Тема: українська наука сптук

Спроби СПТУК в Україні застосовувалися з найдавніших часів, але біль реальні питання підіймалися вченими Києво-Печерської академії. Ксеофон Прокопович досліджував суспільство та простір, як місце, яке займає тіло.

Стверджував, що людина стає щасливою за умов природних, моральних, громадських і Божих законів, що досягаються шляхом самопізнання - вони лежать в основі розвитку суспільства, колективу, особистості.

Сковорода розробив закон антитетики – зведення суперечливих тверджень, жодному з яких не можна надати переваги (кожен по-своєму прав). Він намагається поєднати цей метод з законами розвитку українського суспільства. Його вважають українським Сократом, бо вивчав основи життя, прагнув гармонійно поєднати принципи своєї творчості і власний спосіб життя.

Гоголь, розглядав суспільство як єдність індивідів і особистостей, осередком людської сутності є душа, а не розум.

Шевченко в творах вивів закон антропоцентризм:,,Людина центральна, найвища мета Всесвіту” – все сприймається через призму переживань, прагнень, потреб і бажань особистості. Став одним із засновників радикалізму (досягнення мети крайніми мірами, включаючи кровопролиття).

Соціологічні думки Конта на Україні продовжив Ковалевський. Розробив вчення про соціальний прогрес - розвитку солідарності між соціальними групами. За допомогою плюралістичного підходу та толерантності. При вирішенні соціальних проблем брав до уваги сукупність соціальних чинників та елементів. Звертав увагу не на факти, а на їх тенденції. Основне завдання розкрити причин руху суспільства в різні епохи. Мета соціології - розкриття елементів, необхідних для благ суспільства, його прогресу та порядку, та висвітленні причин від яких вони залежать. Вчені мають не запозичувати у конкретних дисциплін основні засади, а розробляти їх беручи до уваги людське почуття та потреби. Основна теорія – ідеї правлять світом.

Продовжив ідеї Ковалевського російський вчений Сорокін – який об’єднав всі поняття і розробки соціології того часу в одне вчення – видав підручник «Інтегральна соціологія».

Драгоманов – ліберальний-демократ відстоював пріоритет громадських прав і вільних спілок над соціально-класовими цінностями, і національними потребами. Першим поєднав космополітизм і націоналізм. «Національність – це необхідний будівельний матеріал для всього людства». Він планував пере устрій України, який передбачав автономізацію України через федералізацію Росії та Австро-Угорщини.

Іван Франко: розквіт нації, її прогрес у межах самостійного державного утворення є основою основ суспільного життя. Національна самостійність має бути усвідомлена розумом і відчутий серцем. Франко – раціоналіст і соціаліст. Соціалізм ґрунтується не на класових цінностях, а на загальнолюдських, він позбавлений держави, так як її функції перейдуть до управлінців. Управлінці узурпують владу, поставлять себе над рештою суспільства, це приведе до загального насилля. Франко виступав проти штучного насаджування соціалізму. Соціалізм - це союз вільних спілок, який буде можливим після вирішення національних конфліктів.

Російські революціонери-демократи пропонували встановити соціалізм заснований на Російській общині.

Липинський – розробив ідеї Українського консерватизму: повернення до традицій української гетьманської монархії.

Виділив 3 форми правління:

1.класократія(керує один якийсь клас);

2.аристократія(правління багатих і доброчинних, порядних);

3.охлократія(правління натовпу).

 

Грушевський і Кістяківський в кінці 20х років в еміграції створили інститут української соціології, який досліджував становлення української нації.

В1929р. український соціолог Шаповал опублікував,,Загальну соціологію ”, в якій розкрив будову суспільства, його структуру, виділив рушійні сили суспільного прогресу.

З 1991 р. соціологія в Україні виділена в окремий навчальний предмет. 1993 р. – створену українську соціологічну асоціацію, яка стала членом міжнародної соціологічної асоціації.

В Києві працює Інститут Соціологічних досліджень. В різних містах України - соціологічні лабораторії.