Існує декілька критеріїв класифікації малих соціальних груп.

За формами організації

Формальні (офіційні) – це групи, які мають офіційно задану ззовні структуру, в першу чергу вертикаль влади, офіційно визначене положення в суспільстві, наприклад колектив приватної фірми.

Неформальні - це групи які створюються спонтанно, на основі особистісних переваг, не мають офіційного положення в суспільстві (компанія друзів).

23-5За офіційною регламентацією і способом організації взаємодії в групі виділяють:

Офіційні (формальні) групи − передбачають організаційну структурованість, юридично визначене становище, наявність прав і обов’язків членів даної групи.

Неофіційні (неформальні) утворюються завдяки внутрішнім чинникам їх існування (спільність інтересів, симпатія, дружба, любов. Для них характерні стійкі взаємодії).

 

За значимістю, з позицій авторитету групи поділяють на референтні та групи членства.

 

 

Залежно від ступеня довільності у вирішенні людиною про її входження в соціальну групу є

Закриті групи, це групи що характеризуються неможливістю людини ввійти в таку групу, приймати участь в її життєдіяльності, виконанні спільних завдань та досягненні намічених цілей. При цьому новій людині дуже складно приєднатися до такої групи і дуже низькою є можливість впливу з боку суспільства.

 

Відкриті групи – групи, які є відкритими для взаємодії з іншими людьми, для впливу з боку суспільства, оточення.

25-7Референтна група – це значимі для людини групи, які виступають еталоном, на які люди орієнтуються в своїх інтересах, симпатіях, антипатіях, відданню переваги цій групі. Це такі групи, до яких люди не входить реально, але норми якої сприймають і орієнтуються на таку групу.

 

26-8Групи членства – такі групи, в які індивіди входять реально, членами яких вони являються.

 

27-9В першому випадку референтна група знаходиться всередині групи членства, таке розташування вважається оптимальним, оскільки людина знаходиться у своїй соц. групі (сімї, компанії, навчальній групі і т.д.) людей, які для неї є авторитетними і на яких вона орієнтується.

 

В другому випадку референтна група є реально існуючою і знаходиться поза групою членства. На малюнку умовно позначено, що відносини в таких групах можуть бути благополучними (знак плюс) або конфліктними (−), чи нейтральними. Відповідно характер таких відносин впливає на те, наскільки психологічно комфортно буде відчувати себе людина в такій групі.

В третьому випадку, для людини така референтна група є нереальною (наприклад герої кінофільму, серіалу, художнього твору).

 

28-10При цьому референтні групи виконують 2 функції – еталонну (група слугує для людини зразком, системою відліку для себе та інших) і нормативну (людина переймає норми поведінки, мови, цінності і установки даної групи.)

 

29-11Крім цього виділяють ще додаткові критерії класифікації груп:

1. Ступінь залученості у взаємодію з іншими соціальними утвореннями

- Групи, що знаходяться у відносній ізоляції, які контактують з обмеженою кількістю людей – колективи на полярних станціях, геологічні експедиції, колективи в автономних морських рейсах)

- Групи з надлишковими соціальним контактами (сімї знаменитих людей)

За ступенем контролю над навколишнім середовищем:

- Групи з низьким рівнем контролю у соціальному середовищі (НЕРЕГУЛЯРНО ПРОЖИВАЮЧІ В СІМЇ ОСОБИ, працюючі в екстремальних умовах в особливих командах – моряки, пожежники, космонавти)

- Групи з високим ступенем контролю у навколишньому середовищі, професійна діяльність яких передбачає контроль (диспетчери морських портах, аеропортах).

 

 

Групова динаміка

30-12Потреба людини відчувати себе приналежним до будь-якої групи конкретизується в наступним цілях:

- Відчувати власну інтелектуальну спроможність (спроможність і діяльності).

- Будувати і підтримувати прийнятні відносини з членами групи (комунікативна спроможність)

- Вносити особливий вклад в життя соціальної групи.

 

31-13Групова динаміка – це розвиток малої соціальної групи, що обумовлений взаємовідносинами членів групи між собою, а також зовнішнім впливом на групу.

32-14Опис і аналіз групової динаміки включає в себе наступні характеристики:

1. Цілі групи

2. Норми групи

3. Структура групи

4. Згуртованість групи

5. Фази розвитку групи

6. Феномен групового лідерства.

 

33-15Цілі групи – це найбільш значимі для групи предмети, явища, завдання, досягнення і володіння якими і складає специфіку її діяльності. Вони можуть бути близькими і далекими, суспільно значимими і важливими лише для конкретної групи.

 

34-16Норми групи – це правила (писані і неписані) регуляції поведінки членів групи на основі загальної уяви про те як потрібно себе поводити.

