Вхід під пісню «Веселкова пісня». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда про види хорів.

Хорова енциклопедія розповість нам не тільки про видатних діячів хорового мистецтва, а й про велике розмаїття й типи хорів. Зайдімо на блог любителів хорового співу. Погляньте — тут ми знайдемо відповіді на декілька питань...

Робота зі схемою.

ВИДИ ХОРІВ

1. Хорові колективи за складом виконавців:

· Чоловічий — складається з тенорів (І та II партії) і басів (баритони й баси).

· Жіночий — складається із сопрано й альтів (поділяються на І та II партії).

· Дитячий — поділяється на сопрано (дисканти) й альти.

· Хор хлопчиків та юнаків — хлопчики поділяються на дисканти й альти, юнаки — на тенори та баси.

· Мішаний — поділяється на сопрано, альти, тенори та баси (можугь бути поділені на баритони та баси).

2. Хорові колективи за кількістю виконавців:

· Малий (мінімальна кількість — 12 осіб) — виконує переважно камерні хорові твори, зазвичай малої форми.

· Середній (25-35 осіб) — виконує складніші твори.

· Великий (50—60 осіб) — виконує будь-які хорові твори.

· Хоровий масив (60—120 осіб) — використовується переважно в оперних театрах.

· Зведений хор (від кількасот осіб) — використовується для виконання урочистих творів.

3. Хорові колективи за манерою співу:

· Академічний хор.

· Народний хор.

4. Хорові колективи за статусом:

· Професійний — складається із професійних співаків та веде регулярну концертну діяльність.

· Аматорський — об'єднує людей, для яких спів у хорі — це хобі (при палацах культури, клубах, організаціях, навчальних закладах).

· Церковний — бере участь у церковних службах.

· Навчальний — існує в музичних навчальних закладах (консерваторіях, музичних училищах, інститутах мистецтв тощо).

· Оперний — бере участь в оперних спектаклях.

Основні хорові партії мають свої назви:

жіночі: сопрано, альти;

чоловічі: тенори й баси.

Робота зі схемою.

РОЗТАШУВАННЯ СПІВАКІВ У ХОРІ НА СЦЕНІ

ТЕНОРИ

БАСИ і БАРИТОНИ

 

СОПРАНО

ДИРИГЕНТ

АЛЬТИ

 

Музичний словник

Основні види хорових колективів: за складом – чоловічий, жіночий, дитячий (а також хлопчиків або юнаків), мішаний; за кількістю – малий, середній, великий, зведений; за манерою співу – академічний

Послухаймо музику разом з нашими друзями на фестивалі хорового мистецтва у Києві.

Музичне сприймання. А. Ведель. «Многії літа». Херувимська пісня №7 у виконанні академічного хору; С. Рахманінов. Хор «Богородице Дева, радуйся» у виконанні академічного хору.

Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про особливості виконання прослуханих творів.

2. Спробуйте визначити види хорових колективів за складом виконавців.

3. У якій манері виконується кожен твір?

4. Охарактеризуйте засоби виразності цих творів (темп, лад, динаміку, регістр).

5. Чи можна «побачити» музичний образ, який створили композитор і виконавці?

6. Спробуйте порівняти ці твори: що в них спільного та відмінного.

Відомості про авторів хорових творів.

Артем Лук'янович ВЕДЕЛЬ (1767-1808)

Український композитор, диригент, співак, скрипаль. Його твори тривалий час були заборонені й поширювалися в рукописах, проте їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів, серед них 31 хоровий концерт, шість тріо (зокрема «Покаянія отверзи ми двери»), дві літургії Іоанна Златоустого, Всеношна та один світський кант. Більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, зазвичай благального, скорботного характеру, в яких розповідається про тяжку долю людини, котрій допікають злі сили. Композитор дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні (зазвичай складаються з трьох чи чотирьох частин), мають спільну тематику. Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом, а зв'язки з давньоукраїнською монодією та українським фольклором надають їй наспівного характеру.

Сергій Васильович РАХМАНІНОВ (1873-1943)

Російський композитор, піаніст і диригент. У його доробку є багато вокальних та хорових творів: понад 80 романсів, вокально-симфонічні поеми «Дзвони», «Весна» та інші. Особливої уваги заслуговують хорові духовні композиції композитора: шестиголосний мотег – «Deus meus», духовний концерт «В молитвах неусыпающую Богородицу» (1893 р.), «Літургія св. Іоанна Златоуста» та відомий твір духовної музики «Всенощное бдение» (1915 р.) та інші.

