Агротехнічне обґрунтування прийнятих сівозмін

В запропонованій сівозміні перше поле займає горох. Це найкращий попередник серед усіх сільськогосподарських культур.

Після гороху висіваємо озиму пшеницю. Доведено, що в Степовій зоні урожайність озимої пшениці часто зумовлюють запаси доступної вологи в посівному шарі на час її сівби. У дослідах сільськогосподарських станцій на чорноземах степу найбільші запаси вологи під час сівби озимої пшениці в середньому за чотири роки у півтораметровому шарі ґрунту спостерігалися після чорного пару (112,8 мм), значно менші – після гороху (65, 2 мм), кукурудзи на зелений корм і силос (відповідно 45,4 і 43,4 мм), люцерни другого року використання на один укіс (35,8 мм).

Після озимої пшениця іде кукурудза на зерно. В багатьох дослідженнях доведено, що у сівозмінах Степу найкращим попередником кукурудзи на зерно є озима пшениця. Вибрана ланка є оптимальною і дає сподівання на високий врожай кукурудзи на зерно при високій культурі землеробства.

Як відомо, кукурудза на зерно відноситься до хороших попередників для багатьох сільськогосподарських культур. Це доведено багатьма дослідженнями вченими в різних науково-дослідних установах Степу України.

Після кукурудзи на зерно висіваємо сою. В багатьох дослідженнях доведено, що у сівозмінах Степу хорошим попередником сої є кукурудза на зерно. Тому вибрана ланка є оптимальною і дає сподівання на високий врожай сої.

Так як соя є гарним попередником для більшості с/г культур, то після неї висіваємо ярий ячмінь.

Після ярого ячменю висіваємо озимий ріпак. Як відомо, озимий ріпак відноситься до хороших попередників для багатьох сільськогосподарських культур. Це доведено багатьма дослідженнями вченими в різних науково-дослідних установах Степу України.

Тому після озимого ріпаку ми висіваємо озиму пшеницю. Переваги озимої пшениці перед іншими зерновими культурами полягає у тому, що вона може сформувати високий врожай за рахунок вологи нагромадженої з осені в ґрунті в осінньо-зимовий період, а прирости врожаю зерна цієї культури від внесення добрив вищі, ніж інших зернових культур.

Як відомо, озима пшениця відноситься до хороших попередників практично для всіх сільськогосподарських культур. Це доведено багатьма дослідженнями вченими в різних науково-дослідних установах Степу України.

В цій сівозміні після пшениці озимої висіваємо соняшник.

Аналізуючи дану сівозміну можна зробити висновок, що вона дозволить найраціональніше використати орні землі, матеріальні та трудові ресурси. Вона відповідає конкретним природно-кліматичним умовам і спеціалізації господарства і впливає позитивно на врожайність та родючість ґрунту.

Таблиця 8

Розрахунки продуктивності 1 га ріллі (проводиться по одному з основних сівозмін бригади (відділенні)

С.-г. культура	Основна і побічна продукція	Середня площа за останні 3 роки	Основна продукція, ц/га	Побічна продукція	Вміст в 1 ц продукції	Валовий вміст протеїну, ц	Вихід кормових одиниць із продукції,ц
га	%	Середня урожайність	Валовий збір	Відношення основної і побічної продукції	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц/га	Кормових одиниць	Перетравного протеїну	Основній продукції	Побічній продукції	Всього	Основної	Побічної	Всього
Пшениця озима	Зерно					-	-	-	1,19		3451,8	-	3739,5	342,3	-	457,4
Солома	-	-	1:2			0,2	0,5	-	287,7	-	115,1
Цукровий буряк	Коренеплоди		13,9			-	-	-	0,24	1,9	2897,5	-	4056,5	366,0	-	463,6
Гичка	-	-	1:0,4			0,16	1,9	-	1159,0	-	97,6
Кукурудза на зерно	Зерно		11,5			-	-	-	1,32	7,8	2344,7	-	3186,4	396,8	-	625,2
Солома	-	-	1:2			0,38	1,4	-	841,7	-	228,5
Горох	Зерно		13,1			-	-	-	1,17	19,5	3924,4	-	7788,4	235,5	-	383,4
Сіно	-	-	1:1,5	52,5	30187,5	0,49	12,8	-	3864,0	-	147,9
Озима пшениця	Зерно		11,2			-	-	-	1,19		3292,8	-	3498,6	326,5	-	408,9
Солома	-	-	1:2			0,2	0,5	-	205,8	-	82,3
Ярий ріпак	Зерно		12,2			-	-	-	1,13		1284,0	-	1576,1	181,4	-	255,5
Солома	-	-	1:1,4			0,33	1,3	-	292,1	-	74,2
Соняшник	Насіння		13,7			-	-	-	1,14	12,1	2541,0	-	3250,8	239,4	-	269,4
Стебла	-	-	1:1,3	45,5		0,11	2,6	-	709,8	-	30,0
Всього	-			-		-	-	299767,5	-	-	-	-	27096,2	-	-	2863,4

Вихід зерна з 1 га сівозмінної площі – 32,7 ц; Вихід перетравного протеїну з 1 га – 6,19 ц; Вихід кормових одиниць з 1 га –0,65 ц.

План освоєння сівозміни

План освоєння складають після визначення чергування культур і проведеного землекористування. Він має вигляд таблиці розміщення посівів на полях сівозміни у перехідній період. Тривалість останнього для польових сівозмін становить 2-3 роки (табл. 9)

Таблиця 9

План переходу до нової сівозміни

№	Розміщення культур в сівозміні
До освоєння	В роки освоєння
Культу-ра	Пло-ща	Культу-ра	Пло-ща	Культу-ра	Пло-ща	Культу-ра	Пло-ща	Культу-ра	Пло-ща
	Горох		Озима пшениця		Цукровий буряк		Кукурудза на зерно		Горох
	Озима пшениця		Озима пшениця		Кукурудза на зерно		Горох		Озима пшениця
	Озима пшениця		Кукуруд-за на силос		Горох		Озима пшениця		Ярий ріпак
	Кукуруд-за на силос		Озима пшениця		Озима пшениця		Ярий ріпак		Соняшник
	Озима пшениця		Ячмінь ярий		Ярий ріпак		Соняшник		Чорний пар
	Ячмінь ярий		Куку-рудза на зерно		Соняшник		Чорний пар		Озима пшениця
	Куку-рудза на зерно		Соняш-ник		Чорний пар		Озима пшениця		Цукровий буряк
	Соняш-ник		Горох		Озима пшениця		Цукровий буряк		Кукурудза на зерно

2.6. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни

Для контролю за зміною культур по роках та полях в сівозміні складають ротаційну таблицю, початком якої є рік освоєння сівозміни, а тривалість її дорівнює числу полів в сівозміні (табл.10)

Ротація сівозміни – це інтервал часу, на протязі якого кожна культура і пар проходять через усі його поля в послідовності, передбаченою схемою сівозміни.

Таблиця 10

Ротаційна таблиця освоєної сівозміни