Ознайомлення з навчальним закладом та перспективами його розвитку і Вивчення методичної роботи в навчальному закладі.

Звіт

З педагогічної практики

 

 

Керівник О.І. Щербак

практики від КППК ___________ А.М.Бєлоусько ^{(підпис)}

 

Керівник

практики від бази ___________ __________

^{(підпис) (прізвище)}

 

Студентка Гр.____ ___________ А.В. Стафійчук

^{(підпис)}

 

Київ-2013 р.

Зміст

Вступ.

1. Ознайомлення з навчальним закладом та перспективами його розвитку і вивчення методичної роботи в навчальному закладі.

2. Вивчення колективу навчально-виробничої групи

3. Ознайомлення з методикою проведення уроків професійно-теоретичного циклу.

4. Поза навчальна виховна робота в професійно-технічному навчальному закладі.

5. Науково-дослідницька робота.

6. Ознайомлення з психолого-педагогічною літературою.

Висновки

Бібліографія

Вступ

Вважливим етапом набуття навиків, які є необхідними для становлення викладача є етап проходження педагогічної практики.

Метою педагогічної практики є застосування здобути під час навчання знань та умінь та безпосередньо отримання певних навичок у навчанні учнів, навчитись володіти аудиторією, орієнтуватись в будь-яких ситуаціях, які виникають в процесі спілкування з учнями, а також навчитись викладати матеріал цікаво, застосовуючи різноманітні прийоми і методи навчання.

Проведення занять виховує у молодого вчителя дисциплінованість і відповідальність, бо є зразком для учнів, тобто якщо він допустить якусь помилку, це вплине на ставлення учнів до вчителя як до особистості.

Саме тому практика розпочинається з ознайомлення з навчальним закладом, перспективами його розвитку та вивчення методичної роботи у навальному закладі, під час якого я вивчала організацію навчально-виховної роботи в групі та ліцею в цілому, знайомилась з керівником групи та учнями.

За час проходження педагогічної практики я відвідувала уроки, виховні заходи. Склавши індивідуальний план роботи та погодивши його з керівником практики Раковець Мирославою Григорівною я підготувала та провела уроки теоретичного навчання та виховний захід.

Ознайомлення з навчальним закладом та перспективами його розвитку і вивчення методичної роботи в навчальному закладі.

Я проходила педагогічну практику у Рівненському професійному ліцеї міста Рівного. Час проходження практики з 01.04.2013 р. по 28.04.2013 р. Я була закріплена за групою № 9 «Оператор ЕОМ та ОМ»

В Рівненському професійному ліцеї було створено всі умови для проходження мною практики. Викладач Раковець Мирослава Григорівна уроки, якої я відвідувала високо кваліфікований спеціаліст. Комп’ютерні кабінети обладнанні новітніми комп’ютерними та технічними засобами навчання, забезпеченні посібниками, навчальною та методичною літературою, чисті, світлі, просторі. Технічна та матеріальна бази ліцею на високому рівні в гарному стані. Чотири комп’ютерні класи підключенні до всесвітньої мережі Інтернет, забезпеченні новими комп’ютерами, принтерами, сканерами також є мультимедійні проектори, на стінах кабінету розташовані великі плазмові монітори для проведення інтерактивних уроків, конференцій. Інші кабінети в ліцеї теж обладнанні технічними засобами для роботи, так у перукарських майстернях є телевізор та DVD. В ліцеї є бібліотека, в якій є доступ до мережі Інтернет, актовий зал, спортивний зал, кабінет психолога.

Кількість учнів, які навчаються в ліцеї-468, значна їх кількість проживає в ліцейному гуртожитку.

Навчання в ліцеї розпочинаються о 8.30 уроки тривають 45 хвилин перерви 10 хвилин, обідня перерва триває з 12.00 до 12.45, восьмий урок завершується о 16.15. В кожній групі на день 8 уроків теоретичного навчання або шість уроків виробничого навчання. Виховні години проводяться у вівторок, середу та четвер, починаються вони о 8.00 і тривають до 8.25.

В Рівненському професійному ліцеї в кабінеті психолога кожного тижня проводяться психологічні тренінги.

