Тема 9. Українська національно-демократична революцiя 1917-1921 рр.

План

1. Лютнева революцiя 1917 р. та її вплив на Україну. Створення Української центральльної Ради (УЦР): її склад, дiяльнiсть. І та ІІ Унiверсали.

2. Жовтневий бiльшовицъкий переворот та позицiя Центральної Ради. Проголошення Української Народної республiки (УНР).

3. Агресiя бiльшовикiв проти УНР. IV Унiверсал Центральної Ради та проголошення незалежностi України. Перша бiльшовицька окупацiя України.

4. Українська держава гетьмана Скоропадського. Внутрiшня та зовнiшня політика гетьманського уряду.

5. Революцiйнi подiї 1918 р. на захiдноукраїнських землях. Створення 3ахідноукраїнської Народної республiки (ЗУНР). Вiйна ЗУНР з Польщею. Акг злуки.

6. Союз УНР з Полъщею. Радянсько-польська вiйна 1920 р. та Україна.

 

Методичні рекомендації.

Перше питання потребує розгляду ситуації, у якій опинилася Україна, а саме вибір шляху подальшого розвитку після скасування всіх правових засад перебування у складі Російської імперії. Зверніть увагу, що на початку діяльності Центральної Ради не йшлося про боротьбу за автономію, а тільки про культурні права. Тільки після підтримки Центральної Ради з боку з’їздів робітників, селян та солдатів, вона відчула себе національним парламентом. У першому Універсалі треба з’ясувати проблему визначення території, та населення, яке підлягало оподаткуванню. Другий Універсал викликав багато нарікань, тому зробіть власні висновки стосовно його змісту, тобто у чому полягав відступ від ідеї автономії, а у чому криються значні досягнення у боротьбі за державне самовизначення. Не забувайте, що політика це мистецтво можливого.

У другому питанні порівняйте програму третього Універсалу з програмою більшовиків, знайдіть тотожності та відмінності, спробуйте спростувати звинувачення УЦР у більшовизмі. Сформуйте власне ставлення до програми УЦР. Треба також розглянути підстави для зіткнення УЦР з більшовиками, пояснити неприйнятність ультиматуму Раднаркому, у якому висувалася вимога зайняти місце з одного боку громадського протистояння у Росії.

У третьому питанні головним є значення четвертого Універсалу для державотворення в Україні. Зверніть увагу на спосіб, яким більшовики почали агресію проти України. Саме створення радянського уряду України у Харкові надавало можливість Росії приховувати власне вторгнення вигадкою про громадянську війну в Україні. Коли вивчатимете першій період перебування більшовиків в нашій країні, спробуйте порівняти його з другим та третім перебуванням, та знайти розбіжності. Особливо важливим виглядає трансформація політики більшовиків щодо українського селянства та української мови та культури.

Четверте питання передбачає визначення характеру української держави у цей період. Це була монархічна форма правління, але без встановлення спадковості влади. Треба також охарактеризувати здобутки гетьманської держави, перш за все у площині культурного розвитку. Багато національних установ започатковані саме у цей період, наприклад, Національна Академія наук, бібліотека, університети, мистецькі колективи тощо. Важливим моментом виглядає також оцінка зовнішньополітичних заходів, які на той момент були пов’язані з багатьма труднощами, чим і пояснюється відмова гетьмана від ідеї української незалежності. Будь-який вчинок державного діяча треба оцінювати з позицій тих реалій, які існували під час прийняття відповідного рішення.

П’яте питання доповнює загальну картину державотворчих процесів на українських землях. Для ЗУНР були притаманні більш виважені законодавчі механізми, внаслідок набуття тривалого досвіду її діячів у австрійській парламентській діяльності. Головною причиною поразки ЗУНР була підтримка польської державності з боку західних держав. Інші причини невдач сформулюйте самостійно.

Шосте питання присвячене черговому розділу української території Росією та Польщею. Досі викликає багато нарікань політика С.В. Петлюри на той час. Спробуйте зрозуміти її причини, та пояснити сутність позиції лідера УНР.

