Тема 3. Українськi землi в складi великого князiвства литовського

План

1. Входження українських земель до складу Великого князiвства Литовського.

2. Кревська унiя 1385 р. та її вплив на Україну.

3. Соцiально-економiчний розвиток України в складi Великого князiвства Литовського.

4. Процес закрiпачення українських селян. Литовськi статути 1529, 1566, 1588 рр.

Методичні рекомендації.

Перше питання. Литовським успіхам в Україні сприяли феодальні усобиці в Золотій Орді (там в 1359-1361 рр. змінилося сім ханів). Однак монгольська держава не настільки ослабла, щоб так легко змиритися з втратою українських земель. Швидше за все, відношення між Ордою і Литвою в цей час ґрунтувалися на договірній і взаємовигідній основі: монголи погодилися на поширення політичного контролю Литви на всю Південно-Західну Русь за умови збереження залежності цієї території від Орди. Не дарма один з руських літописців, відзначивши, що Ольгерд «багато земель і країв завоював, і ґради, і княжіння узяв собі... і збільшилося княжіння його більше всіх», підкреслював, що литовський володар «не стільки силою, скільки мудрістю воював».

Друге питання. Після Кревської унії Литви з Польщею (1385 р.) значно посилилися польсько-католицькі впливи на литовську знать і, відповідно, опір руських аристократів. Енергійний великий князь Вітовт на початку 90-х рр. збройною силою усунув «за непослух» кількох удільних князів, та передав їх володіння своїм прибічникам. Посилилась феодальна залежність селян та жителів міст. За словами сучасника, Вітовт тримав підвладні руські землі в «залізних кайданах».

Третє питання. Руські землі становили 9/10 загальної площі князівства і мали великий вплив на суспільно-політичне й культурне життя Литви. Руська мова тут стала мовою державною; чимало норм «Руської правди», місцеві назви суспільних станів, урядових посад були сприйняті литовцями. Був відновлений адміністративно-територіальний устрій, характерний для Київської Русі. Територія була поділена на удільні князівства, які являли собою автономні державні утворення. Хоча центральна влада постійно підкреслювала, що литовці «старовини не рушать і новини не вводять», насправді відбулися суттєві зміни. Литовська держава не була державою українською. Значний на перших порах політичний вплив українських князів і бояр був обумовлений не організацією державних структур, а лише зближенням литовської і української знаті.

Четверте питання. Розвиток товарно-грошових відносин, втягування українських земель через Польщу в європейську торгівлю хлібом, зумовили появу і різке зростання фільварків, тобто власного господарства феодалів, спрямованого на виробництво хліба на продаж, та власну переробку сировини, і заснованого на постійній щотижневій панщині; зміцнення феодальної власності на землю. Посилення феодального гноблення селянства внаслідок формування фільваркової системи, розвитку панщини, здачі феодалами своїх маєтків в оренду та під заставу, зменшення селянських наділів привели до того, що у 20-х рр. ХVІІ ст. панщина на Волині складала 4-5 днів, на Київщині - 2-3 дні на тиждень від господарства. У 1588 р. ІІІ Литовський статут остаточно ввів кріпацтво; власник отримав право на власний розсуд регламентувати повинності селян.

 

Питання для самоконтролю:

1. Чому просування Великого князівства Литовського на українські землі мало здебільшого мирний характер?

2. Які наслідки мала Кревська унія для України?

3. Яким було політичне становище українських земель у Великому князівстві Литовському?

4. Яким було економічне становище українських земель у Великому князівстві Литовському?

5. У чому полягало значення Литовських статутів?

Лiтература [18; 24; 25; 28; 35; 38-40]

 

Тема 4. Україна у складi Речi Посполитої

План

1. Люблiнська унiя 1569 р. її наслiдки для України.

2. Берестейська церковна унiя 1596 р. та її наслiдки.

3. Культурне вiдродження в Українi наприкiнцi ХVI — у першiй половинi ХVII cт.

4. Утворення Запорозької Сiчi. Реєстрове козацтво.

5. Козацько-селянськi повстання кiнця ХVI — першої половини ХVII ст.

 

Методичні рекомендації.