Учнівське самоврядування в ліцеї добре улагоджене, кожного року на учнівській раді, представники з кожної групи обирають голову учнівського самоврядування та її заступників. Також щотижня вони проводять зібрання де обговорюють вважливі питання, наприклад розглядають проблеми із невстигаючими учнями чи тими які прогулюють заняття.

В ліцеї працюють різні гуртки: театральний, танцювальний, спортивні (волейбол, футбол, теніс, баскетбол) та гурток вокалу.

Педагогічний колектив ліцею це дружній колектив однодумців. Всі вчителі мають високий професійний рівень, працює багато вчителів вищої категорії та вчителі які мають звання методиста.

В Рівненському професійному ліцеї організовано 4 методичних комісій. Я розглядала плануючу документацію методичної комісії «Інформатики та суспільних дисциплін».

Плануюча документація метод комісії передбачає підготовку кожним її членом методичних розробок. Засідання методичної комісії відбувається щомісяця, під час засідань розглядаються різні питання: схвалення плануючої документації, обговорення відкритих уроків, підготовка до директорських контрольних робіт та аналіз і підведення підсумків її проведення, схвалення тем письмових екзаменаційних робіт, обговорення виробничої практики учнів, схвалення дипломних робіт, схвалення питань на Державну підсумкову атестацію та аналіз її проведення, обговорення проведення конкурсів фахової майстерності та конкурсів з теоретичних предметів та аналіз їх проведення, обговорення виробничої практики, доповіді членів метод комісії, підведення підсумків навчального року та підготовка звітної документації.

Голови методичних комісій слідкують за виконанням плану роботи. Я розглянула протоколи методичної комісії, у них розглянуті усі заплановані питання та доповіді.

Ознайомлення з методикою проведення уроків професійно-теоретичного циклу.

Моя педагогічна практика тривала 4 тижні. За час практики я вивчила роботу професійно-технічного навчального закладу, познайомилась з групою та вивчила її навчальний режим. Спостерігала за навчально-виховною роботою свого керівника. За час практики відвідала 10 уроків теоретичного навчання, на 4 з яких дала письмовий аналіз, провела 4 пробні та 2 залікові уроки спеціальної дисципліни професійно-теоретичного циклу.

План відвідування уроків теоретичного навчання в групі № 9

№ п/п	Дата	Тема уроку теоретичного навчання
Система управління базами даних Microsoft Access.
	02.04.13	Запити на вибірку. Запити з параметром. Обчислення в запитах.
	02.04.13	Форми. Призначення та переваги форм. Режими роботи з формами. Створення форм. Автоформи.
	04.04.13	Створення форм за допомогою майстра.Структура форми.
	04.04.13	Режим Конструктора форм.
	09.04.13	Звіти. Призначення звітів. Автозвіти.
	09.04.13	Створення звітів за допомогою майстра. Структура звіту.
	11.04.13	Макроси. Призначення, властивості макросів. Макрокоманди. Порядок створення макросів. Режим Конструктор для макросів.
	11.04.13	Контрольна робота.
Програма презентацій PowerPoint
9	16.04.13	Робота в програмі PowerPoint. Вікно програми, режими роботи програми.
10	16.04.13	Створення нової презентації
11	17.04.13	Робота зі слайдами
12	17.04.13	Робота зі слайдами
Комп’ютерна мережа Internet
13	18.04.13	Загальні відомості про Internet.
	18.04.13	Можливості Internet.
	23.04.13	World Wibe Web. Пошук в Internet.
	23.04.13	Електронна пошта.
17	25.04.13	Контрольна робота.

 

Письмовий аналіз уроку теоретичного навчання.

Загальні відомості про урок.

04.04.2013 року в Рівненському професійному ліцеї в групі №9 «Оператор ЕОМ та ОМ» був проведений урок з предмету Основи роботи з ПЕОМ. Урок проводила викладач: Раковець Мирослава Григорівна. Були присутні 27 учнів. За розкладом урок перший. Урок розпочався вчасно.

Санітарно-гігієнічний стан кабінету.

Кабінет просторий, чистий, світлий, добре провітрений. Меблі нові, зручні. Кабінет обладнано за новітніми технологіями.

Діяльність учнів на уроці.