Норми виробляються в сумісній груповій життєдіяльності і виникають в результаті: спільних цілей, прагнення зберегти стабільність групи, наслідування іншим групам, страху перед санкціями ()

Засвоєння норм групи і наслідування їм є показником включення людини в групу, при цьому норми які вироблені даною групою нею і захищаються.

1 питання СРС. Що таке санкція, види санкцій.

 

Структура групи.

35Насамперед потрібно розглянути таке поняття як композиція групи – це така її характеристика, яка відображає своєрідність індивідуального складу групи (стать, вік, якості, професіоналізм). Вона може бути однорідною і неоднорідною, психологічно сумісною і несумісною.

36А структура групи, тобто її будова, порядок – визначається положенням кожної людини в групі. – це сукупність зв’язків, які складаються в ній між членами групи. Виходячи з того, що основним сферами активності індивідів у малій соц..групі є спільна діяльність і спілкування, то найчастіше виокремлюють структуру зв’язків і стосунків, що породжуються спільною діяльністю (організаційні, управлінські, економічні) і структуру зв’язків, які виникають у процесі спілкування і психологічних відносин (комунікативна, емоційні стосунки і т.д.).

37При цьому виділяється формальна структура – де основними особливостями є поділ праці, спеціалізація функцій, ієрархія посад, система координації дій і т.д. і38 неформальна структура, яка відтворює неофіційні взаємини між членами групи. Хоча відносно формальних стосунків вони є вторинними, але за певних обставин вони можуть виступати консолідаційним чинником підвищення продуктивності праці, виконанні наміченої цілі чи засобом об’єднання людей.

 

39Згуртованість групи – формування особливого типу зв’язків у групі, які дозволяють перетворити групу в таку психологічну спільність, таки організм, що живе за своїми законами відповідно до цілей і цінностей групи.

40Існує немало теорій, які пояснюють феномен згуртованості людей в групах. Найбільш відомою є стратометрична концепція, згідно якій існує 3 прошарки згуртованості групи.

Схема 4.

1 прошарок. (зовнішній – це згуртованість на основі безпосередніх емоційних контактів між членами групи (подобається - неподобається),міжособистісних неформальних відносин, незалежно від діяльності, яку виконує група. Згуртованість тут проявляється як емоційно-комунікативне обєднання, що виражається в різних характеристиках соціально-психологічного клімату групи, тобто її емоційної атмосфери.

 

2 прошарок. (ціннісно-орієнтаціна єдність) – тобто згуртованість на основі спів падання думок, оцінок, установок і позицій членів групи по відношенню до людей, ідей, подій, що є для групи в цілому найбільш значимими. на індивідуальному рівні це можна пояснити наявністю відчуття у кожного члена групи почуття приналежності саме до даної групи.

 

3 прошарок (центральне ядро чи предметно-ціннісна єдність) – це згуртованість на основі єдності цілей сумісної діяльності. Як правило, члени одної соц.. групи по різному ставляться до тієї діяльності, яку виконує група, тобто до її мети цілі. Для когось вона є особисто значимою, інші вважають що вона є значимою в певній мірі. Або взагалі не вважають її важливою. Якщо група згуртована у фазі ядра це означає, що вона згуртована максимально. На індивідуальному рівні даний прошарок проявляється як найбільш значимі мотиви приналежності до групи, включення в сумісну діяльність, які можуть навіть не усвідомлюватися людиною.

41Які чинники впливають на згуртованість малої групи

Фази розвитку групи

В процесі поділу праці виникає необхідність вирішення певних соціальних завдань, що й породжує потребу у створенні малих соціальних груп, покликаних на ці завдання орієнтуватися. Наприклад, студентська група формується під час вступу вчорашніх випускників школи до вищого навчального закладу.

Розглядаючи процес утворення малої соціальної групи, потрібно відзначити 2 аспекти:43

1. Пов'язаний з сукупністю зовнішніх обставин, що зумовлюють виникнення малої групи,

2. Пов'язаний з психологічними причинами цього процесу, тобто які психологічні характеристики притаманні тій чи іншій групі.

44Таким чином, утворення групи – це процес її формального виникнення й наповнення конкретними людьми, які приносять у групу свої індивідуальні властивості, особистісні прагнення, власний життєвий досвід взаємодії і виконання групових завдань. 45 На цьому шляху виникають 2 можливості для соціально-психологічних досліджень – перша пов’язана із дослідженням питання про сприйняття групових норм кожним індивідом, який лише вступив до неї(феномен тиску групи на індивіда); друга пов’язана із вивченням процесу становлення групових норм і цінностей за умови одночасного вступу в групу багатьох людей та подальше їх сприйняття даних норм і групових цілей (цим і характеризується вивчення феномену групової згуртованості).

Під розвитком малої групи розуміють процес зміни етапів чи стадій, які відрізняються за характером домінантних тенденцій у внутрішньогрупових стосунках.