Перелік питань державного комплексного кваліфікаційного іспиту

1. Основні проблеми розвитку української сучасної культури.

2. Давня культура східних слов’ян

3. Культура Київської Русі.

4. Культура Галицько-Волинської Русі

5. Національно-культурне піднесення в українських землях першої половини ХVІ - другої половини ХVІІ ст.

6. Становлення та розвиток характерних рис козацької культури.

7. Культурно-політичний контекст української історії ХVIII ст.

8. Самобутні риси українського бароко

9. Розвиток української національної культури в першій пол. ХІХст.

10. Культура України пореформеного періоду другої пол. ХІХ ст.

11. Українська культура на межі ХІХ-ХХ ст.

12. Період національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Процес українізації складових культури в умовах формування української державності

13. Політика коренізації-українізації радянської влади та нищення української культури і її носіїв

14. Культура України в 1960-1980рр.

15. Основні проблеми розвитку української сучасної культури.

16. Культура Давнього Єгипту та її особливості.

17. Загальна характеристика культури античного світу.

18. Культура Стародавньої Греції крито-мікенського, гомерівського та архаїчного періодів

19. Культура Давньої Греції класичного періоду.

20. Культура давньої Греції доби еллінізму

21. Культура Давнього Риму та її особливості Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії.

22. Візантійська культура та її особливості Культура Західної Європи пізнього Середньовіччя

23. Мистецтво європейського раннього і зрілого Середньовіччя

24. Культура доби Відродження Культура Західної Європи доби Ренесансу та її особливості Культура Західної Європи XVII ст. Новий час в історії Європи.

25. Просвітництво як явище західноєвропейської культури

26. другої пол. ХVIIІ ст.

27. Культура Західної Європи др. пол. ХVIII ст. Стиль класицизм

28. Культура Західної Європи першої половини ХІХ ст. Романтизм.

29. Культура Західної Європи другої половини ХІХ ст. Імпресіонізм

30. Культурні парадигми на рубежі ХІХ та ХХ століть.

31. Особливості розвитку європейської культури ХХ століття.

32. Культурологія як наука: предмет, структура, історія формування.

33. Циклічна модель культурогенезу О.Шпенглера.

34. Культурологічна концепція А.Тойнбі Культурологічна концепція Й.Гейзінги

35. Культурологічна концепція Ф. Ніцше

36. Елітарна та масова культура

37. Предмет та структура культурної антропології

38. Екологічна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

39. Економічна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

40. Політична культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

41. Гендерна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

42. Коммунікативна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

43. Особливості гендерної культури українців

44. Урбаністична культура та її регіональні особливості

45. Скульптура та її особливості як виду образотворчого мистецтва. Види і жанри.

46. Види і жанри живопису Ренесансний живопис: стильові особливості

47. Бароко в живописі та його стильові особливості

48. Рококо як стиль в живопису

49. Класицизм та його прояви в скульптурі і в живопису

50. Модерн як стильовий напрям та його прояви в образотворчому мистецтві

51. Образотворче мистецтво ХХ ст.

52. Модернізм як родове поняття щодо течій в зарубіжному мистецтві ХХ ст.

53. Загальна характеристика форм усного публічного виступу

54. Підготовка, організація і проведення дискусій

55. Правила підготовки доповідей для науково-практичних конференцій та семінарів

56. Композиційно-логічна побудова усного публічного виступу

57. Наукові дослідження проблем соціальної роботи: вітчизняний і зарубіжний досвід

58. Соціально-культурне проектування. Його сутність

59. Управління проектною командою

60. Цільові соціально-культурні проекти

61. Технологія розробки регіональних культурних програм

62. Соціально-культурні проблеми в проектуванні. Їх класифікація

63. Поняття життєвого циклу проектів

64. Основні інститути сфери дозвілля

65. Специфіка рекреаційно-розважальних технологій в клубах. Соціальні функції клубів

66. Специфіка музею як соціально-культурного центру

67. Культурно-дозвіллєві установи (типи, види, організація діяльності).

68. Парк як соціально-культурний центр.

69. Рекреаційний потенціал дозвілля та умови його реалізації

70. Організація дозвілля в туристичних закладах

71. Культурно-дозвіллєва діяльність: сутність, функції, види і форми

72. Соціологічні дослідження громадської думки: загальний огляд

73. Об’єкти громадської думки. Принципи доступності, доцільності, необхідності

74. Основні PR-технології. Загальний огляд

75. Специфіка PR у сфері культури

76. Поняття „громадськість”, „думка”, „громадська думка”: їх розкриття та аналіз

77. Загальні ознаки громадської думки

78. Культурно-дозвіллєве середовище як єдність предметного оточення і процесу діяльності людини.

