Вступ. Розвиток літературно-писемної мови в Київській Русі та Галицько-Волинській державі

 

Контрольні питання

1. Функціональна суть вивчення історії літературної мови.

2. Проблема періодизації історії української літературної мови.

3. Концепції Ст.Смаль-Стоцького, С.Обнорського, І.Огієнка, О.Шахматова про роль старослов’янської мови.

4. Старослов’янські (староболгарські) пам’ятки Київської Русі.

5. Давньоукраїнські живомовні елементи в літературній мові Київської Русі (на прикладах давніх пам’яток).

6. Поняття про київське „койне”.

7. Давньоруська мова в юридичному й діловому стилях.

8. „Слово о полку Ігоревім” – пам’ятка староукраїнської літературної мови. П.Житецький про „Слово” й українські думи.

9. Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.) – українська мовна пам’ятка зі старослов’янськими елементами.

 

Робота з текстами

1. “Слово про Закон і Благодать” митрополита Іларіона у посібнику Бабич Н.Д. Історія української літературної мови. – К., 1993. – С. 23-24 або в посібнику Блик О.П. Історія української літературної мови. – К., 1987. – С. 36-37.

2. Переклади зі староболгарських оригіналів (у посібнику Блик О.П. – С. 36 – 40). Переклади на старослов’янську мову з грецьких оригіналів (у посібнику Блик О.П. – С. 41).

3. Остромирове Євангеліє (1056-1057) у посібнику Безпалька О.П., Маштабей О.М., Шарпила Б.А. Збірник вправ з історичної граматики української мови. – К., 1958. – С. 93 – 94.

4. “Руська правда” (у посібнику Бабич Н.Д. – С.15 (1993 р.), С.16 – 18 (1983 р.); у посібнику Блик О.П. – С.33 –34).

5. “Слово о полку Ігоревім” (у посібнику Блик О.П. – С. 50-51).

6. Галицько-Волинський літопис (у посібнику Безпалька О.П., Маштабей О.М., Шарпила Б.А. – С. 96-98).

 

Література

1. Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис. – К., 1961.

2. Найрулін А.О. До проблеми походження писемності й літературної мови в Давній Русі // Східні слов’яни: історія, мова, культура, переклад: Матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Д., 2003. – С. 75 – 76.

3. Німчук В.В. Християнство й українська мова // Укр. мова. – 2001. – № 1. – С. 11 – 30.

4. Німчук В.В. Періодизація як напрямок дослідження генези та історії української літературної мови // Мовознавство. – 1997. – № 6; 1998. – № 1.

5. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та інших мов. Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “Спільної колиски”. – К., 2001.

6. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 1993.

7. Пінчук С.П. “Слово о полку Ігореві”: Посіб. для вчителів. – К., 1990. – С. 89 – 140.

8. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971. – С. 112-114, 132-134.

9. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001 – С. 3-47.

10. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

 

Заняття 2

Розвиток української літературної мови періоду великого князівства Литовського XIV – І пол. XIV ст.

Українська літературна мова під час національно-визвольного піднесення й створення української державності в XVII ст.

 

Контрольні питання

1. Короткі відомості про грамоти ХІV – ХV ст. у Великому князівстві Литовському. Особливості ділового стилю, що базується на живій розмовній мові українців і білорусів.

2. „Проста” мова як новий тип літературної української мови, орієнтований на живе розмовне мовлення.

3. Загострення суспільних суперечностей. Люблінська унія (1569), Брестська унія (1596). Полемічна література і її мова. Творчість І.Вишенського.

4. Проникнення розмовної української мови до поважних творів. Вироблення слов’яно-руського (слов’яно-українського) типу літературної.

5. Перші граматики й словники в Україні. Граматика М.Смотрицького і словник Памви Беринди.

6. Поширення освіти, друкарства, утворення міських братств, Острозька академія, Києво-Могилянська академія.

 

Робота з текстами

1. „Перемишльська купча” 1359 р. (у посібнику Безпалька О.П., Маштабей О.М., Шарпила Б.А. Збірник вправ з історичної граматики української мови. – К., 1958. – С.37; у посібнику Блик О.П. Історія української літературної мови. – К., 1987. – С. 59)

2. Пересопницьке Євангеліє (у посібнику Бабич Н.Д. Історія української літературної мови. – К., 1993. – С. 44-45 (впр. 22(І); с. 45-46 (впр. 23(І); у посібнику Безпалька О.П., Маштабей О.М., Шарпила Б.А. – С. 94-95).

3. Уривки з творів І.Вишенського (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 53-55 (впр. 27); у посібнику Блик О.П. – С. 82-83.