Усі учні були готові до уроку. Працювали колективно. Під час уроку учні були дисципліновані, зосереджені, проявляли активність. На уроці мала місце вимушена і репродуктивна увага.

Письмовий аналіз уроку теоретичного навчання.

Письмовий аналіз уроку теоретичного навчання.

Діяльність учнів на уроці.

Атмосфера в класі була живою, але водночас дисциплінованою. Учні були старанними, винахідливими. Намагались показати себе з найкращої сторони. Коли хтось не зовсім правильно орієнтувався в матеріалі, викладач пояснювала незрозумілий матеріал ще раз.

Діяльність учнів на уроці.

Все заняття пройшло жваво, весело і цікаво для учнів. Атмосфера була дружньою. Учні були раді достатньо вільній атмосфері спілкування і отримали нові знання завдяки цікавій подачі інформації (демонстрування за допомогою проектора, учні ставили певні завдання, а викладач демонструвала, як вирішити їх практично). Але необхідно відмітити, що розмови були тактовні, вчасні та лише по новій темі, зайвого шуму в аудиторії не було. Учні поводили себе свідомо та дисципліновано.

План конспект відкритого уроку теоретичного навчання.

Р

Група №9

Предмет: Основи роботи з ПЕОМ.

Тема: Комп’ютерна мережа Internet.

Тема уроку: Загальні відомості про Internet.

Тип уроку: Вивчення нових знань.

Мета:

Дидактична: Знати, що називається всесвітньою комп’ютерною мережею Інтернет, знати її призначення та можливості, уміти нею користуватись, знати, що необхідно для її підключення.

Розвиваюча: Розвивати логічне мислення, уяву, навики самостійної роботи, самоконтролю та самоаналізу.

Виховна: виховувати самостійність, відповідальність за власну виконану роботу, бережливе відношення до техніки, зацікавленість до обраної спеціальності.

Методи навчання: пояснення нового матеріалу, написання конспектів.

Забезпечення уроку: ПК, Celeron (R), дошка, мультимедійний проектор BENQ;

Хід уроку:

І. Організаційна частина

a) перевірка робочих місць

b) перевірка наявності учнів на уроці.

ІІ. Перевірка знань учнів.

1. Для чого використовують комп’ютерні мережі?

2. Які можливості надає мережа?

3. Як під’єднатись до мережі?

4. Що для цього необхідно?

5. Яку небезпеку несе комп’ютерна мережа?

Служби Internet

До найбільш поширених служб Internet належать:

· Електронна пошта - обмін повідомленнями, який нагадує звичайну пошту, але із значно швидшою доставкою;

· Групи новин (телеконференції) - це свого роду електронна газета, на яку можна підписатися і бути її кореспондентом;

· Word Wide Web - пошук і перегляд інформації на Web-сторінках з використанням гіпертекстових зв'язків (див. далі);

· Інтерактивне спілкування (чат) - в режимі реального часу, коли одразу одержуєш відповідь на своє повідомлення.

· Система передавання текстових і програмних файлів FTR.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати конспект з даної теми.

Протокол

План конспект відкритого уроку теоретичного навчання.

Р

Група №9

Предмет: Основи роботи з ПЕОМ.

Тема: Комп’ютерна мережа Internet.

Тема уроку: Контрольна робота.

Тип уроку: Перевірка рівня знань.

Мета уроку:

дидактична: виявити та перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу, зокрема досягнення передбачених програмою обов’язкових результатів навчання.Перевірити вміння учнів застосовувати свої знання та навики, працювати самостійно; якість та швидкість виконання практичних завдань;

розвиваюча: розвивати логічне мислення, уяву, навики

самостійної роботи, самоконтролю та самоаналізу.

виховна: виховувати самостійність, відповідальність,

дисциплінованість, бережливе ставлення до техніки, зацікавленість обраної спеціальності.

Тип уроку: урок перевірки знань, умінь та навиків.

Вид уроку: урок – конкурс.

Методи навчання: інструктаж, гра-естафета, тестування,

індивідуальні вправи.

Між предметні зв'язки уроку:

Охорона праці,

Основи роботи з ПЕОМ (теорія), Виробниче навчання.

