Вирішить письмово наступні задачі

Задача № 1

Студенту необхідно самостійно скласти фабулу задачі, де слідчому необхідно накласти арешт на майно підозрюваного. Зміст фабули слід обґрунтувати нормами КПК України.

Задача № 2

Павлюк, який є потерпілим у справі про порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст. 286 КК України), заявив цивільний позов у справі. Він просив стягнути з винного різниц в заробітній платі, що виникла внаслідок його перебування на лікарняному, вартість придбанних ліків, а також 500 грн., які він мав отримати за виконання замовлення по виготовленню ювелірної прикраси.

Чи слід задовольнити вимоги Павлюка?

Задача № 3

Іванов, Петренко та Мунтян визнані судом винними у вчиненні крадіжки з магазину. Шкода, завдана злочином, була визначена в розмірі 5685 грн., і за позовом адміністрації магазина суд прийняв рішення про стягнення цієї суми солідарно з вищевказаних осіб.

Оцініть рішення суду. Чи має право суд вирішувати питання про відшкодування шкоди за відсутності цивільного позову в кримінальній справі?

ЛІТЕРАТУРА

1. Александров С. Д. Правовые гарантии возмещения ущерба в уголовном процессе (досудебные стадии). Учебное пособие. – Горький, 1976.

2. Анiкiна Н. Захист прав та законних iнтересiв цивiльного позивача в кримiнальному судочинствi (питання судової практики) // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 469.

3. Газетдинов Н. И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба. – Казань, 1990.

4. Голиков О.В., Лозовицкая Г.П. Проблемы возмещения вреда потерпевшему в уголовном процессе // Российский следователь. – 2000. - № 5. – С. 16-18.

5. Губська О. Вiдшкодування шкоди потерпiлому вiд злочину пiд час закриття кримiнальної справи за нереабiлiтуючими обставинами // Пiдприємництво,господарство i право. - 2002. - № 2. - C. 93-94.

6. Дубець Р.І. Цивільний позов у кримінальному процесі як спосіб утвердження і забезпечення конституційних прав людини // Держава і право. – Вип. 16. – К., 2002. – С. 336.

7. Клименко Я. Добровільне відшкодування шкоди особам, постраждалим від злочину // Право України. – 2002. - № 3. – С. 82.

8. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с. (С. 159-190).

9. Лившиц Ю. Назначение института гражданского иска в уголовном процессе // Российская юстиция. - М., 2002. - № 6. - С. 43-45.

10. Малютін І. Проблеми відшкодування шкоди потерпілим державою // Право України. – 2002. - № 10. – С. 62.

11. Нескороджена Л. Дiяльнiсть органiв досудового слiдства по забезпеченню цивiльного позову // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 10. - С. 73.

12. Новицький І. Цивільний позов у кримінальній справі // Право України. – 2003. - № 1. – С. 127.

13. Hop В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. - К., 1989.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 3 грудня 1997 р. № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1997-2002. – К., 2003. – С. 482.

15. Практика розгляду в кримінальному судочинстві позовів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4. – С. 29-40.

16. Сліпченко О.І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 2. – С. 45-48.

17. Смітієнко З., Клименко Я. Обов’язок слідчого по своєчасному забезпеченню цивільного позову в кримінальному процесі // Право України. – 2002. - № 4. – С. 56.

18. Шумило М.Є. Реабілітація в кримінальному процесі України: Монографія. – Харків: Арсіс, 2001. – 320 с.

