Критерії оцінок підсумкового контролю у формі письмового екзамену

Екзамен проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх.

Результати письмового екзамену для студентів за заочною формою навчання оцінюються в діапазонівід 0 до 40 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен.

Екзаменаційний білет з дисципліни «Історія України» включає три завдання:

а) теоретичне питання зі змістового модулю № 1 та, яке оцінюється у 10 балів;

б) теоретичне питання зі змістового модулю № 2, яке оцінюється у 10 балів;

в) проблемне питання зі змістового модулю №3 та №4, яке оцінюється у 20 балів

10 балів за кожне із теоретичних питань (за №1-10 і №2-10) ставиться тоді, коли студент:

- при відповіді на дане питання розкриває та аналізує в повній мірі сутність, причини, наслідки тих чи інших подій, значення тих чи інших постатей в історії;

- виявляє вміння ілюструвати знання щодо розуміння хронологічної послідовності історичних процесів та наводить конкретні приклади;

- використовує необхідні історичні поняття та вірно їх тлумачить;

- вміє висловити, точно сформулювати та обґрунтувати власну точку зору;

- послідовно та цілісно викладає матеріал, логічно міркує;

- грамотно оформлює свою відповідь.

8-9 балів ставиться тоді, коли відповідь на питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «10», але студент допускаєнезначні помилки, невеликі неточності.

6-7 балів за відповідь на питання ставиться, коли студент знає і розуміє зміст завдання, але:

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні закономірностей історичних подій;

- студент відчуває певні труднощі у наведенні та обґрунтуванні власної думки, йому складно навести переконливі приклади;

- у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти.

4-5 балів за відповідь на питання ставиться, коли студент:

- не глибоко володіє матеріалом, допускає численні помилки при аналізі історичних подій, діяльності видатних постатей;

- студенту важко навести та обґрунтувати власну думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

2-3 бали за відповідь на питання ставиться, коли студент:

- погано орієнтується у матеріалі;

- виявляє нерозуміння завдання, допускає істотні помилки, що спотворюють його зміст;

- студент відчуває значні труднощі у висловленні і обґрунтуванні власної точки зору;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

 

1 бал за відповідь на питання ставиться, коли студент:

- не орієнтується в змісті завдання;

- виявляє повне нерозуміння теми,

- не чітко формулює власну точку зору, не здатен її аргументувати, навести приклади;

- слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на питання.

 

20 балів за третє проблемне питання ставиться тоді, коли студент:

- в повній мірі розкриває сутність даного питання;

- дає правильний та повний аналіз історичних подій;

- демонструє глибоке розуміння матеріалу;

- точно формулює свої думки і обґрунтовуєїх;

- послідовно та цілісно викладає матеріал, логічно міркує;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;

- грамотно оформляє свою відповідь;

- самостійно мислить.

17-19 балів ставиться тоді, коли відповідь на третє теоретичне питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «20», але студент допускаєнезначні помилки, невеликі неточності.

13-16 балів затретє теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок (до 20%) при викладі змісту питання;

- не достатньо глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студент відчуває певні труднощі в обґрунтуванні думки, наведенні переконливих прикладів;

- відповідь недостатньо послідовна, чітка, повна.

9-12 балів затретє теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок (до 40%) при викладі змісту питання;

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять, плутає події, не дотримується історичної хронології;

- студенту важко обґрунтувати думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

4-8 балів затретє теоретичне питання ставиться, коли студент:

- погано орієнтується в матеріалі;

- виявляє нерозуміння теми;

- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

- слабо володіє уявленням про історичну послідовність подій та їх закономірність.

1-3 бала за третє теоретичне питання ставиться, коли студент:

- не орієнтується в матеріалі;

- виявляє повне нерозуміння теми;

- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

- відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів за третє теоретичне питання ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на дане питання.

 

Студент, який за результатами поточного контролю знань, занесеними викладачем у відомість обліку поточної і підсумкової успішності, набрав менше ніж 30 балів не допускається деканом факультету до екзамену.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен.

У разі, коли результат поточного контролю знань становить 30 балів, студентові необхідно скласти іспит не менше ніж на 20 балів для отримання оцінки «ДЕ» за шкалою ECTS («задовільно»).

