Елімінування в економічному аналізі. Абсолютні різниці.

Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі факто­ри змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюєть­ся один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначи­ти вплив кожного фактора на величину досліджуваного показ­ника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

• спосіб ланцюгових підстановок;

• спосіб абсолютних різниць;

• спосіб відносних різниць;

• індексний спосіб.

Спосіб абсолютних різниць. Цей спосіб є спрощеним варіан­том способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він викорис­товується для розрахунку впливу факторів на приріст результа­тивного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів У = Х₁Х2, або в зміша­них моделях типу У= (X₁ – Х₂)Х₃ Якщо результативний показник розраховується як частка від ділення факторів або представлений залежністю факторів, то доцільно використовувати тільки спосіб ланцюгових підстановок як найуніверсальніший.

Хоч можливість використання способу абсолютних різниць є обмеженою, завдяки його зручності він набув широкого застосу­вання в економічному аналізі. Особливо ефективно використову­ється цей спосіб у тому разі, коли вихідні дані вже містять абсо­лютні відхилення за факторними показниками. Алгоритм розрахунків за допомогою способу ланцюгових підстановок має такий вигляд:

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на ре­зультативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розрахо­вується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто того фактора, вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких іще не вивчався.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.

Спрощення факторних розрахунків.

Будь-який багатофакторний розрахунок можна спростити, об’єднуючи відповідним чином окремі фактори. При цьому можливе об’єднання двох факторів з існуючих п факторів, трьох із тієї самої кількості факторів і т. д.

Звертаючись до нашого прикладу, проводимо спрощення розрахунку спочатку до трьох, а потім до двох факторів.

Трифакторні розрахунки

Базовий чотирифакторний розрахунок можна спростити до трифакторного. При цьому існує шість варіантів такого розрахунку, з яких тільки три мають економічний сенс
Рис. 3.1. Схема можливого спрощення чотирифакторного розрахунку до трифакторного

 

Індексний метод.

Застосовується для вивчення економ. явищ, що формуються під впливом кількох факторів, які схильні до динамічних змін. Наприклад, обсяг реалізації товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Зрозуміло, що в кожного підприємства обсяг продажу змінюється від сезону до сезону так само, як і ціни на товар. За таких умов загальні індекси обсягу реалізації товарів приймають такий вигляд:

і=Σq1p1/Σq0p0

(q0 і q1 – базисні і змінні обсяги реалізованої продукції; р0 і р1 – базисні і звітні ціни на них). Загальний індекс характеризує динаміку загальної виручки, але не відповідає на напитання як змінився обсяг продажу товарів, чи як у середньому змінилися ціни на реалізовані товари.

Для цих цілей індексний метод застосовує так звані агрегатні індекси. Агрегатні індекси - це загальні індекси, що в них з метою елімінування впливу окремих факторів на індекс відбувається фіксування інших елементів на незмінному рівні. Форми агрегат. індексів для загального індексу обсягу реалізації продукції мають такий вигляд:

А) агрегат-й індекс фізичного обсягу реалізації продукції:

І=Σq1p0/Σq0p0

Б) агрегат-й індекс цін на продукцію підприємства:

І= Σq1p1/Σq1p0

У загальній теорії статистки використовується наступне правило: якісні фактори, котрі входять в формулу фіксуються на рівні базового періоду, кількісні – на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу показує, який вплив на загальний результат справив той, чи інший фактор.