Оснащення уроку:

- ПК, Сеleron (R);

- Тестові завдання;

- Умови практичних завдань;

- Критерії оцінювання;

- Підсумкова таблиця.

Хід уроку:

1. Організаційна частина (до 1 хв.).

Перевірка присутності та готовності учнів (інформація чергового групи про відсутніх).

Домашнє завдання (1 хв.).

Підготуватись до підсумкової перевірочної роботи по темам за весь навчальний рік.

 

План позакласної виховної роботи на період проходження практики.

№ п/п	Дата	Тема позакласного виховного уроку
	02.04.13	Українська мова – солов’їна. в/г
2	04.04.13	СНІД чума ХХ століття, засоби контрацепції. п/з
	09.04.13	Здоров’я людини. в/г
4	11.04.13	Профорієнтаційний захід про Київський професійно-педагогічний коледж імені А.Макаренка. п/з
	16.04.13	Любіть та шануйте неньку свою. в/г
6	23.04.13	Залежність здоров’я людини від якості природного середовища. в/г
7	25.04.13	Історія розвитку друкарства. п/з
	26.04.13	Чорнобиль –катастрофа, відгуки якої лунають досі. п/з

План-конспект відкритого позакласного виховного заходу.

Тема: Історія розвитку друкарства.

Мета: розкрити і поглибити знання учнів з предметів матеріалознавство та основи поліграфічного виробництва, спонукати учнів до самонавчання та пошуку нової інформації.

Форма проведення: учнівська конференція

Викладач:

Історія книги і друкарства має немало захоплюючих сторінок. На всіх етапах розвитку цивілізованого суспільства книга відігравала важливу роль. Не лише друкована, але й рукописна в період, який передує виникненню книгодруку, служила важливим засобом розповсюдження знань, знайомила суспільство з різноманітними науковими та політичними поглядами, була поштовхом до їх формування.

Книга була і залишається скарбницею мудрості. Як вчитель і наставник знайомить нас з надбаннями людського розуму, допомагає вирішувати філософські проблеми буття.

Винахід книгодрукування.

Спроби розмножити текст не рукописним, а механічним способом здійснювалися ще з давніх часів. Так в Ассіро–Вавілонії з`явились глиняні таблички з текстом та малюнками за допомогою випуклих глиняних форм. Печатні штампи для тиснення малюнка та текста були відомі і в інших країнах стародавнього світу.

На початку VIII ст. н.е. в Китаї з’явилася ксилографія (спосіб друку за допомогою дерев`яних кліше). До цього китайці друкували за допомогою плит з каменю.

У 1392 році, за півстоліття до появи книгодруку в Європі, корейці навчилися відливати шрифт з металу. До нашого часу збереглися стародавні корейські книги, віддруковані металічними (мідними) літерами. Китай являється також батьківщиною паперу, винахід якого мало важливе значення для розвитку книгодруку.

Над винаходом книгодруку працювали одночасно в різних країнах Європи. У 1440-1445 рр. німецький винахідник Йоганн Гутенберг винайшов рухомі металічні літери та друкувальний станок. Але все одно тираж друкованої продукції, як правило, не перевищував 300-400 екземплярів. внаслідок недосконалості техніки та матеріалів для виготовлення друкарських форм та через недостатню кількість шрифтів книги не рідко приходилося друкувати окремими частинами: розбирали використані плити для відтиску перших листів та використовували їх повторно, а це займало чимало часу.

Європейські печатні книги, що вийшли до 1 січня 1500 року, називаються інкунабули – від латинського слова “incunabula”, що означає в переносному смислі “колиска”, - тобто книги, що знаходяться у колисці книгодрукування. Вирізняльними особливостями інкунабул являються їх великий формат, відсутність титульного листа; усі прикраси в інкунабулах робились від руки.

Книгодрукування розповсюдилось в Європі з величезною швидкістю. У 1468 році друкарський станок з`явився у Чехії, в 1469 році – у Нідерландах, в 1470 році – у Франції, в 1476 році – в Англії та Польщі.

То коли ж виникли друкарні на Русі? Група 1.

Що з лежить в основі поліграфічного процесу? Група 2.