У разі відсутності студента на іспиті, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через хворобу тощо), проти його прізвища у графі “Кількість балів за результатами іспиту” відомості обліку успішності робиться запис “Не з’явився”, а у графі “Загальна кількість балів” – “Не атестований”. При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. В іншому разі студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності (Додаток 2) заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з урахуванням вимог.

Екзаменаційні та загальні підсумкові оцінки з дисципліни доводяться до відома студентів не пізніше ніж на третій день після дня проведення іспиту.

 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ список

Основна література

 

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр “Академія”, 1999.

2. Борисенко В. Курс української історії. - К., 1997.

3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. - К., 1996.

4. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії. - К., 1993.

5. Історія України. /Під ред. В.А. Смолія. — К.: “Альтернативи”, 2002.-472с.

6. Історія України. /Керівник авт.кол. Ю.Зайцев. — Львів, 1998.

7. Історія України. Нове бачення: У 2 т. - К.: Україна,1995.

8. Історія України: Посібник. /За ред. Г.Д.Темка, Л.С.Турчієнка – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. - 480 с.

9. Історія України. Документи. Матеріали. посібник / Уклад. та комент. В.Ю. Короля.-К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. - 448 с.

10. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. /За ред. В.І.Танцюри – К.: Видавничий центр “Академія”,2001.

11. Полонська-Василенко Н. Історія України. - Т.1,2. - К., 1995.

12. М.О. Скрипник, Л.Ф. Домбровська та ін. Історія України: Навчальний посібник. Під ред. М.О. Скрипника– К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 367 с.

13. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1996.

14. Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. - К.: Генеза, 1997.

15. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. / Редкол. П.С. Сохань та ін.-К.: Наукова думка, 1990-1993.-т.3-1991.-560с.

 

Додаткова література

 

1. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український феномен. - К, 1995.

2. Багалій Д. Нарис історії України. - К., 1994.

3. Багатопартійна українська держава на початку XX ст.: Програмні документи перших українських політичних партій /Упор. В.С. Журавський. - К.: Пошук, 1992. - 96 с.

4. Бар М., Зеленський А. Війна втрачених надій: український самостійницький рух у 1939-1945 рр. //Український іст. журн. - 1992. - №6.

5. Баран В. Україна 1950-1960 рр.: еволюція тоталітарної системи. - К., 1996.

6. Баран В. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр. - Львів, 1992.

7. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. - К., 1991.

8. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. Кн. 1-2. - К., 1994.

9. Бойко О. Історія України (запитання і відповіді). - К., 1997.

10. Бойко О. Історія України у XX столітті (20-90-ті роки). - Ніжин, 1994.

11. Бойко О. Україна 1991-1995: тіні минулого чи контури майбутнього? (Нариси з новітньої історії). - К., 1996.

12. Бойко О., Клименко-Мудрий В. Політичні розбіжності між українськими партіями у Центральній Раді (березень-квітень 1918 р.) //Історія в школах України. - 1997. - №2. - С.7-10.

13. Бойко О.Д. Утворення єдиного національного фронту українськими політичними силами у 1918 р. //УІЖ. - 1997. - №6. - С.14-23.

14. Болабольченко А. Всеволод Голубович і “справа УПС-Р”. - К.: УКСП “Кобза”, 1993. - 55 с.

15. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. - К., 1995.

16. Братко-Кутинський О. Феномен України. - К., 1996.

17. Верстюк В. Махновщина. - К., 1992.

18. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. - К.: Національна Академія Наук України, Український міжнародний комітет з питань науки і культури, Ініціативний комітет “Універсал”, 1998. - 254 с.

19. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. - К.: Наук. думка, 1995. - 688 с.

20. Верстюк В.Ф.Передмова /історична частина/ //Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Т.1. - К.: Наук. думка, 1996. - С.5-34.

21. Винниченко В. Відродження нації. В 3 т. - К.: Вид-во політ. літ. України, 1990. - Т.1. - 384 с.; Т.2. - 328 с.; Т.3. - 542 с.

22. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - К., 1994.

23. Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця ХІХ – початку ХХ століття. - К.: Смолоскип, 1996. - 124 с.

24. Головченко В.І. Від “Самостійної України” до Союзу визволення України: Нариси з історії української соціал-демократії початку XX ст. - Харків: Майдан, 1996. - 191 с.

25. Голуб А.І. Генеза Української соціал-демократичної робітничої партії та міжнародний соціалістичний рух //Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Вип.2. - Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1997. - С.97-104.

