Цілі, завдання та напрямки виробничої діяльності підприємства

Виробничий потенціал підприємства – це основні виробничі фонди підприємства, до яких входять будівлі, споруди, трубопроводи, машини, устаткування тощо, виробнича інфраструктура підприємства. До виробничого потенціалу відносять: основні засоби; виробничі запаси; незавершене виробництво; витрати майбутніх періодів.
Виробнича діяльність підприємства на ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних задач, які дозволяють забезпечити ефективну господарську діяльність, виживання і його конкурентоспроможність на ринку. Під ціллю розуміють якісні і кількісні характеристики функціонування підприємства, до досягнення яких воно прагне. Досягнення цілей підприємства передбачає реалізацію цілей суспільства (в нормальних умовах розвитку ринку), оскільки отримання прибутку передбачає реалізацію продукції, тобто визнання її покупцем.
Сучасне підприємство - складна організаційна структура. В умовах ринкової економіки зростає роль трьох основних напрямів організації промислового підприємства: - наукова організація виробництва; - наукова організація праці; - наукова організація управління.

Умови діяльності, зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства

Фірма як економічна організація є відкритою соціотехнічною системою, тому, по-перше, вона залежить від зовнішнього середовища та взаємодіє з ним, по-друге, фірма має внутрішнє середовище, яке можна зобразити як сукупність двох основних компонентів — технології і людей.

Зовнішнє середовище фірми — це чинники й умови, що перебувають поза фірмою та існують незалежно від неї, але впливають або можуть впливати на її функціонування. Загальною рисою факторів зовнішнього середовища є не контрольованість їх з боку фірми, оскільки вони не залежать від неї. Залежно від характеру впливу — прямого або непрямого — елементи зовнішнього середовища фірми можна поділити на дві групи. Перша група — макросередовище фірми — елементи зовнішнього середовища, що не контролюються фірмою і здійснюють непрямий, опосередкований вплив на її ефективність: економічні, соціальні, політичні, правові, науково-технічні, культурні, демографічні, природні, міжнародні чинники та умови підприємницької діяльності в країні.

Друга група чинників зовнішнього середовища фірми — це її мікросередовище, тобто чинники, що не контролюються фірмою і безпосередньо впливають на ЇЇ функціонування: постачальники, клієнти, конкуренти, посередники, так звані контактні аудиторії — заклади ринкової, суспільної, державної інфраструктури, з якими контактує фірма (банки, біржі, засоби масової інформації, суспільні організації, державні органи та ін.). Саме чинники мікросередовища є своєрідним провідником впливу на фірму факторів макросередовища.

До зовнішнього середовища фірми належить інституційне середовище, яке, є сукупністю основоположних політичних, соціальних та юридичних правил, що утворюють базис для виробництва, обміну та розподілу.

Внутрішнє середовище фірми являє собою сукупність чинників, що створюються і контролюються фірмою. Складові внутрішнього середовища фірми безпосередньо впливають на її ефективність: стратегії, цілі, завдання, структура, технологія, персонал, організаційна культура.

Зовнішнє та внутрішнє середовище фірми тісно взаємопов'язані: з одного боку, фірма створює внутрішнє середовище під впливом та на базі врахування факторів зовнішнього середовища, з другого — фірма адаптується до зовнішнього середовища за допомогою чинників внутрішнього середовища.

 

Сутнісна характеристика потенціалу підприємства.

Основний зміст поняття «Потенц п-ства» полягає в інтегральному відображенні можливостей п-ства як екон с-ми трансформувати вхідні ресурси за допом п-цьких можливостей персоналу, можливостей техніки та технології в економ блага. Таким чином максимально задовольн корпоративні та сусп. інтереси.

Осн характерні РИСИ потенціалу п-ства: 1. Потенц п-ства хар-ється або визначається його реал можливостями (як реалізованими, так і нереаліз з певних причин) в будь-якій сфері екон діяльності; 2. Потенц п-ства хар-ється певним обсягом ресурсів як залучених, так і підготовлених до викор.; 3. Потенц п-ства визначається навичками різних категорій персоналу, їх рівнем і підготовкою; 4. Рівень і результат реалізації потенціалу п-ства визнач формою п-цтва і організац структурою п-ства яка відповідає формі п-цтва.

