Охарактеризуйте стан елементів маркетингового середовища Вашого підприємства.

Маркетингове середовище – це сукупність активних суб’єктів, сил та факторів, що впливають на результати маркетингової діяльності, на досягнення поставлених цілей. До складу маркетингового середовища входять фактори макросередовища (PEST-фактори), фактори середовища безпосереднього оточення та фактори внутрішнього середовища.

Розглянемо вплив факторів макросередовища підприємства. Так, на діяльність універмагу значний вплив здійснює політичне середовище, тобто сукупність законів, державних установ і структур, які здійснюють вплив і обмежують діяльність підприємства та окремих осіб у даному суспільстві.

Правова система визначає, наскільки законодавство обмежує свободу конкуренції, як підтримує роздрібні ціни, як захищає інтереси споживачів та інтереси суспільства в цілому від безвідповідальної підприємницької діяльності.

В Україні підприємницьку діяльність регулюють наступні закони й нормативні акти: Господарський кодекс України від 16.01.03; закони України “Про власність” (від 7.02.91), “Про господарські товариства” (від 19.09.91), “Про колективні договори й угоди” (від 1.07.93), “Про захист економічної конкуренції” (від 11.01.01), “Про охорону праці” (від 14.10.92), “Про банкрутство” (від 14.05.92), “Про інформацію” (від 1992р.), “Про оподаткування прибутку підприємств” (від 20.10.95), “Про податок на додану вартість” (від 20.12.91), “Про систему оподаткування” (від 22.05.97), “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (від 16.07.99), “Про рекламу” (від 11.07.03), “Про захист прав споживачів” (від 1.10.91) та інші.

Окрім законодавчих актів правове регулювання здійснюється шляхом прийняття декретів Кабінету Міністрів (“Про подохідний податок з громадян”, “Про місцеві податки і збори”) і постанов Кабінету Міністрів (“Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”, “Про порядок надання фінансової звітності”, “Про порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, “Про впровадження штрихового кодування товарів” тощо).

Також підприємницьку діяльність регулюють нормативні акти міністерств (наказ Міністерства фінансів України “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій”) та органів місцевої державної адміністрації і місцевого самоврядування.

Закони та законодавчо-правові акти досить часто зазнають змін, тому кожне підприємство повинно не тільки вивчати законодавчо-правові акти, але і своєчасно адаптуватися до них. У зв’язку з цим в ЗАТ "Донецький ЦУМ" необхідно залучати висококваліфікованих спеціалістів з юридичною підготовкою.

В Україні для політико-правових факторів у цілому характерна нестабільність, роль урядових органів практично зводиться до контролю та обмеження, а не до регулювання та підтримки підприємницької діяльності.

Економічне середовище – поняття вельми широке, оскільки економічні відносини супроводжують всі напрямки підприємницької діяльності. Воно характеризується рівнем розвитку, станом економіки та рівнем зайнятості населення. Економічне середовище також не знаходиться у стані спокою: в результаті динамічних змін посилює свій вплив на діяльність підприємства. Це може привести як до позитивних, так і до негативних наслідків. Гарантією успішного функціонування підприємства може бути його уміння інтерпретувати, аналізувати та прогнозувати тенденції в змінах економічного середовища та пристосовуватися до цих змін.

Розглянемо характер впливу економічних факторів на діяльність торговельних підприємств Донецької області на прикладі динаміки основних показників економічного розвитку регіону: обсяг реалізованої промислової продукції, оборот роздрібної торгівлі, середньомісячна заробітна плата, рівень безробіття та інфляційні процеси (табл. 1).