Книга, як основний вид поліграфічної продукції? Група 3

Викладач: Книга – неоцінимий друг кожної людини, та беручи її з полички, ми рідко замислюємось, який її шлях, скільки праці вкладено в неї, перш ніж дійшла вона до читача. Скільки людей її створювало, скільки часу та сил було вкладено для її виготовлення. Читаючи книгу, ми навіть не знаємо, скільки деталей містить вона в собі, скільки різноманітних елементів, придуманих майстрами-поліграфістами, знаходиться в ній. Усі вони мають свої назви та своє призначення.

Сучасна видавничо-поліграфічна форма книги являється результатом довгого історичного розвитку. Її зміни пов’язані із загальним прогресом економіки та культури, удосконаленням книговидавничої справи та книгодрукування, поширенням потреби в книжковій продукції, ростом вимоги до неї зі сторони споживача. На формування видавничо-поліграфічної форми книги впливають і самі види видання, що відрізняються за характером інформації та її цільовим призначенням: наукові, науково-популярні, навчальні, довідкові, літературно-художні і т.д.

Якось, Максим Горький сказав такі чудові слова: “Книга, мабуть, найдосконаліше та найвеличніше диво із усіх див, яке створило людство на шляху своєму до щастя і могутнього майбутнього. ”

Група1: Початок книгодрукування на Русі.

В Україні до появи першодруків панувала рукописна книга, котра була витвором малярства. Характерною такою пам’яткою є Пересопницьке Євангеліє, ця книга не тільки взірець тогочасної української мови, а й пам’ятка мистецтва.

Перші ж друкарні на території нашої країни заснували Іван Федоров і Петро Мстиславець. 1 березня 1564 р., коли Іван Федоров і Петро Мстиславець видали свій славнозвісний “Апостол”, вважається днем народження книгодрукування на Русі. Правда, і до цієї дати в Москві працювала “анонімна” друкарня (збереглись шість книг віддрукованих у ній). Але досі не визначено, хто керував цією друкарнею, коли саме й за яких обставин вона виникла.

Федоров був одним із найосвіченіших людей свого часу. Він багато знав і вмів. Володів декількома мовами, розумівся на військовій техніці. Неоціненним є і його внесок у розвиток російської і української культури, вітчизняного книгодрукування та видавничої справи.

Невідомо де Іван Федоров вивчав інженерні науки і друкарське мистецтво. Не розгадані причини, що спонукали його, заснувавши у Москві друкарню й видавши там “Апостола”, переїхати у Литву, а потім на Україну. Але відомо, що до Львова він прибув у зрілому віці досвідченим друкарем. Відомо, що в організації друкарської справи йому допомогли не багаті, а городяни, люди середнього достатку. Тут, у Львівській друкарні, 15 лютого 1574 року, І. Федоров закінчив друкувати “Апостол” тиражем близько тисячі примірників. Цього ж року вийшов і його “Буквар” – перший вітчизняний підручник. “Буквар”, складався з двох частин: Азбуки та матеріалів для читання, ця книга є пам’яткою шкільної освіти.

Зі Львова першодрукар переїхав на Волинь, до Острова де видав “Новий завіт” і повторно “Буквар”. Тут вийшла “Біблія”, найбільша за обсягом і найдосконаліша за поліграфічним рівнем його робота, та перше у нашій країні окреме видання поетичного твору “Хронологія”.

На Україні Іван Федоров вперше застосовує оригінальний, невідомий ще в Європі спосіб друкування двома фарбами.

Іван Федоров обезсмертив своє ім’я не тільки тим, що запровадив книгодрукування на Русі. Своєю діяльністю Федоров підвів підсумок у тогочасному розвитку різних ремесел – одним з яких є книгодрукування, друкування на тканинах. Він дав поштовх новому напрямку застосування цього ремесла.

Друкарство в Україні не виникло, як державна справа, а було починанням громадським, суспільно-політичним.

Для розвитку друкарської справи в Україні Федорову доводилось брати кредити у міщан та інших майстрів, друкування було фінансово важкою справою.

Однозначно надав велику допомогу та підтримав Федорова український магнат, просвітитель, видатний культурний та громадський діяч Костянтин Острозький.

