Предмет та структура культурної антропології

Культурна антропологія як наука. Система "людина – культура" як предмет дослідження культурної антропології.

Екологічна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

Культурні типи системи "людина –природа". Особливості східної та західної моделей ставлення людини до природи та їх відбиток у моделях культури.

Вплив релігії на особливості типів екологічної культури народів.

Методика аналізу усного фольклору, художньої літератури і образотворчого мистецтва з метою експлікації ціннісно-оціночного ставлення етносу (народу) до природи.

 

Економічна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

Економічна культура як сукупність моделей економічної поведінки людини, ціннісно-оціночних суджень щодо праці, винагороди за працю, багатства і бідності.

Вплив релігійних уявлень на формування моделей економічної культури

Політична культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

Особливості політичної поведінки як предмет дослідження політичній культурної антропології.

Ставлення до політичних інституцій, політичних діячів як складова політичної культури народу.

Методи експлікації ціннісно-оціночного дискурсу усного фольклору, художньої літератури і творів кіномистецтва щодо політичної культури.

Гендерна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

Гендерна культура та її складові. Особливості методології дослідження гендерної культури.

Соціально-рольові моделі гендерної поведінки як інваріантна складова гендерної культури. Їх структура.

Коммунікативна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження

Предмет комунікативної культурної антропології та особливості методології дослідження.

Вербальна та паравербальна складові міжособової комунікації.

Кінесика та проксеміка міжособової комунікації як культурний чинник.

Культурно-національні особливості мовного етикету та паравербального спілкування.

Особливості гендерної культури українців

Особливості гендерної культури українського народу.

ІСТОРІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Скульптура та її особливості як виду образотворчого мистецтва. Види і жанри

Види скульптури. Жанри скульптури. Моделіровка. Модель та образ у скульптури. Об’єм та простір. Композиція в скульптурі: постановка фігури, динаміка і статистика, розміри, пропорції. Контур, силует, ритм. Композиція групи і рел’єфу. Розміщення в просторі. Колір у скульптури.

Види і жанри живопису

Мова живопису: сюжет, модель, мотив, предмет. Колір в живопису: фарби, колір, відтінок, тон. Локальний і реальний колір. Рефлекс. Колорит. Техніка. Манера.

Ілюзорні форми та об’єми на площині: силует, малюнок, лінія, світлотінь, створення об’ємом кольором. Простір на площині: ракурс, лінійна перспектива. Тонова і повітряна перспективи. Композиція в живопису: форма і формат полотна, пропорції. Композиційний центр, точка сприйняття (зору). Динаміка і статистика.. Вертикалі, горизонталі, діагоналі. Ритм.

Ренесансний живопис: стильові особливості

Живопис доби раннього Відродження. Відкриття закону лінійної перспективи. Мазаччо. Фра Анжеліко. Паоло Учело. Фра Філіпо Ліппі. Андреа дель Кастаньо. Антоніо Полайоло. Андреа дель Вероккіо. Доменіко Гірландайо. Сандро Ботічеллі.

Шедеври і майстри Високого Відродження. Леонардо да Вінчі, Мікеланджело. Рафаель.

Тіціан як найяскравіша постать серед митців Пізнього Відродження.

Північне Відродження. Альбрехт Дюрер.

Скульптура. Гіберті. Донателло. Мікеланджело.

Живопис італійського Відродження: періодизація. Представники, шедеври.

Ренесансна скульптура та її особливості.

Північне Відродження: стильові особливості, представники, шедеври.

 

Бароко в живописі та його стильові особливості

Бароко в образотворчому мистецтві: стильові ознаки в живопису і скульптурі. Особливості барокового живопису та архітектури на Україні.

Український бароковий іконопис.

Рококо як стиль в живопису

Рококо як стильовий напрям в європейському живопису середини ХУІІІ століття.

Класицизм та його прояви в скульптурі і в живопису

Живопис Західноєвропейського класицизму: стильові ознаки.”Перший” класицизм у Франції. Особливості композиції, ритму, кольорової гами.

Класицистична скульптура. Особливості композиції.

Модерн як стильовий напрям та його прояви в образотворчому мистецтві

Кінець ХІХ століття: модерн (югендстиль, ар-нуво), символізм, еклектика. Творчість А. Мухи, Клінта

Український модерн: Г.Нарбут, О. Бойчук.

Образотворче мистецтво ХХ ст. Модернізм як родове поняття щодо течій в зарубіжному мистецтві ХХ ст.

Модерністське мистецтво та його маніфестації. Авангард.

Основні стильові напрями першої половини ХХ століття: абстракціонізм, кубізм, фовізм, експресіонізм, сюрреалізм. Їх прояви в образотворчому мистецтві,

Мистецтво ХХ століття на Україні: соцреалізм як панівний принцип в українському мистецтві радянського періоду.

РИТОРИКА

Загальна характеристика форм усного публічного виступу

Характеристика особливостей монологічних форм при підготовці і проведенні усних публічних виступів: лекції, доповіді, політичної промови, політичних оглядів, мітингових агітаційних промов тощо. Їх змістові, структурні, лексико-стилістичні, формальнологічні особливості. Специфіка публічного мовлення. Завдання оратора. Техніка підготовки промови. Композиційно-стилістичне оформлення промови.

Підготовка, організація і проведення дискусій

Технологія підготовки і проведення дискутивно-полемічного мовлення. Композиційно-логічна структура: вступ, промова ведучого, обмін думками між учасниками, момент формулювання загальної думки, заключна промова, підведення підсумків. Врахування типів і особливостей учасників. Принципи і правили ведення дискусій. Шляхи відстоювання позиції: логічні – доведення істинності своїх тверджень, психологічні – прийоми заплутування супротивника. Використання особливих форм соціально-психологічного зв’язку для активізації мислення учасників.

Проблеми етикету та етики у суперечці. Використання дозволених і недозволених прийомів: “відтягування заперечення”; ставка на помилковий сором; “підмазування аргумента”; посилання на вік, освіту; інсинуація; уведення розмови вбік; переведення розмови на точку зору користі або шкоди; самовпевнений тон; “читання в серцях”; “обструкція”. Контрприйоми проти некоректної поведінки партнера. Використання соціально-психологічних ефектів – ефекту переконання, “нульового ефекту”, ефекту “бумеранга” – для оцінки результативності дискусії.

Правила підготовки доповідей для науково-практичних конференцій та семінарів

Врахування особливостей монологічних форм при підготовці доповідей для науково-практичних конференцій. Їх змістовні, структурні, лексико-стилістичні, формальні логічні особливості. Специфіка публічного мовлення. Завдання оратора. Визначення теми виступу, основної ідеї, цільової установки. Підбір фактичного і цільового матеріалу. Функції фактів: ілюстрація. Доказ. Техніка підготовки промови: збирання матеріалу, його аналіз та організація, опрацювання матеріалу, перша редакція ключових слів, загальний контроль промови, остаточна редакція ключових слів.

Композиційно-стилістичне оформлення промови. Застосування логічних методів викладу матеріалів для підсилення раціонально-емоційного впливу промови на слухача. Три способи усного виступу: читання тексту, відтворення напам’ять із зачитуванням окремих фрагментів, вільна імпровізація. Основні вимоги до публічного виступу. Варіанти підготовки тексту виступу: повний текст, конспект, тези. Запис на картках, розгорнутий і короткий план тощо.

Підготовка до виступу. Прийоми подолання хвилювання перед початком виступу.