Теоретичні основи соціальних дій.

Інстенткивістські теорії соц..дій (Макдугал, Фрейд, біхевіоризм, Паретто, Фрейд) та

Реалістичні теорії соц..дій (Вебер, Сорокін, Т. Парсонс, Ален Турен, Юрген Хабермас).

 

Парето вважав, що людські дії становлять основу людського буття. Обумовлені, як таким, та усвідомленням своїх дій, скільки основуючись на логіку інстинктів та своїх почуттів.

МакДугал виділяв, що існують певні інстинкти, що кожен інстинкт супроводжується дією.

Зігмунд Фрейд казав, що всі дії людей це прояви лібідо.

Існують вроджені та підсвідомі дії людей.

 

Раціоналістична теорія.

Макс Вебер

Соціальні дії – це лише ті поведінські акти, що носять передбачуваний характер, мотивовані, і пов’язані з вибором певних засобів, що сприяють досягненню певної мети.

Ознаки соціальні дії:

1. Суб’єктивна мотивація

2. Свідома орієнтація індивідів на реакцію з боку інших людей.

 

Всі дії мають осмислений характер.

Вебер виділяв 4 типи дій, походячи з різних степеней:

1. Ціло раціональні – мають певний сенс, орієнтовані на інших людей.

2. Ціннісно раціональні дії – певна віра. поведінка людини, незалежно від того, до яких наслідків може привести його поведінка.

3. Традиційна – базується на певній звички.

4. Афективна – поки молоді та емоційні. Неконтрольована з раціональної точки зору.

Три основні методи розуміння дій за Вебером:

1. Пряме спостереження.

2. Пояснювальне розуміння – пояснення певних мотивів дії. Дослідник повинен поставити себе на місце того, за ким він спостерігає.

3. Причинне пояснення.

 

Несоціальні дії, над якими людина не замислюється за Вебером:

1. Крик людини від болю, падіння…

2. Дія, в якій людина не бачить реальної цілі.

3. Дія, яка є чисто наслідувана. (перехід світлофора на красний світ, як усі інші роблять на той момент)

4. Дії, які можна віднести до емоційних проявів (крики, коли людина бачить любимого співака)

 

Ідеї Парсонса.

Він обґрунтував ідеї одиничної дійсності.

Дія набуває більше значення, ніж у Вебера. З’являється проблема соціальних структур.

Теорія Соціальної дії – його робота.

Пасронс розглядав теорію соц..дії, як систем.

 

Виділяє одиничну систему соціальної дії - unit act.

4 основних ознаки, компоненти елементарної дії, що утворюють систему:

1. Актор

2. Мета

3. Ситуація дій (зовнішнє середовище: 1)елементи умови дії і 2)засоби для досягнення цілій, які обираються)

4. Нормативність - нормативна орієнтація. Засвоєння стандарту поведінки. Соціально взаємопов’язані та функціонально пов’язані.

 

Людська дія утворюють системи. Дії утворюють більшу сукупність.

 

Проблематика соціальної дії пов’язана з виділеннями таких ознак по Парсонсу:

1. Нормативність – залежність від загальноприйнятих стандартів та норм

2. Волюнтаричність - зв'язок з волею суб’єкта, що забезпечує певну незалежність від зовнішнього середовища

3. Наявність знакових механізмів реалізації, як таких.

 

Парсонс: «Дії мають свідомо раціональний, цілеспрямований але вибірковий характер, причому виконують інтегральну функцію, знаходиться під впливом інших зовнішніх систем».

 

Функції, які повинні бути в соц.системі AGIL:

1. Адаптації

2. Мета – ціле досягання

3. Інтеграція

4. Латентна функція – підтримання зразку, або відновлення структури

 

 

Звернути увагу на те, що:

1. Не будь яка людська дія є соціальною дією.

2. Виходячи з цього, соціальні дії не можуть буди одиничними або дискретними.

3. Соціальні дії можуть мати непередбачуваний наслідок.

 

 

Модуль – Задание для повторения

Социология, как наука: объект, предмет изучения, метод использования науки и методология.

Мультипарадигмальность (способы научного мышления, варианты классификации, способы деления парадигм, (Вебер – индивид и его действие, номинализм) (Парсонс – система, соц.реализм).

Предметная область, объектная область социологии.

Парадигма – это научная картина мира (представление с точки зрения науки, как мы познаем и что мы познаем, что вообще является социальным?)

Мультипарадигмальность (полипарадигмальность по Ядову) – множество парадигм

Метапарадигма – Ядов – эксплуатация термина – есть уровни обобщения, максимальные, но ничем не отличается от понятия мультипарадигмы. ориентируются на метатеории, а парадигмы исходят из теорий.

 

Концепция социологического воображения, как навыка, способа размышления самого социолога.

Социология в условиях постмодернизма.