Розрахунок трудомісткості поточного ремонту 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахунок трудомісткості поточного ремонту



 

Норматив трудомісткості поточного ремонту необхідно відкорегувати слідуючим чином

,

де – нормативна питома трудомісткість ПР, чол-год/1000 км;

К1 – коефіцієнт корегування трудомісткості поточного ремонту за конструкційними особливостями автомобілів (обирається з таблиці №3 [1, стор 25]);

К2 – коефіцієнт корегування трудомісткості поточного ремонту в залежності від кількості автомобілів (обирається з таблиці №5 [1, стор 28]);

К3 – коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості поточного ремонту автомобілів залежно від терміну їх експлуатації (обирається з таблиці №6 [1, стор 28]);

К4 – коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості поточного ремонту залежно від районів природнокліматичних умов експлуатації автомобілів (обирається з таблиці №7 [1, стор 29]);

К6 – коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості поточного ремонту залежно від хімічного забруднення атмосферного повітря (обирається з таблиці №10 [1, стор 30]).

Річний обсяг робіт поточного ремонту визначається за формулою

,

де tnp – скоригована трудомісткість ПР, .

Кількість постів зони поточного ремонту обчислюється з урахуванням річної трудомісткості постових робіт по поточному ремонту автомобілів

,

де Спр – частка постових робіт ПР (Спр = 0,39 ¸ 0,57);

Кнн – коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на поточний ремонт (Кнн = 1,2 ¸ 1,5);

– річна трудомісткість робіт поточного ремонту, чол-год;

– кількість змін роботи зони ПР ;

– тривалість зміни роботи зони ПР ;

Рп – середня кількість робітників, зайнятих одночасно на посту ПР (обирається з додатка №5);

jп – коефіцієнт використання часу поста ПР ;

q – коефіцієнт, який враховує кількість робітників по змінах у зоні ПР ().

Згідно заданого виду технічного обслуговування або поточного ремонту автомобілів необхідно загальну річну трудомісткість дій, які виконуються на робочих постах, або виробничих дільницях, розподілити по видам робіт. Розподіл трудомісткості (середні значення) здійснюється згідно таблиці 2.1

Результати розрахунків заносяться в таблицю.

Таблиця 2.1 – Розподіл трудомісткості по видам робіт

 

  Види робіт Розподіл трудомісткості, %     Розрахункова трудомісткість, чол.год
Легкові автомобілі Автобуси Вантажні автомобілі Позашляхові автомобілі-самоскиди Причепи та полупричепи
             
ЗмО Контрольно-оглядові Контрольно-діагностичні Прибирально-мийні Заправні операції           67,5 32,5  
ТО-1 Діагностичні   14,0   11,0   9,0   7,0   4,0  
Кріпильні 44,0 48,0 35,0 36,0 40,0  
Регулювальні 10,0 9,0 11,0 9,0 9,5  
Мастильні, заправочні 19,0 20,0 21,0 23,0 23,0  
Електротехнічні 5,0 5,0 11,5 9,0 7,5  
Системи живлення 3,0 3,0 4,5 7,0  
Шиномонтажні 5,0 4,0 8,0 9,0 16,0  
  100% 100% 100% 100% 100%  

 

Продовження таблиці 2.1

 

             
ТО-2 Діагностичні   11,0   7,0   8,0   5,0   0,75  
Кріпильні 38,0 48,0 35,0 40,0 63,0  
Регулювальні 10,0 8,0 18,0 16,0 21,0  
Мастильні, заправочні 10,0 10,0 16,0 15,0 11,0  
Електротехнічні 7,0 7,0 10,0 7,0 1,25  
Системи живлення 2,5 2,5 10,5 15,5  
Шиномонтажні 1,5 1,5 2,5 2,5 3,0  
Кузовні            
  100% 100% 100% 100% 100%  
ПР Постові роботи Діагностичні     2,0     1,75     1,75     1,75     2,0  
Регулювальні 4,0 1,75 1,25 3,0 1,0  
Розбирально-збиральні   30,0   26,0   34,5   31,0   22,5  
Зварювально-жестяніцькі   7,0   6,5   1,5   3,75   9,5  
Малярні 8,0 8,0 5,0 3,0 6,0  
  57% 44% 44% 42% 48%  
Дільничні роботи Агрегатні   14,0   17,0   19,0   18,0   –  
Слюсарні-механічні 9,0 8,0 12,0 8,0 13,0  
Електротехнічні 4,75 8,5 5,75 6,0 2,0  
Акумуляторні 1,0 1,0 1,0 1,0  
Ремонт приладів систем живлення   2,25   3,0   3,75   4,0      
Шиномонтажні 2,25 3,0 1,0 10,0 2,0  
Вулканізаційні 1,25 1,0 1,0 2,0 2,0  
Ковальсько-ресорні 2,0 3,0 3,0 3,0 9,0  
Мідницькі 2,0 2,0 2,0 2,0 1,0  
Зварювальні 1,25 1,25 1,25 1,25 3,5  
Жестяницькі 1,25 1,25 0,75 0,75 1,0  
Арматурні 4,0 4,5 1,0 1,0 1,0  
Деревообробчі 3,0 1,75  
Шпалерні 4,0 2,5 1,5 1,0  
  49,0 56,0 56,0 58,0 52,0  
  100% 100% 100% 100% 100%  

 

 

Отримані трудомісткості використовують для визначення конкретної кількості виробничих робочих на постах технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів.

