Тема 17. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 17. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.



Методичні рекомендації.

Під час вивчення теми студентам слід звернути увагу, що вказаний інститут кримінального процесуального права є новим і знайшов закріплення у КПК України 2012 року. Вказаним питанням науковцями хоча і приділялася увага, але не на належному рівні, тому не слід обмежуватись вивченням підручників, а необхідно звернутись до додаткової літератури, зокрема монографій та періодичних видань.

Практичне заняття

Час: 2 години

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, що вони отримали під час самопідготовки з вивчення підстав та процесуального порядку реабілітації у кримінальному процесі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття, мета та значення відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження?

2. Підстави та процесуальний порядок початку відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження?

3. Судовий розгляд про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження?

 

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНУ ЗАДАЧУ:

Задача

В слідчому відділі одного з райвідділів Львіва сталася пожежа, в результаті чого було втрачено чотири матеріали кримінального провадження, слідство за якими проводив слідчий Косов. Яке рішення повинен прийняти слідчий? Обгрунтуйте подальші дії слідчого.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бажанов М.И. Законность и обоснованность основных судебных актов в советском уголовном процессе: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. - Харьков, 1967. - 34 с.

2. Баранов А.М. Процессуальные ошибки на этапе окончания предварительного следствия и способы их исправления: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Минск, 1992. - 24 с.

3. Баранов С. Похищено уголовное дело. Что делать? // Российская юстиция. - 1998. - № 8. - С. 12.

4. Быховский И.Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе. - М.: Госюриздат, 1961. - 77 с.

5. Власов В.И. Проблемы качества расследования преступлений и пути их решения: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. - М., 1991. - 37 с.

6. Веретехин Е.Г. Восполнение пробелов предварительного расследования в суде первой инстанции и его пределы: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - М., 1984. - 15 с.

7. Волчецкая Т.С. Ситуационное моделирование в расследовании преступлений: Дис.... канд. юрид. наук. - М., 1991. - 157 с.

8. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ. - М.: Наука, 1973. - 255 с.

9. Галикин Я.С. Оформление материалов для передачи их органам следствия и суда. - М.:Госюриздат, 1963. - 103 с.

10. Галков В.А. Документы как источник доказательств в советском уголовном процессе: Дис.... к.юрид. наук. - М., 1991. - 197 с.

11. Головач А.С. Оформление документов. - Киев-Донецк: Изд-во Высшая школа, 1983. - 152 с.

12. Горбачов О.В., Хотенець В.М. Процесуальнi документи у кримiнальному процесi. Конспект лекцiй. - Харкiв: Вид. УДЮА, 1994. - 67 с.

13. Горшенов В.М. Природа и значение процессуальной формы в советском праве. /Вестник Ярославского ун-та, 1972, № 4. - С. 23-27.

14. Ефимичев С.П. Оформление уголовного дела. - Волгоград, 1990. - 20 с.

15. Ефимичев С.П., Звирбуль А.К., Петренко В.М. Систематизация материалов уголовного дела. - Волгоград, 1976. - 32 с.

16. Жариков Ю.С. Процессуальное документирование при производстве дознания и предварительного следствия: Дис.... к.юрид. наук. - М., 1997. - 203 с.

17. Зинченко И.А. Использование в уголовно-процессуальном доказывании фотоснимков, кинолент и видеограмм. - Ташкент, 1988. - 97 с.

18. Инструкция о порядке восстановления утерянных, уничтоженных или похищенных производств по судебным делам /Циркуляр НКЮ РСФСР от 6 января 1925 г.

19. Инструкция о порядке восстановления уголовных и гражданских дел, по которым производство утрачено в связи с обстоятельствами военного времени /Утверждена Пр. НКЮ СССР и Прокурора СССР № 35/175 от 23 мая 1942 г.

20. Использование в качестве доказательств документов и заключений экспертов, подготавливаемых средствами электронно-вычислительной техники: Обзор судебной практики // Бюллетень Верховного Суда СССР. - М., 1982. - № 6. - С. 22-23.

21. Iщенко В. М. Протоколы слiдчих i судових дiй та iншi документи як джерела доказiв у кримiнальному судочинствi: Дис.... к.юрид.наук. - Х., 2001. - 189 с.

