Яким чином визначається розмір дисциплінарної відповідальності аудитора?

а) рішенням АПУ.

б) договором з клієнтом.

в) рішенням суду.

г) керівництвом аудиторської фірми.

149. Аудитор несе відповідальність за:

а) свій висновок.

б) достовірність звітності клієнта.

в) звіти інших спеціалістів, залучених клієнтом до роботи.

г) результати перевірок клієнта державними органами.

150. Виявивши факт розкрадання з боку касира, аудитор повинен:

а) повідомити керівництво своєї фірми.

б) усунути касира від роботи.

в) повідомити про нестачу керівництво клієнта.

г) повідомити Аудиторську палату України.

151. Аудиторські фірми згідно з чинним законодавством мають право:

а) самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки.

б) накладати адміністративні штрафи на керівника і головного бухгалтера підприємства.

в) повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти порушень і зловживань.

г) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, повинних у виявлених зловживаннях.

152. Контроль якості роботи аудитора полягає у:

а) перевірці замовниками якості аудиторського звіту.

б) контролі основного аудитора за роботою своїх асистентів.

в) контролі державною податковою інспекцією.

г) контролі державними органами.

153. Аудиторські фірми згідно з чинним законодавством мають право:

а) перевірити у клієнта наявність грошових кошти, цінних паперів і матеріальних цінностей

б) вилучити первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушень або зловживаннях.

в) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживань.

г) повідомляти Держану податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань.

154. Аудит легітимності створення суб'єктів підприємницької діяльності здійснюють:

а) керівник аудиторської групи;

б) керівник аудиторської групи або інший сертифікований аудитор;

в) асистент аудитора;

г) будь-які учасники аудиторської групи.

155. Для перевірки реальності формування статутного капіталу застосовують:

а) спостереження за інвентаризацією;

б) порівняння із попередніми періодами;

в) нормативну перевірку установчих документів;

г) перерахунок сум внесків.

156. Для перевірки повноти відображення внесків засновників застосовують:

а) спостереження за інвентаризацією;

б) порівняння із плановими показниками;

в) нормативну перевірку актів прийому-передачі;

г) перерахунок оцінки майнових внесків.

157. Для перевірки прав засновників на частку у статутному капіталі застосовують:

а) нормативну перевірку установчих документів;

б) перерахунок сум внесків;

в) нормативну перевірку актів прийому-передачі;

г) усі відповіді правильні.

158. Для перевірки стану системи внутрішнього контролю застосовуються:

а) процедури по суті;

б) усі види тестів контролю;

в) тільки тести відповідності;

г) тільки наскрізні тести.

159. Для перевірки належної організації системи бухгалтерського обліку застосовують:

а) усі види тестів контролю;

б) тільки наскрізні тести;

в) тільки тести відповідності;

г) процедури по суті.

160. Аудит матеріальних активів здійснюють:

а) тільки керівник аудиторської групи;

б) тільки керівник аудиторської групи або інший сертифікований аудитор;

в) асистенти аудитора;

г) усі учасники аудиторської групи.

161. Для перевірки реальності існування матеріальних активів застосовують:

а) спостереження за інвентаризацією матеріальних активів;

б) порівняння із попередніми періодами;

в) нормативну перевірку договорів на продаж матеріальних активів;

г) перерахунок сум договорів та первинних документів.

162. Для перевірки права власності на матеріальні активи застосовують:

а) нормативну перевірку договорів на придбання матеріальних активів;

б) запит та підтвердження до постачальників;

в) нормативну перевірку актів прийому-передачі матеріальних активів;

г) усі відповіді правильні.

163. Для перевірки правильності оцінки матеріальних активів застосовують:

а) перевірку оцінки матеріальних активів;

б) нормативну перевірку облікової політики;

в) зустрічну перевірку;

г) усі відповіді правильні.