ТЕМА 6. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ

Методичні рекомендації

До вивчення теми необхідно підходити з позиції філософської теорії пізнання. У зв’язку з цим співвіднести теорію пізнання і теорію доказів. Необхідно з’ясувати поняття і зміст істини в кримінальному процесі. Студентам слід звернути увагу на те, які учасники кримінального провадження мають право, а які зобов’язані займатися доказуванням у кримінальній справі. Особливу увагу необхідно звернути на способи збирання, закріплення, перевірки й оцінки доказів. Крім того, слід визначити поняття предмета та меж доказування; проаналізувати обставини, які підлягають доказуванню в кримінальних справах, а також з’ясувати, чим визначаються межі доказування. Під час визначення поняття доказу у кримінальному процесі особливу увагу звернути на обставини, які зумовлюють недопустимість доказів. Розглядаючи питання теми, необхідно з’ясувати, які особи не підлягають допиту як свідки, і які особи мають право відмовитися давати показання як свідки. Необхідно проаналізувати поняття, предмет і значення показань потерпілого та свідка, а також фактори, що впливають на формування та достовірність цих показань. Крім того, слід пам’ятати, що показання потерпілого та свідка підлягають перевірці й оцінці. Слід звернути увагу на види показань підозрюваного та обвинуваченого, з’ясувати, чим зумовлені особливості перевірки та оцінки показань підозрюваного та обвинуваченого. Розглядаючи питання теми, необхідно звертати увагу на особливості перевірки й оцінки кожного з зазначених джерел доказів. Також необхідно звернути увагу на те, що висновок експерта не є безумовно обов’язковим для слідчого та суду. Цей висновок, як і інші докази у справі, підлягає перевірці та оцінці слідчим та судом. Необхідно визначити: з якого моменту певна річ стає речовим доказом у справі. Крім того, доцільно звернути увагу на правила зберігання речових доказів. Розглядаючи питання, необхідно з’ясувати поняття, процесуальну природу і значення протоколів слідчих дій, а також журналу судового засідання. Визначитись із значенням негласних слідчих дій, які можуть бути визнані джерелами доказів під час доказування у кримінальних справах. Особливу увагу необхідно звернути увагу на відмінність документів від речових доказів.

Під час підготовки до практичного заняття слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінального процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

 

Практичне заняття № 1.

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття теорії доказів, предмету і процесу доказування.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття, зміст і значення теорії доказів у кримінальному процесі?

2. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному провадженні?

3. Види джерел доказів у кримінальному провадженні та їх характеристика?

4. Доказування у кримінальному провадженні та його елементи?

 

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Студенту необхідно самостійно скласти фабулу задачі, де докази, зібрані слідчим під час досудового розслідування, судом не будуть вважатися допустимими.

Задача № 2

Під час допиту як свідка в кримінальній справі про хуліганство Хохлова повідомила, що безпосередньо вона хуліганських дій не бачила, проте чула в дворі розмови про обставини цього злочину.

Чи має доказове значення інформація, повідомлена Хохловою?

Задача № 3

Під час досудового розслідування вбивства слідчому стало відомо, що очевидцем цього злочину був пастир однієї з католицьких церков. Слідчий, порадившись із прокурором, вирішив не викликати пастира для допиту, оскільки останнього, на думку правоохоронців, не можна допитувати як свідка. Оцініть дії слідчого. Обгрунтуйте відповідь.

 

Практичне заняття № 2.

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття доказів та їх джерел, класифікації доказів та їх джерел.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Учасники кримінального процесуального доказування?

2. Яке значення має презумпція невинуватості в доказуванні?

3. Способи збирання і перевірки доказів?

4. Поняття, правила та значення оцінки доказів?

 

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Які з перелічених документів є самостійними джерелами доказів – "документами":

1. Довідка про прийом у лікаря в ту годину, коли було скоєно злочин.

2. Акт ревізії.

3. Підроблений бюлетень про звільнення від праці.

4. Службова характеристика.

5. Довідка про судимість?

Задача № 2

Гр. Х. була притягнута до кримінальної відповідальності за привласнення 15000 грн., виручених від продажу товарів. Під час допиту вона дала свідчення про те, що гроші у неї викрадені в трамваї, коли вона везла їх до банку.

Слідчий запропонував Х. довести цю обставину.

Оцініть дії слідчого?

Задача № 3

Під час перегляду концерту відомої співачки на стадіоні групою підлітків було вчинено хуліганські дії (вони оголилися, підбігли до співачки та почали її хопати). Очевидцями кримінального правопорушення були 20000 глядачів, присутніх на стадіоні. Працівники міліції затримали хуліганів та почали кримінальне провадження. Чи будуть глядачі допитуватись під час досудового розслідування як свідки та в якій кількості. Обгрунтуйте відповідь.

 

Практичне заняття № 3.

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття доказів та їх джерел, класифікації доказів та їх джерел.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дослідження доказів у суді та його особливості?

2. Які обставини підлягають встановленню та доказуванню в кримінальних справах (предмет кримінального процесуального доказування)?

3. Межі кримінального процесуального доказування?

4. Особливості доказування у різних стадіях кримінального процесу?