Таблиця 1 – Основні показники економічного розвитку Донецької області
№	Показники	Одиниці виміру	2003 рік	2004 рік	Відхилення, +/-	Темп зміни, %
	Обсяг реалізованої промислової продукції	млн.грн.	43642,5	66981,6	23339,1	153,5
	Оборот роздрібної торгівлі	млн.грн.	6267,5	8399,6	2132,1	134,0
	Кількість безробітних	тис.чол.	70,9	63,9	-7,0	90,1
	Індекс споживчих цін	%	108,2	112,9	4,7	-
	Середньомісячна заробітна плата	грн.	550,0	711,5	161,5	129,4

Проведений аналіз свідчить про наявність як позитивних, так і негативних тенденцій в економіці. Так, можна відмітити, що сприятливим для діяльності підприємства є зростання середньомісячної заробітної плати на 29,4% та скорочення кількості безробітних на 9,9%, що свідчить про підвищення платоспроможності населення (враховуючи, що зростання цін на споживчі товари відбувається повільніше, ніж зростання заробітної плати). Однак, в цілому життєвий рівень населення залишається низьким. Збільшення обсягу реалізованої промислової продукції на 53,5% та зростання обороту роздрібної торгівлі на 34% говорять про зростання галузі в цілому, але, водночас, це є негативним для торговельних підприємств, оскільки означає загострення конкуренції на ринку споживчих товарів. Негативним є також зростання темпів інфляції на споживчі товари на 4,7%.

Соціально-демографічні процеси змінюються відносно повільно, але в кінцевому підсумку приводять до значних змін. Динаміка чисельності населення, зміни в його структурі за віком, рівня народжуваності та рівня освіти впливає на діяльність підприємства. Тому підприємство повинно систематично відслідковувати можливі зміни, оскільки саме соціальні зміни впливають як на діяльність самого підприємства, так і на стан та динаміку попиту.

Аналіз соціально-демографічних факторів доцільно здійснювати у розрізі динаміки чисельності населення, а також коефіцієнтів народжуваності, смертності та природного приросту (скорочення) населення (табл. 2).

Таблиця 2 – Динаміка населення Донецької області
№	Показники	Одиниці виміру	2003 рік	2004 рік	Відхилення, +/-	Темп зміни, %
	Чисельність населення	тис.чол.	4720,9	4696,4	-24,5	99,5
	Коефіцієнт народжуваності	чол./1тис.чол	7,0	7,6	0,6	108,6
	Коефіцієнт смертності	чол./1тис.чол	17,6	17,5	-0,1	99,4
	Коефіцієнт природного скорочення населення	чол./1тис.чол	-11,3	-9,9	1,4	87,6

Таким чином, в соціально-демографічному середовищі є також позитивні і негативні тенденції. Сприятливим для Донецької області і, зокрема, для торговельних підприємств є зростання народжуваності на 0,6% і смертності – на 0,1%. Відбувається уповільнення темпів природного скорочення населення на 12,4%, але, на жаль, в цілому продовжує зменшуватись чисельність населення на 0,5% (24,5 тис.чол.).

Соціально-культурне середовище в значній мірі визначає відношення до вчинків, переваг, почуттів тощо. Крім того, в одному й тому ж соціально-культурному середовищі існують різні системи цінностей, які обумовлюють поведінку людей. Тому саме це може стати вирішальним фактором при виборі маркетингової стратегії підприємства.

Доцільно відмітити, що сприятливим є збільшення кількості вищих навчальних закладів на 2,7%, кількість студентів зросла на 9,3%, кількість аспірантів – на 7,1%, докторантів – на 4,6%, що свідчить про зростання рівня освіти та культурного рівня населення.

Техніко-технологічне середовище включає технологічні можливості по отриманню товарів відповідної якості, можливості по їх доведенню до споживача, перспективи технологічних покращень. Маркетологи повинні вивчати обмеження, тенденції та можливості в цій області.

Вплив цієї групи факторів макросередовища носить позитивний характер, оскільки відбувається прискорення науково-технічного прогресу, впроваджуються сучасні технології, нові товари, проводяться дослідження і розробки, що сприяє розвитку торгівлі, а, отже, і торговельних підприємств.

Наступним напрямком дослідження маркетингового середовища є аналіз мікросередовища.

Мікросередовище представлено силами, що мають безпосереднє відношення до самого підприємства та його можливої клієнтури. Це фактори безпосереднього оточення (постачальники, маркетингові посередники, клієнти, конкуренти, контактні аудиторії) та внутрішнє середовище.

На відміну від факторів макросередовища, на які не можливо впливати, а можна тільки адаптуватися до них, характер та зміст впливу факторів мікросередовища підприємство може змінювати в процесі свого функціонування. Розглянемо, насамперед, фактори безпосереднього оточення.