Ще одним осередком книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Розпочав друкарство в Печерській лаврі архимадрид Єлисей Плетенецький приблизно в 1599-1624 роках. Тут побачили світ низка розкішних видань наприклад «Бесіди на ап. Павла», «Бесіди на діяння», «Тріодь Пісна» та багато інших пишних видань, з великою кількістю гравюр (інколи більше сотні), видання одне одного розкішніше, дорожче, всі вони безумовно є гордістю українського народу.

Львівське та Успенське братство, Острозька академія з її друкарнею стали тими центрами з яких почалось книгодрукування та просвітницька робота в Україні. Отже Львів та Острог – це перші українські друкарські центри, започатковані видатними діячами культури. Обидві друкарні львівська та острозька мали свої періоди розквіту та занепаду, це залежало від політичних ситуацій та інших особливостей, але безумовно вони дали поштовх народженню інших українських друкарень.

(Тому й на надгробку першого друкаря у Львові написано, «Іван Федоров друкарство занедбале одновив»)

Матеріали для друку.

Основним матеріалом, на якому відбувається друкування, є папір для друку. Папір представляє собою тонкий шар дрібних рослинних волокон, що переплетені між собою. У папір також вводять, так звані, наповнювачі – тонкі подрібнені мінеральні речовини. Наповнювачі вводять для підвищення властивості паперу: білизни, щільності, гладкості і т. д. Для підвищення вологостійкості паперу у його масу додають клейку речовину. Для отримання більшої гладкості папір піддають каландруванню (тобто вигладжуванню за допомогою циліндрів під великим тиском).

Папір для друку ділять на декілька видів, що позначені відповідними номерами. Папір №1 найбільш міцний та білий, на ньому друкують видання, що призначені для довгого строку використання (енциклопедії, збірники поезій і т. д.), на папері №2 – значну кількість підручників та інших видань порівняно обмеженого строку використання (вибілений на половину), папір №3 – переважно видання невеликого об’єму, що призначені для короткого терміну використання, наприклад, відомчі інструкції).

По гладкості папір розрізняють матовий, крейдяний, каландрований. Чим гладкіший папір, тим, як правило, можна краще віддрукувати на ньому ілюстрації. Тому книжки з ілюстраціями, особливо відтінковими, видавництва друкують на крейдяному папері.

Для поліграфічної промисловості папір випускають у вигляді листів або в рулонах.

Фарби для офсетного та високого способу близькі за своїми властивостями. Кожному кольору фарби присвоюється відповідний номер. Найбільш широке розповсюдження мають чорні фарби. Для цього кольору застосовуються різноманітні сорти сажі. Для виготовлення кольорових фарб застосовують різноманітні мінеральні та органічні пігменти. Фарби для глибокого друку містять у собі плівкоутворювач, розріджувач та пігмент.

Група 3: Книга – основний вид поліграфічної продукції.

Формати видань. Формат видання, встановлюється видавництвом у залежності від типу видання, його характеру й значимості, від художнього замислу оформлення, а також від промислових можливостей поліграфічного обладнання, яке буде виготовляти тираж.

Формат видання виражається форматом друкарського паперу в сантиметрах і долях листа. Формати книжково-журнальних видань встановлені ГОСТом 5773 – 76, в якому передбачені 15 основних й 7 додаткових форматів для книг та 8 основних форматів для журналів. За допомогою додаткових форматів друкують на листових друкарських машинах альбоми, видання з мистецтва, дитячі книги й окремі видання, що випускають у кращому, сувенірному оформленні.

Основні деталі книги.

Зовнішнє оформлення

Основні деталі, що утворюють книгу – це друковані листи. У кінцевому своєму вигляді друкований лист утворює зошит. Число сторінок у такому зошиті залежить від обраної долі паперового листа або, інакше кажучи, від того, скільки разів і в якій послідовності буде зігнутий паперовий лист для отримання зошита. Такі зошити містять у собі 16 або 32, рідше 8, 12, 24 сторінки.

Книжковий блок – так в поліграфії називають майже готовий екземпляр видання, який залишилось лише з’єднати з палітуркою чи обкладинкою. Це комплект з’єднаних між собою зошитів або листів, які складаються з сторінок та інших деталей майбутнього видання.

