Етика бізнесу та її роль у розвитку управління.

Характеристика способів комунікацій. Комунікаційні канали і сфери їх застосування.

Тести.

1. Конфлікт – це:

1) певний стереотип, шаблон поведінки, який очікується від людини у конкретній ситуації;

2) зіткнення різноспрямованих тенденцій у психіці окремої людини, у взаємовідносинах двох і більше людей або їх формальних і неформальних об’єднань, обумовлене розбіжністю у поглядах, позиціях, інтересах;

3) емоційний стан організму, який виникає у напружених ситуаціях.

 

2. Причини виникнення конфліктів в організації:

1)обмеженість ресурсів; взаємозалежність завдань; розбіжності в цілях; відмінності в уявленнях, інтересах та цінностях, в манері поведінки і в життєвому досвіді людей, незадовільні комунікації;

2) незбалансованість обов’язків, прав та повноважень працівників, невикористання координаційних та інтеграційних механізмів, відсутність загальних організаційних цілей, незадовільні комунікації.

 

3. Розрізняють наступні основні типи конфліктів:

1) між організацією і середовищем, між рівневі, між різними відділами (підрозділами), між керівником і робочою групою, між працівниками;

2) внутрішньо особові, між особові, між особистістю і групою, між групові;

3) між організацією і середовищем, внутрішньо особові; між працівниками, між особистістю і групою.

 

4. До методів управління конфліктною ситуацією належать:

1) індивідуальні й колективні;

2) внутрішньо особові й між особові;

3) структурні й між особові.

 

5. До структурних методів управління конфліктною ситуацією відносять:

1) роз’яснення вимог до праці, використання координаційних та інтеграційних механізмів, встановлення загальних організаційних координаційних цілей, використання системи винагород;

2) вольовий контроль за станом організації; свідома зміна процесів сприйняття і оцінки ситуації; емоційно-психологічна розрядка; зниження вимог до себе та інших; доручення вирішення проблеми іншим;

3) ухилення, згладжування, примушування, компроміс, вирішення проблем.

 

6. Влада – це:

1) система цінностей, які поділяють усі члени організації;

2) можливість впливати на поведінку інших;

3) надання допомоги працівникам у реалізації їхніх власних задумів.

 

 

7. Організація управлінської праці – це:

1) право особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їх виконання;

2) створення умов, необхідних для плідної спільної праці, цілеспрямованих і скоординованих дій підлеглих, зайнятих у процесах управління і виробництва;

3) порядок, правила службової поведінки в апараті управління, спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями та іншими працівниками управління відповідно до діючих посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи.

 

8. Культура організації – це:

1) гнучка поведінка керівника щодо підлеглих;

2) образ організації, система цінностей, філософія організації, яку поділяють всі її працівники.

3) клімат у групі (колективі).

 

9. На культуру організації впливають наступні фактори:

1) прогресивна технологія управління, раціональна організація управлінської праці, неформальні канали комунікації;

2) ідеальні цілі, пануючі ідеї і цінності, видатні діячі і рольові моделі, прийняті стандарти і правила, неформальні канали комунікації;

3) прогресивна технологія управління, ідеальні цілі, пануючі ідеї і цінності, раціональна організація управлінської праці.

 

10. Культура менеджменту складається з наступних елементів:

1) культура організації робочих місць, культура документації, культура умов праці, культура відпочинку;

2) рівень загальної культури працівників, знання науки управління, культура працівників управління; культура процесу управління; культура умов праці; культура документації;

3) культура працівників менеджменту, культура процесу менеджменту,, культура умов праці, культура документації.

 

11. Культура працівників менеджменту характеризується:

1) використанням в організації сучасного прогресивного процесу менеджменту;

2) рівнем загальної культури, наявністю ділових якостей, необхідних для виконання роботи відповідно до посад, які обіймають працівники;

3) наявністю зручного приміщення і робочого місця працівника, їх відповідності санітарно-гігієнічнім нормам.

 

12. Норматив чисельності працівників – це:

1) визначення потреби в загальній чисельності працівників;

2) визначення необхідної кількості робочих місць;

3) регламентована чисельність працівників організації, необхідна для її якісного функціонування за певних організаційно-технічних умов.

 

13. Набір персоналу організацією – це:

1) укладення трудових договорів із працівниками;

2) створення необхідного резерву кандидатів на всі посади й спеціальності;

3) ротація кадрів за рівнями управління.

 

 

В-1

Дати характеристику типам управлінських рішень у процесі управління виробництвом.

Розкрийте сутність керівництва та лідерства.

Тести.

1. У процесі добору кадрів використовують такі методи:

1) випробування, тестування, моделювання, співбесіди;

2) організація лекцій, дискусії, співбесіди;

3) випробування, дискусії, тестування, організація лекцій.

 

2. Метою оцінки якості праці є:

1) оцінка результатів праці за певний період;

2) оцінка особистих якостей працівника;

3) визначення потенційних можливостей щодо продовження службової діяльності

працівника на даному робочому місці чи переміщення його на вищу або нижчу посаду.

 

3. Атестація персоналу повинна полягати у:

1) забезпеченні прямої і стабільної зацікавленості кожного працівника в досягненні високих показників індивідуальної трудової діяльності; створенні позитивного соціально-психологічного клімату в трудових колективах, закріпленні кадрів і мінімізації їхньої плинності;

2) оцінці результатів праці за певний період часу, оцінці ділових та особистих якостей працівника, визначенні потенційних можливостей щодо продовження службової діяльності працівника на даному місці чи переміщення його на вищу або нижчу посаду;

3) створенні позитивного соціально-психологічного клімату в трудових колективах, закріпленні кадрів і мінімізації їхньої плинності; вивченні та врахуванні особливостей колективу, вивченні результатів праці.