Потенц п-ства - це складна динамічна с-ма, яка має свої закономірності розвитку, від чого залежить ефективність та якість зростання галузей економіки, та економіки вцілому.

Основні ВЛАСТИВОСТІ потенц п-ства як екон с-ми: 1) Складність: економ с-ма визначається наявністю вел к-сті елементів, неоднорідністю цих елементів; хар-ється різнохарактерними та ієрархічними зв’язками між ними. Так потенціал п-ства включає: *виробнич потенціал; *фін; *інвестиц; *маркетинговий; *трудовий; *логістичний; *інновац. та ін. 2) Цілісність: всі елементи представляють єдине ціле, властивості с-ми проявляються лише при взаємодії цих елем; 3) Унікальність: с-ма має у визнач час притаманні тільки їй ресурсні та організ можливості; 4) Граничність: елементи с-ми мають граничний хар-тер, і це обумовлює її форму; 5) Адаптивність(гнучкість): передбач адаптацію параметрів с-ми до умов, які змінюються.

 

13. Формування потенціалу п-ва

Потенціал підприємства — це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має свої закономірності розвитку, від уміння використання яких у вирішальному ступені залежить ефективність економіки, темпи та якість її росту.

Формування потенціалу п-ства - це процес ідентифікації та створення п-цьких можливостей, його структуризації, побудови певних організ форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Суч тенденції формування потенц п-ства представляють 2 напрями розвитку п-ства: - індустріальний; - соціальний.

Індустріал напрям визначає ключ фактором розвитку техніко-технологічну базу в-цтва.

Соціальний - представляє ключ фактор розвитку – соц.-трудовий.

Основа формування потенц суч п-ств є ПЕРСОНАЛ, тобто трудовий потенц п-ства.

Осн елементи та хар-ки вироб потенціалу п-ва

При визначенні поняття «вироб потенц» існує 2 позиції:

- ВП – сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв’язків та участі в процесі виробництва.

- ВП - сукупність ресурсів, які здатні створити визначену кількість матеріальних благ.

Вцілому ж, ВП – це можливості п-ва, що складають наявні

у п-ва основні фонди з відповідною структурою, трудові ресурси з їх якісним складом, предмети праці та їх рівень якості, енергетичні та природні ресурси, с-ма управління та орг.-ції праці.

Найважливіші ПАРАМЕТРИ ВП:

1. час

2. ресурси

3. ефективність

 

ВЛАСТИВОСТІ ВП:

Взаємодоповнюваність елементів та їх заміщення, маневреність, прогресивність структури, динамічність змін комбінацій взаємообумовлених елементів тощо.

ЕЛЕМЕНТИ

- основні вироб фонди

- персонал

- технологія

- енергетичні ресурси

- інфо

Вибір осн елементів ВП базується на тому, що потенціал п-ва – це с-ма, всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Закономірність розвитку ВП слід розглядати лише в єдності, а не як окремі закономірності розвитку складових.

Так, засоби праці взаємозамінні з іншими видами ресурсів, особливо цей зв'язок спостерігається між сон фондами та живою працею. Разом х тим, нова техніка вимагає змін в кваліфікаційному складі робітників, в технології і орг.-ції в-ва.

Технологія не являється уречевленим елементом в-ва і завжди матеріалізується в ній або іншій с-мі засобів праці. Тут в першу чергу матеріалізуються наукові відкриття і тех. рішення.

Енергія легко трансформується з одного виду в інший, в деякій мірі вона (енергія) взаємозамінна з іншими елементами.

Інфо має характер товару і разом з тим неперевершені властивості (напр., не витрачається), виконує об’єднуючу функцію по відношенню до інших елементів, об’єднуючи їх в одне ціле.