Перше питання. В липні 1569 р. Литва та Польща підписали Люблінську унію, за якою було утворено нову державу - Річ Посполиту з одним монархом - королем польським і великим князем литовським одночасно, спільною зовнішньою політикою, однаковим маєтковим правом. Разом з тим обидві частини держави зберігали окремі уряд і адміністрацію, суд, фінанси, власне військо та законодавство.

Дуже ослаблена Лівонською війною з Московською державою та пропольською опозицією всередині країни, Литва не змогла відстояти від зазіхань польської шляхти свої українські володіння. Всі вони перейшли до Польщі. На засіданнях польського сейму було вибудовано цілу теорію, згідно з якою вся Русь здавна належала польським королям - внаслідок добровільного визнання їх влади, завоювання або успадкування. Ці твердження прямо перегукувалися із претензіями на спадщину Київської Русі московських володарів. Таким чином, слідом за московською з’явилася ще одна, польська доктрина, яка позбавляла українців права на власну державність. Представники української шляхти, що прибули на сейм, не протестували. За дотримання мінімальних вимог (збереження всіх існуючих привілеїв, свободи віросповідання, руської мови в офіційному діловодстві) вони підтримали ідею приєднання до Корони.

Друге питання. Після Брестської церковної унії 1596 р. панівною ідеологічною силою стало католицьке та уніатське духовенство, яке все робило, щоб відтіснити на другий план православне. Православних усунули від участі в управлінні державою, їх не призначали на вищі адміністративні посади на місцях.

Ополячення, окатоличення українських феодалів, викликане, з одного боку, появою більш привабливої західноєвропейської культурно-релігійної альтернативи, а з іншого - політикою національної дискримінації, яку проводив польський уряд, було фактичною втратою українцями своєї аристократичної еліти, що жила за формулою «русин за походженням, поляк за національністю».

Третє питання. Для широких верств населення єдиною залишалась культура, успадкована від Київської Русі. Падіння Візантійської імперії (ХV ст.) позбавило християнську релігію зовнішньої підтримки. У той час княжі двори були культурними осередками. В ХV–ХVІ ст. при монастирях виникають протестантські та католицькі школи, що давали вищий рівень знань. У 1576 р. князь Острозький засновує Острозьку академію, яка була освітнім закладом нового типу. Характерними для цього закладу стали поєднання новітніх надбань, західноєвропейської думки та давньоруських навчальних традицій, що зумовили виникнення освітнього закладу нового типу – греко-слов’яно-латинського. У 1491 р. з’явилися друковані книги, видані кирилицею у Кракові Швайпольтом Фіолем.

Четверте питання. Академік Д.Яворницький ділить історію запорозьких козаків на 6 періодів. За основу періодизації він узяв політичну боротьбу козацтва за «релігійно-національну незалежність» України.

Перший період – виникнення запорозьких козаків (1471–1583).

Другий – боротьба проти Польщі за релігійно-національну незалежність південної Русі (1583–1657).

Третій період – боротьба за релігійно-національну незалежність Правобережної України проти Польщі, Криму, Туреччини (1657-1686).

Четвертий – боротьба проти Криму, Туреччини та Росії за своє існування (1686–1709).

П’ятий – існування запорожців поза Росією і спроби повернути їх до рідних міст (1709–1734).

Шостий – період боротьби з російським урядом за самостійне існування і падіння Запорожжя (1734–1775).

П’яте питання. Головним завданням при розгляді цього питання є з’ясування завдань, які стояли перед учасниками повстань, ступінь їх вирішення за підсумками боротьби, та причини поразки виступів.

 

Питання для самоконтролю:

1. Після якої події українські землі перейшли під владу Польщі?

2. Які наслідки мала Берестейська унія для України?

3. Які передумови сприяли культурному відродженню України наприкiнцi ХVI — у першiй половинi ХVII cт.?

4. Назвіть причини виникнення, та охарактеризуйте зміст періодів історії українського козацтва.

5. У чому полягали головні причини поразки козацько-селянських повстань кiнця ХVI — першої половини ХVII ст.?

Лiтература [1; 2; 19; 21; 37; 41; 63]