним особа мають право наказати щоб:

1.1. свідка не було ідентифіковано в присутності сторін;

1.2. свідок не з’являвся під час слухань;

1.3. вся або певна інформація, яка може використовуватися для ідентифікації свідка, була включена в окремі, конфіденційні матеріали справи.

2. З точки зору всіх обставин та зокрема, якщо відсутні інші докази для підтвердження свідка та якщо це технічно можливо, Голова КДК ФФУ або призначена ним особа мають право наказати, за своєю ініціативою або вимогою будь-якої сторони, щоб:

2.1. голос свідка було спотворено;

2.2. обличчя свідка було замасковано;

2.3. свідка було допитано за межами залу розгляду справи;

2.4. свідка було допитано письмово через Голову КДК ФФУ або призначену ним особу.

3. Дисциплінарні заходи повинні застосовуватися до будь-якої особи, яка викриває особу анонімного свідка або будь-яку інформацію, яка може використовуватися для його ідентифікації.

Стаття 55. Ідентифікація анонімних свідків

1. З метою гарантування безпеки, анонімні свідки ідентифікуються за закритими дверима за відсутністю сторін. Така ідентифікація свідка здійснюється виключно Головою КДК ФФУ, особою, яку він призначив, або всіма членами КДК ФФУ разом, а також вноситься до протоколу, який містить персональну інформацію про свідка.

2. Інформація цього протоколу не повинна розголошуватися сторонам.

3. Сторони отримують коротке повідомлення, яке підтверджує, що анонімного свідка було офіційно ідентифіковано та не містить інформації, за допомогою якої може бути ідентифіковано анонімного свідка.

Стаття 56. Докази

1. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Орган у визначеному даними Правилами порядку встановлює наявність чи відсутність обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

2. Сторони мають право подавати докази у вигляді письмових або усних свідчень.

3. До доказів відносяться:

3.1. офіційні заяви сторін;

3.2. рапорти арбітрів, асистентів арбітра, директора матчу, офіцера безпеки ФФУ та спостерігачів арбітражу;

3.3. письмові докази;

3.4. показання свідків;

3.5. пояснення сторін та третіх осіб;

3.6. речові докази;

3.7. висновки експертів;

3.8. аудіо та відеозаписи;

3.9. особисті визнання;

3.10. інші матеріали, значимі для встановлення обставин справи та їх належної правової оцінки.

4. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

5. Орган приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

6. КДК ФФУ може за власною ініціативою збирати докази шляхом надіслання обов’язкових до виконання запитів: футболістам, тренерам, клубам, організаторам змагань, членам ФФУ, офіційним особам, іншим особам, які задіяні або працюють у футболі, організаторам теле-, радіо або Інтернет-трансляції, засобам масової інформації, - щодо надання пояснень, документів, відеозаписів та аудіо-записів з метою з’ясування обставин необхідних для розгляду справи.

7. Запити КДК ФФУ надсилаються на електронну пошту та/або письмовим листом на поштову адресу запитуваної сторони.

8. Запити КДК ФФУ є обов’язковими до виконання особами, яким вони адресовані та підлягають виконанню у строки, вказані в запитах. У разі, якщо у запиті не вказано строк виконання – запит підлягає виконанню у найкоротші строки, але у будь-якому разі не пізніше 10 днів з моменту його надіслання.

Стаття 57. Письмові докази

1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі або завіреній копії. Якщо подано копію письмового доказу, Орган має право вимагати подання оригіналу.

Стаття 58. Показання свідка

1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Стаття 59. Призначення експертизи

1. Експертиза може бути призначена лише на стадії розгляду справи Органом першої інстанції.

2. Орган може призначити експертизу шляхом утворення експертних груп (комісій), або звернення до фахівців, відповідних організацій, закладів, установ та ін. для роз’яснення питань, що виникли при вирішенні спору та вимагають спеціальних знань, і вимагати від кожної зі сторін представлення необхідних для проведення експертизи документів, інших матеріалів чи предметів.

3. У випадку, якщо експертиза призначається за клопотанням однієї зі сторін, витрати на проведення експертизи несе сторона, що заявила клопотання про її призначення.

