Росія в пореформений період. Особливості економічного розвитку

Реформи 60-70-хх рр. ХІХ ст. мали велике значення для Російської імперії — вони визначили подальший шлях розвитку країни, почали формувати систему соціальних цінностей, змінили соціальні групи та їх вплив на суспільство, сприяли посиленню розвитку капіталістичних відносин та зміцненню міжнародного авторитету.

Проте реформи мали і негативний характер.

- непослідовні та неповні.

- Царський уряд змінював хід проведення реформ, припиняючи їх або вносячи певні корективи.

- Реформи не змінили політичної системи держави — Російська імперія залишалася абсолютною монархією.

- Серед чиновників поширювалися корупція та бюрократизм.

- Більшість населення була незадоволена наслідками проведених реформ.

Подальший хід реформ був перерваний убивством терористами царя Олександра ІІ (01.03.1881 року)

Із приходом до влади царя Олександра ІІІ починається період контрреформ. Проте зміни, які почалися, вже було важко припинити.

Реформи 60-70-х рр. ХІХ ст. відкрили шлях до змін в економіці.

- Починається процес індустріалізації — виникають нові заводи та фабрики,

- держава починає активно залучати приватний капітал, у тому числі іноземний.

- Виникають нові галузі виробництва — вугільна, нафтодобувна, хімічна та інші.

- Стрімко розвивається мережа залізниць, що дає ще більший поштовх для розвитку капіталістичних відносин та економічного піднесення.

 

Подальший розвиток був обумовлений реформами С. Вітте.

- Розвиток промисловості сприяв виникненню нових міст (Івано-Вознесенськ, Кривий Ріг та інші).

- Почала виокремлюватися спеціалізація економічних районів.

- Підприємці отримують все більший вплив у державі, збільшується кількість робітничого класу.

- У Росії відбувся демографічний вибух, що ще раз підкреслює певну успішність економічних змін.

Проте російська економіка мала «наздоганяючий» тип розвитку. Економічний прогрес не збігався із соціальним та політичним.

- Промисловий розвиток супроводжувався посиленням експлуатації пролетаріату (робітничий клас).

- Економіка розвивалася нерівномірно, і на неї впливали державні субсидії.

- Значно гальмувала розвиток економіки корупція та наявність самодержавства, яке обмежувало всіляку ініціативу.

Російська імперія залишалася аграрною державою.

Під впливом реформ село значно змінилося — на сільське господарство поширилися капіталістичні відносини, що привело до зменшення поміщицького землеволодіння, застосування нової техніки, утворення передових форм господарства, використання найманої праці.

Проте село все ще залишалося відсталим. Селянська реформа призвела до розшарування селянства, але заможних господарств було дуже мало. Общинна система гальмувала розвиток сільського господарства, а система викупних платежів обмежувала розвиток села. Велика кількість селян залишила свої господарства та перебралася до міст. Збільшилася кількість бідняків. Рівень розвитку сільського господарства залишався низьким.