Для цього виконують аналіз трудомісткості робіт на кожному робочому посту з урахуванням необхідної кількості робітників по робочому посту, щоб трудомісткість робіт була рівною на всіх робочих постах.

Заповнюють таблицю 2.2 розподілення складу і трудомісткості робіт згідно рекомендацій, наданих в додатку №6

 

Таблиця 2.2 – Розподілення складу і трудомісткості робіт і робітників по постам лінії

 

Пости Склад робіт які викону-ються на посту Трудомісткість робіт які виконуються на посту Кількість робітників на посту Такт поста, хв. Розрахунковий такт лінії (поста), хв
% чол-год
             
             
             
             
             
Всього            

 

За відношенням визначають метод ТО. Якщо R даного виду обслуговування близький за своїм значенням до t цього виду обслуговування, то його раціонально здійснювати одиночним методом. Потоковий метод ТО доцільно застосовувати при додержанні умов .

Під одиночним методом розуміють виконання усіх робіт і за доглядом за автомобілем на одному посту. При одиночному методі проведення ТО автомобілів характерні: широка номенклатура робіт, рідка повторюваність однотипних операцій, відсутність типізованих технологічних процесів, різна послідовність операцій і відсутність їх синхронності; велика трудомісткість і тривалість циклу обслуговування; комплексність операцій; відносна питома вага ручних робіт, низька продуктивність праці, висока кваліфікація виконавців робіт, великі втрати часу на маневрування автомобілів при переїзді з поста на пост.

При потоковому методі всі роботи виконуються на кількох розташованих у технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких створює потокову лінію.

На АТП застосовують такі організаційні форми побудови технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів: типову, агрегатно-дільничну, комплексну, операційно постову, агрегатно-зональну. При типовій формі організації ТО і ТО-2 виконують у повному обсязі, окремо на універсальних або спеціалізованих постах. При агрегатно дільничній формі організації усі роботи, пов’язані з профілактикою, обслуговуванням і ремонтом автомобілів, розподіляють між бригадами, закріпленими за виробничими дільницями. Виробничі дільниці спеціалізуються по агрегатах, системах і механізмам автомобіля. Висока спеціалізація робіт, що виконуються на дільницях, дає змогу застосувати високопродуктивне устаткування, механізувати й автоматизувати виробничі процеси, підвищити якість виконаних робіт та зменшити собівартість обслуговування чи ремонту автомобілів.

При комплексній формі організації виробництва у перший заїзд на автомобілі одночасно у міжзмінний час виконують увесь обсяг ТО-1 і половину обсягу ТО-2, а у другий заїзд – другу половину обсягу ТО-2 і повний обсяг ТО-1.

При операційно-постовій формі організації виробництва комплекс робіт даного виду ТО поділяють на частини (не більш 6), які виконують послідовно на спеціалізованих, незалежних один від одного робочих постах. На відміну від комплексної при операційно постовій формі організації виробництва обслуговування здійснюється не потоковим, а одиночним методом.

Агрегатно-зональну форму організації виробництва здійснюють частинами при проведенні ТО-2 в кілька заїздів на спеціалізованих постах (5 ¸ 6) у міжзміний час.

Дні заїздів збігаються з проведенням ТО-1.

При аналізі трудомісткості операцій ЗмО, Д, ТО, ПР необхідно приділити увагу формі організації виробництва для рівномірного навантаження окремих постів і устаткування. У разі нерівномірного завантаження робочих постів необхідно провести перерозподіл об’єму робіт між робітниками, які обслуговують дану зону, щоб забезпечити одночасність виконання операцій та зменшити витрати часу простоїв автомобілів, які пов’язані з чеканням і переїздами з одного посту на другий. На основі аналізу завантаження виробничих постів, технологічного обладнання складається технологічна карта проведення ТО, Д, ЗмО, ПР.

З погодженням з керівником атестаційної випускної роботи складається технологічна карта конкретної операції обслуговування, поточного ремонту автомобіля або виду робіт.

 

Таблиця 2.3 – Технологічна карта процесу збирання заднього мосту автомобіля Урал-377Н

 

№ опе-ра- цій № пере хо-дів Найменування операцій і переходів Спеці-альність розряд Устаткування, інструмент Праце-міст-кість ч.год Технічні умови
             
    Зборка диференціала Установити хрестовину, шестерні півосей, сателіти, опорні шайби, з'єднати коробку сателітів, уставити болти III Стенд для зборки диференціалу заднього моста   1,44   Перед зборкою всі деталі змазати мастилом для гіпоїдних передач. Сферичні поглиблення на опорних шайбах шестерень півосей повинні бути спрямовані до півосей.
    Установити підшипники диференціалу III Стенд для зборки диференціалу заднього моста 1,08 Чашки коробки диференціалу з'єднати так, щоб зазначені на них номери були однакові і розташовувалися один напроти другого.

