Методика аудиту запасів. Етапи аудиторської перевірки. Методика та організація аудиту оборотних МШП.

Методика проведення аудиторської перевірки мате­ріальних цінностей (рахунки класу 2 "Запаси") повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає: перелік основних нормативних документів з обліку матеріальних запасів; первинні документи з обліку надходження, збережен­ня, переміщення та витрат матеріальних цінностей; регістри аналітичного і синтетичного обліку та фінансову звітність; класифікатор можливих порушень з обліку матеріалів та МШП; методи збору аудиторських доказів, що використовуються при аудиті товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) та опис їх контрольних процедур.

На першому етапі аудиту з ТМЦ аудитору необхід­но розробити план аудиторської перевірки ТМЦ та ви­значити важливі ділянки перевірок.

На другому етапі перевірки аудитор повинен ознайомитися з організацією та формою ведення обліку, з документообігом та ауди­торськими процедурами.

На третьому етапі аудиту необ­хідно з'ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявлені під час попередньої аудиторської перевір­ки.

На четвертому етапі перевірки слід звернути увагу на законність, правильність обліку ТМЦ і МШП, їх збе­реження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку.

На останньому етапі аудитор повинен перевірити забезпечення підпри­ємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпустку матеріальних цінностей.

На підготовчому етапі аудиторської перевірки мате­ріальних цінностей аудитор повинен також визначити строки виконання плану.

Після ознайомлення з обліковою політикою підпри­ємства аудитор повинен перевірити проведені процеду­ри з матеріальними цінностями. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації. Суть аудиторської перевірки зводиться до того, наскіль­ки правильно вона проводилась, як відображені її ре­зультати в обліку.

Слід зауважити, що інвентариз. аудитор повинен проводити лише за умовами договору чи при необхідності, що виникла у процесі здійснення аудиту.

Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозв’язків нестач і лишків, що виявлені в результаті проведення інвентаризації. При цьому слід враховувати. що залік нестач і лишків повинен допускатися внаслідок пересортування мат. цінностей однакового найменування якщо вони у однієї і тієї ж особи. що перевіряється, при здійсненні. інвент. за один і той же інвентариз. цикл.

Наступним етапом перевірки матеріальних ціннос­тей є повнота їх оприбуткування та оцінки.

Джерелами перевірки є первинні та зведені докуме­нти, регістри синтетичного й аналітичного обліку щодо наявності і руху матеріальних цінностей, розрахунків із постачальниками тощо.

Особливо ретельно перевіряється дотримання по­рядку прямої передачі цінностей у виробництво, що призводить до зловживань.

Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників, необхідно оформляти прибутковими ордерами, що виписуються на підставі супроводжувальних доку­ментів на фактично прийняту кількість цінностей.

Предметом аудиторської перевірки є також своєчас­ність і правильність складання комерційних актів та актів прийому матеріалів та МШП.

Поряд із тим доцільно перевірити погодженість записів між синтетичним і аналітич­ним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на яких обліковуються матеріальні цінності. Оприбуткування матеріальних цінностей аудитор повинен перевірити за кожним документом.

За докумен­тами, прикладеними до виписок банку, аудитор повинен установити дату оплати розрахункових постачальників і назву цінностей. За матеріальними звітами наступного місяця перевірити повноту їх оприбуткування

Аудитору слід перевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якості матеріальних цін­ностей, що надійшли, і своєчасність пред'явлення прете­нзій до постачальників або транспортної організації.

Однією з основних складових аудиту є вивчення правильності їх оцінки згідно П(с)БО 9 «Запаси». Правильна оцінка залежить від організації і постановки аналіт. і синт. обліку. Тому під час ауд. перевірки аудитор з’ясовує чи ведеться облік на рах. 20 «Вир. зап.» у розрізі субрахунків і за кожним найменуванням, номенклатурним номером.

Для перевірки здійснених операції щодо списання і відпуску мат. цінностей у виробництво аудитор використ. нагромаджу вальні відомості щодо витрачання матеріалів зі складів,що використ. на підставі видаткових документів (лімітно забірні карти, вимоги на заміну матеріалів. забірні листи тощо)

Одним із найважл. питань ауд-кої перевірки є правильність організації та методики обліку МШПНа сам перед проведення ауд. перевірки оборотних МШП встановлює правомірність віднесення мат. цінностей до МШП.

Згідно П(с)БО 9 "Запаси" до складу запасів віднесено МШП, які викор. протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.В обліковій політиці МШП поділяють на дві групи одна частина їх належить до запасів, що відображ. у другому розділі активу балансу "Оборотні активи", а друга їх частина входить до складу "мат. необ. активів", що відображ. у першому розділі балансу "Необоротні активи" і відносяться до складу ОЗ.

Послідовність проведення методики аудиту МШП:

1. Визнач. належної номенклатури оборотних МШП до запасів 2. Організ. порядку аудиту списання вартості МШП переданих у виробництво та віднесення цих сум на відповідні об’єкти обліку 3. Порядок організ. кількісного обліку МШП за місцем їх експлуатації та за відповідними відповідальними особами протягом терміні їх фактичного використання 4. Перевірка складського оперативного обліку оборотних МШП та іх оцінка 5. Методика аудиту надходження і використання оборотних МШП 6. Співставлення аналітичних і синтетичних даних з обліку оборотних МШП.