Дослід 2. Визначення вмісту аскорбінової кислоти в сечі як показника забезпеченості організму вітаміном С.

Принцип методу. Аскорбінова кислота за певних умов легко віддає пару електронів і протонів, а, отже, є добрим відновником. Інші речовини – окисно-відновні індикатори при переході з окисненої форми у відновлену здатні змінювати своє забарвлення. Так, 2,6-дихлорфеноліндофенол при взаємодії з аскорбіновою кислотою відновлюється і змінює забарвлення з синього на рожеве.

Матеріальне забезпечення: досліджувана сеча, концентрована СН₃СООН, 2,6-дихлорфеноліндофенол, дистильована вода, колбочки, піпетки, бюретка.

Хід роботи. У дві колбочки відмірюють по 5 мл свіжої сечі, додають 5 крапель концентрованої СН₃СООН і одну з них титрують 2,6-дихлорфеноліндофенолом до утворення стійкого рожевого забарвлення. Розчин 2,6-дихлорфеноліндофенолу приготований так, що 1 мл його реагує з 0,1 мг аскорбінової кислоти. Середній добовий діурез становить 1500 мл. Визначивши кількість затраченого на титрування 2,6-дихлорфеноліндофенолу, розраховують кількість вітаміну С, яка виділяється з сечею за добу.

Розрахунок кількості вітаміну С проводять за формулою:

де: 1500 – добовий діурез в мл;

а – кількість вітаміну С, що відповідає витраченому на титрування 2,6-дихлорфеноліндофенолу;

5 – кількість сечі в мл, яку досліджують.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. В нормі у крові дорослої людини вміст аскорбінової кислоти становить 39,7 – 113,6 мкмоль/л. Для оцінки С-вітамінної забезпеченості організму в клінічній практиці визначають вміст аскорбінової кислоти у крові та сечі, у харчовій промисловості її вміст відповідно у продуктах харчування.

При багатьох захворюваннях органів травної системи порушується всмоктування вітамінів у кров і посилюється процес розпаду вітамінів у травному тракті. Це спостерігається при виразковій хворобі, гастриті, ентериті, холециститі тощо.

Аскорбінова кислота і продукти її розпаду виводяться з організму із сечею. У здорової людини за добу із сечею виводиться 20 – 35 мг або 113,55 – 170,33 мкмоль вітаміну С. Підвищений розпад аскорбінової кислоти зустрічається при гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі, ентериті. Виділення вітаміну С нижче від норми свідчить про С-гіповітаміноз. Авітаміноз С призводить до виникнення захворювання – цинги, супроводжується синюшністю губ, нігтів, кровоточивістю ясен, блідістю і сухістю шкіри, точковими підшкірними крововиливами, розхитуванням і випадінням зубів, болями в суглобах, повільним загоєнням ран.

Контроль виконання лабораторної роботи

1. У пацієнта спостерігається кровоточивість ясен, болі в м’язах і суглобах, підшкірні точкові крововиливи. Яким із перерахованих методів можна виявити у сечі вітамін С?

A. Феррихлоридна проба

B. Проба з міддю

C. Реакція з тіосечовиною

D. Бромхлороформна проба

E. Реакція з натрію 2,6 – дихлорфеноліндофенолом

2. Відсутність якого вітаміну призводить до порушення гідроксилування амінокислот лізину та проліну?

A. Вітамін С

B. Вітамін Е

C. Вітамін К

D. Вітамін А

E. Вітамін D

3. До складу яких коферментів входить вітамін В₆?

A. ТПФ, ТДФ

B. ПАЛФ, ПАМФ

C. ФМН, ФАД

D. НАД, НАДФ

E. КоАSH, НАДФ

4. При тривалому лікуванні хворих на туберкульоз ізоніазидом виникають порушення, пов’язані з недостатністю вітаміну В₆. Яка причина такого стану?

 

5. За добу у людини виділяється 10 мг вітаміну С. Чи достатньою мірою забезпечений організм цим вітаміном?

 

6. У хворого з сечею виділяється підвищена кількість піровиноградної кислоти. Про недостатність яких вітамінів в організмі це свідчить?

Приклади тестів “Крок-1”

1. Біохімічні функції водорозчинних вітамінів реалізуються за рахунок перетворення їх на коферментні форми. На яку з приведених коферментних форм перетворюється вітамін РР?

A. ФМН

B. ФАД

C. ПАЛФ

D. НАД

Е. ТПФ

2. У хворого спостерігається біль по ходу великих нервових стовбурів і підвищений вміст пірувату в крові. Перетворення якого вітаміну на активну коферментну форму порушене?

A. С

B. В₁

C. В₆

D. К

E. РР

3. В організмі людини більшість вітамінів зазнають певних перетворень. Який вітамін бере участь в утворенні коферменту ацетилування (КоА-SH)?

A. Тіамін

B. Рибофлавін

C. Пантотенова кислота

D. Нікотинамід

E. Фолієва кислота

4. Вкажіть, який з перерахованих вітамінів входить до складу коферментів дегідрогеназ циклу трикарбонових кислот:

А. Біотин

В. Рутин

С. Пантотенова кислота

D. Аскорбінова кислота

Е. Нікотинамід

 

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Процеси кровотворення та їх регуляція коферментними формами вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

3. Біохімічні показники у нормі і при патології. Навчальний довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.

4. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

6. Клінічна біохімія: Підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.Л. Іванків та ін.; За ред. О.Я. Склярова. – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

Додаткова:

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М. Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 147 – 163.

3. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.