Які аудиторські докази правильності визначення дебіторів?

а) договір.

б) письмове підтвердження дебітора.

в) копії документів дебітора.

г) усі відповіді правильні.

175. Для аудиторської перевірки дебіторської заборгованості основною процедурою є:

а) підтвердження дебіторами розміру та строків заборгова­ності.

б) консультації незалежних експертів щодо реальності умов договору.

в) визначення правильності оборотів по бухгалтерських рахунках.

г) перевірка графіка виконання договірних зобов'язань.

176. Поглиблений факторний аналіз конкретизує та доповнює:

а)експрес аналіз;

б)економічний аналіз;

в)факторний аналіз;

г)поелементний аналіз.

177. За використанням робочі документи аудитора бувають:

а) стандартизовані та довільні;

б) ручні та машинні;

в) довгострокові і поточні;

г) власні та залучені.

178. За ступенем стандартизації робочі документи аудитора бувають:

а) стандартизовані та довільні;

б) ручні та машинні;

в) довгострокові і поточні;

г) власні та залучені.

179. За технікою складання робочі документи аудитора бувають:

а) стандартизовані та довільні;

б) ручні та машинні;

в) довгострокові і поточні;

г) власні та залучені.

180. За формою подання робочі документи аудитора бувають:

а) графічні, табличні, текстові, комбіновані;

б) ручні та машинні;

в) графічні, текстові, мальовані;

г) власні та залучені.

181. За призначенням робочі документи аудитора бувають:

а) підтверджувальні, стандартизовані, довільні;

б) ручні, машинні, порівняльні;

в) графічні, текстові, мальовані, аналітичні;

г) оглядові, інформаційні, перевірочні, розрахункові.

182. За характером інформації робочі документи аудитора бувають:

а) підтверджувальні, стандартизовані, довільні;

б) правові, підсумкові, пропозиційні, організаційно-функціональні;

в) графічні, текстові, мальовані, аналітичні;

г) оглядові, інформаційні, перевірочні, розрахункові.

183. Існують такі види аудиторського висновку:

а) позитивний, безумовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку;

б) позитивний, негативний, безумовно – негативний;

в) позитивний, безумовно-позитивний, негативний, безумовно-негативний;

г) позитивний, негативний, відмові від надання висновку.

184. Форма аудиторського висновку може бути довільною, але обов’язково в ньому мають бути такі розділи:

а) заголовок; вступ; масштаб перевірки;

б) висновок аудитора стосовно питання, яке перевіряється;

в) дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис під аудиторським висновком;

г) усі відповіді вірні.

185. Особливого значення при проведенні внутрішнього аудиту аудитор приділяє:

а) аналітичним процедурам;

б) фінансовим процедурам;

в) юридичним процедурам;

г) статистичним процедурам.

186. Основна мета фінансового аналізу в аудиті полягає в:

а) прогнозуванні майбутніх доходів і витрат;

б) оцінці правильності і достовірності складання фінансової звітності підприємства для визначення оптимальних управлінських рішень;

в) виявленні суттєвих зв’язків і характеристик фінансового стану підприємства для визначення оптимальних управлінських рішень;

г) оцінці і характеристиці отриманих доходів і витрат.

187. Метою експрес-аналізу фінансового стану в аудиті є:

а) деталізований факторний аналіз і оцінювання структурних змін майнового і фінансового стану підприємства та можливостей розвитку суб’єкта підприємництва на перспективу;

б) прогнозування майбутніх доходів і витрат;

в) проста і наочна оцінка фінансового стану і динаміки розвитку суб’єкта підприємництва;

г) оцінка правильності і достовірності складання фінансової звітності підприємства для визначення оптимальних управлінських рішень;

188. Аналіз фінансових показників полягає в:

а) порівняння їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки за звітний період і за кілька років;

б) визначенні рівня платоспроможності суб’єкта підприємництва;

в) оцінці правильності і достовірності складання фінансової звітності підприємства для визначення оптимальних управлінських рішень;

г) всі відповіді вірні.

189. Для складання об’єктивного висновку внутрішнього аудитору на підприємстві потрібно:

а) досліджувати та знати законодавчу базу;

б) уникати впливу сторонніх осіб;

в) внутрішньому аудиторові бути експертом;

г) перевіряти звітність.

190. Аудиторський звіт заповнюється у:

а) одному примірнику;

б) чотирьох примірниках;

в) трьох примірниках;

г) двох примірниках.

191. Внутрішні аудитори мають утримуватися від проведення аудиту на ділянках:

а) де вони раніше працювали і за які відповідали;

б) за які відповідає головний бухгалтер;

в) за які відповідає керівник;

г) де вже проведена ревізія.

192. Звіт внутрішнього аудитора складається з:

а) інформації про останню ревізію;

б) чотирьох частин;

в) аналітичної оцінки стану ринкової частки, що займає підприємство;

г) акту ревізії.