Література

1. Огієнко І.І. Історія української літературної мови. – К., 1995.

2. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971. – С. 139-176, 201-214.

3. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001 – С. 47-75, 76-108.

4. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

 

 

Заняття 3

Перемога „простої” мови як літературної мови формованої української нації. Розвиток літературної мови у XVIII ст.

 

Контрольні питання

1. Наростання живомовних елементів у інтермедіях.

2. Універсали Богдана Хмельницького.

3. Козацькі літописи (Самовидця, Граб’янки, Величка).

4. Мова міських „гродських” книг.

5. Жива „проста” мова в драмі „Милость Божія”.

6. Мова творів Климентія Зіновієва.

7. Розвиток української літературної мови в XVIII ст..

8. Період шукань нового типу літературної мови. Мова творів Некрашевича та Сковороди.

 

Робота з текстами

1. Інтермедії (у посібнику Бабич Н.Д. Історія української літературної мови. – К., 1993. – С. 67-70; у посібнику Блик О.П. Історія української літературної мови. – К., 1987. – С. 85-87).

2. Охранна грамота Богдана Хмельницького (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 128-129).

3. Козацькі літописи (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 132-136; у посібнику Блик О.П. – С. 102-103).

4. „Гродські” книги (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 119-120).

5. „Милость Божія” (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 139-140).

6. Уривки з творів Климентія Зіновієва (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 144-147).

7. Уривки з творів Некрашевича (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 152-155).

8. Уривки з творів Сковороди (у посібнику Бабич Н.Д. – С. 156-161; у посібнику Блик О.П. – С. 105-109).

 

Література

1. Огієнко І.І. Історія української літературної мови. – К., 1995.

2. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971. – С. 217-253.

3. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001 – С. 76-145.

4. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

 

Заняття 4

Функціонування національної літературної мови, побудованої на живомовній розмовній основі.

Мовна творчість І.Котляревського.

Розвиток української літературної мови

В І половині ХІХ ст.

 

Контрольні питання

1. Місце І.Котляревського в історії української літературної мови:

а) мовно-діалектна основа творчості І.Котляревського. Середньонаддніпрянське мовлення й український фольклор;

б) трансформація бурлескного стилю в „Енеїді”. Мовний реалізм „Наталки Полтавки”;

в) національно-патріотичні мотиви й соціальна критика в „Енеїді”;

г) синоніміка в мові „Енеїди”;

ґ) лексико-фразеологічне багатство мови творів І.Котляревського.

2. Мовні особливості творів Г.Квітки-Основ’яненка, Є.Гребінки, поетів-романтиків (бажано підготувати доповіді у вигляді рефератів).

3. Культурний рух на початку ХІХ ст.

 

Література

1. Блик О.П. Історія української літературної мови. Практичні заняття. – К., 1987. – С. 110-153.

2. Житецький П.Г. Вибрані праці. Філологія. – К., 1987. – С. 140-255.

3. Іван Котляревський і світова культура: Зб. наук. ст.. – Опішне, 1999.

4. Огієнко II. Історія української літературної мови. – К., 1995. – С. 128-139.

5. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971. – С. 261-291.

6. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 146-169.

 

 

Заняття 5

Т.Шевченко – основоположник сучасного типу української літературної мови

 

Контрольні питання

1. Синтетичний характер мовної спадщини Тараса Шевченка:

а) подолання діалектної обмеженості;

б) всеосяжність використання багатств народного мовлення;

в) трансформація фольклорних елементів;

г) історизми в мові творів Шевченка;

ґ) використання надбань староукраїнської літературної мови;

д) відображення у творчості Кобзаря народної лексики й фразеології, на відміну від мови його попередників (лексика гніву й соціально-визвольної боротьби, духовного світу народу);

е) творче застосування старослов’янізмів, лексики і фразеології інших мов;

є) синонімічне багатство мови Шевченка.

2. Поєднання реалістичної й романтичної мовних партій. Т.Шевченко про силу слова.

3. Мовностилістичний аналіз творів Т.Шевченка, що вивчаються в школі (на вибір студента).

Перелік рекомендованих творів: „Катерина”, „Думи мої...”, „Кавказ”, „Сон”, „Гайдамаки”, „Великий льох”, „Невільник”, „Варнак”, „Неофіти”, „Царі”, „Марія”.

 

Література

1. Блик О.П. Історія української літературної мови. Практичні заняття. – К., 1987. – С. 155-164.

2. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К., 1994.

3. Огієнко II. Історія української літературної мови. – К., 1995. – С. 140-147.

4. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 170-220.

5. Тараса Шевченко і європейська культура. – Черкаси, 2001.

6. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

 

 

Заняття 6