Загальні вимоги безпеки в галузі

ПК, спеціальні периферичні пристрої та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК повинні відповідати вимогам чинних в України стандартів, нормативних актів з охорони праці. Електронно-обчислювальна техніка та устаткування закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

ПК вітчизняного та імпортного виробництва, призначені для використання в Україні, повинні мати експертний висновок щодо їх безпечності та нешкідливості для здоров’я людини, відповідності вимогам чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про охорону праці в організаціях, що мають дозвіл органів державного нагляду з охорони праці на проведення такої роботи.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом обладнання повинно відповідати першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» та ГОСТ 25861-83 «Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования электрической и механической безопасности и методы испытаний» або повинні бути заземлені відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98.

ПК та інша електронна техніка та устаткування повинні бути справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних актів. Після закінчення роботи електронно-обчислювальну техніку необхідно відключити від електричної мережі. Це ж саме має бути здійсненим у випадку виникнення аварійної ситуації під час роботи.

Під час експлуатації ПК забороняється здійснювати ремонт та налагодження їх на робочому місці, працювати зі зламаною технікою, загромаджувати робочі місця матеріалами, які не використовуються для поточної роботи.

Обслуговування, ремонт та налагодження ПК необхідно здійснювати тільки при повному відключенні живлення. У випадках коли ремонтні та інші операції неможливо здійснити при відключеному живленні, необхідно, щоб устаткування, допоміжна апаратура та прилади були заземлені, роботу виконували два і більше працівників з використанням інструментів з ізольованими ручками, а на підлозі були діелектричні килимки.

Режим праці та відпочинку працівників електронно-обчислювальної техніки визначає ДСанНіП 3.3.2-007-98. Через кожні 40-50 хв. роботи необхідно робити 3-5-хвилиннi перерви для відпочинку. Сумарна тривалість роботи на день не повинна перевищувати 4 год., а на тиждень – 20 год.

До роботи з профілактичного обслуговування, налагодження і ремонту ПК допускають працівників віком старше 18 років, які пройшли попереднє спеціальне навчання, мають відповідне посвідчення, не мають медичних протипоказань, пройшли інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки.

Усі працівники підлягають обов’язковому медичному огляду відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

Тема. Актуальні проблеми охорони праці

В наукових дослідженнях

6.1. Організація наукових досліджень та основні наукові
проблеми в галузі охорони праці

Критична ситуація в Україні у сфері безпеки праці характеризується наступними чинниками:

Ø втратами економіки країни, яких вона зазнає через значну загальну захворюваність працівників з тимчасовою втратою працездатності, високі рівні виробничого травматизму, професійної захворюваності та інвалідизації, внаслідок чого держава втрачає кваліфікованого працівника, а натомість отримує особу, якій потрібно надавати соціальні послуги;

Ø незадовільним фінансуванням роботодавцями на підприємствах усіх форм власності заходів з охорони праці;

Ø розбалансованістю СУОП в центральних органах виконавчої влади, обласних і міських держадміністраціях та органах місцевого самоврядування;

Ø багаторічною практикою приховування значної кількості нещасних випадків на виробництві від розслідування і обліку, або не завжди об’єктивну кваліфікацію їх як неповя’заних з виробництвом;

Ø відсутністю об’єктивної інформації про реальний стан охорони праці, кількість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

Ø зруйнованою системою трудової (промислової) медицини, що вкрай негативно впливає на виявлення профпатології і професійних захворювань на ранніх стадіях, відсутністю ефективної системи медичної і професійної реабілітації працівників (згортання регулярних профілактичних медичних оглядів, загальної диспансеризації працюючих, закриття більшості санаторіїв-профілакторіїв), що призводить до погіршення їх здоров’я, зниження продуктивності праці, професійної непридатності, стримує інноваційний та інвестиційний розвиток провідних галузей економіки.

Можливі такі варіанти розв’язання зазначених вище проблем:

розв’язання проблем у сфері охорони праці виключно на регіональному та галузевому рівні. При цьому їх розв’язання ускладнюється у зв’язку з різноманітністю та складністю питань і шляхів їх вирішення, необхідністю виконання конкретних взаємозв’язаних завдань з організаційного, матеріально-технічного, наукового і нормативно-правового забезпечення, спрямованих на зменшення ризику травмування і кількості нещасних випадків на виробництві, усунення наявних та потенційних джерел небезпеки виробничого середовища, підвищення рівня соціальної захищеності працівників та мінімізацію збитків держави. Проте зазначений варіант не дасть змоги розв’язати проблеми комплексно;

оптимальний варіант для комплексного розв’язання проблем у сфері охорони праці передбачає розроблення Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (далі – Програма) та виконання її завдань і заходів із застосуванням прозорого механізму їх фінансування.