ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Реформи Олександра ІІ та їх наслідки для імперії

Причини проведення реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.

• Криза кріпацької системи.

• Поразка в Кримській війні.

• Гальмування розвитку економіки.

• Відсутність ринку вільної найманої праці.

• Посилення селянського руху.

• Падіння міжнародного авторитету.

Назва	Рік	Буржуазні ознаки	Феодальні ознаки
Відміна кріпа­цтва	19 лютого 1861р.	Особисте звільнення селян. Селяни отриму­вали цивільні права і могли мати приватну власність	Земля залишалася у влас­ності поміщиків. Селяни платили викупні платежі за землю. До сплати пла­тежів відпрацьовували панщину, платили оброк, тобто були тимчасово­зобов'язаними
Земська	1 січня 1864 р.	Створення виборних всестанових органів самоврядування, які відали місцевими справами	Провідну роль відіграва­ли дворяни. Діяльність земств контролювалася царськими урядовцями
Міська	16 червня 1870 р.	Створення виборних міських дум, в яких провідне місце посіда­ли представники круп­ної буржуазії	Діяльність міських дум перебувала під контролем губернаторів
Судова	20 листопада 1864 р.	Запроваджено безста­нове судочинство; публічний змагальний судовий процес; запро­ваджено суд присяж­них, адвокатів	Для селян був створений окремий волосний суд, який міг засуджувати до тілесних покарань. Влада зберігала право заарешто­вувати і відправляти у за­слання «політичних зло­чинців» без суду
Військова	1863 - 1874 рр.	Запроваджена загальна військова повинність. Обмежено термін служби в армії - 6 років, на флоті – 7 років. Проведено якісне переозброєння армії. Скорочена чисельність армії та підвищена її боєздатність	Муштра і фізичні покарання, безправність солдатів
Освітня реформа	1864 р.	Єдина система безкоштовної початкової освіти в народних училищах. Навчання в гімназіях для всіх станів, класичні та реальні гімназії, хлопці та дівчата навчалися окремо, навчання платне. Різні типи шкіл: церковно-приходські, недільні, земські, державні. Утворення прогімназій. Університети отримали автономію. Можливість здобуття вищої освіти для жінок. Вища освіта була платною.
Фінансова реформа	1864 р.	Створення Державного банку. Розпорядник усіх доходів та витрат — Міністерство фінансів. Скасування відкупної податкової системи. Установлення акцизних зборів. Більша самостійність у роботі Державного контролю.
Міська реформа	1870 р.	Всестанові органи міського самоврядування. Виборче право — власники майна віком після 25 років, які сплачували податки. Виконавчі органи влади — міські управи. Розподільчі органи влади — міські думи. Запровадження посади міського голови. Міські органи влади опікувалися питаннями впорядкування міст, розвитку торгівлі, промисловості, освіти, охорони здоров’я тощо.

Наслідки реформ 60-70-х рр. ХІХ ст. для Російської імперії

• Визначили подальший хід розвитку Росії.

• Зміцнення міжнародного авторитету.

• Незадоволення населення результатами реформ.

• Половинчастий характер реформ.

• Розвиток капіталістичних відносин.

• Формування системи соціальних цінностей.

Додатковий матеріал

ПРОДАЖ АЛЯСКИ

Російській імперії в Північній Америці належала територія площею 1,5 мільйона квадратних кілометрів. За різними підрахунками, на ній проживало від 600 до 800 росіян, креолів було близько 2000 осіб, алеутів дещо менше п’яти тисяч. Також на цій території проживало 40 тисяч індіанців тлінкитів, які не вважали себе підданими Росії.

Ідею продати Аляску висловив генерал-губернатор Східного Сибіру М. Муравйов-Амурський напередодні Кримської війни 1853-1856 рр. Він вважав, що експансія США призведе до конфлікту, а Росія не зможе захистити ці віддалені території.

У 1867 р. розпочалися переговори між США та Російською імперією про придбання Аляски. Переговори були організовані за наполяганням державного секретаря В. Стюарда. Президентом США на той час був Е. Джонсон (1808-1875)

У грудні 1866 р. на нараді в Міністерстві закордонних справ Росії, що відбувалася за участі імператора Олександра II, Великого князя Костянтина, міністра закордонних справ О. Горчакова, міністра фінансів М. Рейтерна, керівника морського міністерства М. Краббе та посланця у Вашингтоні Е. Стекля, було ухвалено продати російські володіння у Північній Америці. У березні 1867 р. Е. Стекель звернувся до державного секретаря США В. Стюарда з пропозицією щодо продажу Аляски.