5. Особливості доказування під час кримінального провадження щодо окремих категорій учасників кримінального процесу?

 

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Які з перелічених документів є речовими доказами:

1. Довідка з банку про депозит особи.

2. Акт освідування.

3. Підроблене службове посвідчення.

4. Службова характеристика.

5. Гроші, незаконно отримані внаслідок вчинення шахрайства?

Задача № 2

Підозрюваний Никитов загубив паспорт, однак слідчому слід встановити вік підозрюваного з метою вирішення питання про його кримінальну відповідальність. Яким чином повинен діяти слідчий?

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.

2. Закон України від 22 травня 2003 р. «Про електронні документи та електронний документообіг» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36. – Ст. 275.

3. Инструкция о порядке изъятия, учета, хранения и передачи вещественных доказательств по уголовным делам, ценностей и иного имущества органами предварительного следствия, дознания и судами от 18 октября 1989 г.: Письмо Генеральной прокуратуры СССР, Верховного Суда СССР, МВД СССР, Министерства юстиции СССР, КГБ СССР № 34/15 от 12 февраля 1990 г.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» // Постанови Пленуму Верхолвного Суду України у крмиінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

5. Баштега Р. Охорона таємниці сповіді у кримінальному судочинстві // Право України. – 2004. - № 6.

6. Белкин А.Р. Теория доказывания. Научно-методическое пособие. – М.: Норма, 1999. – 429 с.

7. Белоусов А.В. Процессуальное закрепление доказательств при расследовании преступлений. – М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 174 с.

8. Бочаров Д. Про місце доказового права в системі права // Право України. – 2003. - № 2.

9. Бочаров Д. Щодо потреби загальнотеоретичного дослідження проблеми юридичного доказування // Право України. – 2002. - № 5. – С. 131.

10. Бочаров Д. Поняття “фактичні дані” у теорії доказування: проблеми тлумачення // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 29-32.

11. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства. - М., 1980.

12. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. – Тула: Автограф, 2000. – 464 с.

13. Газизов В.А., Филиппов А.Г. Видеозапись и ее использование при раскрытии и расследовании преступлений. Учебное пособие. – М.: «Щит-М», 1998. – 136 с.

14. Гришина Е.П. Актуальные вопросы допустимости доказательств в уголовном процессе // Российский следователь. – 2002. - № 6. – С. 36-37.

15. Гришина Е.П. Обеспечение достоверности заключения эксперта в уголовном процессе // Российский следователь. – 2001. - № 6. – С. 15-18.

16. Громов Н.А. Документы, допускаемые в качестве доказательств // Следователь. - М., 2002. - № 7. - С. 11-18.

17. Грошевий Ю., Дідоренко Е., Розовський Б. Кримінально-процесуальні аспекти оперативно-розшукової діяльності // Право України. – 2003. - № 1.

18. Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у крмиінальному процесі: Наук.-практ. посіб. – К.: КНТ, 2006.

19. Давимука І. Допустимість доказів у кримінальному процесі: спірні проблеми // Право України. – 2002. - № 12. – С. 125-129.

20. Доронін І.М. Поняття документів як виду доказів у кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 6. – С. 56-59.

21. Доронін І. Доказове значення матеріалів службових розслідувань та перевірок у кримінальному процесі // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 44-47.

22. Жогин Н. В. Теория доказательств в советском уголовном процессе. - М., 1973.

23. Золотых В.В. Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 1999. – 288 с.

24. Карибов К.Ф. Проблемы использования показаний анонимных свидетелей в уголовном процессе в свете решений Европейского суда по правам человека // Вестник Московского университета. - Сер. 11. Право. - 2001. - № 5. - С. 83-91.

25. Кипнис Н.М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве. - М.: Юристъ, 1995. – 128 с.

26. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с. (С. 114-158).

27. Кокорев Л.Д., Кузнецов Н.П. Уголовный процесс: доказательства и доказывание. – Воронеж, 1995.

28. Колоколов Н.А. Установление материальной истины – основная цель доказывания в уголовном процессе // Российский следователь. – 2000. - № 1. – С. 11-12.

29. Комиссаров С.Б. Классификация документов, допускаемых в качестве доказательств // Следователь. - М., 2002. - № 8. - С.9-12.