Стаття 60. Висновок експерта

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені на вирішення експерту Органом.

Стаття 61. Співпраця зі сторонами

1. Орган може звернутися для отримання інформації по суті справи до колективного члена, клубу, комітету, комісії, особи, структурного підрозділу ФФУ та інших органів, що мають відношення до розгляду справи.

2. Сторони зобов’язані співпрацювати з Органом для встановлення фактів та неухильно дотримуватися термінів подання інформації, визначених в офіційних листах (запитах) Органів.

3. Якщо сторони затримують відповідь на офіційний лист (запит), це кваліфікується як ухилення від співпраці й до сторін можуть бути застосовані Органом дисциплінарні санкції, в тому числі у вигляді обов’язкового грошового внеску.

4. Якщо сторони продовжують ухилятися від співпраці, Органи ухвалюють рішення щодо справи, користуючись наявними у їхньому розпорядженні матеріалами.

5. Листування зі сторонами та надсилання документів по суті справи дозволяється електронною поштою.

 

Розділ IX. Розгляд справи органами першої інстанції

Стаття 62. Подання заяви

1. Будь-яка особа, яка задіяна або працює у футболі, може подати письмову заяву до Органів про виявлені порушення статутних і регламентних документів.

2. Заяви подаються за допомогою факсимільного зв’язку, рекомендованим листом або особисто та реєструються в канцелярії ФФУ. Будь-який інший спосіб подання заяви не має юридичної сили.

3. Заява підписується заявником, повноважною посадовою особою заявника (для юридичної особи) або його представником.

4. Заява повинна містити:

4.1. найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), реквізити засобів зв’язку;

4.2. дату подання заяви;

4.3. зміст вимог заявника;

4.4. виклад обставин, якими заявник обґрунтовує вимоги;

4.5. зазначення доказів, копії документів, що підтверджують обставини, викладені в заяві;

4.6. перелік документів та матеріалів, що додаються до заяви;

4.7. інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення справи;

5. У разі підписання заяви повноважною посадовою особою заявника (для юридичної особи) або представником заявника чи адвокатом до заяви додаються документи, які підтверджують повноваження посадової особи заявника, представника, адвоката.

6. Датою подання заяви вважається дата її реєстрації в канцелярії, а при відправленні заяви поштою – дата штемпеля поштового відділення місця відправлення.

 

Стаття 63. Вирішення питання щодо відкриття провадження у справі

1. Голова Органу або за його дорученням відповідальний секретар Органу протягом десяти днів з моменту надходження заяви перевіряє заяву і подані документи та вирішує питання про відкриття провадження у справі, про що постановляє ухвалу.

2. Голова Органу або за його дорученням відповідальний секретар Органу може відмовити у відкритті провадження у справі мотивованою ухвалою в разі невідповідності заяви вимогам, передбачених статтею 63 Правил, та у випадках подання заяви до некомпетентного органу.

3. Ухвала про відкриття або про відмову у відкритті провадження у справі протягом 5 (п’яти) днів з моменту її підписання та надсилається Органом на електронну пошту або у разі небхідності рекомендованою поштою заявнику.

4. Ухвала про відкриття провадження у справі протягом 5 (п’яти) днів з моменту її підписання разом з копією заяви заявника надсилається Органом на електронну пошту або у разі необхідності рекомендованою поштою іншій/іншим стороні/сторонам.

5. У разі виявлення з загальнодоступних джерел порушень, не помічених офіційними особами матчу, КДК ФФУ протягом десяти днів може відкрити провадження у справі за власною ініціативою

6. У разі відкриття провадження у справі за п. 5 даної статті, КДК ФФУ звертається до профільних комітетів ФФУ за консультацією щодо можливої кваліфікації виявленого порушення та самостійно вживає заходів щодо збору доказів у відповідності вимог Правил.

Стаття 64. Підготовка розгляду справи та призначення справи до розгляду

1. Справи до розгляду готує відповідальний секретар, а за необхідності один з членів Органу за дорученням Голови.