22. Карнеева Л.М. Оформление материалов дела / Организация работы следователья. /Библиотека следователя/. - М., 1983. - С. 61-69.

23. Кузьмінова В. Ю. Правові та наукові основи відновлення /реконструкції/ втрачених кримінальних справ: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Кузьмінова В. Ю. – Харків, 2001. – 221с.

24. Ларин А.М. Работа следователя с доказательствами. - М.: Юрид. лит., 1966. - 155 с.

25. Ларин А.М. Расследование уголовного дела. Планирование расследования. - М.: Юрид. лит., 1970. - 223 с.

26. Ларин А.М. Расположение материалов в многоэпизодном деле. / Соц. законность. - 1971. - № 3. - С. 34-36.

27. Лобойко Л.Н. Актуальные проблемы доследственного уголовного процесса: Дис.... К. юрид. наук. - Харьков, 1997. - 209 с.

28. Лузгин И.М. Реконструкция как разновидность моделирования в расследовании преступлений. // Вопросы борьбы с преступностью / Сб. статей, Вып. 13. - М.: Изд-во юрид. лит-ры, 1971. - 191 с.

29. Маландин И.Г. Значение систематизации документов при расследовании дел о хищениях социалистической собственности, должностных и хозяйственных преступлениях. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1967. - 75 с.

30. Михайленко А.Р. Составление процессуальных актов по уголовным делам. - Киев: «Вища школа», 1989. - 199 с.

31. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актiв у кримiнальних справах. - Київ: Юрiнком, 1996. - 197 с.

32. Никольнюк В.В., Кальницкий В.В., Шаламов В.Г. Истребование предметов и документов в стадии возбуждения уголовного дела. - Омск: Высшая школа милиции МВД СССР, 1990. - 76 с.

33. Носов А.В., Молоканов В.Н. Использование видеозвукозаписи при расследовании преступлений: Учебно-практическое пособие. 2-е изд., испр. и доп. - Волгоград: Перемена, 1998. - 60 с.

34. Обiжисвiт М., Северецький I. Невирiшенi проблеми чинного законодавства. Як їх вирiшити? – «Именем закону», 24 червня 1996, № 26 /4902/.

35. Ольков С.Г. Уголовно-процессуальные правонарушения в следственном аппарате органов внутренних дел. - М.: МВД РФ, 1993. - 64 с.

36. Паламар Л.М., Кравець Г.М. Мова дiлових паперiв: Навчальний посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв. - К.: «Либiдь», 1993. 1993. - 192 с. 20

37. Пинхасов Б.И. Защита документов по советскому праву. - Ташкент: Узбекистан, 1976. - 198 с.

38. Пинхасов Б.И. Использование документов в доказывании. - Ташкент: Фан, 1977. - 136 с.

ТЕМА 18. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ.

Методичні рекомендації

Під час вивчення теми студентам слід звернути увагу, що вказана стадія кримінального процесу має назву саме виконання судових рішень (за КПК України 1960 року ця стадія мала назву "виконання вироку"). Студентам слід звернути увагу на коло рішень, які вирішуються судо в цій стадії кримінального провадження. Думка про те, що кримінально-процесуальні відносини закінчуються після початку відбуття засудженим покарання є помилковою, оскільки багато питань кримінального процесуального характеру вирішується саме на цьому етапі кримінального провадження.

Практичне заняття

Час: 2 години

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, що вони отримали під час самопідготовки з вивчення підстав та процесуального порядку міжнародного співробітництва за кримінальними справами.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1.Поняття, сутність та значення стадії виконання судових рішень?

2. Набрання рішення суду законної сили?

3. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку?

4. Питання, що вирішуються судом під час виконання вироків?

5. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку?

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача №1.

Засуджений Ляшенко відбував покарання у виправній колонії за вчинення крадіжки, де захворів на рак. Його фізичний стан не дозволяв йому повною мірою виконувати свої обов’язки засудженого. Лікарі констатували, що хвороба прогресує і медицина безсила допомогти Ляшенко. Яке рішення, на Ваш погляд, повинна прийняти адміністрація виправної колонії?

Задача №2.

