Класифікація соціальних груп.

1. 14За безпосередністю взаємозв’язків є

Умовні групи – в які об’єднуються люди, за будь-яким загальними ознаками, такими як вік, стать, рівень освіти, професійна приналежність. Члени таких груп не перебувають у безпосередньому контакті, не спілкуються і не знають один одного.

Реальні групи -групи які існують завдяки об’єктивному процесу обміну діяльністю та результатами, групи в я яких люди постійно знаходяться в буденному житті і діяльності, тобто це такі об’єднання людей, в яких люди певним чином усвідомлюють свою приналежність до цих груп. Це така група, члени якої об’єднані між собою колективною діяльністю, інтересами цілями, потребами для взаємодії і досягнення мети.

Лабораторні групи – групи, які довільно (произвольно) створюються науковцями в інтересах їх наукового вивчення.

Реальні природні групи – це такі групи, які створюються здебільшого для реального функціонування в суспільних відносинах в звичайних умовах.

15За кількістю виділяють –

Великі і малі соціальні групи.

Великі соціальні групи – сталі сукупності значної кількості людей, які не знаходяться у безпосередньому контакті між собою та діють разом у масштабах країни а бо власних об’єднань. (н-п., проживання на одній території, належність до єдиного соціального прошарку, соціально-демографічні об’єднання тощо).

16Є стійкі, які характеризуються тривалістю існування, закономірностями виникнення (етноси, класи, народності), наявністю специфічних регуляторів поведінки (звичаїв, традицій, нравів), наявністю специфічного язикового сленгу, діалектів.

І стихійні визначається випадковістю виникнення і короткочасністю існування, неглибокими спільністю почуттів і настроїв у певний момент.

 

17Розвинені – групи, давно створені і відрізняються наявністю єдності цілей і спільних інтересів, високо розвинутої системи соціальних відносин.

Групи, щ формуються – групи, які знаходяться на різних стадіях розвитку, включаючи і нетривале існуванні групи (попутчики в подорожі).

 

 

Мала соціальна група.

18Найбільший вплив на розвиток людини мають малі соціальні групи, такі як клас, сім’я, трудовий колектив, близькі люди тощо. За визначення мала соціальна група – невелике об’єднання людей, члени якого знаходяться в безпосередніх контактах один з одним, а також об’єднанні загальною сумісною діяльністю.

19-1Основні ознаки якими повинна володіти мала соціальна група:

1. Наявність у членів групи сумісної діяльності єдиної мети, досягнення якої є неможливим для одного учасника.

2. Спільна мотивація (намагання працювати і діяти разом)

3. Об’єднання і сумісна індивідуальна діяльність, тобто між учасниками виникає взаємозв’язок і взаємозалежність, визначені їх діяльністю.

4. Розподіл процесу діяльності учасників на окремі операції і розподіл між ними

5. Координація (согласованность-узгодженість) індивідуальної діяльності усіх членів групи (враховуючи часові характеристики, просторові, темп, інтенсивність і т.д.

6. Наявність для членів групи єдиного кінцевого результату

7. Наявність єдиного простору і одночасне виконання індивідуальної діяльності.

Стосовно кількісного складу малої соціальної групи і до сьогодні проводиться велика кількість дискусій, особливо навколо нижньої межі кількісного складу. (деякі вчені вважають, що 2 людини це ще не група, оскільки така група може дуже легко розпастися). Щодо верхньої характеристики групи, то тут є досить цікавий підхід визначення складу групи. 20-2– на основі відкриття магічного числа Дж.Міллером (сім плюс\мінус два, яке означає кількість предметів, які одночасно може утримувати пам'ять. Саме тому дослідники вважали дане число за верхню межу. Представники

21-3функціонального підходу у вивченні соціальної групи вважають що верхня межа визначається реальними умовами життєдіяльності, особливостями взаємодії, конкретними цілями, характером діяльності і загальною ситуацією (тому межа такої групи буде відрізнятися шкільний клас, футбольна команда, студентська група, сімя).