Сучасні умови підвищеного динамізму середовища функціонування торговельних підприємств, жорстка боротьба за ринки збуту до центру уваги практично кожного підприємства ставиться проблема посилення цільової орієнтації на споживача.

Виявлено, що більшість покупців універмагу – це чоловіки і жінки віком понад 18 років, які мають середню спеціальну, незакінчену вищу або вищу освіту, більшість споживачів підприємства знаходяться у шлюбі. Покупці ЗАТ "Донецький ЦУМ" мають середній та вище середнього рівень доходів, при виборі товарів керуються як раціональним, так і емоційним мотивом, а домінуючими факторами при здійсненні покупки є якість та ціна.

В результаті досліджень було виявлено 5 основних типів життєвого стилю покупців в залежності від інтересів, переконань і вчинків: діловий, елітарний, молодіжний, спортивний, звичайний (рисунок 2). В результаті дослідження було виявлено, що споживачам ЗАТ "Донецький ЦУМ" характерний молодіжний стиль, який відображає активну, емоційну життєву поведінку покупців, для яких притаманні найрізноманітніші життєві характеристики: інертність, імпульсивність, товариськість, агресивність, що обумовлює підвищену мінливість в їхніх перевагах.

 

Наступним етапом аналізу середовища безпосереднього оточення є дослідження конкурентів. Конкуренти є одним з найважливіших елементів середовища безпосереднього оточення, які впливають на результати її збутової діяльності. Тому з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, ефективності його діяльності та стійкого функціонування на ринку необхідно проводити систематичне дослідження діяльності конкурентів, яке передбачає аналіз та оцінку основних напрямків їх діяльності.

ЗАТ "Донецький ЦУМ" діє в умовах інтенсивної конкуренції. Основними методами конкурентної боротьби є цінова та нецінова конкуренція.

Особливе значення має нецінова конкуренція, оскільки в сучасних умовах функціонування важливою вимогою є наявність високої якості товарів та надання сервісу необхідного рівня.

Дослідження конкурентів повинно бути спрямовано на встановлення ступеня конкуренції, виявлення діючих та потенційних конкурентів, їх стратегії, ринкової частки кожного конкурента, визначення сильних та слабких сторін конкурентів, їхніх конкурентних переваг.

Конкурентоспроможність підприємства – це можливість (здатність) запропонувати товар, який відповідає певним вимогам споживача до якості, в необхідній кількості, в необхідні терміни, на найбільш вигідних для нього умовах краще, ніж у конкурента.

У торговельній галузі м. Донецька діє багато підприємств – конкурентів ЗАТ „Донецький ЦУМ”. Це добре відомі великі торговельні підприємства, такі як ВАТ ТЦ „Білий Лебідь”, ВАТ ТК „Маяк-Дон”, широка мережа спеціалізованих магазинів, організовані та неформальні ринки. На сучасному етапі спостерігається посилення конкуренції внаслідок появи нових конкурентів (ТЦ „Золоте коло”, ТЦ „Планета”, гіпер-маркет „Амстор”). Однак, основним конкурентом ЗАТ „Донецький ЦУМ” є ВАТ ТЦ „Білий Лебідь”.

В результаті проведеного аналізу конкурентоспроможності можна зробити висновок про те, що ЗАТ "Донецький ЦУМ" поступається ВАТ ТЦ "Білий лебідь" за наступними показниками: обсягом продажів, чистим прибутком, рівнем витрат, обертальністю оборотних коштів, товарообігом на 1м² торговельної площі, продуктивністю праці, маркетинговою політикою, рекламною політикою. За іншими показниками ЗАТ "Донецький ЦУМ" і ВАТ ТЦ "Білий лебідь" знаходяться в зоні приблизної рівності.

Наступний напрямок аналізу безпосереднього оточення – дослідження постачальників підприємства.

В сучасних умовах постачальники, якщо вони володіють великою силою, можуть поставити підприємство в дуже велику залежність від себе, тобто вони чинять тиск на торговельні підприємства, домагаючись вигідних для себе умов закупівлі, що зумовлено наявною в них можливістю підвищити ціни на свої товари, знизити якість або обмежити обсяг їхніх поставок. У зв’язку з цим в процесі вивчення постачальників необхідно глибоко і всебічно досліджувати їхню діяльність та їхній потенціал з тим, щоб зуміти побудувати такі відношення з ними, які забезпечували б стабільну роботу підприємства.