2. У процесі підготовки та розгляду питань Орган може вдатися до консультацій та висновків фахівців, дотримуючись принципів неупередженості і конфіденційності.

3. Голова перевіряє стан підготовки справи до розгляду і, якщо вважає це необхідним, вживає додаткових заходів з підготовки справи, зокрема, запитує від сторін письмові пояснення, докази й інші додаткові документи. Якщо Орган вживає додаткових заходів по підготовці справи, він може встановити строки, протягом яких ці додаткові вимоги повинні бути виконані.

4. Голова може давати відповідальному секретареві окремі доручення у зв’язку з підготовкою і розглядом справи.

5. Підготовка справи до розгляду повинна бути завершена протягом 15 (п’ятнадцяти) днів від дати прийняття її до провадження.

6. По мірі готовності справи Голова Органу виносить ухвалу про призначення дати розгляду справи.

7. Про дату розгляду справи зацікавлені сторони повідомляються електронною поштою або рекомендованим листом не пізніше, ніж за 36 годин до початку засідання.

8. Повідомлення для фізичних осіб, включаючи повідомлення про порушення справи проти них, надсилаються відповідному члену ФФУ або клубу, які повинні особисто проінформувати таку особу.

Стаття 65. Строк розгляду справи

1. Орган вживає заходів для розгляду справи в можливо короткий термін. Розгляд справ, за винятком спорів, що вимагають додаткового з’ясування обставин, має бути завершено у термін не більше 30 (тридцяти) днів від дати відкриття провадження без урахування строку для підготовки справи до розгляду.

2. Справи, що вимагають додаткового з’ясування обставин, повинні бути розглянуті протягом 60 (шістдесяти) днів від дати відкриття провадження без урахування строку для підготовки справи до розгляду

3. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи або враховуючи значний обсяг матеріалів та складність справи Орган ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

 

Стаття 66. Порядок ведення засідання

1. Засідання Органу скликає Голова або відповідальний секретар за його дорученням.

2. Як правило, засідання Органу проводяться в штаб-квартирі ФФУ або відповідної юридичної особи.

3. Засідання Органу веде Голова або за дорученням Голови заступник чи відповідальний секретар. Якщо відсутній заступник Голови, засідання веде особа, яка має найбільший стаж члена Органу.

4. Порядок ведення засідання визначається Головою, а у випадках визначених ч. 3 даної статті – заступником Голови або членом Органу, який має найбільший стаж.

5. Перед початком розгляду кожної справи Голова/заступник Голови або член органу, визначений відповідно до ч. 3 даної статті, оголошує сторонам склад Органу.

6. На засідання можуть бути запрошені особи, які мають відношення до розгляду справи.

7. Сторони можуть особисто брати участь у розгляді справи та обстоювати свої права та інтереси або діяти через представника.

8. Органи можуть визнати явку сторін/сторони обов’язковою. Неявка в такому випадку без поважних причин може кваліфікуватися як протидія Органу і тягне за собою застосування дисциплінарних санкцій у вигляді обов’язкового грошового внеску в сумі до 5000 гривень для фізичних осіб та до 10000 гривень для юридичних осіб.

9. Органи можуть проводити засідання та ухвалювати рішення без запрошення зацікавлених сторін.

10. ФФУ (юридичну особу) на засіданні Органу офіційно представляє перший віце-президент або дисциплінарний інспектор.

11. Учасники провадження, а також інші особи, присутні під час розгляду справи, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження особи, яка веде засідання, додержуватися встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до Органу або встановлених правил. За неповагу до Органу винні особи притягуються Органом до відповідальності, до таких осіб може бути застосована дисциплінарна санкція у вигляді обов’язкового грошового внеску. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до Органу вирішується Органом негайно після вчинення порушення, у зв'язку з чим у засіданні оголошується перерва.

 

Стаття 67. Повноваження Органу під час розгляду справи. Оцінка доказів

1. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення справи Орган під час розгляду справи в необхідних випадках може вчиняти наступні дії:

1.1. вирішує питання про залучення до участі у справі іншої сторони та про виключення чи заміну неналежної сторони;

1.2. викликає представників сторін для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;