 

Питання для самоконтролю:

1. Представники яких українських партій ввійшли до складу УЦР?

2. Хто і чому очолив Центральну Раду?

3. Які повноваження влітку 1917 р. мав Генеральний Секретаріат?

4. Назвіть основні заходи гетьманського уряду у внутрішній політиці.

5. Що таке «лінія Керзона»?

Лiтература [7; 17; 32; 40; 42; 66].

Тема 10. Україна у 20-ті рр. ХХ ст.

План

1. Наслідки політики «воєнного комунізму» для України.

2. Нова економiчна полiтика в Україні.

3. Створення СРСР, входження України до його складу.

4. Полiтика українiзацiї, її результати.

 

Методичні рекомендації.

Перше питання потребує формулювання всіх ознак «воєнного комунізму», які простіше запам’ятати у порівнянні з так званою новою економічною політикою. Це продрозкладка, яка змінилася продовольчим податком, заборона вільної торгівлі, яка була скасована під час непу, відміна великої, середньої та дрібної приватної власності, руйнування грошової системи, безкоштовність комунальних послуг, загальна трудова повинність, картковий розподіл харчів. Треба пояснити, чому така політика, яка з розумінням сприймалася під час громадянської війни, викликала шалений опір після її закінчення. Перехід до непу був цілком вимушений, більшовики лише тимчасово відмовилися від своєї ідеології.

Друге питання розглядається у порівнянні з першим. Уясніть, що нова економічна політика була «новою» виключно для більшовиків, для решти країн світу це було звичайне життя, навіть для нашої країни до 1917 р. Укріплення економіки сприяло формуванню міцної фінансової системи, внаслідок чого червонець став конвертованою валютою. Приватне підприємництво врятувало населення країни, сприяло відродженню народного господарства. Деякі члени більшовицької партії сприйняли неп як зраду, стверджували, що герої громадянської війни знову потрапили під владу куркулів, змушені працювати батраками. Більшовицьке керівництво дуже важко переходило до економічних важелів управління, а значна його частка так і не спромоглася цього зробити. Тому партія з великим полегшенням зустріла рішення про відмову від непу.

Третє питання. Процес входження УСРР до складу Союзу РСР можна поділити на три етапи. І етап (червень 1919 – грудень 1920 р.) – утворення «воєнно-політичного союзу» радянських республік, збереження за Україною формального статусу незалежної держави. II етап (грудень 1920 – грудень 1922 р.) – формування договірної федерації, посилення підпорядкування України, обмеження її суверенітету. III етап (грудень 1922 – травень 1925 р.) – утворення СРСР, втрата Україною незалежності.

30 грудня 1922 р. І з’їзд Рад СРСР затвердив декларацію про утворення СРСР та союзний договір. Союз складався з РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР. 26 січня 1924 р. відбувся II з’їзд Рад СРСР, який остаточно затвердив першу Конституцію Радянського Союзу. У ній було окреслено коло питань, що належали до компетенції вищих органів влади СРСР: зовнішня політика, кордони, збройні сили, транспорт, зв’язок, планування господарства, оголошення війни і підписання миру. Формально кожна республіка мала право виходу з СРСР, але механізму такого виходу так і не було розроблено. Тому, не змінюючи своєї зовнішньої форми, «союз республік» фактично перетворився на жорстко централізовану, унітарну державу.

Четверте питання. Згідно з політикою «коренізації», проголошеною XII з’їздом РКП у квітні 1923 р., перед місцевим апаратом ставилися вимоги поповнення своїх лав за рахунок національних кадрів, користування рідною мовою в державних установах і закладах, сприяння розвиткові національної культури. Український різновид цієї політики дістав назву українізації. Здійснення відповідало насамперед стратегічним інтересам центральної влади, яка прагнула зміцнити свої позиції в національних республіках. До того ж уся світова громадськість мала зрозуміти, що саме більшовицька, а не якась інша влада, виявляє турботу про розквіт національних республік. Хоч би як там було, але українська національна культура отримала хоч і тимчасову, але унікальну за весь період радянського правління можливість для більш-менш нормального розвитку і значною мірою скористалася нею. Адміністративні, освітні, культурні досягнення цього періоду знайдіть у навчальній літературі.

