Тема 7. Українськi землi наприкiнцi хvii— ХVIII ст.

План

1. Внутрiшня та зовнiшня полiтика І. Мазепи.

2. Наступ царського уряду на автономнi права Гетьманщини протягом ХVIII ст.

3. Ліквiдацiя автономiї України. Зруйнування Запорозької Сiчi.

4. Правобережна Україна у ХVIII ст. Гайдамацький рух.

 

Методичні рекомендації.

Перше питання. Аналіз політики Мазепи слід починати з розгляду «Коломацьких статтей». В основу їх покладено «Глухівські статті» Многогріш-ного, але пороблено при тому багато додатків на користь Москви. Так, у пакті XX застережено, що Україна не сміє порушувати вічний мир з Польщею і повинна підтримувати добросусідські стосунки з Кримом. Знову, як і в зфальсифікованих «Переяславських статтях» 1659 року, заборонено Україні вести дипломатичні зносини з іншими державами. Крім залог та воєводів, що були в Києві, Чернігові, Ніжині, Переяславі та Острі, московська залога мала стати в гетьманській резиденції — Батурині — для постійного контролю над гетьманським урядом (пакт XVII). Цілком новий пакт (XIX) трактував про взаємини між Україною та Московщиною. Заборонялося «голосов испущать», що «Малороссийский край гетманского регименту», а тільки казати, що він належить до єдиної держави з Великоросійським краєм. Тому мусить бути вільний перехід з Москви на Україну. Гетьман і старшина повинні дбати про зміцнеяня зв'язків між двома народами (важливе те, що сказано тут чітко про два народи), зокрема — сприяти шлюбам між москалями та українцями.Факт, що Мазепа, не зважаючи на дружні відносини з попередньою владою у Москві, не потерпів під час перевороту Петра І, свідчить про його надзвичайне вміння пристосовуватись до людей та обставин.

Друге питання. У XVII та XVIII ст. російсько-українські відносини зводилися до поступового поглинання і переварювання Росією України як чужорідного політичного тіла, причому попутно ліквідовувались основи національного культурного життя (школа, книговидання). До кінця XVIII ст. залишки адміністративної автономії України були остаточно стерті. Докорінно змінився адміністративний поділ. Замість полків на Лівобережній і Слобідській Україні створювалися намісництва, а пізніше - губернії. Козацьке військо перетворювалося на регулярні кавалерійські полки царської армії. Старшинська верхівка зрівнювалася у правах з російським дворянством. Даровану дворянству грамоту Катерини II із захопленням сприйняла більшість української знаті, оскільки ця грамота закріплювала і розширювала її права. Саме тому правляча верхівка колишньої Гетьманщини погодилася з ліквідацією автономії.

Третє питання. У 1775 р. Катерина II віддала наказ знищити Запорозьку Січ. Влітку 1775 р. царські війська зруйнували січові укріплення і роззброїли гарнізон Запоріжжя. Царський маніфест оголосив про ліквідацію запорозького козацтва: «... можемо Ми оголосити, що немає тепер більше Січі Запорозької в політичній її потворності, а отже, і козаків цього імені».

Четверте питання. Друга половина XVIII ст. позначена на Правобережжі небувалим розмахом антифеодальних виступів. Зростанню антифеодального визвольного руху сприяло посилення феодального гноблення, збільшення панщини. Посилилося й національно-релігійне гноблення. У 1768 р. польський сейм ухвалив постанову про формальне зрівнювання у правах католиків, православних і протестантів. Це викликало протест реакційних кіл польських феодалів. Під гаслом захисту католицизму в місті Барі частина польських панів скликала конфедерацію. Дії загонів конфедератів на Поділлі й Волині супроводжувалися грабуванням населення, вигнанням православних священиків, руйнуванням церков. Усе це призвело до загострення соціальної та національно-політичної ситуації.

 

Питання для самоконтролю:

1. Яке місце, на ваш погляд, займає І.С. Мазепа в українській історії?

2. Спробуйте пояснити мотиви та умови союзу Мазепи з Карлом ХІІ.

3. Чому остаточна ліквідація української автономії не зустріла жодного спротиву з боку всіх верств суспільства?

4. Яку з причин руйнування Запорозької Січі ви вважаєте основною?

5. Назвіть причини гайдамацького руху.

 

Лiтература [8-10; 21; 26; 27; 32; 41].