Книжкові блоки можуть відрізнятися за способом комплектування, за видом форзаца, способом зшивання, обробці корінця, відсутністю або присутністю капталу, присутністю або відсутністю закладки, способів обробки зрізів.

Віддрукована продукція, тобто продукція після друку, повинна пройти оформлення. В обкладинку або в палітурку закладаються листи книги, тобто книжковий блок. Обкладинки виготовляють з більш надійного паперу ніж листи для тексту. Палітурка більш жорстка та надійніша за обкладинку зроблена з суцільного шмату картону чи пластмаси, а також складена, склеєна з двох частин (з тканини, паперу, пластмаси, рідко – шкіри). Обкладинка з книжковим блоком з’єднується дротяними скобами або приклеюється з допомогою клею по поверхні корінця (паперова стрічка, яка додатково слугує підтримкою всіх зошитів разом). Палітурка з’єднується з книжним блоком з допомогою корінця або матеріалу для окантовки і форзаців. Призначення обкладинки і палітурки – перш за все закріпити книгу, захистити внутрішні листи від пошкодження, забруднення та дати основні відомості про книгу (її автор, тема, назва видання, рік видання).

Книга має такий складовий елемент як каптал. Він представляє собою міцну шовкову чи бавовняну стрічку шириною 12-16 мм. З товстим кольоровим краєм. Каптал наклеюють на корінець книги біля нижнього та верхнього зрізу. Призначення капталу – закріплення верхніх та нижніх країв зошитів, що складають книжковий блок. У той же час каптал слугує як прикраса книжного блока.

Палітурки, в залежності від матеріалу, що для них використовується, діляться на декілька видів. Згідно з прийнятою класифікацією їх дев’ять. Найбільше книг випускається в палітурках №5 (Складова, тверда з кантом.) та №7 (Суцільно тканинна, тверда з кантом.), вони вважаються найкращими.

Край палітурки, що виступає за зріз книжкового блоку називається кант. Палітурка з кантом на відміну від зрізаного (тобто без канта) надійніше захищає блок від пошкоджень.

Говорячи про палітурку необхідно згадати про лист, що закріплює та з’єднує палітурку з книжковим блоком – це форзац. Існує задній і передній форзаци. У залежності від об’єму видання, цільового призначення, способу комплектування книжного блока розрізняють наступні види форзаців: приклеєний, пришивний та накидний.

Форзац потрібен не лише для скріплення блока із палітуркою, він ще є засобом оформлення книги. Тому форзац може виготовлятися з чистого паперу (білого чи кольорового), на ньому може бути віддрукований той чи інший малюнок.

Говорячи про виготовлення книги, важливу роль у розміщенні тексту та ілюстрацій відіграє елемент без якого жодна книжка не може існувати – це верстка.

Верстка має багато визначень, по-перше, верстка – виробничий процес монтажу всіх елементів сторінки видання в смугу. По-друге, версткою називають також тип комплектування ілюстрацій на смузі. Таких типів виділяють декілька:

а) відкрита верстка, при якій ілюстрація розміщується зверху або знизу смуги або в одному з її кутів;

б) закрита верстка: текст прикриває ілюстрацію зверху і знизу;

в) смугова верстка: ілюстрація повністю займає смугу;

г) глуха верстка: ілюстрація з усіх сторін прикрита текстом;

д) верстка з виходом ілюстрацій за поля так, що поля немає зовсім;

е) верстка з ілюстраціями на полях;

є) комбінована верстка: поєднуються різні типи верстки (відкрита верстка з закритою і т.д.)

№ палітурки	Вид палітурки	Матеріал для палітурки
1.	Суцільно картонна, обрізна.	Пресшпан та інший картон.
2.	Суцільно картонна м’яка, з кантом.	Білий та кольоровий картон.
3.	Суцільнотканинна м’яка, обрізна.	Коленкор з підклейкою паперу з внутрішньої сторони.
4.	Суцільно паперова, тверда з кантом.	Картонні сторони, надійний сульфат – целюлозний папір для обкладинок.
5.	Складова, тверда з кантом.	Картонні сторони, корінець із тканини, паперова оболонка.
6.	Суцільно тканинна, м’яка з кантом.	Сторони з щільного паперу або тонкого картону, коленкор для зовнішнього обклеювання палітурки.
7.	Суцільно тканинна, тверда з кантом.	Картонні сторони, коленкор, ледерин, арматована тканина.
8.	Складова, тверда з кантом.	Картонні сторони. Дві тканини різні за кольором і фактурою (для сторін та корінця).
9м.	Пластмасова, м’яка.	Еластичний пластмас.
9нж.	Пластична, напівжорстка.	Шар еластичного пластика та шар жорсткого пластикату.
9ж.	Пластмасова, жорстка.	Сторони картонні, два шари еластичної пластмаси.