Проте в самих Сполучених Штатах було мало бажаючих купувати величезну територію. Тільки один голос у Сенаті вирішив долю придбання Аляски (сама назва виникла під час обговорення в Сенаті США проекту придбання територій — сенатор Ч. Самнер, який виступав на захист придбання нових територій, дотримуючись традицій корінного населення Алеутських островів, дав їм нову назву Аляска, тобто «Велика земля»).

О 4-й годині 30 березня 1867 р. був підписаний договір про продаж Росією Аляски Сполученим Штатам Америки за 7 200 000 доларів (11 мільйонів царських рублів).

Гроші за Аляску були передані російському повіреному у справах у Вашингтоні барону Е. А. Стекелю. 1 серпня 1868 р. він отримав у казначействі США чек на 7 мільйонів 200 тис. доларів.

Офіційна церемонія передання територій відбулася раніше — 18 жовтня 1867 р. в столиці російських поселень у Північній Америці Новоархангельську (нині місто Сітка) під артилерійський салют і при військовому параді обох країн було спущено російський прапор і піднято американський. Цей день у США відзначається як «День Аляски».

Ще однією з причин продажу Аляски вважають фінансові проблеми, які виникли в Росії на початку 60-х рр. ХІХ ст. У 1861 р. в Російській імперії було скасоване кріпосне право. Щоб виплатити компенсацію поміщикам, Олександр II був змушений у 1862 р. взяти кредит у Ротшильдів на 15 мільйонів фунтів стерлінгів під 5 % річних. Проте цей кредит потрібно було повертати, і тоді Великий князь Костянтин — молодший брат государя — запропонував продати «щось непотрібне». Найбільш непотрібною в Росії виявилася Аляска.

Існує інша точка зору на ці події. Деякі дослідники вважають, що Аляска була не продана, а передана в оренду. У 1863-1864 рр. дві російські ескадри під командуванням контрадміралів С. Лесовського і А. Попова брали участь у воєнних діях на боці федерального уряду Півночі з метою створення загрози комунікаціям Великої Британії та Франції, які підтримували Південь. Цим вони сприяли перемозі сіверян. Щоб якось компенсувати Російській імперії витрати на спорядження цих ескадр, через Конгрес США була проведена ідея про фіктивну оплату цих витрат під виглядом оренди території Російської Америки. Це вдалося зробити шляхом величезних зусиль. Далеко не всім пояснювали, що це насправді не оренда земель на 99 років, а прихована оплата за воєнну допомогу Російській імперії.

І ще одна цікава подробиця. Спроб перевезти до Росії золото (а в договорі продажу йшлося саме про золото) з боку США так і не було вжито, а російський уряд цього і не вимагав, оскільки через Лондонський банк розрахувався цими грошима з британськими промисловцями за локомотиви та обладнання для будівництва в Росії залізниць, а також за броньовану сталь і парові машини для модернізації російського флоту. Оплата здійснювалася безготівковими доларами, а не золотом, і не на рахунки міністерства фінансів Росії, а на рахунок приватної особи (Е. Стекеля), що суперечило умовам договору. 1 серпня 1868 р. Стекель отримав від казначейства чек. Із цих грошей 21 тис. він залишив собі, а 144 тис. роздав як хабар сенаторам, які голосували за ратифікацію договору. Суму в 735 тис. доларів він перевів у Лондон.

 

Робітничий рух

У XIX ст. в Росії переважали страйки, що виникали як реакція на погіршення економічного становища робітників. Фактично робітники вимагали вигідніших умов продажу своєї робочої сили. Типовим прикладом є Морозовський страйк 1885 р. У 1897 р. робітники домоглися фабричного законодавства. У той період виникли перші робітничі організації в Одесі, Петербурзі та в інших містах.

Отже, за короткий час робітничий рух у Росії став впливовою, самостійною політичною силою.

 

V. Підсумки уроку

реформи 60-70-х рр. ХІХ ст. суттєво змінили Російську імперії, дали поштовх до становлення могутньої держави. Проте непослідовність реформ не дозволила довести їх до завершення;

початок індустріалізації сприяв корінним змінам у російському суспільстві. Проте наявність самодержавства суттєво гальмувала розвиток держави. Прихід до влади Олександра ІІІ розпочав період контрреформ і призвів до призупинення ліберальних реформ;

необхідність політичних змін викликала утворення народництва, а пізніше й поширення марксизму. Наприкінці ХІХ ст. в Росії виникають політичні партії, які ставлять за мету проведення кардинальних змін у суспільстві.

 

VІ. Домашнє завдання

ü § 26

ü Доповідь за темою «Виникнення тероризму».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь