Кількісне визначення цукру сечі

Поляриметричними метод:

Принцип методу полягає у використанні властивості глюкози обертати площину поляризації вправо. За кутку обертання поляризованого променя можна визначити кількість глюкози.

Хід визначення:

Сеча повинна бути прозорою, не містити білка, кислої реакції. Для цього сечу підкислює слабкою оцтової кислотою, кип'ятять, охолоджують і фільтрують. Трубку поляриметри заповнюють профільтрованою сечею без бульбашок повітря, накривають шліфованим склом, загвинчують щільно, насухо витирають і поміщають в апарат.

Визначення проводять через 2 - 3 хвилини після заповнення трубки, так як коливання частинок рідини заважає дослідженню. Оптично активний розчин глюкози, відхиляючи промінь, змінює інтенсивність світла в окуляр; відновити освітленість можна, повернувши аналізатор на певний кут. Кут відхилення виражається в градусах шкали приладу. Кут відхилення в 1 градус відповідає 1% глюкози при довжині трубки 18,94; якщо довжина 9,47 - отриманий результат помножити на 2.

Дослід №6 Визначення ацетонових тіл (проба Ланге)

До ацетоновій тіл відносяться ацетон, ацетоноуксусная кислота і оксимасляная кислота. У сечі зустрічаються разом, тому їх роздільне визначення клінічного значення не має. У нормі в сечі не містяться.

Реактиви:

- суміш нітропрусідного натрію з сірчанокислим амонієм;

- розчин аміаку.

Хід визначення:

У пробірку насипають трохи, так щоб було вкрите дно нітропрусидної суміші, і доливають 5 мл сечі, збовтують і обережно нашаровуються 2 мл аміаку. Фіолетово-червоне кільце, що з'явилося на кордоні двох рідин, свідчить про наявність у сечі ацетону.

Дослід №7 Визначення білірубіну (проба Розіна)

Якісна реакція заснована на перетворенні білірубіну під впливом окислювачів (йоду) в білівердін зеленого кольору.

Реактиви:

- розчин Люголя або 1% спиртовий розчин йоду.

Хід визначення:

На 3 - 4 мл сечі обережно нашаровуються 1 - 2 мл 1% спиртового розчину йоду або розчину Люголя. За наявності жовчних пігментів (білірубіну) на кордоні рідин з'являється зелене кільце.

Оцінка: У нормі білірубін у сечі не міститься.

Дослід №8 Визначення уробіліну (проба Флоренс)

Реактиви:

-- концентрована сірчана кислота;

- ефір;

-- концентрована соляна кислота.

Хід визначення:

До 10 мл сечі додають 3 - 4 краплі концентрованої сірчаної кислоти, змішують, доливають 2 - 3 мл ефіру, пробірку закривають гумовою пробкою і обережно змішують, не збовтуючи. В іншу пробірку наливають 2 мл концентрованої соляної кислоти. Піпеткою відсмоктують з першої пробірки ефірний шар і нашаровуються його на соляну кислоту. На кордоні рідин при наявності уробіліну утворюється червоно-фіолетове кільце різної інтенсивності.

Зміст звіту.

1. Тема роботи
2. Результати і висновки

Лабораторне заняття № 4

Дослідження добової витрати енергії людини. Розрахунки основного обміну по таблицям та проценту відхилення по формулі Рида.

Мета роботи: оволодіти хронометражно-табличною методикою визначення добової витрати енергії людини; дослідити добову витрату енергії студентів; закріпити теоретичні знання по фізіології обміну речовин та енергії, визначити середньостатистичний рівень основного обміну людини за розрахунковими таблицями Бенедикта, визначити величину відхилення основного обміну від норми по формулі Рида в %.

Основні положення

Добова витрата енергії складається із трьох величин: основного обміну, величини підвищення обміну під час прийому їжі, величини підвищення обміну енергії при різноманітній діяльності.

Хронометражно-табличний метод визначення добової витрати енергії базується на використанні спеціальних таблиць, в яких представлені в кілокалоріях величини енерговитрат за одиницю часу при різних формах діяльності із розрахунку на 1кг маси людини. Данні для цих таблиць були отримані О.П. Молчановою, А.Н. Крестовніковим, Б.Д. Кравчинським, А.А. Мінхом та ін. /табл. 1/ в спеціальних експериментах і дослідженнях шляхом прямої і непрямої калориметрії, яка потребує спеціальної складної апаратури.

На відміну від інших метод хронометражно-табличного визначення добової витрати енергії не потребує спеціальної апаратури і може використовуватись в любих умовах.

Обмін речовин та енергії між організмом і навколишнім середовищем – невід’ємна властивість живої матерії. В процесі обміну речовин постійно відбувається перетворення енергії: потенціальна енергія складних органічних сполук, які потрапляють з їжею, перетворюється в теплову, механічну та електричну. Енергія затрачується не тільки на підтримання температури тіла і виконання роботи, а і на відтворення структурних елементів клітин, забезпечення їх життєдіяльності, росту та розвитку організму.

Всю енергію, яка утворюється в організмі, можна прийняти за теплову, так як інші види енергії виділяються в дуже малих кількостях. Таким чином, про інтенсивність процесів обміну в організмі можна судити по кількості тепла, яке виділяється за одиницю часу. Одиницею вимірювання тепла в Міжнародній системі одиниць СІ являється джоуль (Дж). Але у фізіології та медицині зазвичай використовують позасистемні одиниці – калорія та кілокалорія (1ккал = 4,19Дж, 1Дж=0,239ккал).

Дослідження енергетичних витрат організму широко використовується у фізіології праці, у спортивній медицині та клініці.

Щоб визначити притаманний даному організму рівень окислювальних процесів та енергетичних витрат, проводяться дослідження у певних стандартних умовах: вранці натщесерце (не раніше, чим через 12 годин після вживання їжі) при температурі комфорту (+22⁰С) лежачи, тобто в умовах відносного фізіологічного та психологічного спокою.

Енергетичні витрати організму в таких стандартних умовах отримали назву основного обміну. Основний обмін виражає мінімальний рівень витрат енергії для підтримання життєдіяльності організму.

Одним із методів визначення основного обміну людини являється його розрахунок по спеціальним таблицям, які дають можливість по росту, вазі та масі тіла піддослідного визначити середньостатистичний рівень основного обміну.

Обчислення проценту відхилення величини основного обміну від норми відбувається за допомогою формули Рида.

 

Таблиця 1. Витрата енергії /включаючи основний обмін/ при різноманітних видах діяльності.

Вид діяльності	Енерговитрати в 1хв на 1кг маси тіла, ккал
Ходьба:
5 км/год	0,0690
6 км/год	0,0714
8 км/год	0,1548
Біг:
8 км/год	0,1357
11 км/год	0,1780
Гімнастика:
вільні вправи	0,0845
на снарядах	0,1280
гребля	0,1100
їзда на велосипеді	0,1285
бокс	0,2014
плавання	0,1700
фехтування	0,1333
Робота:
швачки	0,3210
палітурника	0,0405
шевця	0,0429
столяра чи слюсаря	0,0571
каменяра	0,0952
тракториста	0,0320
комбайнера	0,0390
с/г робітників	0,1100
городників	0,0306
господарсько-побутова	0,0573
актора, лікаря	0,0380
фармацевта	0,0343
лаборанта	0,0355
Шиття на машинці	0,0264
Їзда на машині	0,0267
Розумова праця сидячи	0,0254
Розумова праця стоячи	0,0360
Друкування на машинці	0,0330
Особиста гігієна	0,0329
Прийом їжі	0,0236
Відпочинок стоячи	0,0264
Відпочинок сидячи	0,0229
Відпочинок лежачи	0,0183
Прибирання	0,0329
Сон	0,0155

Матеріали та обладнання: людина, терези медичні, міні-ЕОМ, ростомір, ваги, таблиці для визначення основного обміну, сфігмоманометр, фонендоскоп.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Дослідження добової витрати енергії людини.

1. Скласти робочу таблицю за зразком таблиці 2.

 

Таблиця 2. Робоча таблиця для визначення добової витрати енергії студента.

Вид діяльності	Час початку і закінчення, год, хв	Тривалість, хв	Витрата енергії в хвилину на 1кг маси тіла, ккал	Розрахунок витрати енергії при всіх видах діяльності за добу, ккал на 1кг маси тіла
Зарядка	7.00-7.15		0,0648	0,0648х15=0,972
Особова гігієна	7.15-7.30		0,0329	0,0329х15=0,493
Прибирання	7.30-7.40		0,0329	0,0329х10=0,329
Сніданок	7.40-8.00		0,0236	0,0236х20=0,472
Сон	23.00-7.00		0,0155	0,0155х480=7,44
Всього				42,27 ккал/кг

2. В першу графу розрахункової таблиці записати в хронологічній послідовності всі види діяльності досліджуваної людини протягом доби.

3. В другій і третій графах проставити хронометраж кожного виду діяльності, відмітивши їх початок і закінчення а також тривалість виконання в хвилинах.

4. Користуючись табл. 1, знайти і занести в графу робочої таблиці для кожного виду діяльності відповідні дані енергетичних витрат, які вказуються як величина витрат енергії /ккал за 1хв на 1кг маси тіла/. Якщо в таблиці той чи інший вид діяльності не вказаний, то слід користуватись даними, найближчими за характером і тяжкістю діяльності.

5. Розрахувати в п’ятій графі витрату енергії при виконанні певної діяльності за вказаний час, для чого потрібно помножити величину енергетичних витрат при даному виді діяльності на час її виконання в хв.

6. Знайти величину, яка характеризує добову витрату енергії на 1кг маси тіла, сумуючи одержані дані витрати енергії при різноманітних видах діяльності і записати її у п’ятій графі в рядку „Всього”.

7. Розрахувати добову витрату енергії людини. Для цього необхідно зважити піддослідного, а масу його тіла помножити на величину добової витрати енергії, отриману при розрахунку на 1кг маси. Слід відмітити, що експериментальні дані витрати енергії, отримані методами прямої і непрямої калориметрії при різноманітних видах діяльності в лабораторних умовах, відрізняються від аналогічних даних в реальних умовах життя людини, вони в середньому на 15% нижче. Тому для визначення дійсної добової витрати енергії необхідно робити поправку на 15%.

 

Завдання

1. Виконати розрахунки згідно табл. 1, 2.

2. Проаналізувати результати з урахуванням табл. 3.

 

Таблиця 3. Розподіл професій за групами калорійності

Праця	Група калорій-ності	Добова потреба в поживних речовинах	Добова витрата енергії
Білки, г	Жири, г	Вугле-води, г	Вітаміни, мг
А	В1	С
Розумова					1,5
Механізована
Немеханізована						2,5
Важка ручна

 

Таблиця 4. Витрати енергії людини у віці 18-29 років відповідно групам інтенсивності праці

№ n/n	Групи інтенсивності праці	Чоловіки ккал	Жінки ккал
1.	Робітники розумової праці
2.	Робітники легкої фізичної праці	З000
3.	Робітники середньої фізичної праці
4.	Робітники тяжкої фізичної праці

 

Дослід № 2. Розрахунки основного обміну.

За допомогою ростоміру і ваг вимірюють ріст піддослідного і зважують його. Далі використовують таблиці для визначення основного обміну чоловіків та жінок (табл. 1 і 2 різні, так як основний обмін у чоловіків в середньому на 10% більше, чим у жінок). Наприклад: піддослідний – жінка 25 років, яка має ріст 168см і масу 60кг. По таблиці для визначення основного обміну жінок (частина А) знаходять поруч із значенням маси піддослідного число 892. По тій же таблиці (частина Б) знаходять по горизонталі вік (25 років) і по вертикалі ріст (168см); на перетині граф віку і росту знаходиться число 194. Склавши обидва числа (892+194=1086), отримують середньостатистичну величину нормального основного обміну людини жіночого роду даного віку, росту і маси тіла – 1086 ккал.