Творчий шлях Сергія Рахманінова неодноразово перетинався з культурно-мистецьким життям Києва та інших міст України. Наприклад, у 1893 році, перебуваючи в Україні, композитор диригував своєю першою оперою — «Алеко». Композитора дуже зацікавила поезія Т. Шевченка, на вірші якого він згодом написав романси (у вільному перекладі російського поета Олексія Плещеева) — «Дума» і «Полюбила я на печаль свою» та інші.

Твори С. Рахманінова, які втілюють в оригінальній формі церковний спів російської православної церви, написані для мішаного хору і виконуються без музичного супроводу.

Виконання творчого завдання.

Уважно роздивіться ілюстрацію, що зображає православний храм. У чому, на вашу думку, особливості його архітектурної будови? Чи є спільні риси між музикою С. Рахманінова та архітектурними особливостями споруди? Доведіть.

Розгляньте уважно давню ікону, па якій зображено Пресвяту Богородицю. Цей лик Богородиці (Діви Марії, Матері Божої, Марії) ми бачимо на багатьох іконах. Володимирська ікона Божої Матері, знана теж як Вишгородська — відома чудодійна православна ікона. Зараз вона знаходиться у Третьяковській галереї у Москві. За народними переказами, ікона була подарована Києву від Константинополя. Київський князь Юрій Долгорукий помістив її у Вишгороді, спорудивши для цього спеціальний храм.

Яким із музичних творів, що звучали на уроці, можна «озвучити» ікону?

(Споглядання ікони «Володимирська ікона Божої Матері» — найшанованішого зображення Богоматері на Русі. Візантія. XII ст.).

Фізкультхвилинка «Відпочиваємо разом».

Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

Розучування пісні. «Веселкова пісня» (слова О. Кононенка, музика О. Жиііінського).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Мелодія пісні має не тільки танцювальний характер, а й певні особливості руху мелодії та ритму. Оберіть музичний інструмент та створіть з друзями ритмічний супровід до пісні.

Перша група буде створювати однаковий ритм (остинато) за допомогою ніг та рук. Дві перші ноти вистукуйте ногами П, одну ноту плескайте у долоні І. Вийде ось так: П І

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

· Який настрій викликала у вас музика, що звучала на хоровому фестивалі?

· 3 якими різновидами хорів ми ознайомилися? Що вам запам'яталося?

· Які музичні твори виконували видатні хорові колективи?

· В чому особливість звучання церковного хору?

· Які хорові голоси бувають у хорі?

· Чий образ ми бачили на іконі та почули в музиці? Розкажіть.

· Який хоровий твір вам запам'ятався найбільше? Чому?

Домашнє завдання.

Послухайте хорові композиції. Хто їх виконує? Пригадайте прізвища композиторів, які писали хорові твори.

Створіть сценарій шкільного свята хорової творчості.

Вихід з класу під пісню «Веселкова пісня».

Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Звучить хор»

Мета: навчитися організовувати опитування учнів класу та писати сценарії шкільного конкурсу на найкращого знавця хорової пісні.

Очікуваний результат: шкільний конкурс «Звучить хор».

План створення:

Проект колективний. Об'єднайтеся з друзями у три групи.

Перша група «Журналісти» — проведіть бліц-опитування класу з метою визначення улюблених хорових пісень. Підготуйте статгю, дані опитування оформте в діаграми.

Друга група «Сценаристи» — придумайте сценарій шкільного конкурсу на найкращого знавця хорової пісні, долучіть дані першої групи до свого сценарію. Підготуйте ведучих конкурсу.

Третя група «Музиканти» — знайдіть інформацію про улюблені пісні класу, підготуйте фонограми цих пісень та запитання до конкурсу знавців.

 

 

УРОК 12

Тема. Знайомтесь: кантата.

Мета. Ознайомити з жанром кантати та характерними її ознаками на прикладах зарубіжної та вітчизняної кантати, розглянути композиційну будову (форму) кантати, ознайомитися з історією розвитку музичного жанру, ознайомити учнів з творчістю С. Прокоф'єва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику кантати та знаходити характерні особливості та ознаки жанру, надавати характеристику засобам музичної виразності твору, знаходити відповідність між текстом та музикою, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва.

Виховувати інтерес до слухання класичної вокальної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора С. Прокоф'єва.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру кантати, зарубіжна та вітчизняна кантата, композиційна будова (форма) кантати.

Твори, що вивчаються на уроці:

· С. Прокоф'єв. Кантата «Олександр Шевський» (фрагменти) у виконанні хорової капели та оркестру, диригент Є. Світланов.

· «Веселкова пісня» (слова О. Кононенка, музика О. Жилінського).

Хід уроку