26. Голуб А.І. Українська соціал-демократія і міжнародний соціалізм: сторінки політичної історії (кінець ХІХ - перша чверть ХХ століття): Навч. посібник. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. - 92 с.

27. Голуб А.І. Європейські обрії української соціал-демократії (кінець ХІХ - перша половина ХХ ст.): Монографія. - Дніпропетровськ Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. - 156 с.

28. Гражданская война на Украине (1918-1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. - К.: Наукова думка, 1967.

29. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст.: [Навч. посібник для учнів гуманіт. Гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів.] – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

30. Гриценко А.П. Політичні сили у боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 р. – початок 1919 р.). – К.: Інститут історії України АН України, 1993. – 102 с.

31. Грушевский М. Очерк истории украинского народа. - К., 1991.

32. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т.; 12 кн. - К., 1991-1998.

33. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії. - К.: Либідь, 1993. - 288 с.

34. Давня історія України. Кн. 1-2. - К., 1994, 1995.

35. Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм на Україні (20-30-ті роки). - К.: Едмонтон, 1991.

36. Дмитришин В. Повалення німцями Центральної ради у квітні 1918 року: нові дані з німецьких архівів //Політологічні читання. - 1994. - №1. - С.104-120.

37. Довідник з історії України. - Т. 1-2. - К., 1993, 1995.

38. Дорошенко Д. Нарис історії України. - Т. 1-2. - К., 1991.

39. Драгоманов М. Переднє слово /до “Громади” 1878 р./ //Вибране. - С.276-326.

40. Драгоманов М.П. Антракт з історії українофільства /1863-1872/ //Вибране. - К.: Либідь, 1991. - С.204-233.

41. Єфименко О. Історія України та її народу. - К., 1992.

42. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. - Львів, 1993.

43. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. - К., 1994.

44. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. - Львів, 1996.

45. Історія робітничого класу Української РСР. У двох томах. - К.: Наук. думка, 1967. - Т.2. - 508 с.

46. Історія селянства Української РСР. У двох томах. - Т.2. - Київ: Наукова думка, 1967. - 534 с.

47. Історія України в особах XIX-XX ст. - К., 1995.

48. Історія України в особах ІХ-ХУІІІ ст. - К., 1993.

49. Історія України. Курс лекцій у двох книгах. - К., 1992.

50. Історія України: Навчальний посібник. /Під ред. В.А. Смолія. - К., 1997.

51. Історія українського війська. Т. 1-2. - Львів, 1992, 1996.

52. Історія української культури. - К., 1994.

53. Калмакан І.К., Бриндак О.Б. Виникнення та еволюція національної партійної системи в Україні в ХХ столітті: Дослідження. - Одеса: Астропринт, 1997. - 192 с.

54. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 - 80-х років. - К., 1995.

55. Касьянов Г. Український соціалізм: люди, партії, ідеї (початок ХХ сторіччя) //Політологічні читання. - 1992. - №2. - С.101-114.

56. Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. /АН УРСР. Археограф. Комісія та ін.: упоряд. М.І. Бутич, І.І. Глизь, О.О. Франко; редкол.: П.С. Сохань (голов. ред.) та ін. - Т.1. - К.: Наук. думка, 1990. - 544 с.

57. Кичигіна Н. Політична концепція В.К. Винниченка //Політологічні читання. - 1994. - №2. - С.83-95.

58. Когут 3. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація гетьманщини (1760-1830). - К., 1996.

59. Коллард Ю. Спогади юнацьких днів. 1897-1906. Українська студентська громада в Харкові. - Т.1. Революційна українська партія /РУП/. - Торонто: Срібна сурма, 1972. - 223 с.

60. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. - К., 1993.

61. Кормич Л.І., Багацький В.В, Історія України від найдавніших часів і до 2000 року: Навч. посібник. -Харків, 2000. - 480 с.

62. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. - Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.

63. Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. - К., 1996.

64. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. - К., 1996.

65. Крип’якевич І. Історія України. - Львів, 1992.

66. Культура українського народу. Навчальний посібник. - К., 1994.

67. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928). – К., 1996.

68. Кульчицький С.В. УСРР в добу “воєнного комунізму” (1917-1920 рр.): Спроба побудови концептуальних засад реальної історії. - К.: Інститут історії України НАН України, 1994. - 142 с.

69. Курас І.Ф., Солдатенко В.Ф. Соборництво і регіоналізм в українському державотворенні (1917-1920 рр.).- К.,2001.