У піддослідного визначають частоту пульсу за допомогою секундоміру та артеріального тиску способом Короткова 3 рази з проміжками в 2хв. при дотриманні умов, необхідних для визначення основного обміну. Процент відхилення основного обміну від норми визначають по формулі Рида

ПО=0,75х(ЧП + ПТ х 0,74) – 72, де

ПО – процент відхилення основного обміну від норми;

ЧП – частота пульсу;

ПТ – пульсовий тиск, який дорівнює різниці величин систолічного та діастолічного тиску.

Числові величини частоти пульсу і артеріального тиску беруть як середнє арифметичне із трьох вимірів. Наприклад: пульс 75 ударів в хвилину, артеріальний тиск 120/80 мм рт.ст.:

ПО=0,75х(75 + (120-80)х0,74) – 72=6,45%

Таким чином, основний обмін у даного піддослідного підвищений на 6,45%, тобто знаходиться в межах норми. (Допускається відхилення до 10% від норми).

Для спрощення розрахунків по формулі Рида існує спеціальна номограма. За допомогою її, з’єднав лінійкою значення частоти пульсу і пульсового тиску, на середній лінії легко визначають величину відхилення основного обміну від норми (малюнок).

Завдання

1. Визначити величину основного обміну піддослідного по таблицям.

2. Обчислити величину відхилення основного обміну від норми по формулі Рида.

3. Визначити величину відхилення основного обміну по номограмі.

4. Обчислити, скільки кілокалорій (джоулів) складає знайдений процент відхилення.

5. Знайти основний обмін піддослідного як суму величини обміну, знайденого по таблиці, і відхилення основного обміну (в кілокалоріях).

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

Контрольні питання

1. Які складові добової витрати енергії?

2. Які методи використовують для визначення добової витрати енергії?

3. Хто і коли запропонував метод прямої калориметрії? Його суть?

4. Дайте характеристику методу непрямої калориметрії.

5. Що розуміють під обміном речовин?

6. Що таке енергетичний обмін?

7. Що таке обмін речовин?

8. Які вам відомі види енергії, яка виділяється в організмі?

9. Методи визначення обміну речовин.

10. Що таке основний обмін та методи його визначення?

Література

1. Бабский Е.Б. и др. Терморегуляция //Физиология человека. – М.: Медицина, 1985. – с. 398-400.

2. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002 – 958с.

3. Общий курс физиологии человека и животных. //Под ред. Проф. Ноздрачева А.Д. – М. Высшая школа, 1991. – 512с.

4. Які органи приймають участь у виділенні продуктів метаболізму?

5. Значення потовиділення для підтримання постійності температури тіла.

 

Уд./хв. % мм.рт.ст.

160 п

і

150 д 120 п

₁₀₀ ву

140 и 110 л

⁹⁰ щ ь

130 ⁸⁰ е 100 с

₇₀ но

п 120 н 90 в

у ⁶⁰ я и

л 110 80 й

ь ⁵⁰ о

с 100 ₄₀ с 70 т

н. и

90 ³⁰ 60 с

₂₀ ок

80 б 50

^-10 м

70 і 40

⁰ н

60 10 у 30

Номограма для формули Рида

 

Таблиця 1. Розрахунок основного обміну чоловіків

А

Б

Маса,кг

Ккало рії

Маса кг

Ккалорії

Рістсм

Чоловіки (вік у роках)

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

 

Таблиця 2. Розрахунок основного обміну жінок

А	Б
Масакг	Ккало рії	Масакг	Ккало рії	Рістсм	Жінки (вік у роках)
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-21	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
					-5	-14	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
							-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
		-	-		-

 

Лабораторне заняття № 5