Постачальників у ЗАТ „Донецький ЦУМ” велика кількість. Так, постачальниками парфумерії, що розташовані в м. Донецьк є: Фірма “Авіта”; Фірма “Астра”; Фірма “Ювікур”; Парфумерна база “Донецьк+Лотос”; Фірма “Сабсан”; Фірма “Базис”.

З метою дослідження посередників доцільно проаналізувати рівні каналів розподілу. В основному між універмагом і постачальниками переважають прямі договірні зв'язки: 42% непродовольчих товарів розподіляється по однорівневому каналу, 33% - по дворівневому і 25% - по трьохрівневому. Отже, перевага однорівневих каналів дозволяє скоротити обсяг витрат на придбання товарів і сприяє підвищенню ефективності збутової політики підприємства. Звичайно, прямі закупівлі набагато вигідніші для підприємства, але тут існують і свої недоліки.

Досліджуючи склад мікросередовища, і, зокрема, сил найближчого оточення, доцільно акцентувати увагу на такій його складовій, як “контактні аудиторії”, що також впливають на досягнення поставлених цілей через різноманітні реальні і потенційні інтереси до діяльності підприємства.

Контактні аудиторії – це будь-яка група, що проявляє реальний або потенційний інтерес до підприємства та впливає на результати його діяльності.

Підприємство повинно не тільки знати середовище, свої контактні аудиторії, природу їх виникнення, розвитку, але і своєчасно реагувати на все, що відбувається, і можливі зміни, тому що невміння адаптуватися до них призводить до підвищення ризику діяльності на ринку.

Контактна аудиторія може або сприяти, або протидіяти функціонуванню підприємства на ринку. У зв’язку з цим контактні аудиторії можна розділити на три групи в залежності від характеру інтересу до підприємства:

1) прихильна аудиторія, інтерес якої до підприємства має спонсорський характер (інвестори, банки, біржі і т.д.);

2) бажана аудиторія, зацікавленості якої шукає підприємство, але не завжди знаходить її (засоби масової інформації і т.д.);

3) небажана аудиторія, інтерес якої підприємство намагається не притягувати, але змушено рахуватися з ним, якщо він виникає (управління у справах захисту прав споживачів, податкова адміністрація, поліція, державна інспекція з контролю за цінами та інше).

У процесі своєї діяльності ЗАТ "Донецький ЦУМ" контактує з банками (Укрсоцбанк), управлінням статистики, податковою адміністрацією, контрольно-ревізійним управлінням, облдержадміністрацією, біржами праці, засобами масової інформації (ТРК “Україна”, редакціями газет “Вечірній Донецьк”, “Салон”, журналу “Дрібниці життя”), незалежними аудиторськими фірмами тощо. Питаннями в області зв’язків з громадкістю в ЗАТ "Донецький ЦУМ" виконує відділ організації торгівлі та управління кадрами. На підприємстві розробляються оперативні плани в області зв’язків з громадськістю.

Складовою частиною мікросередовища підприємства є його внутрішнє середовище, тобто та частина загального середовища, яка знаходиться в межах підприємства. Внутрішнє середовище підприємства представляє собою сукупність усіх внутрішніх змінних параметрів підприємства, які визначають процеси його життєдіяльності. Воно постійно і прямо впливає на функціонування підприємства й складає систему ситуаційних факторів усередині підприємства.

Аналіз внутрішнього середовища доцільно проводити в наступній послідовності:

1) оцінка застосованих стратегій;

2) аналіз використання потенціалу підприємства;

3) порівняльний аналіз конкурентних переваг;

4) виявлення сильних і слабких сторін у діяльності підприємства.

Ми детально зупинимося тільки на аналізі використання потенціалу підприємства.

Аналіз використання потенціалу ЗАТ "Донецький ЦУМ" проведемо з урахуванням наступних сфер діяльності підприємства: організації управління; маркетингу; технології; персоналу; фінансів; організаційної культури й іміджу.

