Шляхи удосконалення системи менеджменту на підприємстві

 

Під час аналізу та вибору стратегії управління дане господарство враховує різні фактори, які умовно поділяють на два рівні: макро- і мікро- рівень. Вивчаючи мікрорівень, враховують фактори, пов’язані з конкретним становищем підприємства, його розмірами, наявністю робочої сили, специфікою організаційної структури. На підприємстві чітко усвідомлюють, що навіть найдосвідченіші експерти та аналітики можуть лише рекомендувати певну стратегію, а оцінити можливості та взяти на себе всю повноту відповідальності за прийняття та розробку обраної стратегії повинен керівник підприємства. Для цього керівник підприємства застосовує теорію та практику управління.

Підприємство перебуває у процесі постійного пошуку шляхів удосконалення системи менеджменту. Це безпосередній процес, оскільки на даному підприємстві постійно впроваджують новітні технології, в результаті чого змінюється саме підприємство та його середовище.

Сучасна система управління повинна бути простою та гнучкою, її основні критерії – забезпечення ефективності та конкурентноспроможності.

В даному господарстві постійно невеликі підрозділи укомплектовуються меншою кількістю, але більш кваліфікованими людьми; використовується невелика кількість рівнів управління; удосконалюється структура, що грунтується на групах фахівців; характер та якість продукції, графіки і процедури роботи орієнтовані на споживача.

Господарство постійно використовує раціоналістичну стратегію, яка полягає в тому, що успіх підприємства залежить від таких факторів, як раціональна організація виробництва продукції, зниження витрат за рахунок виявлення внутрішньовиробничих резервів, зростання продуктивності праці. Основні стратегії – безперервне зростання та поглиблення спеціалізації виробництва; побудова організаційної структури за функціональними принципами (з чітким розподілом апарату управління по службах); контроль усіх видів діяльності, чітке виконання управлінських вказівок зверху.

Вихідні перебудови нової стратегії на ПАТ ’’Горохівський цукровий завод’’ зводяться до такого:

1. ставка робиться на людину, яка самореалізується;

2. підприємство розглядається як живий організм, що складається з людей, які об’єднуються за спільними цінностями;

3. підприємству притаманне постійне оновлення, обумовлене внутрішнім прагненням і націлене на пристосування до зовнішніх факторів, основним з яких є споживач.

Адже в сучасних умовах конкурентноспроможний той, хто швидко реагує на зміни обставин, не боїться ризику, займається інноваційною діяльністю і сприймає нові технічні та економічні рішення. Він виграє тоді, коли йде в ногу з часом, нарівні з технічним прогресом.

 

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ В ЦЕХУ

Аналіз виробництва

 

Зона буряконасіння ПАТ ’’Горохівський цукровий завод’’ розташована в Горохівському та Локачинському адміністративних районах Волинської області та прилеглих до неї районів Рівненської та Львівської областей.

З метою збільшення надходження бурякосировини від індивідуальних здавачів та створення кращих умов для швидкого проведення розрахунків за здану сировину працюють бурякопункти в м.Берестеску, смт.Сенекевечівка – Горохівського району; с.Козлів – Локачинського району. Віддаль від периферійних бурякопунктів до призаводського бурякопункту становить 35 км. Крім того, заготівля цукрових буряків здійснювалась на території тимчасово створених бурякопунктів в Рогатинському районі Івано-Франківської області та на території Маневицької заготконтори від колективних і індивідуальних здавачів Маневицького та Любешівського районів Волинської області.

В цілому обсяг заготівлі цукрових буряків урожаю 2011 року становив 216009 тонн, що на 64792 тонни більше ніж минулого року.

Приріст обсягів заготівлі цукросировини досягли всі сільгосптоваровиробники різних форм власності.

Весь прийнятий буряк – кондиційний. Середня забрудненість – 12,8%. Цукристість буряка становила 14,63%, що на 1,37% нижче базисної. На цукристість цукрових буряків мали вплив несприятливі погодні умови, строки копання цукрових буряків, якість посівного матеріалу. Значно нижча цукристість цукрових буряків, які поступили на бурякопункти підприємства від населення. Середня цукристість по зоні заготівлі становила 13,93%. Це пов’язане насамперед з тим, що населення для посіву використовує насіння цукрових буряків низької якості, несертифіковане, придбане на ринку.

До сезону заготівлі і переробки цукрових буряків підприємство було повністю забезпечене необхідними матеріалами, вапняковим камінням, коксом та допоміжними матеріалами. Не було заборгованості за газ та електроенергію. За ремонтний період було повністю відремонтоване все обладнання заводу і проведено капітальний ремонт окремих станцій (дифузійного апарату ДС-12№1, вакуумфільтра БОУ 40-10-3, реконструкцію завантажувального і розвантажувального пристрою газ печі, проведення розрахунків за зданий цукровий буряк і т.ін.). В цілому на підготовку заводу було затрачено 6774 тис.грн., в т.ч. на придбання запасних частин і комплектуючих матеріалів, оюладнання 4756 тис.грн. В результаті ритмічно і без наднормативних втрат відпрацювало сезон переробки.