79. Інтер’єр та його роль в розважальній індустрії.

80. Проект і проектна культура: тлумачення понять.

81. Емський указ та його вплив на національну культуру

82. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії. Іконопис

83. Провідні тенденції розвитку соціально-культурної діяльності в Україні

ЗМІСТ ТЕМ ПРОГРАМИ ДЕРЖАВНОГО КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Давня культура східних слов’ян

Перші письмові свідчення про слов’ян у працях Геродота, Плінія Старшого, Тацита та Птоломея, готського історика Йордана, візантійця Прокопія Кесарійського. „Повість временних літ” про культуру й звичаї східних словян. Розселення східних слов’ян на території України (від Полісся до Чорного моря, від Карпат до Дону). Концепції походження слов’янського етносу в російській та українській історіографії: російських вчених Б.Рибакова, С.Соловйова, В.Ключевського, Н.Шахматова, українських дослідників: В.П.Петрова, М.Грушевського, А.Кримського, сучасних українських археологів: В.Барана, Д.Козака, Р.Терпиловського, П. Толочка. Слов’яни в групі народів індоєвропейської мовної сім’ї. Анти, венеди, склавіни - слов’янські племена та їх культура: Лужицька культура на території сучасної Польщі, Білогрудівська культура на території Правобережної України, Чорноліська культура на середньому Подніпров’ї, Зарубинецька культура (кінець ІІІ ст. до н.е. - ІІ ст. н.е.) на території середнього Подніпровя, Черняхівська культура (кінець ІІ- початок Vст.) район межиріччя Західного Бугу, Дністра та Південного Бугу. Трипільська культура. Зародження державності у східних слов’ян (VIII-IXст.): Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) і Артанія(Ростово-Суздальська, а можливо, Причорноморська і Приазовська Русь) за свідченнями арабських джерел. Язичницький світ: три види джерел про дохристиянський світогляд українського народу: свідчення чужоземних джерел, давньоруські літописи, українська обрядовість, звичаї, традиції. Язичницькі слов’янські боги: Лада, Леля, Полель, Берегиня, Перун, Хорс, Сварог, Дажбог, Стрибог, Велес. Слов’янські язичницькі свята та обряди - веснянки і деснянські ігри, Русальний тиждень, Мертвецький тиждень, свято Івана Купала. Поховальні обряди східних слов’ян - свідчення їх уявлень про потойбічний світ. Дуалістичний світогляд добра і зла, культ „упирів” та „берегинь”- злих і добрих духів, культ землеробських богів - „Рода” і „Рожаниць”, поєднання первинної форми матерії „небесної” та „земної”.

Культура Київської Русі

ІХ-ХІІІ ст. формуються головні ідеологічні, соціально-політичні та культурні структури, які визначили майбутню історію Європи: Північ - християнський світ, Південь - світ ісламу.1054р. розкол християнства на православ’я і католицизм. Романо-візантійський стиль в культурі і мистецтві, архітектурі Києва, Чернігова, Новгорода та в інших містах Київської Русі. Візантійське християнство та його вплив на освіту, літературу та інші складові культури.

Київська Русь як новий етап у розвитку слов’янської культури: від язичництва до християнства, від міфології до православної релігії на самобутньому ґрунті. Видатні правителі: Володимир Святославович (980-1015), Ярослав Володимирович (1019-1054) - державотворчі, релігійні, культурні, перетворення-літописання, освіта, школи перекладу і перепис іноземних книг, бібліотеки, звід законів „Руська Правда”. Виникнення слов’янської писемності та поширення грамотності: дві азбуки слов’янства - кирилиця та глаголиця. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій. Плеяда, інтелектуально - освіченої еліти літописців - Нестора, Никона, Іларіона; династії еліт. Заснування православних монастирів як центрів освіти, літописання, літератури, науки. Києво-печерський монастир (1051), головний центр культури православ’я. Архітектурне монументальне, кам’яне будівництво; сакральні архітектура і живопис: Церква Богородиці або Десятинна церква (988-996) Софія Київська (1037), Золоті Ворота з церквою Благовіщення та інші. Місцева стильова архітектура: формування національних рис української архітектури. Містобудівництво: оборонна світська архітектура. Історіографічні джерела про культурний розвиток Київської Русі.