1. Організація управління

Аналіз свідчить про доцільність організаційної структури управління універмагу, оскільки майже всі функціональні підрозділи є доцільними за назвою, чисельністю, підпорядкованістю і результативністю – лише відділу організації торгівлі та управління кадрами необхідно підвищувати свою результативність. Більш детальний аналіз організації управління буде проведений у індивідуальному завданні № 3.

2. Маркетинг. Маркетинговий аспект передбачає характерис-тику основних елементів комплексу маркетингу: товарної, цінової, збутової, комунікаційної та рекламної політики підприємства.

Основними складовими товарної політики ЗАТ "Донецький ЦУМ" є:

· забезпечення якості та конкурентоспроможності товарів, що дозволяє діяти в умовах ринку;

· створення й оптимізація товарного асортименту. З метою формування асортименту використовується горизонтальна стратегія (створення параметричного ряду – продуктової лінії). У процесі оптимізації асортименту відбуваються поглиблення, скорочення, звуження асортименту та підтримка марки, тобто використовуються всі стратегії товарного асортименту для досягнення найкращого результату;

· створення ефективної упаковки (фасування і упакування товарів перед продажем, упакування товарів, придбаних покупцем).

ЗАТ "Донецький ЦУМ" реалізує традиційні товари на традиційному ринку, спираючись на свій досвід і компетенцію. До переваг товарної політики можна віднести економічність (мінімізація рівня витрат) і низький рівень ризику, а недоліком можна вважати відсутність можливості виходу на аналогічні й нові сегменти ринку.

Всі елементи комплексу маркетингу тісно взаємопов’язані, тому ефективність реалізації збутової політики підприємства залежить від правильного вибору цінової стратегії. Підприємства при встановленні цін на товари використовують в основному витратний метод, у результаті чого значно скорочується обсяг збуту.

Основною метою ціноутворення ЗАТ "Донецький ЦУМ" є орієнтація на прибуток, на підприємстві використовується витратний метод встановлення цін, недоліком якого є неврахування ринкових факторів, а перевагою – простота розрахунку, оскільки цей метод не потребує вивчення попиту на товари. Ціни на товари слабо диференційовані і орієнтовані на споживачів із середнім доходом і вище середнього.

Щодо традиційних товарів універмаг використовує цінову стратегію “проникнення” - ціни встановлюються на відносно низькому рівні (на 10-20% нижче, ніж у ВАТ ТЦ "Білий лебідь"). Це пов’язано з високою інтенсивністю конкуренції і великою ємністю ринку. Для нових товарів використовується стратегія заниженої ціни, тобто встановлюються спочатку занижені ціни з метою завоювання ведучого положення на ринку, а потім поступово її завищують. Відносно модернізованих товарів підприємство зберігає рівень цін при підвищенні споживчих якостей товару це пов‘язано із захистом позицій підприємства на ринку.

Поточними цілями збутової діяльності є підвищення обсягу збуту товарів, які відповідають запитам споживачів і забезпечують рентабельність; прискорення оборотності товару; оптимізація товарних запасів; протидія конкурентам; активізація збуту; гнучка цінова політика. В акціонерному товаристві "Донецький універмаг" використовується в основному прямий канал розподілу товарів, тобто без використання посередників. Це найбільше економічно, дозволяє здійснити контроль за постачаннями товарів.

Щодо комунікаційної політики, то підприємство донецький універмаг використовує рекламу на радіо (національна радіокомпанія України, радіо “Шансон”), телебаченні (ТРК “Україна”, телеканал “Інтер”) та в різних печатних засобах масової інформації (газета “Салон” та інші). В незначній мірі використовує і внутримагазинну рекламу, яка представлена голосовими повідомленнями про діяльність секцій через мегафон, рекламними стендами, вивіски, тощо. Рекламна діяльність ЗАТ „Донецький ЦУМ” полягає в інформуванні покупці про товари і послуги, підтримці сприятливого образу в атмосфері підприємства.

3. Технології. Дослідження технології доцільно проводити в 2 аспектах:

1) технологія торгово-оперативних процесів;

2) технологія процесу управління.