 

4.Під продуктивністю організації розуміють:

1) результативність організації;

2) відношення кількості продукції, виробленої даною системою за даний період часу, до кількості ресурсів, спожитих для створення або виробництва цієї продукції;

3) відношення вартості випущеної продукції до чисельності працюючих і вартості основних фондів.

 

5. Критеріями результативності організації є:

1) рентабельність, фондовіддача, прибуток, витрати обігу, валовий дохід, рівень дивідендів;

2) продуктивність живої праці, продуктивність уречевленої праці, рівень рентабельності, відношення чисельності управлінських працівників до чисельності операційних працівників;

3) дієвість, економічність, якість, прибутковість, продуктивність, якість трудового життя, інноваційність.

 

 

6. Управління продуктивністю організації охоплює наступні дії:

1) концентрацію уваги на результативності й продуктивності та розробку загальної політики у цьому напрямі; розробку стратегічних планів (програм) продуктивності; розробку підходів і методів вимірювання й оцінки продуктивності; розробку стратегій і методів контролю продуктивності;

2) концентрацію всіх ресурсів на вирішальних напрямах розвитку організації; визначення відповідальних осіб за зростання продуктивності організації; стратегію управління продуктивністю; методи управління живою працею; шляхи забезпечення оперативного управління продуктивністю;

3) розробку системи цілей організації, що витікають із її місії; розробку комплексу стратегій: корпоративної, конкурентних та функціональних; диверсифікацію виробництва й управління.

 

7. Функціональний поділ праці в менеджменті – це:

1) спеціалізація працівників, відповідно до п’ятьох великих груп робітників: керівництво організацією; керівництво структурним підрозділом апарату управління; розробка варіантів рішень на основі інформації про здійснення робіт згідно з певною функцією; обробка інформації, яка надходить як від об’єкта управління, так і з інших джерел та створення комплексу документації, необхідної для виконання функцій менеджменту; оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік, сортування;

2) закріплення конкретних функцій управління за підрозділами чи конкретними працівниками;

3) поділ праці, згідно якого співробітники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду.

 

8. Конформізм – це:

1) протиставлення особистості колективу;

2) сукупність стійких психологічних рис, що визначають лінію поведінки людини, її ставлення до справи, до інших людей і до самої себе;

3) прийняття готових стандартів особистої поведінки згідно з існуючими порядками, нормами, правилами.

 

9. Соціальна роль, яку виконує людина – це:

1) певний стереотип, шаблон поведінки, який очікується від людини у конкретній ситуації;

2) потреба людини у спілкуванні, прагнення підтримувати добрі відносини зі своїми колегами;

3) наявність мотивів, які породжуються діяльністю.

 

10. До складу методів розпорядчого впливу входять:

1) накази, постанови, розпорядження, вказівки, резолюції;

2) примірні статути, положення про суб’єкти господарювання та їхні підрозділи, посадові інструкції, норми і нормативи витрат, матеріалів, праці, стандарти та ін.;

3) регламентування, нормування й інструктування.

 

11. Мотив визначається як:

1) анатомо - фізіологічні та психічні якості людей, які дозволяють засвоювати певного роду знання та набувати навички для виконання корисної діяльності;

2) стимул, відображений у свідомості людини (чи в груповій колективній свідомості) як внутрішнє спонукання;

3) зовнішній вплив на людину (чи на групу), що спонукає до цілеспрямованої дії.

Критерії оцінки

Знань з дисципліни „Основи управлінської діяльності і менеджмент”

Для студентів спеціальності 5.090227 „Обробка металів на верстатах та автоматичних лініях”

Критерії оцінок обумовлюють основні вимоги до рівня підготовки фахівця, які в майбутньому працюватимуть на підприємствах і забезпечуватимуть покращення їхньої фінансової діяльності.

Виконання контрольних робіт та практичних занять містить теоретичні і практичні питання. Повна і правильна відповідь на теоретичне питання показує теоретичні знання студента, логічне мислення, уміння аналізувати матеріал. Набуваючи вмінь і навичок з питань кваліфікованої оцінки управлінської діяльності, прийняття ефективних рішень, майбутні фахівці навчаються орієнтуватися в усіх сферах управлінської діяльності підприємства.

Зміст відповідей за нормами оцінок відповідно:

На оцінку „5” студент:

- повністю розкриває зміст теоретичних питань та практичного завдання;

- вільно володіє і правильно формулює терміни;

- пояснює зміст і методику розрахунків;

- ілюструє відповідь схемами, розрахунками, таблицями;

- робота повинна бути виконана охайно, можливі 2-3 похибки у викладі матеріалу, що не приводять до скасування смислового значення матеріалу, що викладається

На оцінку „4” студент:

- розкриває осовний зміст теоретичного матеріалу і в цілому правильно виконує практичне завдання;

- роботу виконує охайно, можливі 1-2 похибки у виконаних розрахунках, якщо вони не впливають на кінцевий результат завдання;

- повністю і грамотно виконує практичні завдання, але не відповідає на теоретичні питання.

На оцінку „3” студент:

- розкриває основний зміст теоретичного питання і на 2/3 виконує практичне завдання;

- допускає 2-3 логічні похибки, 1-2 похибки у використанні термінології;

- робота виконана неохайно;

- допускає грубі помилки

На оцінку „2” студент:

- не розкриває зміст теоретичного питання і виконує практичне завдання на одну третину;

- слабо володіє спеціальною термінологією;

- виконує з грубими помилками;

- при виконанні завдання не використовує логічні методи

 

Викладач Ладунка І.С.