Засуджений Колін, відбув в колонії три роки (строк засудження – п’ять років позбавлення волі), при цьому позитивно зарекомендував себе. Колін подав до місцевого суду клопотання про його дострокове звільнення, однак адміністрація не дозволила йому направити клопотання, пояснивши, що він не має право ініціювати це питання. Оцініть дії адміністрації виправної колонії?

ЛІТЕРАТУРА

1. Бринцев Д.А. Виконання вироку, ухвали і постанови суду // Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України. - Х., 2002. - С. 131-135.

2. Добровольская Т.Н. Деятельность суда, связанная с исполнением приговоров. – М., 1979. – 94 с.

3. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі //Право України. – 2000. - № 6. – С. 27 – 31.

4. Дьяченко Р. А. Условно-досрочное освобождение и замена неотбытой части наказания более мягким видом наказания: Автореф. дисс… канд. юрид. наук. – Краснодар, 1999. – 23 с.

5. Заворотько П.П., Пастухов В.П. Виконання судових рішень в Українській РСР (історико-правовий нарис). - К., 1973. – 216 с.

6. Закон України від 24 березня 1998 р. „Про державну виконавчу службу” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 15. – Ст. 566.

7. Закон України від 21 квітня 1999 р. „Про виконавче провадження” // Офіційний вісник України. – 1999. – № 19. – Ст. 813.

8. Литвинов Р.В. Рассмотрение судом вопросов, возникающих в процессе исполнения приговора. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1964. – 119 с.

9. Лужбин А. В. Содержание наказания в виде лишения права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью /Уголовно-правовые и криминологические меры предупреждения преступлений: Межвузовский сб. науч. трудов. – Омск: Изд-во Омской ВШМ МВД СССР, 1986. – С. 144 – 149.

10. Зельдов С. И. Правовые последствия освобождения от отбывания наказания. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1981. – 112 с.

11. Степанюк А. Х., Батиргареєва В. С. Проблема теорії і практики виконання покарань //Питання боротьби зі злочинністю. – 1998. - № 2. – С. 62 – 74.

12. Черненок М.П. Проблеми теорії і практики виконання майнових покарань: Автореф. дис.. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 20 с.

13. Чернушенко А.В. Судебный контроль за деятельностью районных (городских) судов Украины (организационно-правовые аспекты): Дис… канд. юрид. наук. 12.00.07. – Одесса, 1995. – 196 с.

14. Чечина Н.А. Норма права и судебное решение. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. – 78 с.

15. Штефан М.Й., Омельченко, М.П., Штефан С.М. Виконання судових рішень: Навч. посібник. – К., 2001. – 318 с.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

Методичні рекомендації по виконанню завдань для самостійної роботи.

Відповідно до законодавства України про вищу освіту самостійна робота студентів є одним з основних засобів вивчення навчального матеріалу у вільний від навчання час. Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» розглядається як пріоритетна форма засвоєння навчального матеріалу, що сприятиме виробленню необхідних для роботи в практичних органах навичок та вмінь. Самостійна робота знаходиться у тісному зв’язку з аудиторними заняттями і повинна розвивати творчий, критичний підхід студентів до навчального матеріалу. Значна кількість письмових джерел, поява новітніх наукових досліджень з кримінального процесу, велика кількість змін та доповнень, які вносяться у чинне кримінально-процесуальне законодавство, викликають у студентів певні труднощі.

Зміст самостійної роботи студентів з Кримінального процесу визначається навчальною програмою, робочим навчальним планом, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача, який здійснює керівництво самостійною роботою.

Самостійна робота поділяється на два види:

1. Самостійна робота з підготовки до практичних занять, яка включає підготовку відповідей на теоретичні (контрольні) питання, які передбачені планом практичного заняття, розв’язання задач, а також підготовку до рольової гри.

Ця самостійна робота містить аналіз та вивчення навчальної, методичної, наукової літератури, нормативно-правових актів, офіційних статистичних даних з метою підготовки відповідей на теоретичні питання та розв’язання задач за темами. Самостійна робота з розв’язання задач до практичних занять повинна містити аргументований письмовий аналіз умов задачі та відповідь на поставлені запитання з посиланням не тільки на норми чинного Кримінального процесуального кодексу України, а й на інші Закони, які містять кримінально-процесуальні норми та на Постанови Пленуму Верховного суду України. Самостійна підготовка до рольової гри починається з розподілення викладачем ролей між студентами навчальної групи. Отримавши конкретну роль, студент повинен, перш за все, вивчити права і обов’язки цього учасника процесу; по-друге, порядок здійснення той чи іншої процесуальної дії, по-третє, фабулу, за якою буде проведено рольову гру.