Торгово-оперативна діяльність в ЗАТ "Донецький ЦУМ" здійснюється за наступними схемами:

ü приймання – подача товарів безпосередньо з прийомної площадки в торговий зал для продажу (продтовари, парфумерія);

ü приймання – збереження – подача в торговий зал – продаж (взуття, господарчі товари, галантерея, посуд, радіотовари);

ü приймання – збереження – попередня доробка товарів – подача в торговий зал – продаж (швейні вироби, трикотаж, електротовари).

Приймання товарів здійснюється відповідно до інструкцій “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості” і “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості”.

При підготовці товарів до продажу здійснюються такі операції як розпакування, сортування товарів, перевірка правильності позначення цін, додання виробам товарного виду (чищення, прасування), укладання на візки (контейнера, шухляди, кошики) для подачі їх у торговий зал, розміщення товарів у торговому залі, викладення в зоні обслуговування чи покупців на робочому місці продавця.

В процесі дослідження технології управління було виявлено, що в ЗАТ "Донецький ЦУМ" організовано діловодство, використовуються комп’ютерні технології, заснований відділ АСУ (автоматизовані системи управління), є автоматизовані робочі місця фахівців, а також відповідне програмне забезпечення. Отже, технологія управління знаходиться на досить високому рівні.

4. Персонал

Кадровий аспект будь-якого підприємства охоплює такі процеси, як планування, прогнозування персоналу, оформлення й облік кадрів, створення умов праці і належних трудових відносин, розвиток персоналу, надання юридичних послуг, розвиток соціальної інфраструктури тощо.

При вивченні кадрового аспекту, насамперед, необхідно визначити основні тенденції кадрового складу підприємства.

За період 2003-2004 років в ЗАТ "Донецький ЦУМ" відбулися значні зміни в структурі персоналу, спостерігається тенденція скорочення чисельності персоналу. Взагалі весь персонал універмагу скоротився на 14,5% (33 чоловіка), внаслідок чого всі категорії персоналу зазнали скорочення: адміністративно-управлінський персонал скоротився на 5% (2 чоловіка), торгово-оперативний персонал – на 17,5% (30 чоловік), а допоміжний персонал – на 5,9% (1 чоловік). Отже, найбільше скорочення відбулося серед торгово-оперативного й адміністративно-управлінського персоналу. Це пояснюється низьким рівнем заробітної плати продавців і відсутністю перспектив професійного і службового зростання адміністративно-управлінського персоналу.

5. Фінанси

Проведений аналіз фінансового стану ЗАТ "Донецький ЦУМ" дозволяє зробити висновок про те, що загальна вартість майна скоротилась на 990,8тис.грн., зменшилась вартість основних фондів – на 328,8 тис.грн., оборотних коштів – на 662 тис.грн., водночас зросла сума власних коштів на 224 тис.грн. і зменшилась сума позикових коштів на 999,5 тис.грн.

Покращились показники фінансової стійкості: збільшився коефіцієнт автономії на 0,048, але ще не досяг необхідного рівня, покращились показники маневреності (на 0,751) і співвідношення власних та залучених коштів (на 1,294). Погіршився коефіцієнт загальної ліквідності на 0,013, але покращились коефіцієнти термінової ліквідності (на 0,001) і абсолютної ліквідності (на 0,001).

Таким чином, в цілому фінансовий стан ЗАТ "Донецький ЦУМ" покращився, про що свідчить покращення окремих показників стійкості і ліквідності.

6. Організаційна культура й імідж підприємства

ЗАТ "Донецький ЦУМ" має високий діловий рейтинг, достатньо високий внутрішньо-організаційний рейтинг і споживчий рейтинг, але в сучасних умовах функціонування існує необхідність підвищення рейтингу універмагу в очах споживачів і персоналу.

В колективі універмагу спостерігається сприятливий психологічний клімат, персонал дуже зацікавлений у досягненні цілей підприємства, але не дуже охоче йде на нововведення.

 

 

4. Розробіть положення про структурний підрозділ (відділ маркетингу для певного підприємства).

 

В досліджуваному підприємстві – ЗАТ „Донецький ЦУМ” відсутній відділ маркетингу, тому ми пропонуємо його створити, для чого розробимо відповідно положення.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІДДІЛ МАРКЕТИНГУ для ЗАТ „Донецький ЦУМ”

Загальні положення

1.1. Відділ маркетингу є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується директору підприємства.