 

 

Продовження таблиці 2.3

             
    Приєднати маслоуловлювач III Стенд для зборки диференціалу заднього моста 0,36 Внутрішнє кільце підшипників установлюють до упора. Щуп товщиною 0,3 мм не повинний проходити між торцями підшипників і коробки.
    Установити і закріпити ведену шестерню III Стенд для зборки диференціалу заднього моста, гайковерт 0,54 Момент затягування болтів 70…110Н·м
    Перевірити обертання шестерень диференціалу III Шліцьова оправлення 0,18 Обертання повинне бути плавним без заїдань
II   Зборка ведучої шестерні Установити задній роликопідшипник і стопорне кільце IV Верстат 0,22 Стопорне кільце після установки обжати
    Установити передній роликопідшипник, муфту підшипників, задній роликопідшипник передньої опори IV Верстат, оправлення 0,51 Зовнішні і внутрішні кільця підшипників повинні бути запресовані в муфту підшипників і на шейки шестерні до упора.
    Установити регулювальні прокладки і фланець валу ведучої шестерні IV Верстат, оправлення 0,25  
    Відрегулювати підшипники IV Тиски, динамометр 0,25  
    Відрегулювати підшипники   IV Тиски, динамометр   0,32 Середній попередній натяг 0,05 мм. Момент опору обертанню 140…220Н·м
    Затягти гайку кріплення фланця і поставити шплінти IV Динамометричний ключ 0,14 Момент затягування не менш 180 Н·м.
    Зборка редуктора Установити прокладки між торцями горловини картера редуктора і фланцем муфти підшипників   III   Стенд для зборки редуктора заднього моста.   0,3   Загальна товщина не більш 1,5 м.
    Установити і закріпити муфту ведучого валу III Стенд для зборки редуктора заднього моста. Стенд для зборки редуктора заднього моста, гайковерт 0,44 Момент затягування болтів 100...120 Н·м

Продовження таблиці 2.3

 

             
    Установити диференціал. IV Стенд для зборки редуктора заднього моста. Стенд для зборки редуктора заднього моста, гайковерт 0,34 Порядкові номери ведучої і веденої шестерні повинні бути однакові.
    Установити і закріпити кришки підшипників диференціала IV Стенд для зборки редуктора заднього моста. Стенд для зборки редуктора заднього моста, гайковерт, гайковерт 0,15 Момент затягування 200...230 Н·м
    Відрегулювати попередній натяг, бічний зазор і контакт у зачепленні. IV Стенд для зборки редуктора заднього моста. Стенд для зборки редуктора заднього моста, гайковерт, спецключ 0,76 Попередній натяг 0,12…0…0,25мм, регулювальний гвинт загорнути до відмовлення потім відвернути на 1/6 обороту і законтрити.
    Уставити маслоз’ємну трубку. III Стенд для зборки редуктора заднього моста. Стенд для зборки редуктора заднього моста, гайковерт 0,12 Бічний отвір редуктора повинен збігатися з каналом картера редуктора.
IV   Зборка моста Увернути сапун   III   Стенд для розбирання-зборки задніх мостів з ресорами   0,14  
    Установити прокладку картера редуктора III Стенд для розбирання-зборки задніх мостів з ресорами 0,14  

 

 

Закінчення таблиці 2.3

 

             
    Установити прокладку картера редуктора   Стенд для розбирання-зборки задніх мостів з ресорами 0,19 Намазати герметіком
    Установити редуктор III Тельфер 0,63  
    Затягти болти кріплення редуктора III Гайковерт 0,19 Момент затягування болтів 100...120 Н·м. Перед постановкою різьбову частину змазати герметіком.
    Залити масло в редуктор і загорнути пробку III Гайковерт 0,24 Обертати ведучий вал протягом 0,5 хв.
    Установити на фланці кожухів півосей гальма в зборі III   0,29 Довга фрикційна накладка повинна бути спрямована вперед.
    Установити масловідбивач ІІІ   0,15  
    Установити внутрішній підшипник маточини, опорну шайбу і сальник   III   0,38 Провертаючи маточину, гайку підшипника затягти до початку гальмування маточини. Потім відпустити гайку на 1/8 обороту і законтрити.
    Установити маточини з гальмовими барабанами   IV Оправлення 0,67 Момент затягування контргайки 250...300 Н·м.
    Відрегулювати затягування підшипників маточин IV Гайковерт 0,45 Намазати герметіком
    Установити прокладку фланця півосі III Заливний стовпчик 0,29 Момент затягування гайок 120…140Н·м.
    Вставити і закріпити півосі III   0,48  
    Залити в міст змащення III   0,24  
    Перевірити зібраний міст IV Стенд для іспиту задніх мостів під навантаженням. 0,48 Перевірка ведеться при обертанні вала ведучої шестерні з частотою 1000, 1500, 3000 хв –1.

 

РОЗДІЛ 3



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 476; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.198.49 (0.034 с.)