Глибину та міцність отриманих знань студентів за темами курсу може бути перевірено викладачем шляхом тестування. Самостійна робота з підготовки до виконання тестових завдань за темами навчальної дисципліни передбачає попереднє вивчення чинного кримінального процесуального законодавства за темою та основних положень теорії кримінального процесу, після чого студент під час заняття повинен самостійно вибрати правильну відповідь з наведених 5 відповідей до запитання.

Цей вид самостійної підготовки оцінюється викладачем під час проведення навчального заняття.

Критеріями оцінки є:

- самостійність виступу та викладу думок;

- послідовність викладу матеріалу;

- достатність інформації, впевненість в її наданні;

- доказовість інформації;

- узагальнення змісту, висновок;

- грамотність і виразність мовлення;

- логічність;

- уміння оцінити виступи товаришів, зробити висновки в кінці проведеного заняття.

Оцінювання знань студентів у 5 семестрі здійснюється за чотирьохбальною системою таким чином:

«3» (відмінно) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які самостійно виправляються студентом.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, вільне оперування відомими фактами і відомостями з інших навчальних предметів.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, нової техніки, постійне бажання виконувати більш складні завдання.

«2» (добре) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які виправляються студентом при вказівці викладача на помилку.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру з незначною допомогою викладача. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається, за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, у яких можуть бути окремі несуттєві помилки. Підтвердження вивченого відомими фактами і відомостями.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, епізодичне бажання виконати більш складні завдання.

«1» (задовільно) - Неповне викладення одержаних знань, що не перешкоджає засвоєнню наступного програмного матеріалу. Припускаються окремі суттєві помилки, які виправляються за допомогою викладача. Утруднення при виділенні суттєвих ознак навчальної дисципліни, що вивчається, а також при виявленні причинних зв’язків і формулюванні висновків.

«0» (незадовільно) - Неповне, нелогічне, безсистемне викладення навчального матеріалу, що суттєво перешкоджає засвоєнню наступної навчальної інформації. Суттєві помилки, які не виправляються навіть за допомогою викладача.

Повне незнання або нерозуміння навчального матеріалу (студент не може відповісти на жодне поставлене запитання).

Недостатня самостійність - студент потребує додаткових запитань від викладача при відповіді на поставлене питання.

Невміння використовувати знання та відсутність спроб їх застосування у практичній діяльності (відмова відповісти або виконати дію). Безсистемне виділення випадкових ознак навчального предмету, що вивчається, невміння проводити простіші операції з аналізу і синтезу, робити узагальнення та висновки.

Пасивність та відсутність пізнавального інтересу до навчального предмету, що вивчається, відсутність бажання виконати складні завдання.

Відсутність уваги на заняттях та інтересу до обраної професії.

Оцінювання знань студентів у 6 семестрі здійснюється за чотирьохбальною системою таким чином:

«5» (відмінно) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які самостійно виправляються студентом.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, вільне оперування відомими фактами і відомостями з інших навчальних предметів.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, нової техніки, постійне бажання виконувати більш складні завдання.

«4» (добре) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які виправляються студентом при вказівці викладача на помилку.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру з незначною допомогою викладача. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається, за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, у яких можуть бути окремі несуттєві помилки. Підтвердження вивченого відомими фактами і відомостями.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, епізодичне бажання виконати більш складні завдання.

«3» (задовільно) - Неповне викладення одержаних знань, що не перешкоджає засвоєнню наступного програмного матеріалу. Припускаються окремі суттєві помилки, які виправляються за допомогою викладача. Утруднення при виділенні суттєвих ознак навчальної дисципліни, що вивчається, а також при виявленні причинних зв’язків і формулюванні висновків.