1.2. Відділ маркетингу очолюється начальником, що призначається і звільняється від посади директором.

1.3. Структура і штати відділу затверджуються начальником, виходячи з умов і особливостей реалізації товарів, а також обсягу робіт, покладених на відділ.

1.4. Відділ керується у своїй діяльності чинним законодавством України, указами президента України, рішеннями ВРУ й іншими нормативними актами, а також наказами і розпорядженнями і дійсним Положенням.

Завдання відділу

2.1 Розробка короткострокової, середньострокової і довгострокової стратегії маркетингу.

2.2 Дослідження чинників, що визначають структуру і динаміку споживчого попиту на продукцію підприємства, кон'юнктуру ринку.

2.3 Вивчення попиту на продукцію підприємства і розробка короткострокових, середньострокових і довгострокових прогнозів потреби в продукції, що реалізується.

2.4 Дослідження споживчих властивостей продукції і запропонованих до них покупцями вимог.

2.5 Своєчасне підготування договорів на постачання.

2.6 Забезпечення виконання планів закупівлі продукції в терміни і за номенклатурою відповідно до укладених договорів.

2.7 Орієнтація на виконання потреб споживачів до продукції, що реалізується.

2.8 Розробка програми маркетингу, організація реклами і стимулювання збуту продукції.

2.9 Забезпечення дотримання нормативу залишків готової продукції.

2.10 Контроль за постачанням продукції структурними одиницями.

2.11 Забезпечення правильного обліку приймання продукції.

 

Функції відділу

3.1 Аналіз і прогнозування основних чинників потенційних ринків збуту продукції:

комерційно-економічних, включаючи економічну ситуацію в країні і фінансовий стан потенційних покупців, реальний платоспроможний попит на що випускається продукцію і співвідношення попиту і пропозиції на конкретні види продукції;

обсягів постачання, технічного рівня та якості конкуруючої продукції, її переваг і недоліків у порівнянні з продукцією даного підприємства;

наявності нових ринків збуту і нових споживачів продукції, що випускається підприємством.

3.2 Дослідження споживчих характеристик виробленої продукції і збір інформації про задоволеність ними покупців. Аналіз продукції потребам споживачів у планованому періоді.

3.3. Виявлення передових тенденцій у світовому виробництві про-дукції за профілем діяльності підприємства. Підготування пропозицій з притягнення сторонніх спеціалізованих організацій для рішення проблем маркетингу, вивчення попиту на продукцію, реклами.

3.4 Вивчення попиту на продукцію на основі збору заявок реалізованій продукції.

3.5 Виявлення системи зв’язку між різноманітними чинниками, що впливають на стан ринку й обсяг продажів

3.7 Аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства, зіставлення її споживчих властивостей, ціни, витрат виробництва з аналогічними показниками конкуруючої продукції, що випускається і реалізується іншими підприємствами.

3.8 Розробка на основі вивчення кон'юнктури та ємності ринку прогнозів по платоспроможному попиту на нову і продукцію.

3.9 Розробка короткострокової (1-2 року), середньострокової (до 5 років) і довгострокової (до 10-15 років) стратегії маркетингу з ураху-ванням потреб, ємності ринку, платоспроможного попиту, що змінюється, проникнення на нові ринки збуту, конкуренції.

3.10. Розрахунок ємності ринку для продукції підприємства.

3.11 Координація й узгодження дій усіх функціональних відділів у виробітку єдиного комерційної політики, загальної стратегії і концепції розвитку підприємства.

3.12 Систематизація й аналіз усієї комерційно-економічної і маркетингової інформації з кон'юнктури потенційних ринків збуту продукції підприємства. Створення інформаційно-статистичного банки даних з маркетингу, включаючи дані за заявками на постачання товарів, наявності запасів, використання цих даних для прискорення збуту продукції.

3.13. Визначення географічного розміщення потенційних споживачів.

3.14. Визначення питомої ваги продукції основних конкурентів у загальному обсязі збуту на даному ринку.