70. Лановик Б.М., Матейко Р.М., Матисякевич З.М. Історія України: Навч. посібник /За ред. Б.Д. Лановика. - 3-е вид. - К., 2000.

71. Лисяк-Рудницький І. Драгоманов як політичний теоретик //Історичні есе. - Т.1. - К.: Основи, 1994. - С.299-347.

72. Лисяк-Рудницький І. Напрями української політичної думки //Історичні есе. - В 2 т. - К.: Основи, 1994. - Т.2. - С.63-93.

73. Лисяк-Рудницький І. Четвертий Універсал та його ідеологічні попередники //Історичні есе. - Т.2. - С.1-27 с.

74. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура //УІЖ. - 1991. - №3. - С.97-107.

75. Мироненко О.М. Світоч української державності. Політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради. - К.: Друкарня МВС України, 1995. - 328 с.

76. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. У 2 ч. / За ред. В.Ф. Панібудьласки. - К.: Вища шк., 1997. - Ч.1. - С.282.

77. Оніщенко І.Г.Історія України: Навчальний посібник. - К., 1999.

78. Петлюра С. Драгоманов про українське питання /Михайло Драгоманов. Чудацькі думки про українську національну справу. - Київ, 1913; Вид-че тов-во “Криниця” //Хроніка-2000. - 1993. - №1-2/3-4/. - С.170-175.

79. Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. Ч. 1-2. - Львів, 1994.

80. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. - К., 1995.

81. Программы политических партий и организаций России конца ХIХ - ХХ века. - Ростов н/Д: Изд-во Ростовского ун-та, 1992. - 240 с.

82. Рибалка І. Історія України. Ч. 1-2. - Харків, 1995, 1997.

83. Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки XX ст. - К., 1994.

84. Семененко В.І, Радченко Л. Історія України з прадавніх часів до сьогодення: Навч. посібник /За загальн. ред. М.І. Бондаренка. - 2-е вид., випр. та доп. - Харків, 2000.

85. Сергійчук В. Українська соборність. Відродження українства в 1917-1920 роках. - К.: “Українська Видавнича Спілка”, 1999. - 412 с.

86. Сергійчук В.І. Національна символіка України. - К., 1992.

87. Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 - грудень 1918. - Київ-Філадельфія, 1995. - 494 с.

88. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. - К., 1993.

89. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. - К., 1995.

90. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. - К., 1997.

91. Солдатенко В., Кривошея В. Революційна Українська партія //Віче. - 1998. - №1. - С.128-140.

92. Солдатенко В.Ф. Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника.- К.,2002.

93. Солдатенко В.Ф. Проблема класово- і національно-політичних сил у концепції української революції //УІЖ. - 1997. - №5. - С.3-17; №6. - С.3-14.

94. Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія (1918-1920 рр.). - К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга пам’яті України”, Видавничий центр “Просвіта”, 1999. - 508 с.

95. Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія. - К.: Книга Пам’яті України, 1997. - 416 с.

96. Стрельський Г. Діячі України доби національно-визвольних змагань (1917-1920 рр.). Біографічний словник //Історія в школі. - 1998. - №5-6. - С.47-56; №9. - С.27-30; 1999. - №1-2. - С.45-51.

97. Терещенко Ю. Україна і європейський світ. - К., 1996.

98. Толочко П. Київська Русь. - К., 1996.

99. Удовиченко О.І. Україна у війні за державність: Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921. - К.: Україна, 1995. - 206 с.

100. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. - К., 1994.

101. Українська державність у XX столітті. - К., 1996.

102. Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 рр. В трьох томах. - К.: Вид-во політичної літератури України, 1967.

103. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали. У трьох томах /Упор. Т.Гунчак і Р. Сольчаник. - Нью-Йорк: Сучасність, 1983. - Т.1. - 510 с.

104. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. Т. 1-2. - К., 1996, 1997.

105. Українські політичні партії кінця XIX - початку XX ст.: програмові і довід. матеріали /Упоряд. В.Ф. Шевченко та ін. - К.: Консалтинг, Фенікс, 1993. - 336 с.

106. Ульяновський В., Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. - К., 1994.

107. Феденко П. Повстання нації //Збірник пам’яті Симона Петлюри (1879-1926). - К.: МП “Фенікс”, 1992. - С.76-108.

108. Шаповал Ю. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. - К., 1993.

109. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К., 1994.