«0» (незадовільно) - Неповне, нелогічне, безсистемне викладення навчального матеріалу, що суттєво перешкоджає засвоєнню наступної навчальної інформації. Суттєві помилки, які не виправляються навіть за допомогою викладача.

Повне незнання або нерозуміння навчального матеріалу (студент не може відповісти на жодне поставлене запитання).

Недостатня самостійність - студент потребує додаткових запитань від викладача при відповіді на поставлене питання.

Невміння використовувати знання та відсутність спроб їх застосування у практичній діяльності (відмова відповісти або виконати дію). Безсистемне виділення випадкових ознак навчального предмету, що вивчається, невміння проводити простіші операції з аналізу і синтезу, робити узагальнення та висновки.

Пасивність та відсутність пізнавального інтересу до навчального предмету, що вивчається, відсутність бажання виконати складні завдання.

Відсутність уваги на заняттях та інтересу до обраної професії.

2. Самостійна робота (індивідуальна), яка складається з:

а) конспектування зазначених викладачем нормативно-правових актів, Постанов Пленуму Верховного Суду України, відомчих наказів міністерств і відомств тощо у зошитах для самостійної підготовки; окремих проблемно-пошукових питань, які не розглядаються у рамках лекційного матеріалу, і зазначені у планах до семінарських занять;

б) підготовки та захисту рефератів за темами зазначеними у кожному семінарському занятті;

в) підготовки наочних матеріалів;

г) підготовки курсової роботи (за вибором студента).

а) Конспектування зазначених викладачем нормативно-правових актів, Постанов Пленуму Верховного Суду України, відомчих наказів міністерств і відомств тощо у зошитах для самостійної підготовки; окремих проблемно-пошукових питань, які не розглядаються у рамках лекційного матеріалу, і зазначені у планах до семінарських занять оцінюється викладачем шляхом перевірки зошитів із самостійної роботи та наявності в них зазначених положень.

Самостійна робота з вивчення окремих проблемно-пошукових питань, які не розглядаються у рамках лекційного матеріалу складається з пошуку відповідей на ці питання та написання короткого конспекту з кожного питання.

Оцінювання конспектування у 5 семестрі здійснюється за наступними критеріями за чотирьохбальною системою:

- мета конспектування;

- виявлення та розкриття головної думки (акцентуація уваги);

- послідовність конспектування матеріалу;

- логічний зв’язок між частинами;

- глибина розуміння прочитаного;

- підведення підсумків.

5 балів виставляється, якщо конспект оформлено своєчасно, акуратно, відповідно усім вимогам щодо оформлення, змісту, висновків, джерел.

4 бали – якщо конспект оформлено своєчасно, акуратно, але є незначні порушення щодо оформлення або незначні зауваження відносно змісту;

3 бали – якщо є суттєві зауваження щодо розкриття питань або формування висновків; порушення строків; робота виконана неакуратно; зауваження щодо оформлення;

0 балів – якщо конспект було не надано або зміст конспекту не відповідає питанням, на які вказано в планах проведення занять.

б) Підготовка та захист рефератів за темами зазначеними у кожному практичному занятті за темами означеними у кожному семінарському занятті повинна здійснюватись наступним чином: а) студент повинен вивчити навчальну, монографічну, періодичну літературу за обраною ним темою реферативного повідомлення; б) проаналізувати нормативні положення, які містяться у законах та підзаконних актах; в) навести існуючи наукові точки зору на предмет реферативного повідомлення з наведенням аргументів на користь своєї точки зору; г) оформити реферативне повідомлення акуратно в письмовому вигляді з наведенням посилань на літературні джерела, які були ним використані під час підготовки рефератів; д) захистити основні положення свого реферату.

Цей вид самостійної роботи оцінюється викладачем за наступними критеріями:

- відтворення логіки композиційної побудови;

- розкриття актуальності, значення й доцільності обраної теми;

- послідовність в розкритті передбачених планом питань, основних положень реферату, або проблеми що розглядаються,

- використання конкретних прикладів та фактів власного досвіду;

- грамотність, точність, лаконічність;

- вміння завершити виклад проблеми, зробити висновки;

- схема обговорення усного виступу;

- відповідність виступу темі, глибина засвоєння матеріалу, уміння мовця відокремити найбільш важливі відомості;

- логічність виступу: наявність плану, дотримання його під час виступу, уміння довести свою точку зору;

- досягнення й недоліки композиції;

- дотримання умов культури мовлення;

- використання мовних виразних засобів;

- уміння триматися гідно під час виступу;

- зовнішній вигляд мовця;

- контакт із аудиторією.

