Аналіз фонду з/п. Які фоктори на нього впливають.

Аналізуючи фонд заробітної плати, необхідно розрах. абс. та відносне відхилення його фактич величини від план. Такі відхилення визначаються як в цілому по підприємству, так і по виробничих підрозділах та категоріях працівників. Відносні відхилення при цьому розраховуються як різниця між фактично нарахованою зарплатою і плановим фондом, скоригованим на коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції. Але слід зауважити, що такому корегуванню підлягає лише змінна частина фонду заробітної плати (зарплата робітників за відрядними розцінками, премії за виробничі результати, відпускні відповідно до частки змінної зарплати), яка змінюється пропорційно обсягам виробництва продукції. Тому при розрахунках відносного відхилення щодо фонду зарплати використовують поправочний коефіцієнт питомої ваги змінної зарплати у загальному фонді.

формула відносного відхилення фонду з/п: ФЗПвідн. = ФЗПф – [ФЗПпл х (100 + ВП% х Кп) / 100],ВП% – процент перевиконання плану випуску продукції; Кп – поправочний коефіцієнт (питома вага змінної заробітної плати у загальному фонді).

У ході аналізу необхідно з’ясувати, під впливом яких чинників сталися зміни фонду заробітної плати?

Для цього окремо аналізують змінну та постійну частини фонду зарплати.

На змінну частину фонду зарплати впливають такі чинники: обсяг виробництва продукції, структура продукції, питома трудомісткість, рівень середньогодинної оплати праці. Розрахунок впливу цих чинників проводиться способом ланцюгових підстановок.

Постійна частина фонду оплати праці залежить від двох чинників: середньоспискової чисельності працівників-погодинників та середнього заробітку за аналізований період. Середній заробіток, у свою чергу, залежить від кількості відпрацьованих днів у середньому одним робітником за аналізований період, середньої тривалості робочого дня та середньогодинного заробітку. Вплив цих чинників на зміну постійної частини фонду зарплати можна розрахувати способом абсолютних різниць.

 

Аналіз якості продукції

Аналіз якості продукції грунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз це не робиться), питома вага продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньовідомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції.Надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості: сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів); вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); строк служби (ресурс) і надійність; призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо). В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції: — гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб; наявність рекламацій, їх кількість і вартість;відсоток браку; пониження у сортності продукції за межами підприємства;відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;— відповідність моді; наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.