3.15. Дослідження структури, складу й організації роботи збутової мережі, що обслуговують даний ринок.

3.16. Організація зворотної зв'язок із споживачами. Вивчення думки споживачів й їх пропозицій з поліпшення продукції, притягнення для цього позаштатних співробітників. Аналіз рекламацій та їх впливи на збут продукції. Розробка за результатами вивчення думки споживачів і аналізу рекламацій, пропозицій з підвищення технічного рівня і якості продукції.

3.17. Участь у розгляді і задоволенні претензій і рекламацій, що надійшли від споживачів, на продукцію і здійснення контролю за їх повним задоволенням у встановлені терміни.

3.18. Здійснення безпосередніх контактів із споживачами продукції. Прийом представників із питань постачання продукції і розрахунків із ними.

3.19. Аналіз мотивів визначеного відношення споживачів до продукції, що ним пропонується.

3.20. Аналіз сильних і слабких сторін конкуруючої продукції.

3.21. Розробка стратегії реклами за кожним виробом і плану проведення рекламних заходів.

3.22. Визначення можливостей центральних і регіональних рекламних агентств і комбінатів торгової реклами і розробка пропозицій щодо притягнення їх до реклами продукції підприємства.

3.23. Організація участі підприємства у всеукраїнських, регіональних галузевих виставках, ярмарках, виставках-продажах. Підготування виставок, виставок-продажів у підприємстві.

3.24. Організація в ході проведення ярмарків, виставок продажів, інших заходів щодо формування споживчого попиту на продукцію, що випускається.

3.25. Методичне керівництво агентів в області збуту, організація і навчання їх і забезпечення усією необхідною документацією і рекламними матеріалами зі збуту продукції.

3.26. Вивчення й аналіз ефективності форм доставки продукції.

3.27. Аналіз організації оптової торгівлі, збутової мережі, набір найбільше оптимальних за тривалістю, вартістю і технічною оснащеністю каналів реалізації продукції підприємства. Оцінка ефективності роботи збутової мережі.

3.28. Аналіз стану реалізації продукції підприємства, виявлення продукції, що не має достатнього збуту, визначення причин цього.

3.29. Формування нових споживачів із метою розширення ринку і пошуку нових форм застосування товарів.

3.30. Розробка пропозицій зі створення принципово нової продукції.

3.31. Участь у визначенні собівартості нових виробів і розробці заходів щодо зниження собівартості продукції, що реалізується.

3.32. Розробка пропозицій з організації програми маркетингу на один-два роки з метою забезпечення доставки покупцям продукції в необхідні терміни й у достатній кількості, своєчасної інформації про її споживчі властивості, установлення прямих контактів із споживачами, активної участі у виставках-ярмарках, виходу на нові ринки, розширення номенклатури експортних товарів, адаптації товарів до специфічних вимог покупців.

3.33. Розробка пропозицій зі стимулювання збуту продукції, що не має попиту, шляхом підвищення якості і технологічного рівня продукції, зниження цін або в необхідних випадках по зняттю виробу.

3.34. Забезпечення успішної комерційної діяльності підприємства зі збуту продукції.

3.35. Підготування і висновок договорів із покупцями на постачання продукції, що випускається.

3.36. Участь разом із відповідними службами фірми у формуванні річних, квартальних, місячних номенклатурних планів виробництва і добових планів-графіків решти готової продукції для забезпечення постачань у встановлені терміни і по номенклатурі.

3.37. Упорядкування річних, квартальних і місячних планів закупівлі продукції відповідно до укладених договорів.

3.38. Забезпечення своєчасного одержання убрань прикріплення групових убрань, убрання-замовлення, специфікацій розподілу фондів і рознарядок на постачання продукції.

3.39. Участь в удосконалюванні збутової мережі і форм доставки продукції споживачам.

3.40. Проведення заходів щодо ліквідації необґрунтованих витрат зі збуту продукції.

3.41. Організація сервісу.

3.42. Забезпечення дотримання нормативу залишків готової продукції, організація правильного збереження продукції, комплектації, упаковування і відправлення споживачам.

3.43. Підготування матеріалів для заяви претензій і позовів до інших підприємств і організацій, фізичним особам із питань постачання.