Питання для самоконтролю:

1. Чому більшовики були змушені відмовитися від політики «воєнного комунізму»?

2. З якими труднощами зіткнулися більшовики у добу непу?

3. За яких умов радянські республіки увійшли до складу СРСР?

4. Згадайте три етапи формування СРСР.

5. Які причини підштовхнули більшовиків до політики українізації?

Лiтература [7; 22; 30; 42; 45; 47; 48; 56; 60]

 

Тема 11. Україна у 30-ті рр. ХХ ст.

План

1. Iндустрiалiзацiя в Україні: завдання, джерела коштів, реалізація та результати.

2. Колективiзацiя в Україні: завдання, основні методи та заходи, наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.

3. Політичні репресії в Україні: етапи, зміст та наслідки.

4. Національно-визвольний рух на захiдноукраїнсъких землях у мiжвоєнний перiод. Створення та дiяльнiсть Органiзацiї українських нацiоналiстiв (ОУН).

 

Методичні рекомендації.

Перше питання. У грудні 1925 р. на ХІV з’їзді ВКП(б) було проголошено курс на індустріалізацію, спрямований на забезпечення економічного піднесення СРСР та зміцнення обороноздатності країни. Центральне місце наміченого курсу відводилося Україні. Особливостями індустріалізації у республіці стали значні капіталовкладення у промисловість УСРР та побудова на території республіки металургійних заводів (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь), Краматорського машинобудівельного, Харківського тракторного заводів. У грудні 1927 р. на ХV з’їзді ВКП(б) був затверджений перший п’ятирічний план (1928–1932). На Україну в той час приходилося 20% капіталовкладень.

Друге питання. Намагаючись в короткий термін модернізувати промисловий потенціал країни, керівництво держави приходить до рішення сконцентрувати індивідуальні селянські господарства у колгоспи, які були б у цілковитій залежності від державних структур. У 1929 р. розпочалося масове залучення селян у колгоспи. Зрозуміло, що забезпечені селяни йшли до колгоспів без ентузіазму. Тому колективізація супроводжувалася ліквідацією «куркулів як класу». В 1932 р. колгоспи об’єднали 70% селянських господарств.

Третє питання. Перш за все треба визначити цілі, які переслідувало радянське керівництво, проводячи масові репресії. Це, по-перше, залякування населення з метою встановлення необмеженої тоталітарної влади; по-друге, спроба знайти винуватців в усіх проблемах, з якими зіткнулося будівництво соціалізму – низький рівень життя, аварійність та травматизм на виробництві, загальний дефіцит тощо. Етапи репресій знайдіть у літературі. Наслідками репресій було перетворення народу у мовчазну масу, яка не мала власної думки, користуючись роз’ясненнями центральних газет; загальна недовіра між людьми, страх перед самостійною дією та будь-якою ініціативою.

Четверте питання. Намагаючись консолідувати визвольні рухи з метою здобуття незалежності Україною, у Відні в лютому 1929 р. на базі УВО створюється Організація Українських Націоналістів. Незабаром мережа ОУН охопила Західну Україну та Європу, керована провідом українських націоналістів на чолі з Є. Коновальцем. Ідеологом організації був Д. Донцов, який відстоював ідею створення підпільної партії, здатної керувати збройною боротьбою українців з метою «підтримання постійного духу протесту проти влади». ОУН здійснила 63 замахи, направлені проти представників польської влади.

Питання для самоконтролю:

1. З яких джерел здійснювалося фінансування індустріалізації?

2. Для чого проводилося розкуркулення?

3. Доведіть штучний характер голодомору.

4. Назвіть цілі та наслідки політичних репресій.

5. З якою метою була створена ОУН?

Лiтература [7; 22; 30; 42; 45; 47; 48; 56]