Оцінювання рефератів у 5 семестрі здійснюється таким чином:

5 балів (відмінно) виставляються тоді, коли розкритий повністю зміст питання, дотримані усі вимоги щодо оформлення рефератів, використовувались сучасні літературні джерела, наведені існуючи наукові та теоретичні думки щодо розглядаємого питання і зроблені власні висновки.

4 бали (добре) виставляється тоді, коли розкритий повністю зміст питання, використовувались сучасні літературні джерела, наведені існуючи наукові та теоретичні думки щодо розглядаємого питання, але є незначні порушення щодо оформлення реферату та наявні труднощі із висловом власної думки.

3 бали (задовільно) виставляється тоді, коли зміст питання розкритий не повністю, наявні позиції вчених та теоретиків, але є незначні порушення вимог щодо оформлення рефератів, відсутні власні думки щодо розглядаємого питання.

0 балів (незадовільно) виставляється тоді, коли тему реферату не розкрито, у тексті зроблені посилання на нечинне законодавство, студент не взмозі доповісти основні положення реферату під час захисту.

Примітка: реферативних повідомлень під час вивчення дисципліни не повинно бути більш одного в семестр.

в) Підготовка наочних матеріалів (плакатів, схем, діаграм, слайдів, презентацій, відеосюжетів з письмовими анотаціями) є альтернативою підготовки реферату.

Результати цього виду самостійної роботи повинні відповідати наступним вимогам: тематиці курсу «Кримінальний процес», чинному кримінально-процесуальному законодавству, офіційної статистики.

З метою забезпечення наочності та використання в навчальному процесі плакати, схеми, діаграми повинні бути виконанні на аркушах ватману розміром не менш 1 х 0,5 м з дотриманням вимог схематичності, логічності у побудові матеріалів, грамотності та акуратності виконання.

Слайди або презентації повинні бути виконанні в електронному вигляді за допомогою таких програм: Microsoft Word 2000, Microsoft Excel 2000, Microsoft Power Point 2000, Corel Draw 7.0 і відповідати вимогам грамотності, логічності.

Відеосюжети з письмовими анотаціями повинні містити в собі: самостійне створення нового відеосюжету за конкретною фабулою злочину, або використання вже існуючих відеосюжетів документальних, хронікально-документальних, художніх фільмів, науково-популярних фільмів, відеозаписів судових засідань, які демонструються по телебаченню, але з обов’язковою письмовою анотацією цього відеосюжету. Студент, який надає на кафедру відеосюжет повинен зробити його аналіз, вказавши на його актуальність, позитивні та негативні моменти процесуальної діяльності, порушення законодавства.

Анотація повинна містити: назву відеосюжету, сюжетну лінію, тобто сценарій, які позитивні та негативні моменти відображені у відеосюжеті, які порушення чинного законодавства виявлені під час аналізу відеосюжету або які основні умови дотримані під час проведення процесуальних дій.

Відеосюжет повинен бути виконаним на електронному носії (CD, DVD, флеш-накопичувач). Анотація до відеосюжету повинна бути виконана в печатному вигляді на аркуші формату А4.

З метою якісної підготовки матеріалів студенту необхідно отримати консультацію викладача.

Оцінювання цього виду самостійної роботи передбачає врахування творчого підходу до вивчення навчальної дисципліни. Студент повинен проявити здібності щодо створення схематичних матеріалів на базі отриманих знань, щодо систематизації цих знань та їх узагальнення, а також монтажу відеосюжетів щодо проведення слідчих та інших процесуальних дій, судових розглядів кримінальних справ з урахуванням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.

За виконання цього виду роботи з урахуванням всіх висунутих вище вимог у разі можливості використання її результатів в навчальному процесі передбачено отримання студентом 5 балів (інша кількість балів не передбачена). Цей вид роботи виключає підготовку студентом реферату.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 195; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.189.14.219 (0.085 с.)