30. Кореневский Ю.В. Некоторые проблемы доказывания в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - № 2. - с. 55.

31. Костін М. Щодо реалізації принципу з’ясування істини у крмиінальному судочинстві // Право України. – 2004. - № 7.

32. Левицкий О. Допустимость доказательств. Особые правила уголовного судопроизводства // Юридическая практика. – 2000. - 26 октября. - № 43.

33. Лисиченко В.К., Когутич І.І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів: Монографія. – К.: ДІЯ, 2002. – 182 с.

34. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: навч. посібник. – К.: Істина, 2005. - 456 с. (С. 22-35).

35. Лобойко Л.М. Структура предмета доказування у дослідчому кримінальному процесі // Наук. вісник Дніпропетровського юрид. ін-ту МВС України. – 2000. - № 3.

36. Лупинская П. Доказательства и доказывание в новом уголовном процессе // Российская юстиция. - 2002. – № 7. - С. 5-8.

37. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса: Учебное пособие. - К. 1991.

38. Мельник В.В. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе. – М.: Дело, 2000. – 496 с.

39. Надгорний Г.М. Питання законодавчої реґламентації судової експерти: історичний та гносеологічний аспекти // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 6. – С. 52-54.

40. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 584 с. (С. 184-215).

41. Овсянников И. Логика доказывания в уголовном процессе // Российская юстиция. - 1998. - № 9 - с. 5.

42. Пiцхелаурi Ш.О. Полiграф у розслiдуваннi злочинiв // Адвокат. - 2002. - № 1. - С. 24-25.

43. Победкин А.В., Гавриков В.А. О некоторых проблемах определения допустимости доказательств в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - № 7. - с. 53.

44. Пунда О. Поняття даних, одержаних у результатi застосування науково-технiчних засобiв у кримiнальному процесi // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 523.

45. Сильнов М.А. Вопросы обеспечения допустимости доказательств в уголовном процессе (досудебные стадии). - М.: МЗ-Пресс, 2001. – 112 с.

46. Сильнов М.А. Защита прокурором прав участников процесса – важное условие обеспечения допустимости доказательств // Российский следователь. – 2001. - № 7. – С. 12-15.

47. Соловьев А. Б. Использование доказательств при допросе на предварительном следствии. Методическое пособие. - М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 136 с.

48. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-прцоесуального доказування. Монографія. – К.: НАВСУ, 2005.

49. Степанов О. Допустимість доказів за кримінально-процесуальним законодавством України // Право України. – 2002. - № 11. – С. 61.

50. Тертышник В.М. Нетрадиционные способы и формы собирания и исследования доказательств при расследовании преступлений. – Харьков, 1994.

51. Тертышник В. М., Слинько С. В. Теория доказательств: Учебное издание. – Харьков: Арсис, 1998. – 256 с.

52. Треушников М.К. Судебные доказательства / МГУ им. М.В. Ломоносова. Юрид. фак. - М.: Юрид. бюро "Городец", 1997. - 318 с.

53. Удовенко Ж. Забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: окремі проблеми // Право України. – 2002. - № 5. – С. 51.

54. Черкасов А.Д., Царева Н.П., Громов Н.А., Локк Р.Г. Истребование письменных документов и предметов в досудебных производствах // Следователь. - 2002. – № 10. - С. 12-15.

55. Чуркин А.В. Использование уголовно-процессуальной аналогии в доказывании и защите прав личности // Российский следователь. – 2001. - № 7. – С. 16-18.

56. Чуркин А.В. Некоторые аспекты использования звукозаписи в доказывании // Российский следователь. – 2000. - № 1. – С. 13-14.

57. Чучукало О. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування у кримінальному судочинстві: актуальні проблеми // Право України. – 2002. - № 10. – С. 53.

58. Шашкин С.Б. Идентификация и доказывание // Российский следователь. – 2002. - № 7. – С. 4-7.

59. Шевченко В. Співвідношення понять «факту», «фактичних даних», «відомостей про факти» та «доказової інформації» // Право України. – 2003. - № 2.

60. Шульга А.О. Особливості доказування вбивств на замовлення в стадії досудового слідства: Навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2001. – 104 с.

61. Эйсман А. А. Логика доказывания. - М., 1971.

62. Эйсман А. А. Заключение эксперта: структура и научное обоснование. - М., 1967.