 

Тема 8. Українськi землi у ХIХ – на початку ХХ ст.

План

1. Соціально-економічне та полiтичне становище українських земель у ХIХ ст. у складі Росiйської iмперiї.

2. Зародження та розвиток українського нацiонального руху в Наддніпрянськiй Українi у першій половинi ХIХ ст.

3. Соціально-економічний та полiтичний розвиток захiдноукраїнських земель у ХIХ ст.

4. Буржуазнi реформи в Росiйськiй iмперiї 60-70-х рр. ХIХ ст.

5. Україна у перiод першої Росiйської революцiї 1905-1907 рр.

6. Україна у роки Першої свiтової вiйни.

 

Методичні рекомендації.

Головним завданням при розгляді першого питання є порівняння економічного розвитку у першій та другій половині ХІХ століття, та виявлення розбіжностей. Якщо до середини століття поглиблювалася криза феодальної системи господарства, то потім відбувався стримкий розвиток капіталістичного ладу. Треба знайти ознаки цих явищ відповідно до історичного періоду. Результати економічного розвитку за підсумками всього століття створили кардинально нову ситуацію не тільки в економічному сенсі, а й у соціальній, етнічній, демографічній площині, що значною мірою впливало на громадсько-політичні процеси у новому, ХХ столітті.

Друге питання потребує, перш за все, вивчення програми та діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. Треба з’ясувати, чому товариство існувало дуже короткий термін, та чому так відрізнялися покарання, які були застосовані до Т.Г. Шевченка та інших учасників організації. Пропозиція щодо створення слов’янської федерації, яку висували члени товариства, на той час виглядала надто фантастичною, але для таких планів існували певні передумови. Це був час культурного відродження всієї Центральної та Південно-Східної Європи, коли формувалося відчуття єдності історичної долі. Саме воно штовхало громадських діячів не тільки України до проголошення майбутньої політичної єдності.

Третє питання. Під час характеристики економічного становища західноукраїнських земель виявляється їх колоніальне становище у Австрійській монархії, формування з них сировинного додатку більш розвинутих земель. Безумовно, на території України у складі Росії формувалося сучасне на той момент виробництво, але треба розуміти, що цей факт не впливав жодним чином на колоніальний статус східних земель України. При розгляді соціального складу учасників політичних угруповань зверніть увагу на наявність серед них великої кількості уніатських священників. Спробуйте докладно пояснити це явище.

Четверте питання вивчається згідно з хронологічною послідовністю реформ, яка, в цілому, співпадає з їх значенням для суспільства. Це селянська реформа у вигляді скасування кріпацтва у 1861 р., земська та судова реформи 1864 р., реформа міського управління 1870 р. та військова реформа 1874 р. Традиційно треба встановити причини цих реформ, або завдання, які ставилися під час їх реалізації, а також їх наслідки, у тому числі недоліки. Нагадуємо, що найбільш послідовними та всеосяжними були судова та військова реформи, але й вони не були позбавлені негативного змісту. Дуже важливо узагальнити результати всіх реформ в цілому, у вигляді висновку про перетворення феодальної імперії у буржуазну монархію.

П’яте питання. Головне завдання полягає у розгляді української національної справи, яка отримала значний поштовх у загальному процесі революційних подій. Національний гніт був однією з вагомих причин революції, під час якої вдалося досягти послаблення національних обмежень, перш за все законодавчого скасування сумнозвісних указів ХІХ століття про переслідування української мови та культури. Також велике значення для наступних подій мало створення українських політичних партій.

Шосте питання, разом з вивченням військових операцій, вимагає пояснень щодо українського питання, ставлення до якого значно відрізнялося на заході та сході України. Зверніть увагу на українську національну трагедію, коли представники однієї нації воювали по різні боки на фронтах світової війни.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які явища свідчили про кризу феодального ладу у першій половині ХІХ ст.?

2. Знайдіть докази буржуазного напрямку розвитку економіки у другій половині ХІХ ст.

3. Чому саме Харків став на початку ХІХ ст. осередком українського національного відродження?

4. Сформулюйте тези щодо позитивних результатів буржуазних реформ, та наявності великої кількості протиріч у іх реалізації.

5. Яким бачилося вирішення українського питання різним політичним гравцям у період війни?

Лiтература [8; 14; 24; 26; 32; 35; 40; 42; 44].