 

Основні формати книг і журналів
Формат листа друкованого паперу (см.) і його доля.	Формат готового видання після обрізання з трьох сторін.
Книги	Журнали
60х90/32 70х90/32 75х90/32 70х100/32 70х108/32 84х108/32	107х140 107х165 107х177 118х165 128х165 128х200	--- --- --- --- --- ---
60х84/16 60х90/16 70х90/16 75х90/16 70х100/16 70х108/16 84х108/16	143х200 143х215 169х215 180х215 168х240 168х260 203х260	--- 143х215 168х215 --- 168х240 168х260 203х260
60х84/8 60х90/8 70х108/8	203х290 218х290 ---	203х90 218х290 262х340
Основні формати книг і журналів
Формат листа друкованого паперу (см.) і його доля.	Формат готового видання після обрізання з трьох сторін.
Книги	Журнали
60х90/32 70х90/32 75х90/32 70х100/32 70х108/32 84х108/32	107х140 107х165 107х177 118х165 128х165 128х200	--- --- --- --- --- ---
60х84/16 60х90/16 70х90/16 75х90/16 70х100/16 70х108/16 84х108/16	143х200 143х215 169х215 180х215 168х240 168х260 203х260	--- 143х215 168х215 --- 168х240 168х260 203х260
60х84/8 60х90/8 70х108/8	203х290 218х290 ---	203х90 218х290 262х340

 

 

Відкрита верстка	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________	_________________ _________________ _________________ _________________ _________________
__________________ __________________ __________________ __________________ ___________________ ___________________ ___________________	_________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ ______________
Закрита верстка	___________________ ___________________ ____________ ____________ ____________ ____________ ___________________ ____________________	_________________ _________________ _________________ _________________     _________________
Смугова верстка	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________
Глуха верстка	_________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________	_________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________
Верстка з виходом ілюстрації на поле	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ __________________	________________ ________________ ________________
Верстка з ілюстраціями на полях	___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________	____________ ____________ ____________ ____________ ____________ ____________ ____________
Комбінована верстка	___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________________ ___________________ ___________________	_________________ _________________ _________________ ___________ ___________ ___________ ___________ _________________

 

 

Висновки

Проходження педагогічної практики відіграло дуже важливу роль при підготовці мене, як молодої викладачки до здійснення навчально-виховної діяльності. Я мала можливість застосувати свої знання на практиці, навчитися організовувати навчальний і виховний процес.

На мою думку, проведення занять виховує у молодого вчителя дисциплінованість, бо він є зразком для учнів. Тому я особливо ретельно підійшла до підготовки уроків теоретичного навчання та проведення виховного заходу. Також я звернула увагу на власний зовнішній вигляд (діловий стиль), на чіткість та грамотність мовлення. Адже якщо б я допустилася помилки це вплинуло б на ставлення учнів до мене, як до не кваліфікованого викладача та невідповідальної особистості. Саме тому я чітко продумувала плани уроків, свої слова на уроках, аби досягнути гарного результату.

Сучасний навчальний заклад стає все більш і більш складною системою, вона змушена діяти в динамічно змінному світі, який пред’являє до неї нові вимоги. Щоб бути конкурентоспроможним та цікавим закладом, всі викладачі повинні вдосконалювати свої знання, застосовувати новітні технології за заняттях, слідувати в ногу з вимогами сучасного світу. Тому під час проходження мною практики не лише я була зацікавлена у здобуті нових знань та навичок, а й викладач яка була за мною закріплена. Вона постійно стимулювала мене для пошуку цікавої інформації для проведення уроків та виховних заходів. Раковець Мирослава Григорівна допомагала мені у підготовці залікового у